Legal Bulletin. 2022. №6.
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2257
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Роль криміналістичної тактики в діяльності приватних детективів(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Кулініч, К.С.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті проведено аналіз наукових підходів вчених криміналістів щодо визначення сутності, суттєвих ознак поняття криміналістичної тактики, проблеми меж її застосування, проведено їх критичний аналіз. Досліджено актуальні проблеми визначення поняття «криміналістична тактика» та можливості застосування її засобів у різних видах правозастосовної діяльності в тому числі в діяльності приватних детективів. Запропоновано розгляд криміналістичної тактики в широкому та вузькому розумінні, виділяючи при цьому теоретичний та практичний аспект. Криміналістична тактика розглядається як науковий напрямок, а також використання практичних засобів криміналістичної тактики під час ведення діяльності приватного детектива. Пропонується визначення поняття «криміналістична тактика» саме в аспекті діяльності приватних детективів і окреслюються напрями подальших досліджень. Роль криміналістичної тактики у детективній діяльності є одним з таких кроків який має бути висвітленим та описаним не одним науковцем, адже криміналістична тактика являє собою основу детективної діяльності — це та важлива її особливість на якій практично тримається вся ефективність роботи приватного детектива, стратегія його дій, стратегія його поведінки, істинність його версій щодо тієї чи іншої ситуації, системність, психологічний вплив, аналітичні здібності. Саме тому називаючи тему актуальною можу стверджувати, що на сьогодні багато вчених вже дослідили тематику криміналістичної тактики, але у зв’язку із правовою невизначеністю існування інституту приватної детективної діяльності такі дослідження є не повними, адже вони не містять у собі досвіду осіб які ведуть детективну діяльність, саме на теренах України, підпорядковуючись саме українському регулюванню цієї діяльності. Проаналізувавши сучасні тенденції розвитку криміналістичної тактики, визначення основного інноваційного напрямку дослідження та проблем використання тактичних засобів у правозастосовній діяльності детектива, які забезпечують її ефективність та результативність, є вкрай важливим для безпосереднього ведення діяльності. У ході дослідження встановлено взаємозв’язок криміналістичної тактики із практикою, сучасними досягненнями науки й техніки, тенденціями розвитку криміналістики та інших наук, вказано на інтегративний характер криміналістичних знань, розглянуто сучасне розуміння поняття криміналістичної тактики, запропоновано його визначення із врахуванням традиційних та інноваційних підходів у криміналістичній науці.Документ Моделі медіації та можливість їх наближення до правової системи України(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Марина, Ю.Ю.; Француз, Анатолій ЙосиповичДану статтю присвячено аналізу моделей медіації та можливості їх наближення до правової системи України. Встановлено, що в різних державах використовуються різні моделі медіації, які продукують засади для формулювання різних підходів щодо посередництва, а також, їх взаємозв'язків один з одним. Медіаційні моделі не претендують на універсальність застосування, та , разом з тим, виступають концептуальним орієнтиром. Розглянуто критерії, за допомогою яких класифікуються моделі медіації. Проаналізувавши різні джерела дослідження, відмічено, що єдиного підходу щодо класифікації моделей медіації в науковому просторі не існує. Як правило в зарубіжній практиці науковці акцентують свою увагу на декількох моделях медіації, між якими не простежується чіткої різниці. Досліджено, що найбільш поширеним аргументом на користь імплементації інституту медіації в правову систему України є те, що вітчизняна судова система не спроможна ефективно та швидко розв'язувати юридичні спори. Також, серед причин можна назвати і вагому проблему з виконанням рішень, досить тривалий розгляд справ, а також, випадки некомпетентності або ж зловживань тощо. Разом з тим, досить вагомим фактором стосовно тривалості розгляду справ є навантаження, яке припадає на одного суддю в Україні.Встановлено, що на етапі імплементації медіації до правової системи України найголовнішим питанням являється вибір найбільш підходящої моделі медіації, яка характеризується ступенем взаємозв’язку із судовим процесом. Підкреслено чинники, які чинять вплив на закріплення та реалізацією певної конструкції медіації до правової системи в Україні. Сформовано пропозиції щодо можливості наближення, а також, подальшого удосконалення сприятливих моделей медіації в сучасних умовах розбудови громадянського суспільства. Відтак, вказано, що поки що в Україні немає офіційно визначеної моделі медіації. Звертаючись до досвіду зарубіжних країн, можна схилитися до такого висновку, що найбільш поширеним способом впровадження альтернативних способів узгодження конфліктів та спорів являється закріплення декількох моделей медіації одночасно, що може бути використано і в Україні.