Вчені записки Університету "КРОК". 2018. №3(51).
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Історико-економічний сегмент сучасної парадигми економічної науки(Університет «КРОК», 2018) Колядич, О.І.У статті аналізується місце та роль історико-економічної наукової складової у сучасній парадигмі економічної науки. Виявлені недоліки сучасної освітньої концепції в Україні обумовлені зменшенням частки історико-економічних дисциплін та їх можливими наслідками. Основною причиною цього скорочення є позитивістське ставлення, властиве «основному» економічної науки. Також поширеною є думка, що історія та філософія не можуть призвести до «універсальних законів, як математика чи механіка». Історико-економічна наука розглядається як багатопрофільна наука, яка формується на стику двох історій і економіки і надає їй універсальний підтекст. Висловлено думку, що історико-економічна сфера, як важливий сегмент економічної науки, має ряд переваг та векторів для подальшого розвитку. Серед них - застосування зовнішньополітичного підходу до еволюції економічної теорії, що сприяє побудові економічного наукового суспільства. Кумулятивний підхід дає підстави вважати розвиток науки як еволюційний прогресивний та безперервний процес, який формує історичну пам'ять і широту мислення. Історичний інституціоналізм в історико-економічних дослідженнях сприяє розробці історичного, як структурного, так і нормативного вибору для подальших змін у системі. Підкреслюється, що історія економічних вчень визначається множинністю форм, що дозволяє розглядати економічні процеси з різних концептуальних позицій. Як результат, це призводить до формування компетенції дослідника альтернативного мислення. Відзначено, що включення в методологічну матрицю системного підходу разом з цивілізаційною парадигмою зміцнює стипендію та надає ексклюзивність історико - економічним дисциплінам при розгляді досліджуваних об'єктів при їх розвитку на всіх етапах життєвого циклу. У статті підкреслюється, що дисципліни історико-економічного профілю мають унікальну перевагу в розумінні презентації, беручи до уваги факти в динаміці (наприклад, зміна стану та форм економічної системи, види конкуренції та їх пояснення фахівцями економістів тощо).Документ Зростання ролі інформаційних технологій в соціально-економічній сфері сучасного суспільства(Університет «КРОК», 2018) Другова, Є.В.У статті зображені тенденції, які відбулися за останні десятиліття в класичній теорії постіндустріальної парадигми, що зазнала глибокого критичного переосмислення методологічних основ. Якщо традиційні теорії постіндустріального суспільства ґрунтувалися на лінійних еволюціоністських методах і обмежувалися технологічною та комунікативною парадигмами дослідження соціально-економічної реальності, то сучасні дослідження орієнтовані на нові підходи до осмислення тенденцій суспільних трансформацій на основі використання мережевих та інформаційних підходів. Досліджено пошук нових шляхів інституціоналізації суспільного простору політичної, соціальної та економічної сфер господарського життя; формування конкурентних переваг шляхом реалізації дослідження сучасних цивілізаційних змін, які свідчать про формування нового типу цивілізації. Одним із найбільш перспективних напрямків процесу зростання ролі інформатизації є використання теоретичних надбань сучасних теорій і моделей інформаційного суспільства, що вимагають вдосконалення та подолання суперечностей завдяки залученню можливостей міждисциплінарних підходів. Визначено особливості зростання ролі мережевих систем, інформаційних технологій, що дозволило проаналізувати зміну специфіки ринкових відносин, зокрема зміну характера та змісту праці в умовах постіндустріального суспільства. Окреслено основні системи індикаторів та критерії: технологічний, економічний (пов'язаний зі сферою зайнятості); просторовий, культурологічний, які впливають на економічне зростання та підвищують ефективність традиційних видів виробничої діяльності в інформаційному середовищі.Документ Динаміка та структура світової електронної торгівлі (комерції): аналіз трансформацій(Університет «КРОК», 2018) Дмитрієва, Н.О.; Дмитрієва, Наталія ОлександрівнаМіжнародна електронна торгівля є одним із найбільш динамічних та, водночас, найменш передбачуваних секторів світової економіки. Емпіричні дослідження явищ, що відбуваються в цій сфері, дають змогу охарактеризувати та частково спрогнозувати розвиток такої торгівлі в умовах глобальної інформатизації світового господарства. У статті здійснено емпіричний аналіз динаміки розвитку за різними групами товарної структури електронної торгівлі (B2B) у країнах світу, а також в Україні. На основі аналізу широкого масиву науково-теоретичних і статистично-прикладних даних із зарубіжних і вітчизняних джерел узагальнено досвід провідних країн (США, Японія, члени Європейського Союзу та ін.) у подоланні інформаційної та цифрової нерівностей у структурі електронної торгівлі. Виокремлено особливості такої торгівлі залежно від економічного та соціального розвитку країн та обґрунтовано можливість використання цього досвіду країнами, що розвиваються. Виявлено й охарактеризовано неоднорідність впливу міжнародної е-торгівлі на економічне зростання різних регіонів та окремих країн, що дало змогу оцінити її вплив на світову електронну торговельно-економічну діяльність загалом. Розроблено методичний інструментарій оцінювання динаміки розвитку (у просторі й часі) та структурних трансформацій е-торгівлі в окремих країнах, регіонах