Перегляд за Автор "Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна"

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Cultural management: analysis of strategies, policies, and practices in Ukraine and the EU countries
(Malque, 2024) Marukhovska-Kartunova, Olga; Rabenchuk, Oleg; Ladonko, Liudmyla; Bzunko, Halyna; Petrunia-Pyliavska, Nataliia; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The focus of this article is on the evolution of cultural policy and strategy within Ukraine in the context of its integration with the European Union. A historical investigation into the shared origins of the Ukrainian population and European peoples is conducted, emphasizing Slavic heritage and communal settlements. The regulatory framework governing the progress of Ukrainian culture in its independent state is delineated. The primary hypotheses and trajectories for the advancement of Ukrainian cultural policy, as articulated in the "Long-term Strategy for the Development of Culture until 2025," are expounded upon. In aggregate, it is ascertained that the outlined objectives within the Strategy currently fall short of addressing the imperatives incumbent upon the nation to affirm its national identity and align with the attainments of European civilization. It is discerned that the absence of a cultural diplomacy framework in Ukraine stands in stark contrast to the substantial outcomes achieved through this paradigm across the majority of European Union member states. Additionally, an exploration of both shared features and distinctions in cultural policy and strategy between the European Union as an entity and select member countries is undertaken. The European Union's strategy, characterized by its dynamic and targeted approach, is notable for its commitment to preserving the integrity of nations and ethnicities. This strategy places considerable emphasis on respecting the distinct national identities and traditions of each country and its constituent nations. Of particular significance is the instance of the Republic of Poland, the Republic of Italy, and Finland, wherein the cultivation of cultural diplomacy has been a focal point. These examples underscore the diverse routes undertaken to achieve cultural recognition and formulate distinct cultural strategies for each nation. This serves as an indication that cultural policy ought to evolve into a responsibility shared among the state, diplomatic representatives, and cultural stakeholders within Ukraine. The ongoing conflict instigated by Russia underscores once again the multi-dimensional trajectory characterizing Ukraine's cultural evolution. It underscores Ukraine's heightened dedication to unity and the rejuvenation of the European principles that were proclaimed during the twentieth century
Formation on of the Cultural Environment of Ukraine through the Development of Creative Clusters
(MAGNANIMITAS Assn., 2022) Volkova, Galyna; Tsurkan, Ihor; Diachok, Oksana; Ropetskyi, Volodymyr; Marukhovska-Kartunova, Olga; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The development of Ukrainian culture embodies the cultural customs, traditions, and national identity of the Ukrainian people. Through the use of territorial united communities functioning in the cultural environment, Ukraine can qualitatively improve the level of the country's brand and ensure the growth of internal culture and Ukrainianization processes. The importance of the issue of creative cluster development lies in the possibility of improving modern Ukrainian culture in the conditions of war and promoting the popularization of culture on the world stage. From the above provisions, the topic of the article requires careful research on the prospects for the formation of creative clusters and the methodology of their formation. It forms the relevance of the research topic. The article aims to study the features of the application of creative clusters and the quality of their use as a tool for the development and formation of the cultural environment in Ukraine. Moreover, it is through the acquisition of current trends in world culture, the formed Ukrainian clusters can be used for the applied analysis of the cultural rise of Ukraine as a result of Russian intervention. The objectives of the article are to determine the characteristic principles of creative cluster development, to study the essence of the concept of creative cluster, and to explore its role in the modern Ukrainian space. The methodology of the study lies in the use of the graphical method. It has served to design the scheme of the system of creative clusters development and implementation of the synthesis method, as well as to reflect the importance of the Ukrainian idea for modern Ukrainian society. The article analyzes the development of digital technologies, their impact on creative clusters, and their functioning both in the global environment and exclusively in the Ukrainian one. The prospects for the development of creative clusters have been investigated and the reasons for their formation have been distinguished. The article provides recommendations for solving the issues of the cultural environment in Ukraine and outlines promising directions for the development of creative clusters. They are aimed at popularizing Ukrainianization in the internal Ukrainian environment and projecting Ukrainian spiritual and ethical morality in the world space.
