Перегляд за Автор "Копитко, Марта"

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Забезпечення продовольчої безпеки України в умовах мінливого безпекового середовища
(Університет «КРОК», 2023) Франчук, Василь; Копитко, Марта; Мельник, Степан; Копитко, Марта Іванівна
Доведено, що право на гідне харчування, що відноситься саме до соціально-економічних прав людини, гарантується та забезпечується у рамках здійснення продовольчої політики держави. Соціальну функцію держави можна структурно уявити як комплекс елементів, кожен із яких знаходить вираз у конкретному напрямі соціальної діяльності держави. Забезпечення продовольчої безпеки є одним з цих елементів і в сьогоднішніх умовах набуває неабияку актуальність для України. Основною метою дослідження є характеристика особливостей забезпечення продовольчої безпеки України в умовах мінливого безпекового середовища. За результатами проведеного дослідження було визначено ключові особливості стану продовольчої безпеки України. Визначено, що продовольчу безпеку України загалом, та її суб'єктів зокрема, можна визначити, як невід'ємний фактор збереження національного суверенітету, основну складову державної демографічної політики, з метою забезпечення гарантованості якості високих стандартів життєзабезпечення населення не лише у середньостроковій, а й у довгостроковій перспективі. Встановлено, що забезпечення належного рівня продовольчої безпеки стимулює економіку держави – як за допомогою науково-технічного прогресу, так і через підтримку виробників продовольства, стимулюючи їх до вдосконалення технологій. Отже, дуже важливу роль відіграє зростання реальних доходів населення, їхня купівельна спроможність, стабільна економічна ситуація в державі. Визначено, що продовольча безпека складається із здатності держави, її окремих інститутів, агропромислового комплексу та фермерських господарств забезпечити виробництво доступної продукції для всіх категорій громадян. Продовольча безпека являє собою гарантований обсяг продовольства, необхідний і забезпечуваний внутрішніми джерелами споживання державою та її регіонів. Проведено дослідження ключових елементів забезпечення продовольчої безпеки України в умовах мінливого безпекового середовища.
Конкурентоспроможність підприємств в умовах глобального інноваційного розвитку економіки
(Університет «КРОК», 2022) Копитко, Марта; Вінічук, Марія; Копитко, Марта Іванівна
Метою статті є обґрунтування теоретико-прикладних засад дослідження конкурентоспроможності підприємств та виявлення основних проблем її розвитку в умовах глобального інноваційного розвитку економіки. Стабільний розвиток економіки країни неможливий без сталого розвитку підприємництва. Поява значних дестабілізуючих чинників ведення господарської діяльності не сприяють зміцненню конкурентоспроможності підприємств, а поглиблення суспільно-політичної кризи, зумовленої повномасштабним вторгненням Росії та територію України, ще більше посилюють процеси дестабілізації та структурні зміни. Як наслідок, значна частина підприємств припинили свою діяльність, інша – досі не може оговтатися від потрясінь, спричинених веденням бойових дій, та не спроможні відновити свою діяльність й бути конкурентоспроможним на ринку. Окреслені тенденції вимагають пошуку ефективних методів виходу із кризи, одним із інструментів яких може стати інтенсифікація інноваційного розвитку. У статті визначено сутність та досліджено особливості конкурентоспроможності підприємств в умовах глобального інноваційного розвитку економіки. Встановлено, що в основними проблемами забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств є низький рівень фінансування інноваційної діяльності підприємств, надмірний податковий тиск на суб’єкти господарювання, несприятливий інвестиційний клімат та збройна агресія Російської Федерації. Обґрунтовано доцільність запровадження інновацій у фінансово-господарську діяльність підприємств з метою підвищення їх конкурентоспроможності та зміцнення позиції на ринку.
