Перегляд за Автор "Ткач, Д.К."

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Електроенергетика України під час українсько - російської війни
(Університет «КРОК», 2022) Ткач, Д.К.; Грушко, В.І.; Грушко, Віктор Іванович
У статті аналізується стан електроенергетики України під час українсько - російської війни. Метою дослідження є аналіз стану електроенергетики України під час українсько - російської війни. Показано, що українсько – російська війна, яка триває вже вісім років нанесла великі збитки українській електроенергетичній галузі. У результаті повномасштабної війни Росії проти України відбулося різке падіння об’ємів використання електричної енергії щонайменше на 30%. Проаналізовано законодавчі принципи державної політики щодо розвитку систем накопичення енергії. У цьому плані важливим для розвитку в країні системи накопичення електричної енергії та створення достатніх маневрених потужностей стало прийняття Верховна Рада України 15 лютого 2022 прийняла Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії". Підкреслено, що не дивлячись на те, що російський агресор причинив велику шкоду електроенергетичній галузі України, ця сфера економіки країни залишається досить потужною і має гарний потенціал для реформування вітчизняного ринку електроенергії. Далі аналізується ситуація, яка склалася у атомній енергетиці країни. Звертається увага на те, що 2021 року у квітні - травні спеціалісти ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснили на енергоблоках №1 та №2 Запорізької АЕС випробування з метою опанування ринком допоміжних послуг. Результати показали, що атомники готові до таких новацій. Показано, що досить тяжка ситуація склалася в українській тепловій електроенергетиці. Через прицільні обстріли російськими окупантами в Україні постраждали щонайменше 4 теплові електроцентралі. Тому надзвичайно актуальним є питання зміцнення та посилення безпечної діяльності вітчизняної енергетичної системи — найкраще використовування існуючих потужностей ТЕС та створення умов для спорудження модерних генеруючих потужностей з високою ступіню мобільності. Досліджується українська гідроенергетика, яка також активно шукає шляхи реформування вітчизняного ринку електроенергії. У 2021 році ПрАТ «Укргідроенерго» ефективно вирішило дуже важливу задачу, а саме покриття пікової навантаження в українській енергетичній системі. Тим самим був забезпечений баланс об’єднаної енергетичної системи країни і мінімізовані наслідки дефіциту вугілля для теплових генерацій. Підтверджено, що одним із найперспективніших шляхів реформування вітчизняного ринку електроенергії є створення умов для подальшого розвитку ВДЕ.
Напрями реформування ринку електроенергії
(Університет «КРОК», 2021) Ткач, Д.К.
У статті аналізується сучасний стан реформування ринку електроенергії України, основою якого є впроваджений в життя з 1 липня 2019 року новий ринок електроенергії. Метою статті є розкриття основних факторів та тенденцій, які впливають на реформування ринку електроенергії України на сучасному етапі і обґрунтування пропозицій щодо вирішення проблем цієї галузі. Головними елементами ринкової реформи стало забезпечення розвитку конкуренції. Окрім цього, Україна зобов’язалась перед Європейським Союзом здійснити реформу енергетичного ринку і це є умовою виділення їй п’ятсот мільйонів євро фінансової допомоги. Сформований новий ринок встановив наступні правила роботи. Так контроль ДП “Енергоринок” над виробництвом та продажом електроенергії був ліквідований. Замість одного монополіста на ринок прийшли два нових суб’єкти. Перший –убезпечує діяльність та організацію договорів купівлі-продажу електроенергії на ринку по принципу «на добу вперед», або на внутрішньоденному ринку та називається оператор ринку. Другий –опікується придбанням “зеленої” енергії від виробника, а саме сонячної та вітряної та називається ДП “гарантований покупець”. Обласні енергопостачальні компанії були реорганізовані в операторів систем розподілу електроенергії. На базі існуючих раніше обленерго були створені нові підприємства по постачанню електроенергії, що привело до збільшення кількості гравців на цьому