Historical and cultural dimensions of the philosophy of the future: globalisation and identity
(Futurity Research Publishing, 2024) Marukhovskа-Kartunova, Olga; Bugrov, Myroslav; Kozlovets, Mykola; Savolainen, Inna; Zaika, Tetiana; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The purpose of the research is to highlight the prospects for the influence of philosophy in the context of the socio-cultural dichotomy associated with the confrontation between the principles of globalisation and identity. The turn of the twentieth and twenty-first centuries was marked by a focus on the synergistic potential in the worldview paradigm, which corresponded to the meanings of global character. At the same time, the dialectical component of society's development has retained its influence, expressing the desire of a person or community to preserve identity. The purpose of the article is to identify the specifics of philosophical thought within the two dominant dimensions of socio-cultural progress - interaction and confrontation. Achieving a balance between these two tendencies is the key to harmonising the world picture and avoiding destructive manifestations of a socio-cultural nature. The methodological basis of the study is focused on the analysis of philosophical ideas on the historical and cultural status of man, society and civilisation. The analysis of scientific and philosophical works was carried out within the framework of a variation sample, which allowed to use both philosophical and dialectical, as well as synergistic methodological potential. The results of the study point to the levelling of the positions of the philosophical interpretation of globalisation and identity in the socio-cultural discourse. The analysis of 50 philosophical works published over the past five years has demonstrated approximately equal indicators in the cultural and historical characteristics of social activity. This indicates that the worldview paradigm of our time is at the stage of choosing a strategy for civilisational development, considering the two most popular ways of development: globalisation and identity. The research perspectives are focused on the role of philosophical interpretation of the prospects for socio-cultural development. Strategic thinking is an advantage of the philosophical potential in terms of forming a strategy for civilisational progress. Conclusion. Contemporary philosophical discourse is at the stage of determining the dominant strategy for the development of a person, community and humanity. Globalisation and identity reflect the principles of two fundamental worldviews - dialectics and synergy. The role of philosophy involves a thorough description of these two socio-cultural dimensions in order to determine a favourable scenario for the development of society.
Social Philosophy of Mass Communication: Interaction of Media, Politics and Culture
(Potomac Institute Press, 2024) Marukhovskа-Kartunova, Olga; Marukhovskyi, Oleg; Plakhtiy, Marianna; Suliatytska, Tetyana; Berezhna, Marharyta; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The purpose of the article is to highlight current trends in the synergistic approach in socio-philosophical interpretations of communicativeness. The tasks of scientific research are intended to reflect the transition from a dichotomous understanding of the relationship between culture, politics and media space to the interaction between these social elements. Mass communication is becoming a driver of innovative transformations in society. The research methodology is focused on a combination of general scientific methods (analysis, systematisation, modelling) and philosophical methodological principles (synergy). The results of the study point to new ways of mass communication in the modern socio-cultural space. The concept of the information society, penetrating all spheres of social activity, influences cultural and political processes at the local, state and global levels through the media. A promising area of research into the socio-philosophical dimensions of mass communication is to determinethe strategic and operational principles of the information arsenal. Thus, the information and communication trends of our time have achieved a global impact on society, which makes it necessary to develop new approaches to their positioning in cultural, political and media life. Social philosophy offers a synergistic model of mass communication involving socially active, passive and neutral members of society. Cultural, political, and media activity involves interaction between these segments of social life and sustainable interconnectedness in the information space. The modern paradigm of social development is based on the principles of dynamism and pragmatism, so mass communication requires the use of effective innovative elements
The Effectiveness of the Project Method in Teaching Humanitarian Disciplines
(Universidade Federal de Sergipe/Centro de Educacao Superior a Distancia (CESAD/UFS)., 2024) Stepanenko, Olena; Valentieva, Tatyana; Parfanovich, Ivanna; Svoboda, Ivo; Marukhovska-Kartunova, Olga; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
Cutting-edge methodologies within higher education necessitate the cultivation of a proficient and competitive specialist capable of innovative thinking and can perform professionally amidst contemporary volatile circumstances. The purpose of this study was to identify the effectiveness of the project method as an innovative tool for the teaching of humanitarian subjects. The research used such methods as follows: questionnaire, observation, experiment, as well as statistical methods for data processing. In the course of the research, it was determined that the students who were engaged in the project activity, during the project, autonomously researched scientific, reference, educational, and methodological literature. A group of experts found that students’ participation in project activities influenced the development of creative activity and creative systemic thinking, contributed to their self-organization. During the survey, it was determined that students' independent work on creating projects ensures the development of personal and functional components of self-organization. The research's scientific novelty lies in its exclusive focus on students studying humanitarian disciplines. The restricted scope of the experiment facilitated the identifying the project approach as such that can be integrated into the academic system to enhance students' personal and practical proficiencies, thereby promoting their overall growth. Further research can be aimed at determining the effectiveness of using game methods in the course of teaching of humanitarian disciplines.
