Перегляд за Автор "Ткач, Дмитро"

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Вплив глобалізації на розвиток міжнародних соціально-економічних процесів
(Університет «КРОК», 2022) Ткач, Дмитро; Білокур, Ганна; Ткач, Дмитро Іванович
За результатами дослідження проведено аналіз сутності розвитку глобалізаційних процесів у контексті їх соціально-економічних, політичних, екологічних та культурних проявів. Визначено особливості та роль функціонування глобальних міжнародних економічних інституцій, зокрема таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова організація торгівлі (СОТ). Визначено та охарактеризовано негативні наслідки глобалізації, серед яких збільшення міграції, легальної та нелегальної, або з економічних причин, або через екологічні катастрофи. Встановлено, що у соціальній сфері глобалізація суттєво вплинула на рівні і умови зайнятості та на соціальні права працівників. Обґрунтовано появу міжнародних рухів, які зазвичай називається антиглобалізаційними, що об’єднують профспілки, екологічні неурядові організації, політичні, правозахисні, наукові кола, жіночі організації та всіх, хто зацікавлений у створенні більш справедливого світу. В економічній сфері глобалізація асоціюється з розвитком капіталізму як економічної системи, часто на основі віри в саморегулювання ринків. Глобалізація сприяла розвитку економічної свободи і нібито підняла рівень життя в усьому світі, навіть якщо у відносному вираженні розрив між багатими і бідними зростає. Реалізація завдань щодо запобіганню впливу різного виду ризиків що спричинені процесами глобалізації, потребую глибокого аналізу міжнародного правового поля, вимог та правил, які потрібно буде впровадити для фактичного здійснення міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні шляхом трансформації міжнародно-правових норм у національні закони та підзаконні акти. В умовах сучасних глобальних викликів для соціально-економічної безпеки України актуальним є дослідження питань, спрямованих на формування стійкості до впливу негативних чинників, посилення конкурентоспроможності на світовому рівні загалом, швидке реагування на зміни встановлення світових норм та забезпечення відповідності їх. Актуальність даної проблематики є розвиток високотехнологічних сфер діяльності, створення нових центрів або інституцій трансферу технологій, введення заходів щодо спрощення контролю ведення бізнесу різного рівня та стимулювання до їх постійного розвитку для зниження рівня імпортозалежності, що в свою чергу призведе до збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій.
Масмедіа Угорщини про проблеми в українсько-угорських відносинах, пов'язаних із Законом про освіту
(Громадська спілка «Редакція журналу «Зовнішні справи», 2020) Ткач, Дмитро; Ткач, Дмитро Іванович
У статті проаналізовано проблеми, що виникли в українсько-угорських відносинах після прийняття Верховною Радою України законів про освіту у 2017 та 2019 роках. Зазначається, що захист прав угорських національних меншин, що проживають за кордоном, відповідає національним інтересам країни і протягом тридцяти років не змінювався. Серед комплексу проблем, пов’язаних із захистом прав угорців за кордоном, Будапешт приділяє велику увагу освіті рідною мовою. Верховна Рада України на порушення міжнародних зобов'язань держави та Закону України про міжнародні договори України прийняла Закон "Про освіту" 5 вересня 2017 року. Стаття 7 цього документа обмежує право угорської меншини на освіту за їхніми правами. рідна мова, починаючи з 5 класу. Саме це положення закону викликало жорстоку критику з боку офіційного Будапешта. Урядові урядовці та політики оцінили запровадження українського уряду як спробу асиміляції угорської національної меншини. У свою чергу міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини П. Сіярто заявив, що його країна заблокує всі кроки на шляху європейської інтеграції України та прагнень Києва до членства в НАТО. Відразу після прийняття закону угорські ЗМІ розпочали потужну кампанію критики статті 7 Закону "Про освіту". Лише за місяць було опубліковано 136 статей на цю тему. Далі робиться спроба проаналізувати висвітлення угорських ЗМІ про проблему загострення двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною. Підкреслюється, що 29 червня 2020 року заступник міністра закордонних справ В. Боднар заявив, що на кінець липня запланована зустріч Президента України В. Зеленського та Прем'єр-міністра Угорщини В. Орбана. Очікується, що під час зустрічі будуть обговорені питання українсько-угорських відносин щодо законодавства про освіту. Від цих переговорів залежатимуть подальші відносини між двома країнами. Чи повернуться вони на шлях добросусідства та взаємоповаги, чи знову підуть шляхом конфронтації?
