Перегляд за Автор "Ткач, Д.І."

Зараз показуємо 1 - 20 з 26

Введення візового режиму з Росією, політико-правовий аспект
(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізується політико-правовий аспект введення візового режиму з Росією. Зазначається, що за роки незалежності Україна та Росія створили низку міжнародно-правових документів, які дозволили забезпечити безвізові поїздки громадян обох країн один до одного. Однак анексія АРК, війна на Донбасі суттєво погіршили українсько-російські відносини, що вплинуло і на порядок перетину кордону. Звернено увагу на те, що особливо ця проблема загострилась весною 2016 року. Саме тоді у Верховній Раді України було внесено проект Постанови Верховної Ради «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації». Розглядаються позитивні та негативні наслідки введення Україною візового режиму для громадян РФ
Генезис зовнішніх функцій угорської держави від 2004 року до сьогодення (історико-правовий аспект)
(Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2022) Ткач, Д.І.; Горбаченко, О.В.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті досліджено питання генезису зовнішніх функцій угорської держави від 2004 р. дотепер, при цьому наголос робиться саме на історико-правовому аспекті. Особливу увагу приділено зовнішній політиці Угорщини у період після вступу країни в ЄС і до нинішніх часів. Показані основні напрями зовнішнього курсу Угорщини, які є незмінними протягом тривалого часу. Узагальнено кроки Державних зборів Угорщини щодо імплементації розгалуженої системи правових норм і гармонізації національного та міжнародного права всередині держави задля виконання міжнародних зобов’язань. Особливої уваги заслуговує нова Стратегія національної безпеки Угорщини, що визначає основні цілі, зобов’язання та обстоювання її національних інтересів як члена НАТО і ЄС. Проаналізовані також причини погіршення відносин Угорщини з Україною
Забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Угорщині (частина 1)
(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізується угорський досвід забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Показано, з якими складнощами стикається угорське суспільство в утвердженні на практиці принципу рівноправності, забезпечення скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту.
Забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Угорщині (частина 2)
(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізується угорський досвід забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Показано, з якими складнощами стикається угорське суспільство в утвердженні на практиці принципу рівноправності, забезпечення скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту.
Зміни у сфері споживання домашніх господарств у 1990-х роках в Угорщині
(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізуються зміни у сфері споживання домашніх господарств у1990-х роках в Угорщині.Визначаються ключові напрямидіяльності держави у цій царині.Підкреслюється, що зміни в становищі домогосподарств віддзеркалюють реальні результати і соціальну ціну реформ, які часто не збігаються з їхніми оцінками на основі макроекономічних індикаторів. Особливо наголошується на тому, що невирішені соціальні проблеми, і понад усемасштаби бідності і безробіття, соціального відчуження, можуть стати серйозною перешкодою на шляху прогресу, джерелом серйозних соціальних, національних і політичних конфліктів.Відмічається, що саме в 90-х роках ХХ століттяУгорщина активно проводила інституціональні соціальні реформи й адаптувалася до соціальних реформ, які відповідали вимогам ЄС.
Конституційне реформування правосуддя в Угорщині як основа формування правової держави
(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізується угорський досвід розбудова правової держави новітньої доби. Показано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, за кріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та між повсякденною практикою їхньої реалізації і захисту. Підкреслено, що паралельно зі змінами в Конституції країни були проведені реформи у сфері кримінального права і кримінальної процедури, а також в адміністративному законо давстві. Була успішно реформована судова система – від Конституційного суду до обласних імісцевих судів.
Конституційно-правові засади організації та діяльності Державних зборів Угорщини
(Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2023) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті досліджуються питання конституційно-правових засад організації та діяльності Державних зборів Угорщини. Показано, що шлях до створення демократичної держави в Угорщині розпочався із внесення кардинальних змін у Конституцію країни. Угорщина проголошувалася як незалежна, правова, демократична держава, у якій однаковою мірою реалізуються цінності ліберальної демократії і демократичного соціалізму. В системі державної влади провідна роль відводилася Державним зборам. Були створені нові конституційні інститути парламентського контролю – уповноважений Державних зборів з громадянських прав і Державна рахункова палата. Особливу увагу приділено змінам у діяльності Державних зборів після прийняття Основного закону Угорщини 2011 р. Поряд з тим показані основні напрями парламентської діяльності в країні. Узагальнено кроки Державних зборів Угорщини щодо імплементації розгалуженої системи правових норм і гармонізації національного та міжнародного права в державі задля виконання міжнародних зобов’язань. Особливої уваги заслуговує нова Стратегія національної безпеки Угорщини, що визначає основні цілі, зобов’язання та обстоювання її національних інтересів, як члена НАТО і ЄС.
Лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій (досвід 90-х років ХХ сторіччя)
(Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізуються найважливіші кроки реформування економіки Угорщини на шляху трансформації. Визначаються ключові її напрями, а саме лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій у 90-х роках ХХ сторіччя. Детально аналізується лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків.
Міжнародно-правовий аспект зовнішньої політики України за Президента В.А. Ющенка
(Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізується роль суб’єктивного чинника у зовнішній політиці України часів президента В.А. Ющенка. Зазначається, що відносини України з Європейським Союзом, розвиток діалогу з Північноатлантичним Альянсом декларувалися Президентом як пріоритетні. Те ж саме було і в стосунках із ключовими стратегічними партнерами – США та Росією. Наголошено на зусиллях, які здійснював В.А. Ющенко для зміцнення регіональних позицій України та її міжнародного авторитету
Міжнародно-правові аспекти анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією
(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізуються результати незаконної анексії Криму російською федерацією. Було установлено, що Росія у березні 2014 року насильницьким шляхом, протиправно відторгнула Кримську автономію та м. Севастополь від України та односторонньо включила її до складу російської федерації на правах так званих суб'єктів Федерації. Ці дії призвели до порушення засад міжнародного правопорядку. Зазначено, що уряд РФ після анексії вклав значні кошти у створення військової бази на півострові, інфраструктуру, будівництво електростанцій, соціально-культурних об’єктів. Так, серед значущих варто назвати Кримський міст - один із найамбітніших проєктів в історії сучасної Росії. Міст був уведений в експлуатацію в травні 2018-го року з випередженням графіка на пів року. 18 грудня 2019 року будівництво залізничного Кримського моста було офіційно завершено. Загальна вартість проєкту 241,7 мільярда рублів. Траса «Таврида». Будівництво 250-кілометрової чотирисмугової магістралі, що сполучає Керч, Сімферополь і Севастополь, почалося у травні 2017 року. Повна вартість будівництва «Тавриди» - до 174 млрд рублів.Електростанції «Таврійська» і «Балаклавська» - 71 млрд рублів. Перші блоки «Таврійської» і «Балаклавської» були введені в експлуатацію в жовтні 2018 року. Сумарна потужність двох станцій - 940 МВт - 90% від усього енергоспоживання Криму. Будуються підземні водозабори Північно-Кримського каналу - три групи артезіанських свердловин для подачі води з підземних горизонтів у цей канал, розташовані на території Джанкойського й Нижньогірського районів. Також ведеться проєктування 192 км. магістрального водоводу до міст Керч і Феодосія. Його вартість оцінюється в 32 млрд рублів, будівництво планується завершити в 2020 році. Новий термінал аеропорту Сімферополя - 48,3 млрд рублів. Енергоміст у Крим - 46,7 млрд рублів. Реконструкція «Артека» - 32,9 млрд рублів. Залізничні підходи до Керченського мосту - 19,9 млрд рублів.Магістральний газопровід Краснодарський край - Крим - 10 млрд рублів. Республіканська клінічна лікарня імені Семашка - 7 мільярдів рублів. Автопідходи до Керченського мосту - 6,9 млрд рублів. Витрати Росії на соціальні виплати та інфраструктуру в окупованому Криму з 2014 року склали 1,5 трлн рублів. Анексія Криму призвела також до уповільнення зростання економіки РФ до 2%, тоді як світова економіка за цей же період зросла на 19%. Зазначається, що керівництво Росії прагне закріпитися у Криму назавжди і в українських керманичів немає реальних шансів у найближчій перспективі на повернення цієї території до складу країни. Пропонуються конкретні кроки з протидії російській інформаційній агресії стосовно українського населення АРК
Міжнародно-юридичне забезпечення функціонування НАТО у сфері глобального обміну інформацією
(Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2023) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті розглядаються питання міжнародно-юридичного забезпечення діяльності НАТО у сфері комунікацій. Проаналізовано досвід НАТО у впровадженні стратегічних комунікацій, зосереджено увагу на діяльності конкретних інституцій. Оновлення використання стратегічних комунікацій у НАТО пов’язане зі зростанням глобальних тенденцій, розширенням впливу інформаційних технологій і необхідністю відповідати викликам зовнішнього середовища для забезпечення позиціонування та захисту інтересів. У результаті аналізу було встановлено, що створення спеціалізованих інституцій є важливим кроком для практичної реалізації стратегічних комунікацій у рамках політики НАТО. Головною метою цих інституцій є забезпечення якісної освіти і практичної підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі стратегічних комунікацій, а також надання аналітичної та консультативної підтримки для інформаційно-комунікативних кампаній.