The impact of Russian military aggression on the establishment of a new Ukrainian political nation
(Instituto de Estudios Políticos y Derecho Público "Dr. Humberto J. La Roche" de la Facultad de Ciencias Jurídicas y Políticas de la Universidad del Zulia Maracaibo, Venezuela, 2023) Chernets, Vasyl; Stadnyk, Mykola; Marukhovska-Kartunova, Olga; Kolybabiuk, Svitlana; Svorak, Stepan; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The open Russian invasion of Ukraine forced the Ukrainian society to defend its right to a unique and consolidated national identity. The aspiration of Ukrainians to preserve their own identity implied, later, the establishment of a new Ukrainian nation. The aim of the study was to analyze the factors influencing the establishment of the Ukrainian political nation in the context of the Russian invasion of Ukraine. The method of comparative analysis was used to identify a high level of legal awareness of the constitutional military duty to defend the Fatherland and preserve the Ukrainian nation. It is concluded that in the context of the Russian-Ukrainian military conflict, a new Ukrainian political nation is being established under the influence of ensuring equal rights to culture, language, territory, religion, justice, economy and ethnicity. It was found that Russia’s military aggression against Ukraine forced Ukrainians to unite for the sake of their own preservation as a single Ukrainian political nation. A new Ukrainian political nation, which was established during the Russo-Ukrainian war, is a sovereign community of citizens who have the political subjectivity to put up national resistance to the occupiers.
The Influence of Social Networks on the Formation of Modern Culture and its Relationship with Philosophy
(Futurity Research Publishing, 2024) Borysenko, Olha; Marukhovskа-Kartunova, Olga; Volkova, Valeriya; Baran, Andrii; Maraieva, Uliana; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The purpose of the research is to highlight the role of social media in the dynamic processes of modern culture development. Socio-cultural progress requires effective tools that will ensure the involvement of individual and social potential. Therefore, the article aims to position social media in the paradigm of the information and digital society. The research methodology is focused on the analysis of scientific works that interpret the content and format of information and communication activity of social media resources. The synergistic approach involves the formation of relevant algorithms for broadcasting social relations based on the interaction between different institutions and correlated with philosophical and ideological guidelines. The results of the study identify a number of information and communication dimensions that define worldview and mental meanings and form practice-oriented models of engaging society in synergistic interaction through social media resources. Among the key dimensions of the functioning of social networks in the information society system are: information, technology, dynamism, flexibility, creativity, heuristics, innovation. A promising area of research into the role of social networks in the context of actualising the philosophical and synergistic discourse is the problem of public self-organisation - the integrity of the approach to understanding social activity. Thus, social networks play an important role in the implementation of the principles of functioning of the social order (local or large-scale), providing the information and communication component of social activity. At the same time, social networks are actually becoming platforms where not only certain principles or elements of social development are presented, but also where discussion activity, debate and identification of the specifics of their implementation are formed. The problem of risks associated with the use of the potential of social communication, namely, responsibility, information security, and compliance with the norms of information culture, remains a matter of debate. Philosophy has historically fulfilled the mission of reconciling innovative dimensions with the fundamental dimensions of social activity, so the mental perception of the status of social networks is no less important than their functional potential.
