Перегляд за Автор "Петрова, І. Л."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Аналіз впливу диджиталізації на попит і пропозицію на ринку праці України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Бараш, А. Ю.; Петрова, І. Л.; Петрова, Ірина Леонідівна
У статті визначено вплив цифровізації та автоматизації виробничих процесів на попит і пропозицію на ринку праці України. Встановлено позитивні наслідки оцифривізації, які стабілізують ситуацію на вітчизняному ринку праці, зокрема в екстремальних умовах пандемії і війни, це: поява нових цифрових професій, можливість віддаленої роботи, індивідуалізація форм зайнятості і умов співпраці під особисті потреби суб’єктів ринку праці. Введено поняття цифрові професії, як креативної трудової діяльності, яка пов’язана з впровадженням, забезпеченням функціонування і поширенням працівником цифрових технологій у виробничих процесах в будь-якій сфері економічної діяльності. Обґрунтовано тенденцію збільшення чисельності цифрових працівників внаслідок загальносвітової тенденції побудування глобального інформаційного суспільства. Показано наслідки диджиталізації, які заважають ефективному функціонуванню ринку праці і проявляються у збільшенні безробіття через появу зайвих працівників, навички яких є недоцільними у оцифрованій реальності, відплив кадрів на зарубіжні ринки праці, посилення нерівності населення у трудових можливостях. Зроблено висновок про необхідність взаємодії освітніх закладів, бізнесу і держави у досягненні збалансування попиту і пропозиції на ринку праці України в умовах диджиталізації.
Маркетингова стратегія енергокомпанії як інноваційний фактор підвищення її конкурентоспроможності
(ТОВ «ДКС Центр», 2023) Петрова, І. Л.; Петрова, Ірина Леонідівна
У статті розглянуто особливості маркетингової стратегії підприємства електроенергетики, її інноваційні інструменти та напрями, які доцільно використовувати для підвищення конкурентоспроможності підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках. Визначено, що маркетингова стратегія електроенергетичного підприємства формується в умовах слабкої або відсутньої конкуренції, високої монополізації, значних бар’єрів на вході, жорстких зв’язків між виробниками, постачальниками та споживачами продукції, обмеженого впливу на товарно-асортиментну політику та ціноутворення, переважання традиційних технологій. Разом з тим, за умов реформування енергоринку України у напрямку всебічного розвитку конкурентних відносин між його суб’єктами, зростає потреба енергокомпаній в розробці і впровадженні інноваційних маркетингових стратегій. Збільшення кількості споживачів, налагодження комунікації та інтерактивної взаємодії з ними, якісне задоволення їх потреб у товарах та послугах електроенергетики є умовою підвищення конкурентоспроможності підприємства, покращення його репутації та іміджу. Автором визначено основні етапи формування маркетингової стратегії підприємства електроенергетики, які утворюють логічно послідовний процес. Зроблено акцент на розробці маркетингового проекту, об’єктом якого є система цінностей, які необхідно донести найефективнішим способом до реальних і потенційних споживачів нового продукту. На прикладі компанії НЕК «Укренерго» розглянуто можливості покращення сайту та використання таргетованої реклами у соціальній мережі з метою просування електроенергії до споживача. Виявлено інноваційні інструменти розвитку нових маркетингових стратегій, продиктованих цифровізацією економіки: інтернет-маркетинг і контент маркетинг. Водночас обгрунтовано, що цифрові технології не повинні повністю заміщати інтерактивне спілкування з клієнтами, а для створення позитивної взаємодії зі споживачами є ефективними новітні технології нейромаркетингу, івент-маркетингу та емоційного маркетингу. Для підвищення конкурентоспроможності підприємства у електроенергетичній сфері маркетингові стратегії повинні розроблятися як для вітчизняного, так і міжнародного енергетичного ринків. У статті проаналізовано стратегічні напрями інноваційної маркетингової діяльності енергокомпаній, які дозволять їм отримати перемогу у конкурентній боротьбі по завоюванню закордонних ринків.
Розвиток креативності як імператив стратегічного управління людськими ресурсами
(ТОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи»; ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»., 2022) Петрова, І. Л.; Петрова, Ірина Леонідівна
Статтю присвячено розвитку креативності методами і засобами стратегічного управління людськими ресурсами. Внаслідок дії низки факторів зростає потреба кожної організації в креативності як основному джерелі її конкурентоспрожності та ділового успіху. Автор розглядає різні підходи до креативності і подає власне бачення її співвідношення з творчістю та інноваційністю. З огляду на це під креативністю розуміється не будь-яка творчість, а творчість у сфері конкретних бізнес-процесів з метою отримання прибутку (доходу) шляхом задоволення визначених потреб споживачів, як реальних, так і потенційних. На відміну від інших проявів креативності, в статті висувається і обґрунтовується ідея про креативність як стратегічний імператив, досягнення якого вимагає цілеспрямованої та скоординованої взаємодії всіх процесів у сфері управління персоналом. Для забезпечення імперативу необхідно розробляти стратегію управління людськими ресурсами, орієнтовану на креативний розвиток персоналу і організації загалом. Стратегія управління креативним розвитком персоналу дозволяє побудувати цикл креативності з певною послідовністю елементів, а також розробити механізм відтворення цього циклу. У статті аналізуються HR-технології, які сприяють розвитку креативності людських ресурсів. Новим поглядом на проблему є обґрунтування необхідності методів «м’якого» управління креативністю шляхом створення сприятливого середовища для її розвитку
Стратегічне управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємств електроенергетики України в умовах нестабільного середовища
(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2023) Петрова, І. Л.; Петрова, Ірина Леонідівна
Нерозвинене конкурентне середовище, високий рівень монополізації ключових видів економічної діяльності, недостатня фінансова та організаційна підтримка створення і впровадження інновацій стримують інноваційну активність підприємств та знижують конкурентоспроможність підприємств на вітчизняному і світовому ринку, загострюють проблему їх економічної захищеності. З іншого боку, економічна незахищеність підприємств унеможливлює їх зусилля за напрямком інноваційної активності. Це підтверджується аналізом статистичних показників розвитку підприємств електроенергетики, яка забезпечує діяльність всіх інших сфер національної економіки України. Протягом тривалого періоду інноваційно-інвестиційна функція підприємств електроенергетичного сектору реалізовувалася неефективно, про що свідчить низький міжнародний рейтинг України за субіндексом «енергопродуктивність». Це суперечить цілям досягнення стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку, серед яких законодавчо визначено освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії. Фінансовий стан електроенергетичних підприємств України критично погіршується внаслідок значних збитків, нанесених цьому сектору економіки країни російським агресором. У таких умовах актуальним стає пошук і привертання інвестиційних ресурсів для оновлення основних засобів і забезпечення інноваційного розвитку електроенергетичних підприємств відповідно до основних положень Енергетичної стратегії держави. Розглянуто специфіку інвестиційного проекту в електроенергетичному секторі як важливого інструменту стратегічного управління та виявлено його типи залежно від їх призначення: створення нових енергооб'єктів з метою розширення виробничих потужностей або введення в експлуатацію нових джерел енергії; реконструкція через модернізацію та покращення діючих енергооб'єктів; збільшення їх масштабів і потужностей;тимчасова консервація з майбутньою розконсервацією. Провідним стратегічним напрямом інноваційно-інвестиційного розвитку є створення ефективної та надійної електроенергетичної інфраструктури, спрямованої на забезпечення умов безпосередньої реалізації електричної енергії від генеруючих компаній до споживача.