Документ Теоретико-правові парадигми регулювання банкрутства(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Головата, Н.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті проведено аналіз проблем правового регулювання та практичного застосування норм законодавства, що регулюють процедуру банкрутства. Нестабільність національної економіки та зменшення обсягів виробництва пророкує чітку тенденцію кризи платежів та значне зростання кількості підприємств, що ліквідуються у провадженнях про банкрутство. Закон України «Про банкрутство», був одним із перших законів, що були прийняті у країнах СНД та регулювали відносини неплатоспроможності суб’єктів господарювання. На жаль, вищезгаданий закон не являється зразком нормативного акта у сфері правового регулювання банкрутства. Велика кількість недоліків була виявлена судовою практикою. Нормативна база, яка регулює інститут банкрутства, потребує як розширення, так і вдосконалення. На сьогодні не внесені зміни до багатьох законодавчих актів, які регулюють процедуру банкрутства, а також правовідносин сторін та учасників банкрутства. До того ж бракує підзаконних нормативних актів, які б належним чином регламентували механізм практичного застосування даної процедури в Україні. Становлення національного законодавства в Україні пов’язане з труднощами, які зумовлюють виникнення правових проблем, спричиненими насамперед об’єктивними (економічними, соціальними, політичними) та суб’єктивними факторами. Одна з найголовніших об’єктивних причин виникнення правових проблем проявляється в тому, що прийняття деяких законодавчих актів відбувалось в умовах існування застарілого дореформеного законодавства, яке склалося у період панування державної власності як основи економічної системи та принципу демократичного централізму в керівництві економікою. І хоча проведена економічна реформа все ж таки внесла певні демократичні засади у правове регулювання господарських відносин, проте деякі суперечності із законодавством періоду адміністративно-командної економіки так і не були усунені. Суперечності законодавства не лише призводять до виникнення правових проблем у регулюванні господарських відносин, а й іноді безпосередньо є причиною правопорушень та зловживань з боку суб’єктів підприємництва. Крім того, відсутність чіткої і однозначної концепції на шляху подальшого розвитку ринкової економіки в Україні ставить законодавця у складне становище та спричиняє проблеми у ході розробки та прийняття нових, сучасних законопроектів. Виявлено, що деякі нормативно-правові акти на момент прийняття були розраховані на регулювання неіснуючих або малорозвинених суспільних відносин.Документ Організаційно - правові засади діяльності приватних детективів в Польщі та Україні(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Тупіченко, Ю.К.; Француз, Анатолій ЙосиповичКонституційна криза, знищення антикорупційного законодавства і втрата довіри до правоохоронних органів – стимулює розвиток недержавних організацій та появу фізичних осіб, охороняють приватну власність, забезпечують особисту безпеку, захищають життя та здоров’я громадян. Серед таких: охоронні агентства, бодіґарди та приватні детективи. Відсутність правового регулювання детективної діяльності в Україні – дуже велика юридична проблема, яка відділяє нас від сучасного Європейського світу. Бажання чинної влади тримати контроль над правоохоронними органами і слабка реалізація правоохоронної та розшукової діяльності – сприяє активному розвитку злочинності на території України. Це змушує Українських науковців та правників вивчати міжнародний досвід для ефективного впровадження інституту детективної діяльності, згідно з чинним міжнародним законодавством. Діяльність приватних детективів в європейських країнах – забезпечується правом громадян цих країн захищати свої Конституційні права. Також, на території країн Євросоюзу діяльність приватних детективів легальна та чітко прописана в законодавстві. Правове регулювання сфери приватної детективної діяльності - дуже складне питання. Важко створити адекватні законодавчі умови, коли мова йде про повноваження одних людей - отримувати інформацію про третіх осіб без їх згоди та відома. Тому законодавець сучасної європейської країни має знайти тонку межу між особистою свободою, правом на приватне життя та мінімальними правами особи, яка здійснює приватну детективну діяльність. Це необхідно для того, щоб детектив міг ефективно та надійно виконувати свої обов’язки. Сьогодні в Україні не має законів, які чітко б регламентують приватну детективну діяльність. Однак послуги, які мають ознаки приватної детективної діяльності, все ж таки надаються окремими приватними особами та агенціями. Якщо звернути увагу на розділи оголошень в мережі Інтернет, можна зустріти безліч пропозицій щодо надання детективних послуг.