світу та Україні. Для цього застосовано кілька підходів до класифікації міжнародної електронної торгівлі: по географічних регіонах і по групах країн. Розроблено прогнозні моделі розвитку світового ринку електронної торгівлі та комерції, на їх основі здійснено порівняльний аналіз темпів зростання світового товарообігу, а також його структурний аналіз по окремих регіонах світу, які відображають динаміку зміни основних показників функціонування цієї глобальної сфери електронної економічної діяльності. У результаті спрогнозовано тенденції щодо розвитку світової роздрібної е-торгівлі по регіонах і країнах світу за різними групами товарів до 2020 року. Запропонований підхід дає змогу комплексно та системно підійти до вирішення проблеми регіонального розвитку е-торгівлі в перспективі та чіткіше визначити її механізмиДокумент Шляхи удосконалення функціонування вітчизняного енергетичного ринку в умовах виходу на зовнішні ринки(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.К.У статті аналізуються шляхи удосконалення функціонування вітчизняного енергетичного ринку в умовах виходу на зовнішні ринки. Паливно-енергетичний комплекс України має потужний експортний потенціал, ефективне використання якого є надзвичайно важливим для розвитку економіки держави. У той же час в галузі на сьогоднішній день є надзвичайно важливі проблеми, а саме: застаріле обладнання, відсталі технології, відсутність потужних інвестицій, обмежені можливості виходу на європейський ринок. Аналізується нормативно правова база, яка створена в Україні для виходу вітчизняного енергетичного ринку на зовнішні ринки. Особлива увага приділяється головному документу, який регулює цю діяльність, а саме Закону України «Про електроенергетику». Саме цей законодавчий акт визначає особливості експорту електроенергії в Україні. Підкреслено, що важливим гравцем на енергетичному ринку України є ДП НЕК «Укренерго». В червні 2017 року "Укренерго" підписало з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) "Угоду про умови майбутнього об'єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою Європи" терміном до 2025 року. Показано, що починаючи з початку 2000 х. років Україна постачала електроенергію до Європи через "Бурштинський острів". Це стало можливим через від’єднання від об'єднаних українських мереж та синхронізації частини електричних мереж з європейською енергосистемою. В острів входять Бурштинська ТЕС, Клушская ТЕЦ і Теребля-Рікська ГЕС; узагальнена потужність яких становить МВт 2500. Особлива увага дослідження приділяється перспективі задіяння у цьому плані генерацій Хмельницької АЕС. Зазначається, що у серпні 2017 року Консорціум міжнародних компаній «EDF Trading, Westinghause, Polenergia International» подав в Міністерство енергетики та вугільної промисловості України техніко-економічного обґрунтування проекту "Енергетичний міст" Україна —Європейський Союз. Наголошено, що це перша подібна пропозиція державно-приватного партнерства не лише в енергетичному секторі України, а й на міжнародно-державному рівні. Запропонований проект відкриває нові горизонти як для енергетичного сектора, так і для підвищення геополітичного значення України в Центральній Європі.Документ Динаміка та структура бюджетних видатків та їх вплив на макроекономічні пропорції(Університет «КРОК», 2018) Лисюк, В.С.У статті досліджено теоретичні аспекти структури бюджетних видатків. Подано оцінку сучасного стану бюджетних видатків, їх вплив на макроекономічні пропорції. Метою статті є визначення недоліків та подальших кроків ефективного розподілу видатків бюджету для забезпечення економічного зростання. Бюджетні видатки можна класифікувати за наступними ознаками: економічною характеристикою операцій, при проведені яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків); функціями, з використанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків). За економічним змістом видатки бюджету поєднують: поточні видатки та капітальні видатки. До функціональної структури належать видатки, що здійснюються на економічну діяльність, державне управління, науку, соціальний захист населення, соціально-культурну сферу, національну оборону, правоохоронну діяльність і гарантування безпеки держави, ЖКГ, охорону навколишнього природного середовища, видатки цільових фондів, видатки на обслуговування державного боргу та інші видатки. Переважну частину видатків консолідованого бюджету біля 86,0-91,3% складають поточні видатки. Вони займають третину ВВП (32%). Впродовж 2006-2016 частка поточних видатків в бюджеті ВВП різко зростала. У той же час частка капітальних видатків зменшилася. У структурі видатків Зведеного бюджету України за функціональною ознакою за 2006-2016рр. спостерігається зростання всіх статей видатків. Динаміка основних статей Зведеного бюджету України за функціональною ознакою свідчить, що найвагомішими напрямками видатків є видатки держави на соціальний захист і соціальне забезпечення, оборону, освіту та видатки на виконання економічних функцій держави. Структура основних статей видатків Зведеного бюджету за економічною ознакою за 2006-2016рр. свідчить, що найбільшими статтями видатків бюджету є поточні трансферти населенню та оплата праці працівників бюджетних організацій. Аналіз структури видатків за економічними та функціональними ознаками показав необхідність подальшого посилення соціальної спрямованості бюджету, збільшення частки видатків на освіту, охорону здоров’я. Пріоритетним завданням повинно стати удосконалення системи державного фінансування розвитку вітчизняної науки та культури. Також потрібно передбачити бюджетні видатки на проведення пенсійної реформи, реформи охорони здоров’я, судової, адміністративної реформ.