Навчання персоналу як елемент кадрової політики підприємства у мінливому безпековому середовищі та при актуалізації кризових ситуацій в економіці
(Університет «КРОК», 2023) Копитко, Марта; Копитко, Марта Іванівна
Війна в Україні суттєво змінила умови функціонування бізнесу. Під вплив таких викликів, загроз та небезпек український бізнес ще не потрапляв. У зв’язку з цим бізнесу довелося адаптуватися, змінювати місце дислокації виробничих потужностей, працювати в зоні підвищеного ризику із недоукомплектованим штатом, зруйнованими логістичними ланцюгами, дефіцитом товарів та комплектуючих, суттєвим зниженням рівня попиту, високим рівнем інфляції та переорієнтацією державної політики у сектор оборони із зниженням рівня підтримки бізнесу. Але, незважаючи на такий ряд дестабілізуючих чинників вітчизняне бізнес-середовище не зупинилося, а продовжує функціонувати. У статті на основі статистичних даних, результатів опитувань підприємців та аналітичних даних обґрунтовано вплив змін у зовнішньому середовищі на рівень функціонування вітчизняних підприємств і на наслідки у кадровій сфері. Базуючись на цих умовах, визначено перспективним методом налагодження роботи та втримання рівня конкурентоспроможності – зміни в кадровій політиці. Важливим аспектом налагодження роботи в складний умовах війни є удосконалення процесів кадрової політики, що передбачає максимальну підтримку усіх працівників. За умови дефіциту кадрів актуалізується питання їх підготовки та навчання. Тому, дослідження побудоване на аналізі перспективних методів навчання персоналу з врахуванням мотиваційних аспектів та впливу агресивних загроз зовнішнього середовища. Визначено перелік переваг для роботодавців внаслідок навчання персоналу, зокрема, - це можливість забезпечити підприємство високопрофесійними кадрами, які здатні вирішувати найскладніші завдання; знизити плинність кадрів, сформувати кадровий резерв, знизити витрати на підбір кадрів та підвищити рівень мотивації співробітників. Крім того, систематизовано перелік переваг для працівників: набуття нових професійних знань і навичок, можливість отримати вищу зарплату, посадове підвищення кваліфікації, впевненість у майбутньому,відсутність страху втратити роботу, зростання поваги і вдячності, підвищення мотивації праці. З метою заохочення працівників до навчання запропоновано реалізовувати наступні кроки: підтримувати позитивне навчальне середовище; дорослі особи досягають найвищих академічних досягнень, коли їх навчання супроводжується фізичним, розумовим та емоційним комфортом; залучати осіб до сучасної методики навчання; використовувати елемент співпраці між особами, які навчаються; використовувати різноманітні методи навчання; використовувати відступи в сучасній методиці навчання.
Напрями зниження рівня корупції в Україні в умовах кризових явищ та підвищення необхідності легалізації доходів
(Університет «КРОК», 2023) Шевченко, Наталія; Копитко, Марта; Мігус, Ірина; Копитко, Марта Іванівна; Мігус, Ірина Петрівна
Сьогодні Україна стикнулася з великою кількістю випробувань, які вплинули на її економічний, соціальний та територіальний розвиток. Війна поставила нові виклики, одним з яких є збільшення рівня корупції як серед фізичних і юридичних осіб, так і серед чиновників та, навіть, волонтерів. З початком повномасштабного вторгнення українська економіка стикнулася з новими викликами щодо ведення бізнесу, отримання значної фінансової та матеріальної допомоги з усього світу, зростанням обсягів грошових переказів, що у свою чергу вплинуло на обсяги та види корупційних схем. Зокрема, активізувалися шахрайські схеми пов’язані з електронними грошима, крипто валютами та різними віртуальними активами. У статті досліджено аналітичні звіти та статистичні дані Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України щодо результатів опитування населення найбільш корупційних сфер, проблем щодо виявлення корупції у різних сферах. А також, оцінки факторів, що найбільш впливають на рівень корупції у воєнний період. На основі проведених досліджень визначено, що сьогодні важливим напрямом зниження рівня корупції є розробка стратегічних антикорупційних програм, які враховують посилення російської агресії, активізацію безготівкових розрахунків між фізичними та юридичними особами, збільшення кількості благодійних організацій, що займаються зборами коштів та зниженням рівня життя населення. З цією метою запропоновано наступні напрями зниження рівня корупції в Україні: удосконалення нормативно-правових актів з питань запобігання корупції, удосконалення антикорупційної стратегії України враховуючі сьогоднішні реалії, розвиток співпраці з міжнародними урядами та організаціями у сфері антикорупційних заходів, внесення змін до системи обов’язкового прозорого декларування, встановлення правил щодо обов’язкового звітування благодійних фондів та організацій в Україні, удосконалення законодавства, що регулює віртуальні ринки, ринки крипто валюти (інших віртуальних активів) з метою легалізації доходів.
