Перегляд за Автор "Мігус, Ірина"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Напрями зниження рівня корупції в Україні в умовах кризових явищ та підвищення необхідності легалізації доходів
(Університет «КРОК», 2023) Шевченко, Наталія; Копитко, Марта; Мігус, Ірина; Копитко, Марта Іванівна; Мігус, Ірина Петрівна
Сьогодні Україна стикнулася з великою кількістю випробувань, які вплинули на її економічний, соціальний та територіальний розвиток. Війна поставила нові виклики, одним з яких є збільшення рівня корупції як серед фізичних і юридичних осіб, так і серед чиновників та, навіть, волонтерів. З початком повномасштабного вторгнення українська економіка стикнулася з новими викликами щодо ведення бізнесу, отримання значної фінансової та матеріальної допомоги з усього світу, зростанням обсягів грошових переказів, що у свою чергу вплинуло на обсяги та види корупційних схем. Зокрема, активізувалися шахрайські схеми пов’язані з електронними грошима, крипто валютами та різними віртуальними активами. У статті досліджено аналітичні звіти та статистичні дані Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України щодо результатів опитування населення найбільш корупційних сфер, проблем щодо виявлення корупції у різних сферах. А також, оцінки факторів, що найбільш впливають на рівень корупції у воєнний період. На основі проведених досліджень визначено, що сьогодні важливим напрямом зниження рівня корупції є розробка стратегічних антикорупційних програм, які враховують посилення російської агресії, активізацію безготівкових розрахунків між фізичними та юридичними особами, збільшення кількості благодійних організацій, що займаються зборами коштів та зниженням рівня життя населення. З цією метою запропоновано наступні напрями зниження рівня корупції в Україні: удосконалення нормативно-правових актів з питань запобігання корупції, удосконалення антикорупційної стратегії України враховуючі сьогоднішні реалії, розвиток співпраці з міжнародними урядами та організаціями у сфері антикорупційних заходів, внесення змін до системи обов’язкового прозорого декларування, встановлення правил щодо обов’язкового звітування благодійних фондів та організацій в Україні, удосконалення законодавства, що регулює віртуальні ринки, ринки крипто валюти (інших віртуальних активів) з метою легалізації доходів.
Основні моделі корпоративного управління в банківських установах
(Університет «КРОК», 2024) Пуш, Андрій; Мігус, Ірина; Наконечна, Наталія; Мігус, Ірина Петрівна; Наконечна, Наталія Василівна
У статті досліджуються різні теоретичні моделі корпоративного управління, такі як англосаксонська, континентально-європейська та японська моделі, що застосовуються в банківському секторі. Зосереджуючи увагу на унікальних викликах і вимогах, пов’язаних з управлінням банками, стаття аналізує вплив культурних, нормативних і економічних факторів на структуру та впровадження корпоративного управління. Метою статті є вивчення теоретичних основ корпоративного управління в банківських установах, надавши комплексний аналіз його визначень, принципів та функцій. В процесі дослідження були використані загально наукові методи аназілу та синтезу, порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення. За ключовими сферами було систематизовано основні цілі корпоративного управління (фінансові; операційні; стратегічні; цілі людських ресурсів; цілі клієнтів; етичні та соціальні цілі; технологічні). Окрему увагу приділено ролі регуляторної бази, такої як Базель III і Закон Додда-Френка, у формуванні сучасних практик корпоративного управління. Для розуміння корпоративного управління в банківських установах було досліджено правові та неправові принципи та встановлено, що їх інтеграція створює надійну та всеосяжну структуру управління. Систематизовано основні функції корпоративного управління за ключовими сферами, які охоплюють широку відповідальність за ефективне управління корпорацією(стратегічне планування; організація; лідерство; контроль; кадрове забезпечення; комунікація; інновації та розвиток; управління ризиками). Стаття також розглядає роль різних зацікавлених сторін та їх вплив на ефективність управління в банківських установах, надаючи комплексний аналіз важливості ефективного управління для підтримання фінансової стабільності та довіри до банківської системи. Основних учасників корпоративного управління в банківських установах було класифіковано відповідно до їх функцій у процесі, ступеня впливу та рівня їх участі.