Документ Зміст інвестиційного процесу та механізм інвестиційного регулювання(Університет «КРОК», 2018) Панков, М.М.У статті досліджуються питання інвестиційного процесу та механізми інвестиційного регулювання. У статті автором наголошується, що в процесі здійснення інвестиційної діяльності завжди присутні суб'єкт - інвестор, а також об'єкт інвестування. Вони є взаємодіючими в інвестиційній сфері, яка розглядається як сукупність зовнішніх факторів, що впливають на об'єктивні характеристики інвестиційного процесу. Механізм, за допомогою якого досягається мета інвестування - інвестиційний ринок, який є сукупністю відносин з приводу купівлі-продажу інвестиційних ресурсів з метою отримання доходу і / або досягнення соціального ефекту. У висновку статті автор приходить до висновку, що дія економічних механізмів регулювання інвестиційного процесу залежить від умов його реалізації. Вельми важко знайти повністю ідентичний об'єкт інвестиційної діяльності на мікро-, мезо- і макрорівнях. Специфіка ж умов реалізації інвестиційних процесів в Республіці Білорусь останнім часом проявляється особливо виразно.Документ State regulation of social standards and food basket in Ukraine(Університет «КРОК», 2018) Postoienko, K.Food security is considered to be a basic element of the life support system for an individual and the country population as a whole. And the state itself is the guarantor and regulator of meeting the immediate needs of the population through the unrestricted access to food of sufficient quality. This is what guarantees the maintenance ofvital activity of the human body. The provision of food products to the population is carried out through a market mechanism, and producer strategies are based on the purchasing power of the population. One of the indicators to measure the level of purchasing power of the population is the consumer basket with a set of food products defined by law. The problem of the interconnection between the consumer basket and substistence minimum as elements of the social standards system is researched by Ukrainian scientists Bolbot AV, Zhebchuk L.L., Sokol M.V. and others. They prove the fact that an array of Ukrainian normative acts in the field of population social protection is chaotic and biased. The relationship between concepts related to social standards is explored, namely: a consumer basket, a subsistence minimum, a consumer set, a consumer budget, and purchasing power. The cost of food basket is calculated and the level of purchasing power of the population is estimated according to the structure of the consumer basket in effect in Ukraine. The emphasis is placed on the share of the grocery basket in cost of living of Ukrainians. The composition of the consumer basket is based on the scientifically proved physiological and social minimum. The size of the consumer basket, in value terms, reflects the cost of living and is used to define the minimal consumer budget. The main purpose of the article is to assess the sufficiency of Ukrainians income for reaching the basic level of social standards that must guarantee the foundation of human life. Based on this assessment, conclusions should be made on changes in the state regulation of the social sphere. The obtained results illustrate the fact that an able-bodied Ukrainian is capable of purchasing only the food partof the minimum consumer basket within the limits of the funds required by social standards. The food share value for the period under study varies from 81% to 90% of the subsistence minimum. Given the diversity of modern needs, the size of the minimum social standards is critically inadequate. Moreover, if we take into account the fact that, according to domestic experts, the product set structure itself is also imperfect, then the necessity for the state to adjust social standards becomes even more obviousДокумент Основні тренди страхового ринку України(Університет «КРОК», 2018) Сова, О.Ю.Страхові компанії обслуговують низку операцій, які значною мірою відрізняються від функцій інших видів посередників на ринку фінансових послуг. Страхування стимулює стабільність та економічне зростання держави шляхом створення фондів довгострокових інвестиції. Все це підкреслює актуальність розгляду основних тенденцій розвитку страхового ринку України. Страховий сектор відіграє важливу роль у суспільстві, перш за все, заохочуючи ефективніше управляти ризиками в країні та захищати інтерес страхувальників. Такий захист надає домогосподарствам та підприємствам впевненість у майбутньому, у провадженні господарської діяльності, що веде до загального соціально-економічного розвитку держави. Отже, страхування полегшує комерційну діяльність та убезпечує кредитний механізм, пом‘якшуючи потенційні втрати. Проблематика функціонування страхового ринку України розглядалася в роботах низки вітчизняних науковців. Зокрема, слід підкреслити значимість праць В.В. Волкової, Ю.В. Городніченка, В.І. Грушка, О.В. Слободянюк, Л.