Перегляд за Автор "Сербова, Ольга"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Використання кодів історичної пам’яті українців у терапевтичних метафорах
(Університет «КРОК», 2022) Ткач, Разіда; Сербова, Ольга; Ткач, Разіда Мугаллімовна
У статті розглянуто феномен соцієтальної психіки та розкрито зміст впливу архетипів на духовну трансформацію українців під час війни. Акцентовано на значенні для людини розуміння символічного життя та окреслено особливості психологічної допомоги в розвитку символічного та метафоричного мислення. Наведено короткий аналіз трактування неусвідомлених форм життя соціуму та колективного несвідомого психіки людини. Зокрема, виділені такі визначення як позаперсональна система психіки, психокультура соціуму, внутрішня мова суспільства та архетипи. Зосереджено увагу на полярні стани людини під час війни, від безпорадності та апатії до активності та сили. Наголошено на тому, що психіка людини має внутрішні механізми захисту та самозцілення, але їх треба розблокувати, «дістати» з несвідомого та свідомо ідентифікувати із власною психічною цілісністю. Вказано на значення в цьому процесі символічного мислення і мови та надано приклад використання терапевтичної метафори з використанням архетипічних символів. Визначено зміст психологічної допомоги щодо розвитку символічного та метафоричного мислення людини. Зокрема, вказано, що психолог має навчитися взнавати і відображати символічний вміст переживань клієнта, розмовляти з ним на його символічній мові та привносити в психологічні зустрічі всі елементи символічного життя. На підставі проаналізованого матеріалу й багаторічного досвіду роботи з метафорою було розроблено терапевтичну метафору «Букет з пшеничних колосків», яка була використана в психотерапевтичній роботі з гетерогенними групами українців, які перебували в різних життєвих обставинах під час терапевтичних зустрічей. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено вплив терапевтичної метафори, з використанням архетипічних символів, на підвищення ресурсу та гармонізацію психіки людині.
Окремі аспекти емпіричного дослідження навченої безпорадності батьків часто хворіючої дитини
(Університет «КРОК», 2023) Сербова, Ольга; Усіченко, Марія
У статті обґрунтовано актуальність вивчення проблеми долаючої поведінки та особистісної безпорадності батьків часто хворіючої дитини. Розкриваються поняття емоційного стресу, поняття «копінг» та копінг-стратегія, навчена безпорадність батьків в ситуації частих захворювань дитини. Описано процедуру дослідження копінг-стратегій з використанням опитувальника «Копінг-стратегії» (R.S. Lazarus, S. Folkman); діагностики індексу життєвого стилю (ІЖС) / Life Style Index (R. Plutchik, H. Kelierman, H.R. Conte) для визначення частоти використання і вираженості механізмів психологічного захисту та вивчення ступеня особистісної безпорадності батьків за методикою «Самооцінка емоційних станів» А. Уессмана та Д. Рікса. Вибірку склало 40 осіб – батьки часто хворіючих дітей, з них: 22– жінки та 12 – чоловіки. Дослідження проводилося на базі КНП «ЦПМСД-2» Дарницького району м. Києва. На основі аналізу результатів емпіричного дослідження виокремлено психологічні особливості стратегій подолання стресу батьками часто хворіючих дітей, визначено спільні та відмінні стратегій подолання стресу у матерів та татів. З’ясовано, що батьки використовують різні стратегії долаючої поведінки, однак найбільш вираженими стилями копінг-поведінки є «дистанціювання» (неконструктивна копінг-стратегія), при чому рівень показників у матерів вищий за показники татів; «прийняття відповідальності» (відносно конструктивна копінг-стратегія), вища у матерів; «самоконтроль» (конструктивна копінг-стратегія), рівень показників у татів вищий; «втеча – уникнення» (неконструктивна копінг-стратегія), вища у матерів. Рівні «планування вирішення проблеми» (конструктивна копінг-стратегія) та «пошук соціальної підтримки» (конструктивна копінг-стратегія) виявилися нижчими. Найменший рівень прояву спостерігався щодо застосування позитивної переоцінки. Щодо виявлених особливостей копінгу й несвідомих механізмів психологічного захисту у батьків зазначені важливі запитання, які потребують подальшого вивчення: чи можуть неадаптивні копінг-стратегії сприяти утрудненню процесу одужання дитини, а також хроніфікації хвороби дитини за рахунок неконструктивного переживання та реагування батьків. Вказані основні мішені соціально-психологічного впливу (інтра- та інтерпсихічні), також ефективним визначено холістичний підхід, спрямований на активізацію адаптивних, а не на редукцію дезадаптивних сил. Згідно з положеннями даного підходу, зусилля у роботі із батьками часто хворіючої дитини мають бути направлені перш за все на стимуляцію власних психологічних ресурсів й адаптивних стилів реагування на хворобу дитини. Ми виділили такі форми групової роботи з батьками: проведення семінарів, консультацій, лекцій, тренінгів та індивідуальних бесід чи консультування.