Політико-психологічний портрет Віктора Орбана
(Університет «КРОК», 2024) Ткач, Дмитро; Ткач, Дмитро Іванович
Віктор Орбан, прем'єр-міністр Угорщини, є однією з найсуперечливіших фігур сучасної європейської політики, політична кар'єра якого почалася з ліберальних позицій, але з часом він перетворився на авторитарного популіста. Він має багатогранний політико-психологічний портрет, що відображає його особистісну та політичну еволюцію. Метою даного дослідження є комплексний аналіз політико-психологічного портрета Віктора Орбана, прем'єр-міністра Угорщини, з акцентом на невирішені аспекти його особистості, політичної еволюції та впливу на національну і міжнародну політику. Дослідження має на меті виявити внутрішні мотиви, психологічні фактори та соціально-політичні умови, які визначають поведінку Орбана як політика, а також оцінити наслідки його рішень для Угорщини та Європейського Союзу. Стаття набуває особливої актуальності в контексті сучасних політичних процесів у Європі. Зростання популістських рухів у різних країнах ЄС та їх вплив на традиційні політичні партії. Дебатів щодо майбутнього європейської інтеграції, особливо в світлі Brexit та інших євроскептичних тенденцій. Питання верховенства права та демократичних цінностей в ЄС, включаючи механізми санкцій проти країн-членів. Геополітичних викликів, пов'язаних з відносинами з Росією, зокрема в контексті енергетичної політики та війни в Україні. Міграційної кризи та різні підходи країн ЄС до її вирішення. Розуміння політико-психологічного портрету Віктора Орбана є критично важливим для аналізу сучасних політичних процесів в Європі, прогнозування майбутніх тенденцій та розробки стратегій взаємодії з Угорщиною на міжнародній арені.Політична еволюція Віктора Орбана від ліберального демократа до авторитарного популіста є результатом його прагнення до максимізації політичної влади. Психологічний портрет Віктора Орбана відображає складний баланс між рішучістю, прагматизмом і авторитаризмом. Його здатність змінювати свої політичні позиції відповідно до ситуації, прагнення до влади і контроль над суспільством роблять його однією з найбільш суперечливих фігур у сучасній європейській політиці.
Угорська економіка на сучасному етапі розвитку
(Університет «КРОК», 2024) Ткач, Дмитро; Ткач, Дмитро Іванович
Стаття присвячена аналізу поточного стану та тенденцій розвитку економіки Угорщини. Метою статті є проведення комплексного аналізу поточного стану та перспектив розвитку угорської економіки в контексті національних та міжнародних факторів впливу. Для проведення досліджень було застосовано методи теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний, аналізу та синтезу, порівняння та метод системного підходу. У дослідженні розглядаються ключові аспекти угорської економічної системи, включаючи структуру ВВП, основні галузі промисловості, зовнішньоекономічні зв'язки та інвестиційний клімат. У статті висвітлено особливості економічної політики уряду Віктора Орбана, зокрема його підхід до залучення іноземних інвестицій та розвитку національного бізнесу. Окрема увага приділяється впливу членства Угорщини в Європейському Союзі на її економічний розвиток, а також викликам, пов'язаним з глобальною економічною кризою та пандемією COVID-19. У статті проаналізовано сучасні проблеми угорської економіки, такі як інфляція, зростання державного боргу та демографічні виклики. Також розглядаються перспективи економічного зростання Угорщини, її потенціал у сфері інновацій та технологій, а також можливості для подальшої інтеграції в європейську та світову економіку. Стаття базується на широкому спектрі джерел, включаючи офіційні статистичні дані, звіти міжнародних організацій (МВФ, Світовий банк, ОЕСР), а також експертні оцінки провідних угорських та міжнародних економістів. Дослідження пропонує критичний погляд на досягнення та проблеми угорської економіки, прогнозуючи можливі сценарії її розвитку в контексті глобальних економічних трендів та геополітичних викликів.
Інноваційний потенціал України в умовах війни: тенденції та можливості
(Університет «КРОК», 2024) Ткач, Дмитро
Досліджується інноваційний потенціал України в умовах війни у Глобальному індексі інновацій та інноваційної діяльності. Розглядається динаміка інноваційного розвитку країни у порівнянні з довоєнним періодом та визначаються основні виклики для інноваційного сектору. Дослідження висвітлює головні напрямки інноваційної діяльності України під час війни, зокрема технологічні інновації у військовій галузі, розвиток ІТ-сектора, діяльність Українського стартап фонду та міжнародне співробітництво. Особлива увага приділяється розвитку оборонних технологій, включаючи безпілотники та системи електронної боротьби. Аналізується роль цих інновацій у підвищенні обороноздатності країни та їх потенційне застосування у цивільних сферах після війни. Проводиться аналіз позиції України в Глобальному інноваційному індексі за 2021-2023 роки, відзначаючи як покращення в деяких сферах, так і виклики в інших. Розглядається динаміка української стартап-екосистеми в рейтингу Global Startup Ecosystem Index, що демонструє стійкість інноваційного сектору навіть в умовах війни. У статті також пропонуються тенденції розвитку інноваційного сектора України, зосереджуючись на оборонних технологіях, розвитку ІТ-сектора та зелених технологіях. Висвітлюються очікувані тенденції в кожному з цих напрямків, включаючи міжнародну співпрацю, створення нових робочих місць та інвестиції в стартапи. Особлива увага приділяється ролі програми Diia.City у стимулюванні розвитку ІТ-галузі та залученні інвестицій. Дослідження підкреслює важливість інновацій для економічної стійкості та відновлення України, визначаючи ключові можливості та виклики в умовах війни та післявоєнного періоду. Розглядаються потенційні напрямки розвитку зелених технологій та відновлюваної енергетики як важливі елементи стратегії відновлення та модернізації економіки країни. У висновках наголошується на необхідності адаптивної інноваційної політики, яка враховує поточні виклики воєнного часу та одночасно закладає основи для довгострокового інноваційного розвитку України. Стаття пропонує рекомендації щодо посилення інноваційного потенціалу та його ефективного використання для післявоєнної відбудови та економічного зростання.