ринку після його реформування. Одночасно був створений оптовий ринок, сегментами якого є двосторонні контракти, біржа контрактів на фізичне постачання, біржа фінансових контрактів, а також балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг. Проте, встановлено для того щоб покращити ситуацію у галузі енергетики Верховній Раді слід вирішити розбіжності між Законом України “Про акціонерні товариства” та Законом України “Про управління об'єктами державної власності”. Потрібно приділити увагу розбудові інституційної спроможності ДП НЕК Укренерго. Все це вимагає від Верховної Ради ухвалення таких законів, які б створювали оптимальні умови для діяльності акціонерних товариств, відмінили подвійне оподаткування, удосконалювали фондовий ринок та ринок капіталів. Реформування енергетичної сфери вимагає удосконалювати самостійність та ефективність діяльності регулятора в цьому секторі. Тим самим постало питання, чи регулятор у змозі надати сертифікат НЕК Укренерго як орган на якого покладені спеціальні обов’язки. І саме це є вирішальною умовою інтеграції української енергосистеми до ENTSO-E. Тому саме Кабінет Міністрів України повинний створити незалежного регулятора, який відповідає критеріям Енергетичного Співтовариства. Українській владі необхідно знайти джерела сплати заборгованості на електроенергетичному ринку що значно спростить процедуру його виходу.
Оцінка конкурентних переваг української електроенергетики
(Університет «КРОК», 2021) Ткач, Д.К.
У статті аналізується сучасний стан та перспективи подальшого розвитку конкурентних переваг української електроенергетики. Відслідковано історичний шлях розвитку конкуренції у електроенергетичній сфері економіки України, ця галузь поступово із здійсненням ринкових реформ в державі перетворювалася із державно - монопольної в суперництво великих господарських об'єднань, комплексів, компаній. Метою статті є розкриття основних факторів та тенденцій, які впливають на сучасний стан та перспективи подальшого розвитку конкурентних переваг української електроенергетики. Внутрішній електроенергетичний ринок України складається із генеруючих компаній до складу яких входять АЕС,ТЕЦ, ТЕС, ГЕС, ВДЕ, а також компанії із розподілу електроенергії (обленерго) та електричних мереж. У всіх цих видах виробників електроенергії, за винятком атомних електростанцій, присутній приватний капітал, а значить і конкурентна боротьба. Те ж саме відбувається з обленерго та електромережами. Проаналізовано законодавчі принципи державної політики на ринку електричної енергії. Підкреслено, що конкуренція практично відсутня а атомній енергетиці. Тут державі належить 100 % власності, а саме у державному підприємстві «НАЕК «Енергоатом»». Єдина сфера де присутня конкуренція це закупка ядерного палива. До недавнього часу тут був монополіст – Росія. У кінці вересня 2020 року американсько - японський виробник ядерного палива Westinghouse і український НАЕК «Енергоатом» підписали угоду, якою передбачено поставка ТВЕЛів західного виробництва. Як результат відповідно до фінплану у 2020 році державне підприємство «НАЕК замість наміченого доходу у сумі 1,6 млрд. грн. отримала, чисті збитки 4,8 млрд. грн. Звертається увага на те, що згідно Закону «Про ринок електричної енергії», з 1 липня 2019 року безперешкодний у плані конкуренції ринок мав розпочати свою роботу для усіх без винятку генеруючих компаній. У той же час втручання держави в діяльність «Енергоатому» призвели до чистих збитків компанії у 2019 році у розмірі 4,8 млрд. грн. Далі аналізується ситуація, яка склалася на ринку теплової електроенергетики. Тут монополістом є «Донбаська паливно-енергетична компанія Енерго», яка генерує четверту частину електричної енергії України публічне акціонерне товариство «Центренерго», яке знаходиться під контролем держави. На цьому ринку представлена також публічне акціонерне товариство «Донбасенерго». Та досліджуються причини, які через конкурентну боротьбу викликали значну кризу на ринку теплової електрогенерації. Досліджується конкурентна боротьба в гідроенергетиці, на підприємствах відновлювальних джерелах енергій, обленерго та електричних мережах.