Документ Людина, як джерело інформації для приватного детектива(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Новіцький, В.Ю.; Француз, Анатолій ЙосиповичЛюдина є ключовою ланкою в системі інформаційних джерел. Г. Лазутіна пропонує американську наукову традицію, де вона класифікується як «живе джерело», «і в цьому - не тільки прямий сенс: людина - суб'єкт діяльності, вона включена у природні й соціальні процеси безліччю зв'язків і тому як джерело інформації являється невичерпною». Дійсно, людина, з одного боку - свідок або учасник подій що, відбуваються навколо нас і тому виступає в якості носія інформації про ці події. З іншого боку, вона утримувач інформації про себе, про свій внутрішній, неповторний світ. І, нарешті, вона транслятор інформації, отриманої від інших. Робота приватного детектива полягає в тому, що за родом своєї діяльності деяку інформацію дізнається безпосередньо від людини. Особливість цього джерела інформації в тому, що він може відкритися або не відкритися для приватного детектива: як істота соціальна він сам програмує свою поведінку, це необхідно врахувати кожному детективу, який працює з цим джерелом інформації. Так найголовніше для детектива, це правильно працювати з джерелом інформації, особливо з таким як людина. Найголовніше це мистецтво психологічного спілкування, за допомогою якого, навіть у самих критичних ситуаціях не задівши почуттів людини можна отримати потрібну інформацію. Тому мистецтво говорити, а так само психологія спілкування дуже важливі навички у професії детектива. Знання, а головне вміння застосування цієї науки на практиці дозволяє отримати максимальну віддачу від роботи, так само придбати навички "досконалої поведінки". Психологія спілкування дає не тільки розуміння поведінки людей, але й спосіб мислення, процес спілкування людини з самим собою та іншими людьми. Психологічний аналіз професійних дій можливий при спостереженні за роботою на стадіях спілкування з партнерами.Документ Співробітництво субєктів приватної детективної (розшукової) діяльності з підрозділами національної поліції(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Носенко, Б.О.; Француз, Анатолій ЙосиповичНаведено аргументи на користь запровадження інституту приватної детективної діяльності в Україні, його становлення та розвиток на сучасному етапі. Визначено необхідність законодавчого регулювання питань приватної детективної (розшукової) діяльності в контексті співробітництва з правоохоронними органами, зокрема з підрозділами Національної поліції України. Представлено авторське визначення приватної детективної діяльності, яку запропоновано визначити як дозволену органами Національної поліції України професійну підприємницьку діяльність приватних детективів та приватних детективних підприємств (агентств) щодо надання клієнтам детективних послуг з метою захисту їх законних прав та інтересів на підставах та в порядку, що передбачені законом. Відзначено, що авторське трактування передбачає включення до визначення терміну, який характеризує приватну детективну діяльність, як один із видів підприємницької діяльності, оскільки така діяльність здійснюється на договірній основі, передбачає одержання прибутку та має підлягати оподаткуванню, згідно діючого законодавства України. Також запропоновані шляхи співробітництва між суб’єктами приватної детективної (розшукової) діяльності та підрозділами Національної поліції України. Відзначено, що основою ефективної співпраці між суб’єктами приватної детективної (розшукової) діяльності та державними правоохоронними органами повинен стати унормований законом обмін інформацією. Це дозволить здійснювати не тільки окрему (самостійну) діяльність, але і проводити спільне планування та спільні заходи щодо попередження правопорушень. Автор зазначає, що найбільш перспективним співробітництво між приватними детективами та оперативно-розшуковими підрозділами Національної поліції може бути в галузі розшуку безвісно зниклих осіб, в тому числі дітей. При цьому, в такій співпраці приватні детективи можуть мати певні переваги. Порівняно зі співробітниками органів поліції, приватні детективи самі визначають розмір своєї робочої завантаженості, що буде сприяти найбільшій зосередженості на конкретній справі. Також надання послуг на платній основі буде сприяти сумлінному ставленню до покладених обов’язків, оскільки розмір грошової винагороди приватного детектива може коливатися залежно від результатів його роботи. Автором наведено аргументи на користь надання контролюючих повноважень у сфері приватної детективної діяльності органам внутрішніх справ України.