The Philosophy of War in Ukrainian Culture: A Past to Present
(Futurity Research Publishing, 2023) Devterov, Ilia; Marukhovska-Kartunova, Olga; Nikolenko, Kseniia; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The purpose of the article is to highlight the philosophical and ideological understanding and perception of war by the Ukrainian people during its cultural and historical development. Constant wars, which have become an integral part of Ukrainian history and culture, have formed a mental readiness for such challenges. In order to achieve the aims and objectives of the research, the author uses the traditional methodological arsenal for qualitative research, namely: analysis of sources that cover the philosophical dimensions of war in Ukraine; comparative analysis of the mental dimension of war in the past and present of Ukrainian culture; philosophical synergistic approach to determining the formation and interaction of ontological, axiological and anthropological constants of military realities. The results of the study point to the transformation of the philosophy of war in Ukrainian culture in the modern period. The current generation of Ukrainians perceives war in a new way and positions its realities in the context of cultural and historical national development and at the individual level of influence. Historically, for a long time, the wars that unfolded on the territory of Ukraine did not have a nationally oriented vector. Therefore, for the Ukrainian culture, the philosophy of war was mainly correlated with the existential aspects of other state entities, focusing on human manifestations (heroism, courage, fear, pain, suffering). The present day has added to these elements the value aspect of national identity. A promising area of research on the philosophy of war in Ukrainian culture is the actualisation of the axiological cluster associated with the real historical perspective of the establishment of Ukrainian national identity. Thus, the philosophy of war has always been a relevant concept reflected in the mentality and cultural traditions of Ukrainians.
The Role of Online Media in Shaping Public Opinion about the Prospects for Peace and Military Conflict
(Pakistan Society of Criminology, 2024) Marukhovskyi, Oleg; Marukhovska-Kartunova, Olga; Kolybabiuk, Svitlana; Pavlova, Liudmyla; Karchevska, Olena; Маруховський, Олег Олександрович; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The aim of the article is to find out the connection between online media and the manifestations of the components of public opinion about the military conflict and the prospects for peace. The study uses methods such as content analysis, scaling, and correlation analysis. In the study, the hypothesis of the connection between online media content and societal changes in public opinion in Ukraine during the war was confirmed. It was determined that society’s confidence in victory was significantly related to changes in online media’s information field. The attitude towards the Armed Forces of Ukraine correlates only with the perception of news about military operations. The disposition towards the Ukrainian governing bodies is not contingent upon the interpretation of digital media content. The desire to continue the fight correlates with the war awareness level and reporting on domestic politics in digital media. The idea of future peace in public opinion is closely related to the idea of justice and victory broadcast in online media. © 2024, Pakistan Society of Criminology. All rights reserved.
Using Social Media to Engage the Public in Sustainable Development Initiatives
(Oktan Print (Czech Republic), 2023) Marchuk, Hanna; Plekhanova, Tatyana; Marukhovskа-Kartunova, Olga; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The issue of sustainable development arose in 1987 as a concern for the present and future of all countries worldwide, serving as a means to meet current needs and ensure those of future generations. The concept of sustainable development combines economic, social, and environmental spheres as a foundation—a triad for shaping life on Earth. There are many tools for forming sustainable development. One of them is the work of public initiatives (organizations), but they also require certain conditions for their existence. Given the significant importance of technologization and digitalization, the authors of the study analyze "social media" as a tool for engaging public initiatives in sustainable development. The article separately examines the functions and benefits of sustainable development, the types and functions of social media, and the risks and challenges for both areas. The study employs comparative-historical, hermeneutic, and deductive methods. At the end of the study, the authors conclude that social media is the voice of public organizations, offering an opportunity to spread their work, conduct public education, and find like-minded individuals. The authors also emphasize the importance of education and upbringing of citizens, as this influences critical thinking in consuming information, the desire to participate in social life, and the responsible use of sustainable development tools.