Перспективи співпраці Європейського Союзу та України в умовах глобалізації енергетичних ринків
(Університет «КРОК», 2020) Ткач, Д.К.
У статті аналізуються перспективи співпраці ЄС та України в умовах глобалізації енергетичних ринків. Співпраця України та ЄС у енергетичній сфері направлена на укріплення безпеки в енергетиці, здатності до конкуренції та стійкості, що є докінченою умовою для економічного зросту та забезпечені піднесення у напряму до ринкової економіки. Ця взаємодія основується на партнерстві, яке охоплює всі напрямки співробітництва у цій сфері, керуючись наступними принципами: співпадіння зацікавленості, обопільності, прозористості та передбачуваності, Договору до Енергохартії 1994 р., Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики, Угоді про асоціацію України та ЄС, а також інших двобічних угод. Тому для України в реалізації політики енергетичної незалежності, надзвичайно важливим є інтегрувати об'єднану енергетичну систему країни в European Transmission System Operators. Саме на це направлена Програма діяльності КМ України, прийнята Постановою ВР №26-VIII від 11.12. 2014 р. Виконуючи цей документ 28 06 2017 р. НЕК «Укренерго» заключила з системними операторами, що входять до складу Регіональної групи ENTSO-E «Континентальна Європа» «Угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи». У вересні 2019 року було заключено так званий Сервісний контракт між НЕК «Укренерго» та Консорціумом системних операторів ENTSO-E. 13.02.2019 року у м. Брюссель було укладено Угоду про участь НЕК Укренерго в Програмі співробітництва European Transmission System Operators поза рамками членства на 2019-2021 роках. Ця програма створює умови для виняткової співпраці між ENTSO-E та НЕК Укренерго її ціль – виробити базис для набуття навиків та кардинальних практик з найголовніших за значенням для НЕК Укренерго проблем щодо приєднання до ENTSO-E. Україна, вперше за роки незалежності, створила вагому перспективу у доволі недовгий строк здійснити кроки, направлені на укріплення своєї енергетичної безпеки та стопроцентне об’єднання з енергориноком Європи. НЕК Укренерго грає вирішальну функцію в ході приєднання ОЕС України до ENTSO-E. Цей процес вимагає від всіх зацікавлених сторін забезпечити можливості для реалізації вимог енергосистеми та учасників ринку.
Ринок землі в Угорщині – уроки для України
(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Д.К.; Ткач, Дмитро Іванович
Найбільш специфічною сферою підприємницької діяльності, без жодного перебільшення, є аграрне виробництво, яке заслуговує окремої уваги з боку представників науки, держави, бізнесу. За сучасних умов проблема ефективного функціонування й розвитку аграрної сфери економіки набуває актуальності ще й тому, що земля сама по собі є рідкісним, кількісно обмеженим ресурсом, який неможливо створити, замістити іншим чи накопичити. Це – унікальний дар природи. Однак відбувається ерозія ґрунтів, родючі землі поступово відводяться під будівництво промислових та інших об'єктів, забудову міст, прокладання доріг, трубопроводів тощо. Наступ міст на села відчутно зменшує запас земельного ресурсу для виробництва аграрної продукції. І через те, що, з одного боку, загальна пропозиція землі є повсякчас величиною фіксованою й абсолютно нееластичною (її неможливо збільшити), а з іншого, попит на сільськогосподарську продукцію невпинно зростає, всезагальною закономірністю стало неухильне зростання вартості аграрної продукції та, як наслідок, і самої землі. Причому подорожчання землі і сільгосппродукції