Перегляд за Автор "Лойко, В.В."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Динаміка розвитку промисловості України як чинника забезпечення економічної безпеки національної економіки(Університет «КРОК», 2019) Лойко, В.В.; Лойко, Д.М.У статті досліджено динаміку розвитку промисловості України як чинника забезпечення економічної безпеки національної економіки. Валовий внутрішній продукт у вартісному виразі зв період 2014-2018 рр. зріс у 2,24 рази. Проте рівень ВВП у 2018 р. склав тільки 91,3 % рівня 2013 р. За період 2014-2018 рр. в національній економіці України відбулось зростання індексів промислової продукції: в цілому по промисловості на 13,01 %, по добувній промисловості - на 13,66 %, по переробній промисловості – на 102,4 %. Темпи приросту реалізації промислової продукції добувної промисловості (у 2,53 рази) перевищували темпи приросту продукції переробної промисловості (у 2,09 рази) на 21,05 %. За досліджуваний період 2014-2018 рр. обсяг прямих іноземних інвестицій у національну економіку знизився на 39,88 %, що є негативною тенденцією. Обсяг освоєних капітальних інвестицій за період 2014-2018 рр. у національну економіку України в цілому зріс у 2,64 рази, у промисловість – у 2,31 рази. Питома вага капітальних інвестицій у промисловість у 2018 р. склала 34,54 % та зменшилась за досліджуваний період на 4,76 %. Обсяг капітальних інвестицій у переробну промисловість у 2018 р. перевищив обсяг капітальних інвестицій у добувну промисловість у 1,87 рази. Питома вага інноваційно активних підприємств не була високою і склала у 2018 р. тільки 14,1 % від загальної кількості підприємств. Зростання виробництва із використанням технологій високого рівня відбувалось наступними темпами: 2016 р. – 10,6 %, 2017 – 7,7 %, 2018 – 0,7 %; із використанням технологій середнього рівня: 2016 р. – 0,7 %, у 2017 р. – 11,4 % та у 2018 р. – 6,4 %. Динаміка рейтингу України за індексом глобальної конкурентоспроможності є позитивною: починаючи з 2014 р. Україна у 2018 р. піднялась на 7 пунктів у рейтингу конкурентоспроможності економік країн світу. Рівень інтегрального показника економічної безпеки національної економіки відповідає оцінці «задовільно» за шкалою Харрінгтона.Документ Проблема бідності працюючого населення в Україні(Університет «КРОК», 2018) Рамський, А.Ю.; Лойко, В.В.Проблема працюючих бідних не тільки підвищує соціальну напруженість в країні, але й сповільнює розвиток економіки в цілому. Виявлено, що відсутність єдиної методології і методики вимірювання бідності за доходами не дозволяє дати достатньо точну її оцінку. В статті автори вказують на основні економічні та соціальні проблеми, які виникають як наслідок наявності значної частки працюючих бідних серед економічно активного населення країни. Авторами виявлені чинники і відповідні їм ризики виникнення бідності серед працюючого населення України. Доводиться, що причини виникнення бідності лежать в площині специфіки економічного розвитку країни: особливості проходження економічних циклів на хвилі спаду та кризи і якості економічного зростання на хвилі підйому. Для розробки ефективної політики, спрямованої на зниження рівня бідності, важливим є вірно визначити профіль бідності. Для визначення профілю бідності авторами був проведений аналіз структури бідного населення. На основі аналізу можливих чинників ризику потрапляння працюючого населення в категорію бідні виявлено, що найбільший ризик потрапити в категорію бідних по доходам мають домогосподарства, які територіально знаходяться в невеликому місті, селищі міського типу, або селі, та особи, які мають освіту не вище повної середньої, живуть у неповних сім’ях з неповнолітніми дітьми, а також ті, що мають низькі показники здоров’я. Також, великий ризик потрапити в категорію бідні притаманний працюючим з низькою кваліфікацією. Особливу увагу варто приділити гендерним особливостям працюючих бідних. Відповідно до зазначених чинників потрапляння в бідність жінки попадають в зону ризику частіше. Окрім того ймовірність потрапити в зону ризику збільшується в осіб зайнятих в таких видах діяльності як: освіта, культура, охорона здоров’я, надання соціальних послуг. Саме в цих видах діяльності зайнято більше жінок ніж чоловіків. Доведено, що наявність роботи в працездатного населення в Україні не є гарантією захисту від бідності.