Роль соціальних комунікацій у протистоянні викликам російсько-української війни
(Класичний приватний університет, 2023) Маруховська-Картунова, О.О.; Маруховський, О.О.; Шиян, О.М.; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна; Маруховський, Олег Олександрович
Мета дослідження – виокремити основні проблеми, які ускладнюють роль соціальних комунікацій у протистоянні викликам повномасштабної російсько-української війни, та запропонувати шляхи їх вирішення для побудови стійкого й гармонійного суспільства. Методологія дослідження. У ході дослідження використано загальнонаукові методи пізнання. За допомогою методу критичного аналізу проаналізовано роль соціальних комунікацій у протистоянні викликам війни з Росією та визначено їхнє значення для побудови стійкого й гармонійного суспільства. У процесі синтезу інформації виокремлено проблеми, які ускладнюють соціальні комунікації під час війни. Методами індукції та дедукції розроблено рекомендації щодо вирішення цих проблем. Результати. Стаття присвячена аналізу ролі соціальних комунікацій у протистоянні викликам російсько-української війни. Актуальність дослідження зумовлена потребою в збалансованій інформації та підтримці громадян, а також необхідністю боротьби з дезінформацією та іншими викликами війни. За результатами дослідження встановлено, що соціальні комунікації відіграють критичну роль у протистоянні викликам війни в Україні. Вони створюють інформаційну базу, сприяють мобілізації, формують громадську думку, психологічно підтримують громадян та військових. Разом з тим соціальні комунікації ускладнює низка проблем, таких як дезінформація та фейки, цензура та обмеження свободи слова, психологічний тиск і загрози для журналістів і активістів, інформаційна перенасиченість, відсутність доступу до інформації для певних груп населення. Вирішення цих проблем потребує підвищення рівня медіаграмотності населення, захисту журналістів та активістів, розвитку незалежних ЗМІ й гібридних медіа, заохочення транспарентності, залучення міжнародної спільноти. Новизна. Дослідження розкриває комплексну проблематику використання соціальних комунікацій у протистоянні викликам війни в Україні, а також містить конкретні рекомендації щодо подолання цих проблем у процесі побудови стійкого й гармонійного суспільства. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів для покращення ефективності соціальних комунікацій в умовах війни в Україні, зміцнення громадського порядку та національної єдності.
Філософія науки та структура наукового знання: еволюція концептуальних підходів
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна; Хромова, Ольга Ігорівна; Цой, Тетяна Василівна
Мета дослідження статті полягає у вивченні концептуальних підходів щодо філософії науки в її темпоральному розвитку і відповідний вплив на модель структури наукового знання. Стаття розглядає ключові етапи цього розвитку, визначаючи важливість аналізу змін у філософському підґрунті для розуміння наукового прогресу. Метод дослідження базується на системному аналізі філософських концепцій, які формували погляди на науку в різні історичні періоди. Застосування історико-філософського підходу дозволяє відстежити еволюцію наукового мислення від античності до сучасності.Результати дослідження надають узагальнений огляд ключових концепцій філософії науки на кожному історичному етапі, визначаючи суть та роль науки в різні епохи. Теоретичне значення дослідження полягає в систематизації та аналізі різноманітних підходів до філософії науки, що дозволяє розкрити глибинні зв’язки між концептуальними змінами та розвитком наукового пізнання. Практичне значення полягає у можливості використання отриманих висновків для вдосконалення освітніх програм, розвитку наукових досліджень та формування стратегій для науково-педагогічної діяльності.Оригінальність дослідження виявляється в комплексному підході до вивчення еволюції філософських концепцій науки та їх значення у формуванні структури наукового знання в конкретний історичний період. Перспективи подальших досліджень передбачають детальний аналіз взаємодії науки та суспільства в контексті сучасних тенденцій, а також дослідження впливу технологічних інновацій на філософію науки.