Роль міжнародної співпраці державних органів у сфері зниження та управління рівнем корупції в Україні
(Університет «КРОК», 2023) Шевченко, Наталія; Копитко, Марта; Захаров, Олександр; Копитко, Марта Іванівна; Захаров, Олександр Іванович
В сучасних умовах розвитку ринкових механізмів регулювання вітчизняної економіки, питання впливу негативних факторів є як ніколи актуальною. Окрім, військової агресії з сторони Росії, впровадження військового стану, встановлення значної кількості вимушених обмежень щодо діяльності фізичних та юридичних осіб, негативний вплив здійснюють фактори, що пов’язані з корупцією, нелегальним збагаченням, рейдерством, приховуванням доходів або їх частини, відмиванням доходів, фінансування тероризму тощо. Така ситуація зумовлює розроблення напрямів щодо зменшення корупційних проявів, а також налагодження постійної співпраці з міжнародними організаціями щодо протидії корупції. Метою статті є визначення напрямів міжнародної співпраці у сфері запобігання проявів корупції в Україні, дослідження ефективності такої співпраці як одного з напрямів зниження рівня корупції та тіньової економіки враховуючи національні та міжнародні антикорупційні програми, міжнародний досвід боротьби з легалізацією доходів, відмиванням чи приховуванням прибутку. Теоретичною та практичною базою дослідження були дослідження вітчизняних вчених у сфері напрямів міжнародної співпраці у сфері подолання корупції, легалізації економіки, аналітичні звіти та дані Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України, показники та переваги співпраці міжнародних організацій. Стратегічно важливими країнами для України протягом останніх років стали: Латвія, Німеччина, Польща, Чорногорія, Молдова, Литва. Найбільш активними організаціями щодо співпраці є: Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAFT); Егмонтська група підрозділів фінансової розвідки; Рада Європи (Комітет Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (MONEYVAL)); Європейський Союз; Організація Об’єднаних Націй; Світовий банк; НАТО; Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ);Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); інші міжнародні організації у сфері фінансового моніторингу. Найбільш важливими напрямами співпраці вітчизняних та міжнародних організацій у сфері подолання корупції є: створення спільних проектів щодо протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму в Україні, розробка програм боротьби з відмиванням і приховуванням доходів, проведення спільних операцій щодо викриття схем фінансування тероризму, війни в Україні тощо.
