Перегляд за Автор "Чернетченко, Олена Миколаївна"

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Основи медичного права
(Університет «КРОК», 2024) Чернетченко, Олена Миколаївна
Навчальна дисципліна «Основи медичного права» спрямована сформувати правовий світогляд майбутніх фахівців зі спеціальності «Право». Дисципліна має на меті не лише надати необхідні знання, а й навчити правильно використовувати правові норми при виконанні професійних завдань. Метою курсу є оволодіння знаннями про сутність правового регулювання суспільних відносин у сфері охорони здоров’я, комплекс прав людини та громадянина, пов’язаних з забезпеченням охорони здоров’я, та особливості їх реалізації у процесі надання медичної допомоги. Завданням навчальної дисципліни «Основи медичного права» є засвоєння студентами основних прав людини та пацієнта у сфері охорони здоров’я та порядку їх реалізації; ознайомлення з правовими нормами законодавства; набуття навичок консультування громадян стосовно порядку реалізації їх прав у сфері охорони здоров’я та організації юридичного захисту у випадку порушення таких прав. Семінарські заняття проводяться з основних тем розглянутих на лекційних заняттях. Самостійна та індивідуальна робота -це форма навчання, що має на меті розширення та дослідження питань винесених на розгляд на лекційних заняттях, а також опрацювання питань, які не були висвітлені на лекційних та семінарських заняттях.
Основи медичного права: конспект лекцій
(Університет «КРОК», 2024) Чернетченко, Олена Миколаївна
Навчальна дисципліна «Основи медичного права» спрямована сформувати правовий світогляд майбутніх фахівців зі спеціальності «Право». Дисципліна має на меті не лише надати необхідні знання, а й навчити правильно використовувати правові норми при виконанні професійних завдань. Метою курсу є оволодіння знаннями про сутність правового регулювання суспільних відносин у сфері охорони здоров’я, комплекс прав людини та громадянина, пов’язаних з забезпеченням охорони здоров’я та особливості їх реалізації у процесі надання медичної допомоги. Завданням навчальної дисципліни «Основи медичного права» є засвоєння студентами основних прав людини та пацієнта у сфері охорони здоров’я та порядку їх реалізації; ознайомлення з правовими нормами законодавства; набуття навичок консультування громадян стосовно порядку реалізації їх прав у сфері охорони здоров’я та організації юридичного захисту у випадку порушення таких прав.
Особливості правового регулювання фінансування нової моделі медичних послуг в системі охорони здоров’я
(Університет «КРОК», 2019) Чернетченко, О.М.; Чернетченко, Олена Миколаївна
У статті досліджено правові засади фінансування нової моделі медичних послуг в Україні та заходи щодо їх оптимізації як важливої складової розбудови держави, а також покращення і осучаснення механізму фінансової основи охорони здоров’я. Проаналізовано, що реалізація такої оптимізації дасть змогу щодо продовження і удосконалення пріоритетів державного фінансування як сучасної, демократичної моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я та раціональне використання бюджетних коштів. В статті визначено, що сучасний стан сфери охорони здоров’я в Україні містить позитивні зміни тільки останні роки. В останній час прийнято ряд законодавчих актів і нормативних документів, що відповідають світовим моделям фінансування медичних закладах. В Україні було прийнято Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який має реформувати охорону здоров’я в Україні, закласти основоположні засади щодо фінансових гарантій медичного обслуговування населення, відновлення соціальних стандартів і збереження життя, та утвердити принцип справедливості. Згідно Закону змінився новий підхід до фінансування медичних послуг, а саме введено нову модель «гроші ходять за пацієнтом», що дозволить пацієнту обирати лікаря, чи лікарню, незалежно від місця реєстрації, та отримати гарантований, безкоштовний пакет якісних медичних послуг. Автор статті окремо дослідила недоліки Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», а саме велику кількість юридичних колізій, що суперечить основним положення Конституції України та іншим нормативним актам. Автором статті надано рекомендації щодо вдосконалення медичної сфери та напрямки оптимізації фінансування медичних послуг в системі охорони здоров’я: розробити і запровадити систему контролю якості за надання медичних послуг щодо відповідності сучасним викликам;впровадити інститут медичного менеджменту для раціонального розподілення виділених коштів на розвиток медичних установ за допомогою мультидисциплінарного підходу; проведення тренінгів та курсів підвищення кваліфікації щодо отримання знань у сфері медичного менеджменту.