В. Шірінян. Активізації досліджень потребують напрями адаптації страховиків до сучасних вимог внутрішнього ринкового середовища, а також коло питань щодо посилення рівня безпеки страхових операцій. Мета статті полягає в дослідженні сучасного стану страхового ринку України для визначення шляхів подолання його основних проблем розвитку з врахуванням посилення тенденцій глобалізації та входження інформаційних технологій у сферу страхування. У статті розглянуто пріоритети діяльності страхових компаній на ринку фінансових послуг України та проведено вибірковий аналіз показників страхового ринку за 2013-2017 роки. Висвітлено тенденції розвитку світової страхової індустрії. З врахуванням входження інновацій та глобалізаційних процесів у страхування обґрунтовано ключові проблеми на страховому ринку України та шляхи їх вирішення. Покращенню рівня конкуренції на вітчизняному страховому ринку, передусім, сприятиме розв‘язання проблемних питань макроекономічного характеру, які виходять за межі страхової діяльності: стабілізація загальної фінансово-економічної ситуації в Україні та підвищення ефективності функціонування реального сектору економіки, зниження рівня інфляції; забезпечення зайнятості працездатної частини населення; розробка механізмів ефективної взаємодії банківського та страхового сектору економіки; сприяння зростанню рівня довіри громадян до страхових компаній; консолідація капіталу страховиків.Документ Інвестиційна діяльність підприємства та її ефективність(Університет «КРОК», 2018) Мошляк, І.О.В статті розглянуто обсяги інвестування в економіку України, визначені фактори, що забезпечують позитивний вплив на інвестиційний клімат та окреслені проблеми формування сприятливого інвестиційного середовища. Актуальність теми полягає в тому, що існують проблеми залучення інвестицій та підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств останнім часом, адже, забезпечення високих темпів розвитку господарюючих суб‘єктів та підвищення конкурентоспроможності значною мірою визначається рівнем їх інвестиційної активності та діапазоном інвестиційної діяльності. Незважаючи на значні іноземні запозичення, на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні вітчизняні підприємці і надалі потребують великого обсягу зовнішнього фінансування. Для того, щоб стати дійсно незалежною державою, підвищити не тільки добробут своїх громадян, а й загальний економічний рівень розвитку країни до загальноєвропейського, насамперед, треба визначити стратегічний напрям державної економічної політики. Це інноваційний розвиток економіки. Основна структурна ланка – це підприємство. Тому розробка ефективної інноваційної політики підприємств є найважливішою задачею сьогодення. Основною умовою для іноземного інвестора при здійсненні капіталовкладень є, насамперед, можливість реалізувати свої економічні інтереси. Тому першочерговим завданням для українського підприємства є забезпечення можливості переконати іноземного інвестора у вигідності для нього такого інвестування та в мінімальному рівні ризиків при цьому. Сучасну ринкову економіку неможливо уявити без іноземних інвестицій. Вони є вирішальним чинником економічної політики як промислово розвинутих країн, так і країн, що розвиваються. Від ефективної реалізації інвестиційного капіталу залежить стан виробництва продукції, розвиток імпортозамінних виробництв, рівень технічного оснащення підприємств і можливість розв‘язання соціальних та екологічних проблем економіки. Передумовою успішного результату залучення інвестицій є погодження інтересів та узгодженість дій між зацікавленими сторонами: підприємством та інвестором, які формують групу головних суб‘єктів системи залучення інвестицій на підприємства та впливають на реалізацію інвестиційних проектів і вибір форми залучення інвестицій (корпоративна чи договірна). Визначальними критеріями відбору інвестиційних проектів інвесторами є фінансові, ринкові та кадрові. Залежно від масштабу та специфіки інвестиційного проекту другорядними суб‘єктами системи можуть виступати державні органи влади, агентства із залучення інвестицій та інші посередники.Документ Податкове стимулювання розвитку птахівництва в Україні(Університет «КРОК», 2018) Тулуш, Л.Д.У статті на прикладі діяльності птахівничих підприємств розглядаються питання ефективності надання податкових преференцій для сільськогосподарських товаровиробників. Узагальнено досвід податкового стимулювання розвитку агропромислового виробництва, на прикладі галузі птахівництва оцінено його вплив на діяльність суб‘єктів аграрного бізнесу. Визначено, що в аграрному секторі економіки сформовано сприятливі податкові умови для розвитку суб‘єктів господарювання – в першу чергу, за рахунок застосування специфічного податкового інструментарію, що не має світових аналогів. Здійснено аналітичну оцінку наданих птахівничим підприємствам податкових преференцій, визначено їх структуру та особливості отримання. Встановлено, що внаслідок одержаних податкових преференцій птахівнича галузь отримала суттєвий імпульс для розвитку, який їй вдалося трансформувати в суттєве збільшення обсягів та маржинальності діяльності. Окреслено ключові проблеми застосування уніфікованих аграрних преференцій, що без суттєвих обмежень застосовуються сільськогосподарськими підприємствами різних напрямів діяльності. Виявлено нерівномірність впливу універсальних аграрних податкових преференцій на різні види аграрного бізнесу, внаслідок чого окремі галузі, в першу чергу птахівництво, отримали суттєві конкурентні переваги, внаслідок чого стали розвиватись фактично за рахунок інших та крім того, посилились процеси концентрації капіталу, що негативно позначається на рівні сільської зайнятості. Обґрунтовано висновок щодо недоцільності збереження наявних універсальних