Перегляд за Автор "Растворова, Марія Олександрівна"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Intangible cultural heritage as a factor of tourist destination development
(Університет «КРОК», 2024) Melko, Liudmyla; Rastvorova, Mariia; Plysenko, Pavlo; Мелько, Людмила Федорівна; Растворова, Марія Олександрівна; Плисенко, Павло
Стаття присвячена теоретичному дослідженню проблеми використання нематеріальної культурної спадщини (НКС) як чинника розвитку туристичної дестинації. Метою статті є визначення можливостей використання ресурсного потенціалу НКС у туристичній діяльності як чинника розвитку туристичної дестинації. Поставлена в статті мета була досягнута за допомогою методів індукції, дедукції, узагальнення та методу системного аналізу. У статті проаналізовано кількість елементів НКС відповідно до списків Конвенції про нематеріальну культурну спадщину, а також список нематеріальної культурної спадщини України, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО, Національний перелік НКС. Автори виявили, що у туристичній діяльності величезною популярністю серед туристів користуються такі складові НКС, як: виконавське мистецтво, звичаї, обряди, святкування, традиційні ремесла тощо, а серед традиційних ремесел особливий інтерес викликає гончарство, кераміка, що дозволяє активно залучати туристів до майстер-класів. У статті запропоновано шляхи оптимізації НКС як туристичного ресурсу. Автори розробили модель Центру популяризації НКС у туристичній дестинації (на прикладі гончарства). Складові моделі представлені такими компонентами, як: організаційно-управлінського, який передбачає створення дієвої організаційної структури Центру; процесно-діяльнісного, який передбачає створення унікального ексклюзивного продукту для популяризації елементу гончарства в туристичній дестинації; та результативного, який передбачає результати від запропонованої діяльності, що забезпечить збереження і розвиток НКС, розвиток туризму, створення робочих місць, економічний розвиток туристичної дестинації тощо. Використання пропозицій авторів щодо залучення НКС для розвитку туристичної дестинації дозволить стейкхолдерам забезпечити активізацію туризму в Україні, захистити інтереси суб’єктів туристичного бізнесу у складних воєнних умовах, підвищити ефективність та конкурентоспроможність туристичних дестинацій в Україні.
Методичні рекомендації з організації та проведення практики (спеціальність 242 «Туризм», ОПП «Туризм» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти) 1-3 курс
(Університет «КРОК», 2022) Мелько, Людмила Федорівна; Уварова, Ганна Шевкетівна; Гаврилюк, Світлана Павлівна; Литвинова, Тетяна Станіславівна; Міхо, Олена Іванівна; Растворова, Марія Олександрівна
Методичні рекомендації з організації та проведення практики призначені для здобувачів вищої освіти 1-3 курсів спеціальності «Туризм» (освітньопрофесійна програма «Туризм», освітній рівень «бакалавр»). У виданні містяться програми з навчальних та виробничої (технологічної) практик: загальні положення щодо проходження практики студентами спеціальності «Туризм» на 1-3 курсах, розкривається мета та завдання практики, питання організації та керівництва, етапи та зміст практики. Надаються методичні рекомендації щодо оформлення звітної документації, а також критерії оцінювання та процедура захисту. У додатках представлені приклади оформлення титульної сторінки, змісту практики та відповідних таблиць. Представлені науково-методичні матеріали є результатом колективної роботи кафедри туризму Університету «КРОК», стейкхолдерів, партнерів, випускників.
Підходи до позиціонування туристичних дестинацій в умовах викликів війни: аналіз досвіду країн Балканського півострову
(Університет «КРОК», 2022) Растворова, Марія; Растворова, Марія Олександрівна
Війна в Україні, викликана військовим вторгненням Російської Федерації 24 лютого 2022 року, кардинально змінила життя українців в багатьох сферах. Туризм у традиційному вигляді – а саме з рекреаційною, пізнавальною, розважальною, діловою та лікувальною метою – з початком війни було поставлено на паузу. Інформаційними наслідками російсько-української війни на глобальному рівні стало швидке зростання обізнаності та інтересу до нашої країни, в тому числі, й з боку майбутніх потенційних туристів. Водночас, наслідки цієї війни, навіть після нашої Перемоги, ще довго будуть чинити вплив на туристичну сферу та сприйняття туристичного бренду України. Стаття має на меті проаналізувати підходи до туристичного ребрендингу та маркетингу та транслювання історичної пам’яті, які обрали для себе різні країни на пост-конфліктному етапі та ефект цього ребрендингу для розвитку туризму в цих державах. На основі аналізу авторитетних літературних джерел (наукових статей), які описують кейси та підходи пост-конфліктного брендингу країн Балканського півострову (Монтенегро, Боснія та Герцеговина), аналізу динаміки туристичних потоків та шляхів позиціонування їх туристичного бренду на даному етапі, автор виділяє підходи до пост-конфліктного брендингу країн і туристичних дестинацій та аспекти висвітлення пам’яті про трагічні події війни. «Як Україна має позиціонувати та розповідати про себе світові після закінчення війни?», «Про що ми маємо розповідати в першу чергу, щоб привабити туристів?», «Яким має бути етичний підхід до туристичного брендингу України?» – з вірою в Перемогу України та глибокою вдячністю Збройним Силам України, автор шукає відповіді на ці питання та відкриває наукову дискусію щодо формування туристичного бренду України після війни.
Стан та перспективи розвитку смарт-туризму: світовий досвід та українські перспективи (на прикладі міста Києва як туристичної дестинації)
(Університет «КРОК», 2024) Кара, Олексій; Міхо, Олена Іванівна; Растворова, Марія Олександрівна
Стаття присвячена аналізу сучасного стану та основних трендів у галузі смарт-туризму з акцентом на вплив цих технологій на розвиток міського туризму. Метою статті є аналіз світового досвіду впровадження смарт-технологій у туризмі та визначення перспектив їхнього застосування для українських туристичних дестинацій, зокрема міста Києва. Методологія дослідження базується на аналізі літературних джерел, статистичних даних та емпіричних спостережень. Результати розкривають потенціал смарт-технологій у покращенні якості туристичних послуг та збільшенні привабливості міста Києва для туристів. У дослідженні висвітлено сутність концепцій «смарт-сіті» та «смарт-туризм». Проаналізовано динаміку показників розвитку туристичної сфери столиці України за 2020-2022 роки, позиції міста в світових рейтингах смарт-міст та документи, що визначають впровадження концепцій «смарт-сіті» та «смарт-туризму» в столиці України. Авторами запропоновано перелік заходів задля посилення позиції міста Києва у цих рейтингах та зокрема розвитку напрямку смарт-туризму в столиці України як туристичній дестинації. Автори досліджують глобальні інновації та технологічні рішення, що сприяють ефективному туристичному менеджменту, і адаптації цих підходів у контексті України, з особливим фокусом на Київ. Розглядаються потенціал і виклики, пов'язані з імплементацією смарт-технологій у сфері туризму, які можуть підвищити привабливість Києва як туристичної дестинації. Стаття надає стратегічні рекомендації для розвитку смарт-туризму в Україні, виходячи з аналізу світових кращих практик та місцевих специфік. Дослідження вказує на необхідність подальших наукових досліджень у сфері смарт-туризму для вдосконалення інфраструктури та залучення більшої кількості туристів до міста. Розробка стратегій, які включають смарт-технології в туризмі, може стати ключовим фактором залучення туристів та підвищення конкурентоспроможності туристичних дестинацій на міжнародному рівні.