Основні тенденції розвитку індустрії 4.0 та її вплив на економічну безпеку держави: міжнародний аспект
(Університет «КРОК», 2023) Мігус, Ірина; Мігус, Ірина Петрівна
Розвиток інформаційних технологій в останні десятиліття вимагає як від окремих індивідуумів, підприємств і організацій, так і держав, активних реформ у цифровізації всіх процесів та адаптації да них населення. Окремої уваги з цього приводу викликають питання, пов’язані з виникненням потенційних загроз економічній безпеці держави. Метою статті є здійснення аналізу основних тенденцій розвитку індустрії 4.0 в міжнародних масштабах та встановлення її впливу на економічну безпеку держави через виокремлення потенційних загроз її розвитку. Методологічною основою дослідження є аналіз результатів, представлених Європейською комісією у своєму звіті «Digital Economy and Society Index (DESI)», який розробляється щорічно для моніторингу цифрового прогресу держав-членів. У статті досліджено особливості Четвертої промислової революції та індустрії 4.0, що дозволило з'ясувати основні напрями розвитку суспільства: формування цифрових компетенцій та розвиток людського капіталу; формування цифрової інфраструктури; інтеграція цифрових технологій у бізнес та повсякденне життя; удосконалення цифрових державних послуг. Фінляндія, Данія, Нідерланди та Швеція мають найрозвиненішу цифрову економіку в ЄС, за ними йдуть Ірландія, Мальта та Іспанія. Румунія, Болгарія та Греція мають найнижчі показники DESI. Естонія, Фінляндія, Мальта та Нідерланди мають найвищі бали для цифрових державних послуг у DESI, тоді як Румунія та Греція мають найнижчу. Основні результати проведеного дослідження полягають у виокремленні та систематизації потенційних загроз економічній безпеці держави, настання яких негативно може вплинути на її розвиток. Встановлено, що основними загрозами економічній безпеці держави під час індустрії 4.0 є: відсутність або недостатній рівень цифрових компетенцій; висока вартість розробки програмного забезпечення; несприйняття суспільством цифрових нововведень; кібератаки; витоки особистих даних; підробка даних тощо. Детальне вивчення вказаних загроз та їх впливу на економічну безпеку держави може стати напрямом подальших досліджень.
Стратегічне управління людськими ресурсами підприємств на основі цифрових компетенцій
(Університет «КРОК», 2023) Мігус, Ірина; Мігус, Ірина Петрівна
У статті акцентовано увагу на необхідності врахування цифрових компетенцій при стратегічному управлінні людськими ресурсами підприємства. Метою статті є систематизація основних елементів стратегії управління людськими ресурсами підприємств на основі цифрових компетенцій. Методологічною основою дослідження стало використання загальнонаукових методів: порівняння (при вивченні термінології дослідження), аналізу та синтезу (для вивчення основних напрямів дослідження у попередніх публікаціях), моделювання (для представлення моделі стратегічного управління людськими ресурсами підприємства на основі цифрових компетенцій), а також спеціальних методів: методи групування (для створення піраміди оцінювання цифрових компетенцій) та графічний метод. У статті досліджено низку наукових праць, присвячених поняттям «людські ресурси», «стратегічне управління», «стратегічне управління людськими ресурсами» та «цифрові компетенції персоналу». Це дозволило запропонувати авторське поняття «стратегічне управління людськими ресурсами на основі цифрових компетенцій», під яким пропонуємо розуміти модель перспективного управління підприємством шляхом узгодження стратегічних цілей розвитку з його можливостями та інтересами працівників в умовах цифровізації економіки. У статті запропоновано модель стратегічного управління людськими ресурсами на основі цифрових компетенцій, до основних елементів якої увійшли: мета, завдання, передумови, принципи, функції, об’єкти, суб’єкти, методологія оцінювання людських ресурсів підприємства на основі цифрових компетенцій, мотивація людських ресурсів до здобуття цифрових компетенцій, основні наслідки впровадження стратегії управління людськими ресурсами підприємства на основі цифрових компетенцій. Запропоновано «піраміду оцінювання цифрових компетенцій», використання якої сприятиме поетапному виявленню цифрових компетенцій на всіх бізнес-процесах підприємства, що сприятиме розробці ефективної стратегії управління людськими ресурсами. Наголошено на необхідності використання внутрішньофірмового навчання, яке базується на використанні стратегії випереджаючого навчання фахівців протягом усієї їх професійної діяльності.