Перегляд за Автор "Никоненко, Олена"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Вплив кар’єрного коучингу на розвиток мотивації до успіху працівників
(Університет «КРОК», 2024) Никоненко, Олена; Данкович, Наталія; Никоненко, Олена Вікторівна
У результаті теоретичного дослідження проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення проблеми мотивації до успіху особистості в дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців. Розглянуто проблему впливу кар’єрного коучингу на мотивацію до успіху працівників. Професійна мотивація неоднорідна, залежить від багатьох психологічних і соціологічних чинників, співвідношення між якими визначає система ціннісних орієнтацій людини: у власному престижі; у високому матеріальному становищі; у креативності; у розвитку себе; у досягненнях; у духовному задоволенні; у збереженні власної індивідуальності. Інтенсивність розвитку професійної мотивації залежить від того, якою мірою система цінностей людини співвідноситься із системою цінностей суспільства, до якого людина належить. Кар’єрне консультування, частиною чого є кар’єрний коучинг, як частина функції внутрішньої служби персоналу, основною задачею якої є забезпечення виконання бізнес-цілей за допомогою необхідної кількості кваліфікованої та вмотивованої робочої сили, є новим способом підвищення робочої мотивації, який раніше не був звичним форматом внутрішньої роботи з персоналом та зазвичай був винесений за межі компаній і вважався, швидше, не пов’язаним із задачами компанії форматом персонального консультування. Питання підтримання та навіть підвищення мотивації до успіху персоналу є актуальним для усіх сфер економіки, але нагальним для сфери торгівлі (рітейлу), де професійну персональну комунікацію з покупцем можливо автоматизувати, але неможливо повністю замінити. Відповідно, формування, утримання та підвищення мотивації до успіху конкретної людини через різноманітні психологічні формати, зокрема, формат кар’єрного коучингу, є життєво необхідним. Важливого теоретичного і прикладного значення набуває поглиблене вивчення сутності та структури мотиваційної сфери особистості загалом та мотивації до успіху в бізнесі зокрема. Такий формат роботи, як кар’єрне консультування, а саме кар’єрний коучинг, всередині компанії силами служби персоналу, може підвищити рівень такої мотивації.
Кроскультурне дослідження психологічних особливостей монетарної соціалізації студентів Польщі та України
(Університет «КРОК», 2023) Никоненко, Олена; Никоненко, Олена Вікторівна
В статті представлено емпіричне дослідження психологічних особливостей монетарної соціалізації студентів Польщі та України. Складні та неоднозначні перетворення в нашому суспільстві пов’язані, перш за все, з економічною кризою внаслідок пандемії та війни, монетарною політикою країни обумовлюють необхідність підготовки економічно компетентних випускників вищої школи, здатних самостійно та відповідально вирішувати питання, пов’язані з грошима. Раціональні монетарні уявлення універсальні та застосовуються у всіх сферах життєдіяльності, в умовах же переорієнтації української економіки на ринкові цінності молода людина без адекватної фінансово-економічної орієнтації, без уміння ефективного оперування грошима не може вважатися підготовленою до життя та праці особливо в кризових умовах. На основі структурно-функціональної моделі монетарної соціалізації. В ході дослідження була визначена структурно-функціональна модель монетарної соціалізації студентської молоді та встановлені наступні її компоненти: когнітивний, афективний, поведінковий, моральнісний. В ході дослідження виявлені психологічні особливості компонентів монетарної соціалізації студентської молоді в залежності від соціально-економічних умов життя та етнокультурного чинника. В ході дослідження виявлені психологічні особливості компонентів монетарної соціалізації студентської молоді в залежності від соціально-економічних умов життя та етнокультурного чинника. Особливістю змісту когнітивного компоненту студентів Польщі є відсутність деструктивних уявлень про гроші. Вони не схильні переоцінювати та недооцінювати функції гроші, що сприяє їх швидкій та вдалій адаптації в сфері монетарних відносин. Студентам із західноєвропейських країн властива моральнісно-позитивна оцінка грошей, натомість для студентської молоді з України – моральнісно-негативна оцінка.