сьогодні навіть прискорилося. В Україні земельні відносини завжди перебували в центрі уваги, а діяльність, пов’язана з управлінням земельними ресурсами була одним з головних пріоритетів державної політики. Історія вітчизняних земельних відносин налічує кілька століть, протягом яких сформувалися їх види, форми, підходи та методи. Аналізуючи результати земельних реформ, приходимо до висновку, що даний досвід має винятково важливе значення для розробки концептуальних напрямів з метою сучасної трансформації земельних відносин. Очевидно, що даний досвід їх проведення не може бути аналогом для сучасних умов, але деякі важливі риси можуть бути використані в підходах до вирішення питань формування нової системи землекористування та ринку земель сільськогосподарського призначення. У статті проаналізовано угорський досвід становлення та розвитку ринку землі. Показано яким чином в Угорщині впроваджувалися ринкові механізми у створення умов для вільної конкуренції у сільськогосподарському виробництві. Насамперед підкреслюється роль держави у запобіганні негативних наслідків приватизації землі. Особлива увага приділяється цьому питанню після набуття країною членства в Європейському Союзі, так як угорському керівництву потрібно було виконувати вимоги Євроспільноти у цій царині. Показано чим угорський досвід цікавий для України.
Сучасний стан паливно-енергетичного комплексу України
(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.К.
У статті аналізується сучасний стан паливно-енергетичного комплексу України. Основою якого є об’єднана енергетична система України (ОЕС України) – сукупність атомних, теплових, гідравлічних і гідроакумулюючих електростанцій, теплоелектроцентралі, а також електростанції з відновлювальних джерел енергії (вітряні, сонячні та інші), магістральні електричні мережі Укренерго та розподільчі електромережі (обленерго), які об’єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної та теплової енергії. Централізоване диспетчерське управління ОЕС України здійснює Укренерго. Зв’язок з енергосистемами інших країн здійснюється через міждержавні лінії електропередачі. Показано, що електрична енергія це особливий товар, який характеризується рядом специфічних характеристик, якому притаманні всі елементи ринкової економіки, куди поруч з ринком входять сфери виробництва, розподілу й споживання, на основi конкуренції між його учасниками. Встановлено, що в Україні з 1990-х року діє модель оптового ринку електроенергії за основу створення якої був взятий досвід Великобританії та Уельсу. Фундаментом цієї моделі є збереження об'єднаної електроенергетичної системи (ОЕС) країни та централізованого управління нею. Суттєвою ознакою ОЕС України є те, що вона діє в об’єднаному режимі з електроенергетичними мережами Республіки Білорусь, Молдови, Російської Федерації. Це створює низку серйозних перешкод для входження України в енергосистему континентальної Європи (ENTSO – E). Відмічається, що з 1996 р. оптовий ринок електроенергетики працює за принципом "єдиного покупця" (пулу). Основою цієї модель є те, що генеруючи компанії виробляють електроенергію і збувають її ДП "Енергоринок", яке одразу продає її обленерго і незалежним постачальникам. Вони у свою чергу, реалізують електроенергію між великими та малими споживачами, а також домогосподарствами. Окремо розглядаються ключові проблеми електроенергетичної галузі України.
Формування маркетингової стратегії виходу українського товаровиробника на зовнішні ринки
(Університет «КРОК», 2021) Ткач, Д.К.
