Перегляд за Автор "Радіонова, Ірина"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Економічний аналіз ринку нерухомості: загальні підходи та їх застосування для українського ринку
(Університет «КРОК», 2023) Радіонова, Ірина; Піта, Юрій; Радіонова, Ірина Федорівна; Піта, Юрій Анатолійович
В статті подано результати дослідження загальних підходів до аналізу ринку нерухомості. Здійснена спроба економічного аналізу українського ринку нерухомості. Автори виходили з припущення про важливість застосування в економічному аналізі ринку нерухомості основних положень загальної теорії ринків. Ідентифіковані ключові фактори впливу на попит на ринку нерухомості, серед яких: загальний рівень добробуту (доходів) громадян, рівність/нерівність розподілу доходів у суспільстві, рівень ліквідності та прибутковості альтернативних до нерухомого майна форм активів, умови банківського кредитування при придбанні нерухомості, способи (алгоритми, методики, правила) оцінювання об’єктів нерухомості, динаміка курсу національної валюти, активність агентів ринку, які працюють на замовлення покупців. Ідентифіковані ключові фактори впливу на пропозицію на ринку нерухомості, серед яких: виробничий потенціал будівельних та девелоперських компаній, рівень цін на будівельні матеріали та ремонтні роботи, умови банківського кредитування забудовників та інвесторів, способи (алгоритми, методики, правила) оцінювання об’єктів нерухомості, динаміка курсу національної валюти, активність агентів ринку, які працюють на замовлення продавців нерухомості. Виокремлені об’єктивні причини державного регулювання ринку нерухомості. Проаналізовано динаміку показника кількості угод на українському ринку нерухомості та з’ясовано факт циклічності змін цього показника під впливом психологічного фактору. Досліджено динаміку зміни загального рівня цін на українському ринку та з’ясовано факт певної стабільності в змінах темпу зростання цін. Окреслено деякі проблеми аналізу ринку нерухомості, пов’язані з браком статистичної інформації, необхідної для змістовного економічного аналізу цього ринку.
Упередження в бізнесі як поведінкова реакція на економічну невизначеність
(Університет «КРОК», 2024) Радіонова, Ірина; Гуща, Сергій; Радіонова, Ірина Федорівна
Це дослідження присвячене явищу «упередження в бізнесі», яке є актуальним остільки, оскільки рівень упередженості в прийнятті управлінських рішень зростає відповідно до збільшення рівня невизначеності. Українська економіка та її підприємницький сектор перебувають в стані вищого рівня невизначеності. Метою дослідження є загальне уточнення поняття «упередження» та поняття «упередження в бізнесі», обґрунтування підходу до класифікації упереджень та аналіз деяких упереджень, які нині виявляє українській бізнес. В результаті дослідження, яке спирається на фундаментальні засади теорії «поведінкової економіки», уточнений термін «упередження» та здійснена класифікація упереджень за трьома критеріальними ознаками. З’ясовано, що на основі даних соціологічних опитувань українських підприємців у 2003 та 2004 рр. можна зробити висновок про упередженість в формуванні очікувань підприємницької спільноти як певної цілісності щодо випуску та найму робочої сили. Визначені деякі можливі напрямки зменшення рівня упередженості в прийнятті підприємницьких рішень. В статті використані такі методи досліджень, як порівняння економічних теорій – «поведінкової економіки» та «теорії раціональних сподівань», класифікація з використанням різних критеріїв, узагальнення результатів соціологічних досліджень, візуалізація. Теоретичне значення дослідження, презентованого в цій статті, полягає в розвитку категоріального апарату теорії «поведінкової економіки», а його прикладне значення – в узагальненнях, які можуть бути використані в процесі обґрунтування модифікованих алгоритмів взаємин між українською владою та українським бізнесом з урахуванням високого («екстраординарного») рівня невизначеності економіки та суспільства.
Ідентифікація категорії «цифрова економіка» в теоретичній та прикладній економіці
(Університет «КРОК», 2023) Радіонова, Ірина; Акулов, Олексій; Радіонова, Ірина Федорівна
В статті вирішується наукова проблема уточнення змісту поняття «цифрова економіка». Ця проблема, на думку авторів, є актуальною для теорії цифрової економіки, оскільки її вирішення сприяє формуванню понятійного апарату теорії. Вона (проблема) є актуальною і для вдосконалення практики публічного управління економікою, оскільки сприяє правильному оцінюванню обєкту управління, яким є цифрова економіка. Метою дослідження стало обгрунтування наукового інструментарію, який би давав можливість позбавитись певної «розмитості» поняття «цифрова економіка», визнаної багатьма дослідниками. В якості кінцевої мети дослідження визначено досягнення більш точної та конкретної ідентифікації поняття «цифрова економіка» для його релевантного застосування при вирішенні прикладних завдань управління та економічного розвитку. Для досягнення визначеної мети застосований набір методів дослідження з властивим цим методам інструментарієм, а саме: секторна моделі аналізу економіки та виробничі функції для окремих секторів, виокремлення ядра та, так званих «поясів» технологічних змін цифрової економіки, оцінювання на основі економічних мультиплікаторів, порівняльного аналізу рівня цифрового розвитку країн за показниками внеску певних секторів у створений ВВП країн. Застосування згаданих методів та відповідного інструментарію аналізу дало підстави для такої ідентифікації цифрової економіки. Цифрова економіка є частиною національної економіки, що формується у процесі взаємозв’язаного руху ресурсів та продуктів трьох суб-секторів. Такими суб-секторами є «технологічне ядро» у формі ІКТ-сектору, сектор «е-поясу продуктів кінцевого споживання» та сектору «інфраструктури публічного управління», безпосередньо повязаного зі створенням сприятливого середовища для ІКТ-сектору та «е-поясу продуктів кінцевого споживання». Визначено загальний вид виробничих функцій кожного з трьох суб-секторів цифрової економіки. Обгрунтована доцільність кількісної ідентифікації цифрової економіки з застосуванням сукупності показників, які віддзеркалюють: частки цифрової економіки в ВВП країни, частки ІКТ-сектору в ВВП, мультиплікативний вплив на всю економіку власне цифрової економіки та її ІКТ-сектору (mde, mIKT/de, mIKT/Y).