Управління стійкістю і персоналом в організаціях та закладах охорони здоров’я у кризових ситуаціях: виклики в умовах війни
(Університет «КРОК», 2024) Копитко, Марта; Ткачук, Дмитро; Копитко, Марта Іванівна
Основною метою дослідження є характеристика особливостей управління стійкістю і персоналом в організаціях та закладах охорони здоров’я під час кризових ситуацій. Завдання, що ставиться в статті полягає в визначення ключових аспектів управління стійкістю і персоналом в умовах такої кризової ситуації як воєнний стан. Виокремлено й ретельно охарактеризовано ключові параметри системи управління стійкістю і персоналом в організаціях та закладах охорони здоров’я. Охарактеризовано, як системний підхід та регулярні оцінки ризиків сприяють зміцненню стійкості медичних установ. В результаті, організації та заклади охорони здоров'я, які інвестують у передові технології та навчання персоналу, зміцнюють свою здатність витримувати кризи, гарантуючи неперервність і якість наданих послуг. Обгрунтовано, що інтеграція та підтримка спільноти є невід'ємною частиною управління стійкістю і персоналом в умовах кризи, сприяючи ефективному обміну ресурсами та координації дій у відповідь на надзвичайні ситуації. Визначено, що стійкість у системах охорони здоров'я є критично важливою для підтримки їхньої операційної стабільності та ефективності в умовах криз. Обгрунтовано, що медичні заклади з високим рівнем стійкості краще обробляють наплив пацієнтів та управління дефіцитними ресурсами. Встановлено, що відповідні стратегії дозволяють ефективніше впоратися з кризовими подіями. Охарактеризовано, що стресові умови вимагають підготовленості та оснащення установ для захисту співробітників від вигоряння та стресу. В результаті, скорочення кількості закладів охорони здоров'я та персоналу в Україні в 2022–2023 роках значною мірою пояснюється значними збоями, викликаними воєнним станом. Встановлено, що фінансові результати приватних медичних установ знизилися через економічну нестабільність та збільшені операційні витрати в умовах конфлікту. В результаті аналізу, встановлено, що воєнний час ставить перед системою охорони здоров'я низку серйозних викликів, що впливають на її стійкість, включаючи потребу швидкої адаптації та підтримання логістичних ланцюгів для забезпечення доставки необхідних ресурсів. Визначено основні виклики воєнного часу, що суттєво впливають на систему управління стійкістю і персоналом в організаціях та закладах охорони здоров’я.
Функціонування малих підприємств в умовах воєнного часу та євроінтеграційних процесів
(Університет «КРОК», 2023) Шевченко, Наталія; Копитко, Марта; Копитко, Марта Іванівна
У статті розглядаються теоретичні основи розвитку малого підприємництва в воєнного стану та євроінтеграційних процесів. Визначено, що до малого підприємництва належать підприємства з невеликим рівнем прибутком, невеликою кількістю працівників та обсягами виробництва чи реалізації продукції. До основних характеристик малого підприємства відносять: незначною кількістю працівників, які можуть працювати віддалено; невеликими обсягами виробленої чи реалізованої продукції; формування природнього (ринкового) конкурентного середовища, можливість більш швидкого застосування технічних новинок, розробок, інноваційних чи технічних винаходів; більша мобільність бізнесу; можливість змінювати напрями виробництва або реалізації за короткі терміни; відносно невеликі обсяги початкового капіталу для початку діяльності. Визначено, що в сучасних економічних умовах на малий бізнес впливають зовнішні та внутрішні фактори, що значно вплинуло на: кількість малих підприємств; обсяги виробленої та реалізованої продукції; обсягів податкового надходження до бюджету від сплати податків; кількість зайнятих місць; обсяги використання національної сировини тощо. Теоретичною та практичною базою дослідження були дослідження вітчизняних вчених у сфері напрямів розвитку малого підприємництва в Україні враховуючи законодавчі, фінансові та споживацькі аспекти, аналітичні звіти та дані Інститут економічних досліджень та політичних ситуацій. Досліджено, що протягом 2017-2022 років відбулося значне скорочення кількості малих підприємств, що є наслідком військової агресії, значним виїздом та переміщенням населення за кордон, фізичною втратою бізнесу через обстріли. Також зменшилися обсяги працівників залучених до малого бізнесу. Визначено, що ключовими напрямами оптимізації розвитку малого підприємництва в Україні в умовах війни має бути: державно підтримка малого бізнесу; формування державних програм, грантових програм на міжнародному рівні, зменшення рівня податкового навантаження під час дії воєнного стану, зменшення кредитного відсотка на розвиток чи започаткування бізнесу.