податкових преференцій, призначених для будь-яких суб‘єктів аграрного бізнесу, незалежно від масштабів та спрямованості діяльності. Опрацьовано напрями розвитку податкової політики щодо аграрної галузі, зокрема сформовано пропозиції щодо звуження можливості користування інструментами податкового стимулювання для сільськогосподарських підприємств, діяльність яких, з огляду на стан врегулювання проблеми продовольчої безпеки по окремих видах продуктів харчування та рівень доходності відповідних суб‘єктів, вже не потребує державного фінансового стимулювання. Практична реалізація напрацьованих пропозицій забезпечить підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів, що направляються на підтримку розвитку агропромислового виробництва в Україні, в тому числі й рахунок мінімізації необґрунтованих податкових преференцій та пов‘язаних з ними непродуктивних бюджетних втрат.Документ Вплив відновлювальної енергетики на взаємодії у суспільстві та економіку(Університет «КРОК», 2018) Даценко, Ю.М.На сьогоднішній день людство стає свідком суттєвих змін у світовій енергетиці. Науково-технічний прогрес призводить до трансформації енергетичного і промислового устаткування, підвищення ефективності та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Останніми роками світова енергетика спиралась переважно на горючі корисні копалини, проте використання відновлювальної енергетики поступово набирає обертів. Найближчим часом вона може стати основним джерелом енергії. Наприклад у 2017 році в США використання відновлювальних джерел eнергії вперше перевищило атомну енергетику. Дослідженням стану відновлювальної енергетики займаються багато організацій, зокрема НДО REN21, статистичне агенство EIA та ін. Крім того, праці Джеремі Ріфкіна зробили великий вклад у розвиток цієї теми. Використання відновлювальної енергетики може створювати умови для зменшення залежності, що заохочує прозорість, рівноправність та сприяє співробітництву між людьми. Відновлювальні джерела енергії можуть сприяти створенню конкурентного середовища для виробників та споживачів і формувати горизонтальні типи зв‘язків у суспільстві. Основним завданням даної статті є аналіз впливу ВДЕ на взаємодії в суспільстві, економіку України та світу в цілому. Зважаючи на проведене дослідження, можна припустити, що використання горючих корисних копалин призводить до концентрації влади та ресурсів у руках обмеженого кола людей, що спричиняє збільшення вертикальних типів зв‘язків у суспільстві. За оцінками IRENA, Україна має найбільший потенціал ВДЕ серед держав Південно-Східної Європи. За умови розвитку відновлювальної енергетики, можна сподіватися на соціально-економічний розвиток та зменшення залежності від держав, що володіють значними ресурсами нафти й газу. Це може бути одним із методів впровадження інституціональних змін в економіку України.Документ Економіка використання водних ресурсів: екологічний аспект(Університет «КРОК», 2018) Плетенецька, С.М.; Яценко, В.С.; Плетенецька, Світлана МихайлівнаЕкономіка використання водних ресурсів має життєво важливе значення для досягнення цілей у сфері сталого розвитку та інших належних цілей у соціальних, екологічних та економічних сферах. У статті розглянуто важливе значення комплексного водного контролю, з важливим компонентом якого є робота від громадкісті, це еколого-вихована освіта та освіта з питань збереження здорових екосистем та зміцнення добробуту людини. Автори статті окремо характеризують особливості економії використання водних ресурсів у світі та Україні, зокрема, використання земельних та підземних поверхневих вод, впливу господарської діяльності людини на охоронювані озера . Поверхнева вода повсюди додавала різні типи забруднень, зроблені приклади важливих світових та вітчизняних регіонів водокористування. Надмірна дефляція підводних вод призводить до руйнування гірських порід та просідання поверхні міст, що в тій же черзі небезпечно для висотного будівництва та транспортної інфраструктури. Прямий вплив на природоохоронний водний фонд здійснює господарська діяльність людини. Прикладом роботи кар'єру, що призводить до пересипання території України, становить понад 40 тисяч гектарів сільськогосподарських та лісових угідь. В результаті автори схильні до розробки та основи нової концепції з управління водними ресурсами в сільському господарстві України, де рекомендується включати в себе систему заходів щодо ведення сільського господарства та забезпечення безпеки продуктів харчування. Зокрема, передбачити можливості для модернізації систем зрошення, вдосконалення збирання та зберігання дощової води, обробки та повторного використання води, заходи щодо зниження забруднення води. Ця стаття допоможе з'ясувати фундаментальні зміни в економіці використання водних ресурсів з акцентом на пошуках шляхів вирішення проблеми досягнення загального доступу до якісної питної води та санітарії.Документ Інтереси суб’єктів соціального розвитку сільських поселень: сутність та структура пріоритетів(Університет «КРОК», 2018) Терон, І.В.