Передумови становлення і розвитку міжрегіонального співробітництва між Україною та Канадою у історико-правовому контексті «особливого партнерства»
(Університет «КРОК», 2020) Ткач, Д.І.; Гнілуша, С.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті виконано дослідження щодо становлення та розвитку міжрегіонального співробітництва в контексті українсько-канадського «особливого партнерства». Визначено та проаналізовано договірно-правове забезпечення двосторонніх відносин, а саме пунктів щодо налагодження зв’язків між областями/містами України та провінціями Канади. Так, договірно-правову базу склали основні значущі документи: 1) «Спільна Декларація про особливе партнерство між Україною та Канадою» від 1994 та 2001 років; 2) Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Урядом Канади стосовно канадської програми співробітництва; 3) Угода про дружбу і співробітництво між Україною і Канадою. Авторами розроблено типологізацію попередніх умов існування двосторонніх взаємин у напрямі міжрегіонального співробітництва, за якої передумови було поділено на два типи: етнічно-історичні та інституційно-правові, де другий тип, у свою чергу, був виявлений як на державному, так і на рівні урядів Канади та України. Крім того, визначено список найбільш важливих офіційних документів між регіонами та містами-побратими, що надало змогу оцінити ступінь задіяння окремих регіонів кожної з країн. Так, зі сторони України у співробітництві брали участь Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська, Дніпропетровська області та окремі обласні міста, такі як Київ, Одеса й Ужгород. З іншої сторони – Канади – активно залучені декілька провінцій, а саме Саскачеван, Альберта, Манітоба та міста Торонто, Ванкувер і Гамільтон. Відповідно до пунктів п’яти договорів міжрегіональних взаємин виконано поглиблений аналіз та оцінка напрямів і галузей співробітництва, де окрему увагу приділено освіті та науці, а також обмінам між областями та провінціями в цих галузях. Однак, не менш важливими визначаються також і культурна та сільськогосподарська сфери, охорона здоров’я та економічне співробітництво. Проведене авторами дослідження відкриває можливість для подальшого виділення пріоритетних сфер поглиблення міжрегіональних відносин України та Канади з урахуванням уже чіткого та результативно налагодженого «особливого партнерства».
План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму з Україною: правовий аспект
(Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2023) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У науковій статті досліджуються питання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму з Україною, особливу увагу приділено правовому аспекту цієї проблеми. Показано, що для набуття безвізового режиму із країнами ЄС Україні необхідно було виконати цілу низку умов. План дій охоплює два етапи: на першому – законодавчому необхідно було привести законодавство та нормативні акти у відповідність до стандартів ЄС у визначених сферах, а другому – імплементаційному передбачено перевірку практичного виконання оновленого законодавства. План дій складається із чотирьох частин, які сформульовані на основі конкретних критеріїв ЄС, а саме: безпека документів, включаючи біометрику; нелегальна імміграція, включаючи реадмісію; громадський порядок і безпека; зовнішні зносини та фундаментальні права. Умовно План дій можна розділити на технічну та політичну частини. Перші три блоки покликані забезпечити високий ступінь захисту проїзних документів і належний контроль кордонів для запобігання нелегальній міграції. Останній блок спрямований на те, щоб шляхом зміцнення гарантій дотримання основоположних прав і свобод людини та громадянина створити політичні передумови для запобігання зростанню міграційних потоків у випадку скасування візового режиму для громадян України.
Поняття та сутність «acquis communautaire» у контексті дослідження процесу лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України
(Університет «КРОК», 2020) Ткач, Д.І.; Казік, Т.В.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті досліджено тлумачення поняття «acquis communautaire», його сутність та значення у контексті аналізу процесу адаптації українського законодавства в рамках виконання завдань «Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України». Першочергово авторами приділяється увага фундаментальним крокам на шляху до затвердження євроінтеграційного напряму України як головного вектору зовнішньої політики держави. Таким чином, проаналізовано та порівняно статті й розділи Постанов різних років прийняття – «Про основні напрями зовнішньої політики України» від 1993 року та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 2010 року. Визначено нормативно-правовий акт, в якому вперше було введено та інтерпретовано «acquis communautaire» як правову систему Європейського Союзу – Закон України від 2004 року «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». Окреслено проблематику введення поняття на прикладі політики захисту персональних даних, включаючи болюче та досить провідне у науково-дискусійних обговореннях питання перекладу на українську мову важливих понять норм ЄС, що загальмувало процес адаптаційних заходів. Окремо авторами сформульовано список заходів із гармонізації нормативно-правових актів українського законодавства до відповідності «acquis». У рамках виконання поставленого завдання складено хронологічну таблицю з назвою законодавчого акта та характеристикою результатів внесення змін до зазначеного акта. Так, проаналізовано 10 нагальних документів імплементації європейських норм щодо захисту персональних даних, що були визначені у Плані дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України (VLAP). Виконане дослідження дозволяє простежити за процесом гармонізації європейського законодавства до українського на прикладі одного напряму, а саме політики захисту персональних даних. Також, ґрунтуючись на виділених проблемних питаннях, пропонується провести заходи щодо вдосконалення методів виконання імплементаційних заходів, що в подальшому позитивно вплинуть на розвиток євроінтеграційного напряму України.