У статті аналізуються проблеми формування маркетингової стратегії виходу українського товаровиробника на зовнішні ринки. Відмічається, що маркетингова стратегія успішного підприємства не може ефективно функціонувати без організації вдалої збутової діяльності на зовнішніх ринках. У 90-х років ХХ сторіччя було започатковано потужне піднесення маркетингу зовнішньо-збутової діяльності, як важливого компонента затрат виробництва. Метою статті є розкриття основних факторів та тенденцій, які впливають на формування маркетингової стратегії виходу українського товаровиробника на зовнішні ринки. Виходячи на закордонні ринки, власники підприємства повинні чітко знати, які маркетингові кроки принесуть прибуток і які заходи варто впровадити, щоб запобігти збитків. Для цього їм потрібно правильно оцінювати маркетингові заходи, застосовуючи відповідні методи та засоби аналізу. Підкреслюється, що в українській економічній науці є кілька підходів до оцінювання результативності маркетингової політики фірми при виході на зовнішні ринки. Так українська економістка Дерев’янченко Т.Є. запропонувала систематизацію, основою якої є кількісні показники оцінки продуктивності. Українські економісти В.А. Верба та О.М. Гребешков висловили наступне:«усі нинішні методичні підходи за параметром засобу оцінки потрібно звести у дві групи: 1) на базі оцінок фахівців; 2) на базі формулювання матеріальної розцінки». Щодо наступної групи показників то тут скористаємося підходами висловлених у працях українського економіста В.П.Савчука, який говорить, що в нинішніх умовах в якості всеосяжного покажчика продуктивної роботи підприємства зобов'язана виступати ціна виробництва, як вимірювач капіталу власника. Приводяться теоретичні викладки зарубіжних вчених Дж. Ленсколда, який надав детальну характеристику результативності маркетингу, що ґрунтується на дослідженні покажчика прибутковості маркетингових вкладень (ПМВ). У свою чергу, Амблер Т. запропонував іншу градацію чисельних та якісних маркетингових ознак. Ф.Котлер наступним чином дав визначення, маркетинговій стратегії – це витримана схема маркетингових кроків, за сприянням яких компанія має надію здійснити свої маркетингові задачі. Портер наголошує на наступних стратегіях: невисоких затрат, диференціації та консолідації.
Шляхи удосконалення функціонування вітчизняного енергетичного ринку в умовах виходу на зовнішні ринки
(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.К.
У статті аналізуються шляхи удосконалення функціонування вітчизняного енергетичного ринку в умовах виходу на зовнішні ринки. Паливно-енергетичний комплекс України має потужний експортний потенціал, ефективне використання якого є надзвичайно важливим для розвитку економіки держави. У той же час в галузі на сьогоднішній день є надзвичайно важливі проблеми, а саме: застаріле обладнання, відсталі технології, відсутність потужних інвестицій, обмежені можливості виходу на європейський ринок. Аналізується нормативно правова база, яка створена в Україні для виходу вітчизняного енергетичного ринку на зовнішні ринки. Особлива увага приділяється головному документу, який регулює цю діяльність, а саме Закону України «Про електроенергетику». Саме цей законодавчий акт визначає особливості експорту електроенергії в Україні. Підкреслено, що важливим гравцем на енергетичному ринку України є ДП НЕК «Укренерго». В червні 2017 року "Укренерго" підписало з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) "Угоду про умови майбутнього об'єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою Європи" терміном до 2025 року. Показано, що починаючи з початку 2000 х. років Україна постачала електроенергію до Європи через "Бурштинський острів". Це стало можливим через від’єднання від об'єднаних українських мереж та синхронізації частини електричних мереж з європейською енергосистемою. В острів входять Бурштинська ТЕС, Клушская ТЕЦ і Теребля-Рікська ГЕС; узагальнена потужність яких становить МВт 2500. Особлива увага дослідження приділяється перспективі задіяння у цьому плані генерацій Хмельницької АЕС. Зазначається, що у серпні 2017 року Консорціум міжнародних компаній «EDF Trading, Westinghause, Polenergia International» подав в Міністерство енергетики та вугільної промисловості України техніко-економічного обґрунтування проекту "Енергетичний міст" Україна —Європейський Союз. Наголошено, що це перша подібна пропозиція державно-приватного партнерства не лише в енергетичному секторі України, а й на міжнародно-державному рівні. Запропонований проект відкриває нові горизонти як для енергетичного сектора, так і для підвищення геополітичного значення України в Центральній Європі.