Стаття присвячена дослідженню сутності інтересів основних суб'єктів соціального розвитку поселень як важливого індикатора ефективності реформ. Визначено, що гармонізація і збалансоване забезпечення інтересів основних суб'єктів соціального розвитку є умовою досягнення необхідних параметрів якості та динаміки суспільно-економічного прогресу. Сформульовано напрями соціального розвитку сільських поселень, які враховують мультикомпонентність та інтегративність цього феномену. Виокремлено основні суб'єкти соціального розвитку сільських поселень — державу, сільське населення, бізнес-спільнот. Обґрунтовано конкретний зміст та трирівневу структуру інтересів суб'єктів соціального розвитку (державно-поселенські; громадівсько-поселенські; індивідуально-поселенські), які можуть бути реалізовані у цьому процесі. Визначено, що дані інтереси у сфері соціального розвитку сільських поселень мають спільну природу, теоретично є в цілому взаємно несуперечливими і навіть гармонійними. Доведено що через максимізацію найбільш впливовими учасниками соціального розвитку власних вигід, неоднорідність, змінність їх інтересів у динаміці в нестабільних умовах зовнішнього середовища відбулось порушення паритету у системі інтересів суб'єктів соціального розвитку сільських поселень. За широкого декларування дотримання потреб та інтересів сільських мешканців на сьогодні відсутні реальні механізми забезпечення їх соціально-економічних потреб та формування повноцінного середовища життєдіяльності. Визначено, що нині соціальні потреби сільських мешканців ігноруються, їх інтереси при виборі пріоритетів регулювання сільського соціального розвитку та прийнятті управлінських рішень не враховуються належною мірою. Це має негативні наслідки для соціодинаміки розвитку сільських територій України: руйнування соціальної інфраструктури; зростання безробіття, міграцію робочої сили, деградацію людського капіталу, непродуктивну мутацію соціального капіталу.Документ Сучасний стан розвитку вищої освіти в Україні та її фінансування(Університет «КРОК», 2018) Гребень, С.Є.У статті проаналізовано сучасний стан розвитку вищої освіти в Україні та джерел її фінансування. Проаналізовано розміри видатків зведеного бюджету України на вищу освіту та проведеного їх порівняння з загальною сумою видатків та розміром валового внутрішнього продукту. Проведено аналіз динаміки кількості закладів вищої освіти України, який показав їх зменшення як в цілому, так і за різними формами власності. Вивчено динаміку кількості студентів закладів вищої освіти України за формами навчання. Досліджено співвідношення між кількістю прийнятих на початковий цикл навчання та кількістю випущених студентів закладів вищої освіти в Україні, в тому числі й по закладів вищої освіти III - IV рівнів акредитації. Систематизовано основні наслідки зменшення контингенту студентів для закладів вищої освіти, які призводять до зменшення кількості ставок для викладачів, зменшення обсягів фінансування та їх реорганізацію чи закриття. Досліджено основні джeрeла фiнaнcувaння вищoї ocвiти в цілому та у закладах вищої освіти III - IV рівнів акредитації. З‘ясовано, що співвідношення між бюджетним та комерційним фінансуванням змінилось у бік переважання державного фінансування здобуття освітніх послуг, що пов‘язано, з одного доку, зі зменшенням кількості вступників, а, з іншого – із зниженням платоспроможності населення та його здатності витрачати кошти на отримання освіти. Встановлено основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні, які полягають в зниженні частки бюджетного фінансування у співвідношенні з ВВП; зниженні кількості вступників до ЗВО, в тому числі й до ЗВО III - IV рівнів акредитації для здобуття вищої освіти; зменшенні кількості осіб, які ступають у порівнянні з тими, які випускаються; зниженні обсягів фінансування здобуття освіти не лише за рахунок коштів держави, а й за рахунок юридичних та фізичних осіб тощо.Документ Компетентністний підхід до управління розвитком кадрового потенціалу підприємства(Університет «КРОК», 2018) Карюк, В.І.; Карюк, Вікторія ІванівнаНа основі детального вивчення поглядів різних вчених на поняття компетентності, проаналізовано та розмежовано основні складові у структурі компетентності відповідно до різних підходів, та визначено, що організація процесу навчання на основі компетентністного підходу зосереджується на тому, що персонал в результаті навчання зможе вміти робити, а не на тому, чого працівники мають навчатися. Виділено основні принципи компетентнісного підходу, до яких відносяться: навчання для життя, успішної соціалізації в суспільстві; самостійність планування працівником своїх результатів й удосконалення їх у процесі постійної самооцінки; власна мотивація та відповідальність за результат; матрична система управління, делегування повноважень, свобода у виборі засобів набуття працівниками компетенцій. Визначено основні функції компетентнісного підходу в навчанні та перепідготовці персоналу підприємства: операціональна, діяльнісно-технологічна, виховна, діагностична. Запропоновано та проаналізовано показники розвитку кадрового потенціалу підприємства відповідно до двох груп: професійне навчання (частка працівників, які пройшли професійне навчання в протягом періоду; частка годин, затрачених на професійне навчання, у загальному балансі часу фірми; рівень засвоєння нових знань і навичок; величина витрат на професійне навчання у загальному обсязі витрат підприємства) та кваліфікаційне просування (питома вага працівників, що підвищили розряд у звітному році, в загальній чисельності персоналу на кінець року; частка працівників, що оволоділа новими спеціальностями у звітному році, у загальній чисельності персоналу на кінець року; питома вага керівників, які підвищили кваліфікацію в звітному році в їх чисельності на кінець року; коефіцієнт внутрішньої мобільності). Визначено соціальні результати від упровадження компетентнісного підходу при навчанні та перепідготовці персоналу, до яких належать: ступінь застосування набутих знань та вмінь у процесі трудової діяльності; успішність навчання працівників за програмою підготовки; рівень розвитку трудової кар‘єри працівника; здатність працівника засвоювати нові знання, уміння та навички; зниження опору нововведенням; рівень задоволеності керівництва якістю навчання працівника; рівень відчуття працівником стабільності та впевненості в майбутньому; рівень задоволеності працівника результатами підвищення кваліфікації.