Інтернет-журналістика: науковий дискурс-аналіз щодо основних підходів до визначення
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2024) Нестеряк, Ю.В.; Маруховська-Картунова, О.О.; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
У статті розглянуто, що поява інтернет-ЗМІ значно вплинули на виникнення і становлення інтернет-журналістики. Відзначено, що єдиного загальноприйнятого визначення терміну «інтернет-журналістика» в сучасних наукових медіа-публікаціях на теперішній час немає, але існує багато термінів, які вважаються синонімічними: «мережева журналістика», «онлайнова журналістика», «мультимедійна журналістика», «цифрова журналістика» та ін. Проаналізовано сучасні медіа-дослідження щодо стану розробки понятійно-термінологічного апарату. Запропонована схема, в якій вперше представлено багатоманітність основних підходів до назв та визначень основоположних дефініцій понятійно-категоріальної терміносистеми медійної галузі. Стаття присвячена науковому дискурс-аналізу різноманітних назв та визначень сутності поняття «інтернет-журналістика» та словосполучень, які використовуються рівноправно як синоніми для назви цього феномену. У статті проаналізовано такі подвійні або парні основоположні словосполучення, як: «інтернет-ЗМІ» та «інтернет-журналістика»; «мережеві ЗМІ» та «мережева журналістика»; «онлайн-медіа» та «онлайн-журналістика»; «мультимедіа» та «мультимедійна журналістика»; «цифрові медіа» та «цифрова журналістика», «нові медіа» та «новітні медіа». Згідно проаналізованих медіапублікацій та запропонованої схеми окреслено загальні тенденції використання науковцями медіагалузі основоположних словосполучень: остаточної відмови від застарілих термінів «комп’ютерна», «електронна» і «веб-журналістика» та використання такої термінології, як: «інтернет-журналістика», «онлайн-журналістика»; «мультимедійна журналістика» та ін. Розглянуто новітню тенденцію появи у медіагалузі таких термінів, як: «нові медіа» та «новітні медіа». Зроблено висновок, що сьогодні у вітчизняному журналістикознавстві відбувається бурхливий процес розробки, становлення та розвитку понятійно-термінологічного апарату, що потребує унормування та уніфікування шляхом створення термінологічних словників, енциклопедій, монографій та навчальних посібників сучасної медійної галузі
Історичні витоки війни: аналіз коренів дипломатичних та територіальних протиріч між росією та Україною
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Галуха, Любов Юріївна; Баличева, Лариса Вікторівна; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
Наміри російських окупантів на сьогоднішній день є очевидними: або Україна повертається під повний московський контроль, тобто стає багатовіковим колоніальним підданцем, або просто зникає. Збройні сили України наразі активно захищають українські землі від російських окупантів. Проте, важливим є розуміння кожним громадянином країни історичних витоків цього конфлікту, задлязміцнення національної єдності, підтримки української державності та протистояння ворогу. Метою статтібуло проаналізувати історичні передумови дипломатичних та територіальних конфліктів між росією та Україною та визначити їх вплив на початок війни у ХХІ столітті. У ході дослідження з’ясовано, що практична реалізація плану війни розпочалася ще з 14 серпня 2013 року, коли росія почала дискриміновувати український експорт на свою територію, зумисно завдаючи значних економічних збитків Україні. Проте, витоки трагічності сучасної воєнної ситуації беруть свій початок навіть не з 2014 року, а з глибинних часів розвитку Української державності і сягають Русі-України (Київської держави). Впродовж віків основною українсько-російських відносин було постійне протистояння українського народу планам росії приєднати (загарбати) Україну і включити її території до свого складу. Зумовлюючи руїну Козацької України московія використовувала український потенціал та історію задля свого укріплення та формування імперії зі статусом росії. Свою ж імперську політику спрямовувала на цілковите послаблення і поглинання українців, при цьому прививаючи усвідомлення меншовартості, згодом мусуючи соціалістичні ідеї, а потім більшовицьку ідеологію, що мали призвести до пригнічення практично всіх аспектів національно-духовного життя України. Проте українська спільнота щораз віднаходила потужності для національного відродження, а український національний рух продовжував залишатися впродовж століть протиставленням викликам російського імперського проєкту. Після здобуття незалежності Україною у 1991 році виникли нові проблеми, які були пов’язані з визначенням кордонів, поділом ресурсів та впливом на регіональні справи. Отже, російсько-українська війна має глибоке історичне коріння та триває вже протягом декількох десятиліть. З другого боку значне ослаблення України, що було спричинене корупцією, недбалим керівництвом та іншими негативними факторами, що тривали впродовж усього періоду її незалежності, створило сприятливі умови для агресивних дій росії та окупації частини її територій. Тому важливим завданням сьогодні є аналіз історичних факторів, формування і збереження національної ідентичності та відстоювання своїх кордонів