Перегляд за Автор "Удовенко, А.Ю."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Система докторської освіти в Україні в контексті сучасних тенденцій розвитку европейського освітнього та наукового простору
(Університет «КРОК», 2020) Удовенко, А.Ю.; Удовенко, Аліна Юріївна
Сучасні трансформаційні та глобалізаційні процеси охопили всі сфери життєдіяльності українського соціуму, включаючи соціальну, політичну, економічну, правову, культурну та освітню галузі. Актуальний характер проблем, що постають перед світовою спільнотою, зумовлює у першу чергу спільний пошук шляхів модернізації системи освіти і науки як інструменту формування особистості, здатної швидко пристосуватись до сучасного динамічного середовища та бути конкурентоспроможною на ринку праці. Загальновизнаним є факт, що у більшості розвинених країн модернізація освіти є пріоритетним завданням, який забезпечує соціально-економічний, політичний і науковий розвиток суспільства. Ілюзія повної самодостатності, можливо, якийсь період може слугувати ресурсом для виживання університетської освіти України. Однак в умовах інтеграції вищої освіти у ЄПВО він швидко вичерпується. Самоізоляція від процесів, які розвиваються в ЄПВО, гальмує розвиток будь-якого вищого навчального закладу. Для власного блага українській освіті необхідно вбудовуватися в ЄПВО, зберігаючи при цьому національну ідентичність. Як зазначається в багатьох ключових документах Болонського процесу, трансформація вищої освіти не вимагає її уніфікації. Саме тому, для України сьогодні вкрай важливо враховувати світовий досвід в цій сфері. Водночас, розглядаючи передові зарубіжні практики щодо формування систем підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, необхідно враховувати всі можливі позитивні і негативні наслідки при їх імплементації в умовах вітчизняних реалій. Мета статті полягає у вивчені сучасних тенденцій розвитку європейського освітнього та наукового простору задля реформування системи докторської освіти в Україні. В статті представлений аналіз розвитку організаційного та правового забезпечення докторського освіти в Україні за останнє двадцятиріччя в контексті інтеграції в Єдиний європейський освітній та науковий простір. Особливу увагу приділено Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.) і Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015 р.) в частинах, що стосується докторської освіти. Запропоновано рекомендації щодо внесення в законодавство ряду доповнень з урахуванням досвіду розвинутих європейських країн. Розглянуто основні засади діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Національного агентства кваліфікацій в порівнянні з принципами функціонування аналогічних європейських організацій.
Інтернаціоналізація докторської освіти як фактор підвищення її якості
(Університет «КРОК», 2022) Удовенко, А.Ю.; Удовенко, Аліна Юріївна
На європейському просторі вищої освіти забезпечення співставної якості освіти є одним із умов зближення європейських країн у формуванні Єдиного європейського освітнього та наукового простору. Метою дослідження є наукометричне оцінювання наукової спрямованості актів вітчизняного законодавства з приводу оцінки інтернаціоналізації докторської освіти. Сучасний досвід реформування систем докторської освіти в розвинутих країнах довів, що при збереженні національного суверенітету та національного різноманіття їх організаційних систем міжнародна інтеграція відкриває перспективи для вдосконалення та підвищення якості підготовки науковців вищої кваліфікації, сприяє підвищенню доступності до отримання наукових ступенів, росту кількості висококваліфікованих наукових кадрів і розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва. В останнє двадцятиліття в розвинених європейських країнах інтернаціоналізація стала ключовим пріоритетом для докторської освіти та важливим компонентом підвищення її якості. Рівень інтернаціоналізації докторського освіти різноманітний в різних країнах і розвивається в різних формах. Це - індивідуальна мобільність аспірантів, докторів та професорсько-викладацького складу в освітніх цілях (організована - в рамках різних державних та міжнародних програм, а також спонтанна - в результаті активізації ринкових механізмів на ринку освітніх та дослідницьких послуг); мобільність освітніх програм та інституціональна мобільність; формування нових міжнародних стандартів освітніх програм; інтеграція в навчальні програми міжнародного виміру ; інституційне партнерство - створення стратегічних освітніх альянсів.