Порівняльний аналіз інститутів президентства Угорщини та України: політико-правовий аспект, суб’єктивні чинники та їх наслідки
(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Телліс, С.О.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті в політико-правовому аспекті аналізується генезис та розвиток інституту президентства Угорщини і України у пострадянський період. Пропонується порівняльний аналіз конституційних повноважень президентів України та Угорщини. Досліджується персональний вплив президентів на державну політику та фактичні наслідки цього впливу. Зроблена спроба надати оцінку ролі суб’єктивних чинників у трансформації інституту президентства та розвитку зазначених держав.
Порівняльно-правовий аналіз угод про вільну торгівлю з Україною на прикладі ЄС та Канади
(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Казік, Т.В.; Гнілуша, С.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті виконано порівняльно-правовий аналіз угод, що проголошують зону вільної торгівлі між Україною та іншою стороною. За приклад було взято дві зони вільної торгівлі (далі – ЗВТ), які були впровадженні на різних рівнях: держава – міжнародна організація та міждержавний. Це Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (далі – ПВЗВТ або англ. DCFTA (Deep and Comprehensive Free Trade Area)) та Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (далі – CUFTA (Canada-Ukraine Free Trade Agreement)), що були створенні відповідно між Україна-ЄС та Україна-Канада. Авторами визначено проблемні питання сьогодення широко відомого типу міжнародної економічної інтеграції, а саме зони вільної торгівлі. Так, було виокремлено, що інтеграційний процес торговельної сфери між країнами або, навіть, між вже існуючими ЗВТ для розширення площі їх дії направлений на покращення та розвиток умов ведення торгівлі та бізнесу між учасниками створеного ЗВТ. З правової точки зору створюється рівноправна конкуренція у зближених правових середовищах між українським бізнесом та бізнесом іншої країни, наприклад, Канади чи країн-учасниць Європейського Союзу (далі – ЄС). Задля повного синтезу спільних та відмінних рис угод в статті розглядаються положення одного із напрямів реалізації DCFTA та CUFTA – це технічні бар’єри у торгівлі, їх методи подолання з впровадженням стандартизації та системи оцінки відповідності введених норм в рамках ЗВТ. Зауважимо, що досліджуванні ЗВТ мають спільний фундамент на законодавчому рівні, а саме визнання та затвердження пріоритету умов Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі (далі – Угода ТБТ СОТ). Окремі аспекти відмінних рис в однаковому напрямі, регулювання та відповідність стандартам й оцінка відповідності, занесено до порівняльної таблиці. Так, виокремлюються окремі пункти статей, що впливають на процес імплементації. У цьому плані не просліджується перетин між необхідними до прийняття законодавчими актами, що відкриває для України можливість реалізації своїх національних інтересів у торгівлі у двох напрямах: імпортно-експортні операції до ЄС та Канади. Що стосується результативності адаптації правової системи України згідно з проаналізованими угодами, то положення DCFTA передбачали доповнення до базового законодавства та регламентів Угоди ТБТ СОТ. Зокрема, введення актів acquis ЄС на рівні національних нормативних актів у сфері стандартизації та технічних регламентів у торгівлі.
