Перегляд за Автор "Токар, В.В."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Вплив посилення жіночого представництва на політичній арені на економічну гендерну рівність у країнах причорноморського регіону(Університет «КРОК», 2019) Вінська, О.Й.; Токар, В.В.; Токар, Володимир ВолодимировичУ статті розкрито взаємозв’язок між гендерною рівністю стосовно економічних можливостей та участі, та розширенням політичних можливостей жінок у країнах Причорноморського регіону, а саме Болгарії, Молдові, Росії, Туреччині та Україні. Нами проаналізовано вплив таких факторів, як співвідношення жінок і чоловіків у парламентах, співвідношення жінок і чоловіків на міністерських посадах, а також кількість років з жінкою на чолі країни (за останні п’ятдесят років) у співвідношення до чоловіків. Ми перевірили нашу гіпотезу про те, що три фактори є значимими для індексу економічних можливостей та участі вищезазначених країн. Нами було обрано рівень значимості t-Статистики 5 відсотків, так що у випадку α < 0,05 наша гіпотеза визнається правильною. Нашу гіпотезу було підтверджено тільки для Молдови стосовно впливу співвідношення жінок і чоловіків на міністерських посадах на рівень економічної гендерної рівності. Наші розрахунки показали, що зміни в економічних можливостях та участі пояснюються співвідношенням жінок і чоловіків на міністерських посадах на 66,64 процентів. При цьому існує позитивна кореляція між цими двома змінними, яка забезпечує максимальний теоретичний рівень економічної гендерної рівності 0,9 завдячуючи доволі високим стартовим позиціям гендерної рівності у цій країні. Наші результати вказали на те, що жінки на сьогоднішній день не здатні трансформувати свій зростаючий політичний вплив на економічні здобутки, отже, дослідження методів конвертації жіночої політичної емансипації в економічну гендерну рівність набувають актуальності.Документ Оцінка сучасного стану соціальної безпеки ЄС(Університет «КРОК», 2016) Токар, В.В.; Токар, Володимир ВолодимировичУ статті висвітлено соціальну безпеку країн-членів ЄС. Розкрито сучасну динаміку таких показників соціальної безпеки держави, як частка населення з ризиком зубо жіння (на основі порівняння з пороговим значенням бідності), квінтильний коефіцієнт фондів, рівень зайнятості населення у віці 15–64 років, витрати зведеного бюджету на охорону здоров’я та освіту як відсоток ВВП; чисельність осіб з діагнозом ВІЛ та/ або активний туберкульоз, що встановлений уперше в житті (осіб на 100 тис. осіб населення).Документ Інвестиційна безпека в умовах фінансової глобалізації(Університет «КРОК», 2019) Токар, В.В.; Ткаленко, С.А.; Ткаленко, Світлана Іванівна; Токар, Володимир ВолодимировичУ статті досліджено сучасні тенденції розвитку світового фінансового ринку. Охарактеризовано фінансові потоки та визначено сучасні тенденції розвитку світової економіки. Розкрито засади глобалізації фінансових ринків та показано вплив глобалізації на сфери суспільного життя, зокрема й фінансові ринки. Авторами сконцентровано увагу на розкритті сутності понять «безпека», «національна економічна безпека» та «інвестиційна безпеки». Констатовано наявність широкого кола підходів до трактування поняття «інвестиційна безпека», яка в розвинених країнах розглядається через призму інвестиційної політки в межах національної економічної безпеки, у той час як на пострадянського просторі превалює її тлумачення як складової економічної безпеки держави. Розкрито кількісні та якісні характеристики інвестиційного бізнесу, які впливають на обсяги залучення іноземного капіталу, який у свою чергу стимулює соціально-економічний розвиток приймаючої країни Досліджено умови за яких досягається інвестиційна безпека держави. Проаналізовані й розраховані основні індикатори інвестиційної безпеки з урахуванням позицій України за міжнародними рейтинговими оцінками. Проаналізовано основні загрози інвестиційній безпеці України, що є найбільшими перепонами в процесі реалізації національних інтересів, зокрема стосовно прискореного економічного зростання. Окреслено пропозиції стосовно підвищення привабливості інвестиційного середовища України. Зазначено, що значний тіньовий сектор обмежує можливості держави щодо проведення ефективної інвестиційної політики, негативно впливає на політичний імідж країни, заважає розвиткові легальної економіки та її ринковому реформуванню. Запропоновано шляхи збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну в умовах негативної політико-економічної ситуації та геополітичних викликів.