Документ Розвиток інноваційної діяльності в організаціях освітньої сфери(Університет «КРОК», 2018) Петрова, І.Л.; Сивка, О.В.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаУ статті розкрито особливості інноваційної діяльності та менеджменту інновацій в освіті, охарактеризовано види інновацій, виявлено причини неготовності педагогів до впровадження інновацій та запропоновано заходи з підвищення їх інноваційної активності. Авторами проведено аналіз точок зору вітчизняних та зарубіжних учених у межах термінологічного апарату теми і подано власні визначення загального поняття інновацій та поняття інновацій в освітній сфері. Значна увага приділена специфіці управління інноваціями у сфері освіти. Розглянуто різні підходи до класифікації освітніх інновацій. Згідно одного з них, у статті виокремлено ретроінновації, аналогові інновації, комбінаторні інновації, сутнісні інновації. Іншим аспектом класифікації інновацій в освіті є їх поділ за об‘єктами спрямування: у викладання, виховання,навчання, управління, підвищення кваліфікації та перекваліфікацію працівників сфери освіти. Доведено, що інноваційний процес це складна динамічна система, що здійснюється, насамперед у часі. Результатом інноваційного процесу є інновації. Автори виходять з того, що провідним фактором, який впливає на впровадження інновацій в освітній процес, є людський фактор, а саме готовність педагогів до інноваційної діяльності. У розвиток цього було проведено соціологічне дослідження «Готовність до впровадження інноваційних методів у роботі вчителів» на базі трьох шкіл Деснянського району міста Києва. Метою даного дослідження було визначити рівень готовності вчителів до впровадження інноваційних методів у роботі. У процесі дослідження було опитано 96 педагогів з різним педагогічним стажем, які викладають як у молодшій, так і у старшій школі, обох статей. На основі результатів дослідження у статті виявлено інтерес до інноваційних змін у педагогічній діяльності та розкрито причини недостатньої інноваційної активності педагогів, а також перешкоди на шляху розвитку інновацій. Обробка результатів опитування та інтерв‘ювання вчителів дозволила сформувати пакет заходів підвищення інноваційної активності в освітніх установах. Він містить пропозиції щодо удосконалення методів управління навчальним закладом, підвищення готовності педагогів до інноваційної діяльності, розвитку інноваційних якостей працівників школи, матеріального та нематеріального стимулювання за впровадження нових освітніх технології.Документ The role of total quality management implementation on production rates at libyan iron & steel company “LISCO”(Університет «КРОК», 2018) Hisham, S.Libyan manufacturing companies such as Libyan Iron & Steel Company (LISCO) are struggling with many difficulties in implementing and maintaining a suitable quality management systems. TQM nowadays still a new concept which is now introduced in LISCO having the objectives of improving the quality of productivity. They are also lacking the knowledge of Total Quality Management (TQM) applications and approaches. In addition, these analyses can assist decision makers to focus on the strengths and weaknesses related to implementation of quality systems. This study is conducted to determine the role played by Total Quality Management (TQM) implementation on productivity in Libyan Iron & Steel Company (LISCO). The study was carried out at LISCO and based on production rates data, provided directly by production planning department. A descriptive statistics has been approved for data analysis. The overall result shows the TQMpractices are contributing towards productivity. It reveals a positive relationship between implementing TQM and productivity. To summarise, this paper has used some of statistical sketches in the analysis of production rates in the Libyan Iron and Steel Company, in order to reach an overview about the implementation of TQM systems and determine the relative importance to the productivity. To achieve the aim of this investigation a descriptive analytical method was used. The finding revealed that the production raised rates followed the year of first application of a quality management systemДокумент Управління загальною середньою освітою на засадах м’якої системної методології П. Чекланда(Університет «КРОК», 2018) Паращенко, Л.