Ринок землі в Угорщині – уроки для України
(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Д.К.; Ткач, Дмитро Іванович
Найбільш специфічною сферою підприємницької діяльності, без жодного перебільшення, є аграрне виробництво, яке заслуговує окремої уваги з боку представників науки, держави, бізнесу. За сучасних умов проблема ефективного функціонування й розвитку аграрної сфери економіки набуває актуальності ще й тому, що земля сама по собі є рідкісним, кількісно обмеженим ресурсом, який неможливо створити, замістити іншим чи накопичити. Це – унікальний дар природи. Однак відбувається ерозія ґрунтів, родючі землі поступово відводяться під будівництво промислових та інших об'єктів, забудову міст, прокладання доріг, трубопроводів тощо. Наступ міст на села відчутно зменшує запас земельного ресурсу для виробництва аграрної продукції. І через те, що, з одного боку, загальна пропозиція землі є повсякчас величиною фіксованою й абсолютно нееластичною (її неможливо збільшити), а з іншого, попит на сільськогосподарську продукцію невпинно зростає, всезагальною закономірністю стало неухильне зростання вартості аграрної продукції та, як наслідок, і самої землі. Причому подорожчання землі і сільгосппродукції сьогодні навіть прискорилося. В Україні земельні відносини завжди перебували в центрі уваги, а діяльність, пов’язана з управлінням земельними ресурсами була одним з головних пріоритетів державної політики. Історія вітчизняних земельних відносин налічує кілька століть, протягом яких сформувалися їх види, форми, підходи та методи. Аналізуючи результати земельних реформ, приходимо до висновку, що даний досвід має винятково важливе значення для розробки концептуальних напрямів з метою сучасної трансформації земельних відносин. Очевидно, що даний досвід їх проведення не може бути аналогом для сучасних умов, але деякі важливі риси можуть бути використані в підходах до вирішення питань формування нової системи землекористування та ринку земель сільськогосподарського призначення. У статті проаналізовано угорський досвід становлення та розвитку ринку землі. Показано яким чином в Угорщині впроваджувалися ринкові механізми у створення умов для вільної конкуренції у сільськогосподарському виробництві. Насамперед підкреслюється роль держави у запобіганні негативних наслідків приватизації землі. Особлива увага приділяється цьому питанню після набуття країною членства в Європейському Союзі, так як угорському керівництву потрібно було виконувати вимоги Євроспільноти у цій царині. Показано чим угорський досвід цікавий для України.
Становлення Конституційного Суду в Угорщині (частина 1)
(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізується угорський досвід розбудова правової держави новітньої доби. Показано яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод, та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Підкреслено, що паралельно зі змінами в Конституції країни, було створено Конституційний суд, який діяв незалежно від Державних зборів та уряду.
Становлення Конституційного суду в Угорщині (частина 2)
(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті аналізується угорський досвід розбудови правової держави новітньої доби. Показано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Зазначено, що паралельно зі змінами в Конституції країни було створено Конституційний суд, який діяв незалежно від Державних зборів та уряду.
Сучасна Угорщина-шлях від демократії до авторатиризму: історична ретроспектива
(ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2024) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У кінці 1980-х рр., внаслідок оксамитових революцій, політичні системи більшості країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) пройшли значні зміни. Цей процес також зачіпив Угорську Республіку, де зміна суспільного устрою пройшла інтенсивніше і успішніше, ніж у багатьох інших країнах ЦСЄ. Угорщина, завдяки цим процесам, відзначилася як лідер серед країн ЦСЄ, які досягли значних досягнень у сфері політичної та економічної трансформації. Політична система суспільства зазнала значних змін. Однопартійний режим було замінено плюралістичною політичною системою, яка базувалася на Конституції, зміненій у 1989 р. Була впроваджена парламентсько-президентська система влади, яка надала уряду широкі повноваження і зобов’язала його забезпечувати умови для економічного і демократичного розвитку країни. Також була проведена реформа судової системи, і створений Конституційний Суд. З 1990 року до 2010 року відбулася значна лібералізація суспільства, але досягнення цих років мали суперечливий та неоднозначний характер. Комерціалізація всіх сфер життя суттєво змінила загальнокультурний контекст, призвела до нових напруженостей у відносинах між різними соціальними групами і різними поколіннями, і певною мірою загострила проблему міжнаціональних відносин. Все змінилося в 2010 р., коли на виборах в Державні збори до влади прийшла коаліція ФІДЕС-УГП-ХДНП, отримавши конституційну більшість голосів. Ця правоконсервативна коаліція успішно впроваджувала консервативну ідеологію, вміло маніпулювала громадською свідомістю, здійснювала ефективні економічні реформи, посилювала державне управління та реформувала державний сектор, спрямовуючи його к централізації і відновленню консервативних традицій угорської держави. Це також супроводжувалося згортанням демократичних принципів правління та посиленням авторитарних тенденцій. Внаслідок цих дій, правоконсервативна коаліція зуміла перемогти на виборах до Державних зборів у 2014, 2018 та 2022 роках. Це призвело до того, що багатопартійна система, створена як противага однопартійному тоталітарному режиму, стала двополюсною з домінуючою роллю коаліції ФІДЕС-УГП-ХДНП. Таким чином країна із усталеними демократичними традиціями перетворилася на державу з авторитарним урядом на чолі із прем’єр-міністром В.Орбаном, якого багато хто в ЄС називає диктатором.