Правова природа договору про надання детективних послуг
(Університет «КРОК», 2024) Чернетченко, О.М.; Микитенко, О.Б.; Чернетченко, Олена Миколаївна
У статті досліджено актуальні проблеми, юридичні особливості договору про надання детективних послуг. Охарактеризовано наукові думки та правове підґрунтя у вигляді договору про надання послуг з нахилом на цивільно-правовий аспект. Розкрито зміст істотних умов договору про надання детективних послуг та визначено мету даного договору. Доведено значимість основних юридичних принципів та понять, які лежать в основі цього виду договору, а також з’ясовано його специфіку в контексті правової системи. У роботі вказано, що за правовою природою договір про надання детективних послуг є багатогранним, про що свідчать різні підходи до визначення сутності та правового статусу договору про надання детективних послуг. Деталізовано сучасний стан наукової новизни договору про надання при- ватних детективних послуг. З’ясовано понятійно-категоріальний апарат та місце договору про надання детективних послуг з урахуванням міжнародного досвіду регулювання надання детективних послуг на договірних засадах. Встановлено, що інститут договірних правовідносин у сфері надання детективних послуг є новим феноменом для вітчизняного національно- го законодавства України і перебуває на стадії становлення. Зокрема, розглянуто питання самого оформлення, укладання, процесу виконання та визначення істотних умов, правових статусів сторін у зв’язку з останніми новинами щодо прийняття за основу законопроекту «про приватну детективну діяльність» у лютому 2021 року. Авторами було висвітлено між- народний досвід запровадження легалізації договірних відносин з надання послуг приватними детективами та приватними детективними агентствами. Проаналізовано договірні заса- ди здійснення приватними детективами певного спектру послуг, в залежності від правових умов країни укладання договору щодо надання послуг приватного детектива. Аргументовано необхідність визначення подальших перспектив договору про надання детективних послуг в Україні з подальшою легалізацією приватної детективної діяльності. Деталізовано практи- ку укладання договору про надання детективних послуг як таку, що відбувається за рахунок актуальності детективних послуг і регуляції даних правовідносин через норми цивільного та договірного законодавства, міжнародних стандартів та законодавства про правовий статус фізичних осіб підприємців, юридичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.
Правове регулювання соціальних прав у державах Центральної та Східної Європи (70-ті роки ХІХ ст. - 30-ті роки ХХ ст.)
(Університет «КРОК», 2024) Чернетченко, О.М.; Гребеник, В.І.; Чернетченко, Олена Миколаївна
У статті досліджено історико-правові передумови виникнення й розвитку правового регулювання соціальних прав у державах Центральної та Східної Європи протягом періоду часу, починаючи з 70-х років ХІХ сторіччя і до початку Другої світової війни. Розкрито головні фактори, які впливали на розвиток норматив- ного визначення соціальних прав під час перебування народів у складі імперій та після здобуття їхньої незалежності. Визначено основні законодавчі акти та конституційні норми, що стосуються предмету дослідження, в Румунії, Болгарії, Угорщині, Польщі, Чехословаччині, Естонії, Литві та Латвії. Особливу увагу приділено нормам конституцій, прийнятих після завершення Першої світової війни та укладення Версальського мирного договору 1919 року, що визначали на найвищому рівні основні засади соціального захисту населення. Надано загальну характеристику сукупності соціальних прав, що були закріплені в правових нормах у конкретних часових періодах та спрямовані на захист економічно вразливих груп населення (дітей, матерів, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку), а також працівників та робітників, що опинилися в складних обставинах у зв’язку з безробіттям, втратою працездатності, хворобою. Протягом цього історичного періоду відбулося розширення переліку соціальних груп, які згідно із законодавством потребували особливої охорони та соціального забезпечення. Так, роль держави суттєво трансформувалася від соціального забезпечення своїх представників (службовців і військових) до пошуку механізмів втілення гуманістичного підходу щодо ширшого кола осіб, які не в змозі забезпечувати себе самостійно внаслідок об’єктивних обставин. Встановлено взаємозв’язок між прагненням держав вирішити внутрішні соціальні проблеми та не допустити поширення більшовицьких ідей із активною правотворчістю, що була спрямована на закріплення та імплементацію основних соціальних прав для широкого кола громадян. Опи- сано найпоширеніші випадки використання страхування як механізму соціального забезпечення та досягнення адекватного рівня життя для економічно вразливих соціальних груп у вказаних державах. Доведено наявність спільних рис розвитку соціальних прав у державах Центральної та Східної Європи протягом періоду з 70-х років ХІХ сторіччя до початку Другої світової війни. У ході дослідження використано історико-правовий та порівняльно-правовий методи, а також метод індукції з метою визначення спільних ознак процесів правового регулювання соціальних прав.