Практичні аспекти зміцнення психологічного благополуччя підприємців в умовах війни
(Університет «КРОК», 2023) Никоненко, Олена; Шевченко, Артем; Никоненко, Олена Вікторівна
В статті представлено теоретичне дослідження практичних аспектів зміцнення психологічного благополуччя чоловіків середнього віку. І хоча у розгляді особливостей функціонування підприємництва насамперед приділяється увага економічній складовій, не варто оминати й психологічні характеристики професійної діяльності підприємців. Психологічне благополуччя визначається як цілісне переживання щастя, яке супроводжується сприятливим емоційним фоном та осмисленістю буття, у результаті позитивного функціонування особистості, задоволення, узгодженості та відповідності усіх рівнів екзистенціальних потреб. Психологічне благополуччя носить суб’єктивний характер, обумовлюється мірою задоволеності життям й співвіднесенням позитивних та негативних емоцій; містить спрямованість особистості на позитивне функціонування, що виражається у переживанні щастя та задоволеності особистим життям. Критеріями психологічного благополуччя виступають прийняття відповідальності за власне життя і здоров’я, схильність до самопізнання і розуміння, вибудувана чітка ієрархія цінностей, здатність приймати себе та оточуючих. Одним із чинників, який впливає на задоволеність життям та професійною діяльністю підприємців, є відчуття психологічного благополуччя, здатність до самоприйняття та реалізації плану особистісного зростання; до управління середовищем та відчуття себе господарем власного життя; до постановки цілей у житті та їх послідовного досягнення. Також до компонентів психологічного благополуччя відносяться й позитивні стосунки з оточуючими, що включать наявність володіння комунікативними якостями у підприємців. Вивчення особливостей зміцнення психологічного благополуччя та впровадження цих знань у практичну площину може значно сприяти збільшенню успіхів підприємців і в професійній діяльності. Варто приділити увагу розгляду особливостей підвищення та зміцнення відчуття психологічного благополуччя у підприємців, що забезпечить умови для досягнення ними успіхів у професійній діяльності.
Психологічні чинники розладів харчової поведінки у жінок
(Університет «КРОК», 2023) Никоненко, Олена; Іском, Анастасія; Никоненко, Олена Вікторівна
Розлади харчової поведінки – це група психогенно обумовлених синдромів, за яких людина вживає їжу не для насичення, а з метою усунення емоційного дефіциту і підняття настрою. До розладів харчової поведінки відносять нервову анорексію, булімію, психогенне переїдання Сучасні дослідники пояснюють порушення харчової поведінки як дезадаптивний спосіб вирішення конфліктів: люди з порушеннями харчової поведінки використовують їжу як засіб символічної комунікації зі своїм почуттям неадекватності перед лицем вимогливого життя. Почуття неспроможності розвивається як за відсутності важливих життєвих навичок, так і на тлі невдалих спроб встановити ефективні стосунки з іншими людьми. Порушення харчової поведінки є стратегією копінгповедінки, в якій їжа, вага тіла і образ тіла стають головними життєвими цінностями або знецінюються взагалі. Харчова поведінка жінок виникає в онтогенезі як складна міжфункціональна психологічна система і регулюється суперечливою єдністю природних потреб та культурних форм їх задоволення. Таким чином можемо стверджувати, що за походженням харчова поведінка має не біологічну, а біосоціальну, власне, культурну природу. Особливості проявів харчової поведінки полягають в індивідуальних психологічних складових харчової поведінки (мотивації, досвіду, когнітивних особливостей, емоції, саморегуляції, операціональних характеристик). Харчова поведінка жінок значною мірою регулюється особливостями самосвідомості, зокрема власного образу тіла. Для емпіричного дослідження розладів харчової поведінки у жінок використано: методика суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела, М. Фергюсона, призначена з метою визначити вплив рівня відчуття самотності на вибір харчової поведінки у жінок; опитувальник «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф, теоретично обґрунтований інструмент, призначений для виміру виразності основних складових психологічного благополуччя; «Опитувальник образу власного тіла (ООВТ)» розроблений О. А. Скугаревським і С. В. Сивуха, спрямований на діагностику невдоволення власним тілом в осіб, які страждають на розлади харчової поведінки; тест вказування на незадоволення власним тілом (САРТ), призначений для оцінки рівня задоволеності (незадоволеності) своїм тілом.