Правові обмеження професійної діяльності медичних працівників
(Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, 2023) Чернетченко, Олена; Чернетченко, Олена Миколаївна
Наукова стаття присвячена правовому регулюванню правових обмежень медичних працівників. Визначено поняття та структурні елементи правового статусу медичного працівника. Правовий статус медичних працівників є сукупністю професійних прав, обов’язків, правових обмежень, пов’язаних із виконанням трудової функції, а також юридичних гарантій здійснення професійної діяльності. Вказано, що правові обмеження медичних працівників – це встановлені законодавством заборони, яких повинен дотримуватися лікар у своїй професійній діяльності. Досліджено сутність правових обмежень, встановлених Основами законодавства про охорону здоров’я України для медичних працівників. Доведено, що правові обмеження спрямовані на недопущення передачі лікарських засобів від представника фармацевтичного підприємства до лікаря з метою реклами та реалізації пацієнтам. Лікарям заборонено одержувати лікарські засоби від працівників фармацевтичного підприємства. Реклама лікарських засобів лікарем та їх реалізація пацієнтам заборонені. Отримання неправомірної вигоди медичним працівником від представника виробника лікарських засобів також належить до правових обмежень. Проаналізовано види юридичної відповідальності, до якої може бути притягнуто медичних працівників за порушення встановлених правових обмежень. Вказано, що отримання неправомірної вигоди може бути підставою для кримінальної відповідальності медичного працівника. Будь-які порушення правових обмежень під час професійної діяльності медика кваліфікуються як адміністративне правопорушення. Одноразове порушення правових обмежень медичним працівником може бути підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани. Систематичне порушення правових обмежень дає підстави для звільнення медичного працівника за ініціативою роботодавця. Розроблено пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства для вдосконалення правового регулювання правових обмежень медичних працівників. Запропоновано встановити додаткову підставу для звільнення медичного працівника – порушення правових обмежень, пов’язаних із професійною діяльністю. Обґрунтовано необхідність внесення змін до диспозиції ст. 44-2 КУпАП, які б передбачали адміністративну відповідальність за порушення правових обмежень медичним працівником за відсутності ознак отримання неправомірної вигоди. Запропоновано розробити визначення реклами лікарських засобів під час здійснення медичної практики. Підкреслено необхідність закріплення на законодавчому рівні тих вчинків лікаря, які можуть вважатися рекламою лікарського засобу, а які – призначенням лікування.
Сучасний стан правового регулювання сфери охорони здоров'я в Угорщині
(Університет «КРОК», 2023) Чернетченко, О.М.; Ткач, К.Д.; Чернетченко, Олена Миколаївна
У статті аналізується сучасний стан правового регулювання охорони здоров’я в Угорщині, починаючи з 90-х років ХХ століття і до сьогодні. Розглянуто етапи створення нормативно-правової бази системи медичного обслуговування населення як провідної ланки соціальної політики держави після 1990-х років. Демонтаж і трансформація єдиної державної системи охорони здоров’я в Угорщині почалася в 1990 році. Вже тоді зміни мали два напрямки. Перший із них запроваджено з 1992 року, а саме: повернення до медичного обслуговування за принципом страхування замість медичної допомоги, яка надавалася громадянам за соціалізму. Другий стосувався трансформації системи державного управління та відновлення органів місцевого самоврядування (ОМС). Оскільки УДС були відокремлені від центральної влади, між ними існували окремі заклади охорони здоров’я. Після 2010 року система охорони здоров’я зазнала значних змін. Органи регіонального самоврядування передали управління стаціонарними лікарнями центральним органам державної влади, а органи місцевого самоврядування займаються лише організацією амбулаторної допомоги (сімейні лікарі, спеціалізовані клініки). В Угорщині право на охорону здоров’я кожного громадянина гарантується Основним законом країни. 18 квітня 2011 року Державні збори прийняли новий Основний закон. У статті X1X (1) зазначено, що Угорщина прагне забезпечити соціальний захист для всього населення країни. У разі материнства, хвороби, інвалідності, вдівства, сирітства та безробіття, які виникли не з вини громадянина, кожен громадянин Угорщини має право на допомогу, передбачену законом. Для того, щоб положення про охорону здоров’я, які закріплені в Основному законі Угорщини, були реалізовані, Державні збори країни прийняли низку законів. Ці законодавчі акти були спрямовані на створення галузевого кодексу охорони здоров’я, захист прав пацієнтів, розгорнуту інформацію про умови надавання сприяння у медичній сфері та гарантування прав громадян, які використовують соціальні послуги, врегулювання умов надання медичних послуг, створення охорони здоров’я, система управління доглядом, забезпечення соціального страхування, фармацевтика. В Угорщині, за часи незалежності, створена потужна законодавча база для забезпечення ефективної діяльності сфери охорони здоров’я, розширення доступу до якісної та своєчасної медичної допомоги і відповідно до вимог Європейського Союзу.
Фінансове право
(Університет «КРОК», 2024) Чернетченко, Олена Миколаївна
Навчальна дисципліна «Фінансове право» спрямована сформувати правовий світогляд майбутніх фахівців зі спеціальності «Право». Дисципліна має на меті не лише надати необхідні знання, а й навчити правильно використовувати правові норми при виконанні професійних завдань. Метою викладання навчальної дисципліни «Фінансове право» є здобуття знань норм права, які регулюють публічні фінансові відносини, а також засвоєння та розуміння здобувачами особливостей змісту правовідносин у сфері публічної фінансової діяльності, з’ясування особливостей їх прояву у різних сферах цієї діяльності, розв’язання складних фінансово-правових проблем. Семінарські заняття - вид навчальної роботи під керівництвом викладача, що полягає у обговоренні попередньо визначених тем до яких здобувачі освіти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань . Семінарські заняття проводяться в аудиторіях з однією академічною групою.