І.; Паращенко, Людмила ІванівнаСвітова практика свідчить, що система освіти може успішно функціонувати і розвиватись, забезпечуючи можливість здобуття загальної середньої освіти усім громадянам, якщо рівень витрат складає 5-7% ВВП. Існуючий упродовж останнього десятиліття обсяг державних витрат на освіту в Україні знаходиться на досить високому рівні (6-7% ВВП), який є значно вищим за середній світовий показник у цей період (4,9 % ВВП). За цим показником Україна є лідером у Східній Європі. Тож є підстави констатувати, що упродовж останніх десяти років Україна має більш, ніж достатній рівень фінансування освіти в абсолютних показниках. Існуюча норма українського законодавства щодо фінансування освіти у розмірі не меншому, ніж 10% національного доходу, з точки зору світової практики, видається дещо завищеною. У світі є лише декілька країн, які витрачають на освіту більше цього показника (невеликі острівні держави, розташовані в Тихому океані або Карибському басейні). Підхід реформаторів при розробленні концепцій освітніх перетворень можна декодувати приблизно так – державний бюджет має передбачити видатки на освіту в розмірах, у «яких зможе», з них передусім буде сплачено зарплату освітянам, а останні за ці кошти виконуватимуть ту роботу, яка буде прописана в документах реформ. Освітні реформи ухвалюються, якось здійснюються, одначе їхнє економічне забезпечення й взаємозв‘язок з економікою жодного разу не були обраховані з потрібною і можливою глибиною, враховуючи здобутки як економічної науки, так і науки державного управління. Це зрештою й призвело до того, що система загальної середньої освіти опинилася в стані глибокої кризи. Свідченням цьому є катастрофічне падіння якості навчальних досягнень учнів, що показує аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) останніх років, падіння позиції України в міжнародних рейтингах, зокрема розвитку людського потенціалу, глобальної конкурентоспроможності тощо. За даними Програми розвитку ООН в Україні, лише 38% населення задоволені якістю національної системи освіти. Взаємозалежність освіти та економіки, функціонування ринку освітніх послуг і дію економічних механізмів вивчає окрема наукова галузь - економіка освіти.Документ Комплекс маркетингових стратегій стартап-проектів та побудова математичних моделей прогнозування їх успішності на ринку науково-технічної продукції(Університет «КРОК», 2018) Кофанов, О.Є.Стартап-проекти є впливовим соціально-економічним явищем, а розвиток стартап-індустрії – визначальним чинником конкурентоспроможності держави на світовій арені. Це зумовлює актуальність проведеного дослідження. Метою дослідження було встановлення факторів, які чинять найсуттєвіший вплив на розвиток окремих стартапів та стартап-індустрії в країнах світу, побудова математичних моделей й розробка на їх основі методики прогнозування успішності стартапів, а також формування комплексу маркетингових стратегій стартап-проектів. Відповідно до означеної мети створено регресійні моделі, у тому числі багатопараметричні, які можуть бути використані для оцінки успішності стартапів в країні на основі аналізу соціально-економічних показників, а також індексів й рейтингів країн світу. Як приклад наведено залежності й створені моделі для оцінки потенційної успішності стартап-проектів в країні на основі показника свободи у країнах світу (FWS), індексу відкритості даних (ODB), а також одночасно ВВП (GDP) й індексу відкритості даних. Створено систему детермінант успішності стартап-проектів, відповідно до якої детермінанти розподіляються на зовнішні (правове забезпечення, науково-технологічний рівень, конкурентне середовище тощо) і внутрішні (керівництво й лідерство, ресурсні можливості, показники колективу тощо). Запропоновано маркетингові стратегії стартап-проектів – повністю незалежну, незалежну з мінімізацією втрати прав, акселерації масштабування, реанімації, мінімізації зусиль по просуванню та розроблено систему треків для них. Визначено етапи життєвого циклу стартап-проекту – апробації, капіталізації й масштабування бізнесу. З‘ясовано, що одним з ключових аспектів, які необхідно враховувати під час вибору маркетингової стратегії стартап-проекту є ціноутворення. Встановлено, що диференціація є найбільш доцільним шляхом забезпечення конкурентоспроможності стартапу.Документ Актуальні тенденції розвитку комунікацій в системі маркетингу(Університет «КРОК», 2018) Луценко, К.О.; Луценко, В.Ю.У статті висвітлено сучасні тенденції розвитку комунікацій в системі маркетингу. Проаналізовано низку дефініцій поняття «маркетингові комунікації». Визначено, що маркетингові комунікації визначаються, як сукупність таких сигналів, які передаються цільовій аудиторії, доведено відсутність однозначного тлумачення сутності поняття «маркетингові комунікації». Вперше поняття «маркетингові комунікації» трактується як, сукупність таких сигналів, що мають комплексний характер і передають інформацію від фірми (підприємства) до цільової аудиторії за допомогою реклами, пропаганди тощо. Зауважено, що класичні види маркетингових комунікацій, такі як: реклама, паблік рилейшнз, персональний продаж та стимулювання збуту з часом змінюються на новітні прогресивні тенденції, які тісно пов‘язані з Інтернет-ресурсами. Усі вищезазначені види маркетингових комунікацій переміщуються на простори Інтернету, що спричинює їх трансформацію, модифікацію та пристосування під нинішніх умов. Актуальні тенденції розвитку маркетингових комунікацій також не стоять на місці. Вони трансформуються, оновлюються, підлаштовуються до вимог теперішнього споживача та науково-технічного процесу. Особливу увагу приділено визначенню сучасних тенденцій розвитку комунікацій в системі маркетингу, а саме: Аmbientmedia; електронна пошта; SMS-маркетинг; QR-кодування; мобільні додатки Viber, Telegram, What‘s up; соціальні мережі; інтернет-магазини; мобільні додатки до операційних систем IOS та Android тощо. Проведене дослідження не претендує на остаточне розв‘язання багатоаспектної проблеми вивчення актуальних тенденцій розвитку комунікацій в системі маркетингу. Перспективою подальшого дослідження вважаємо подальшу роботу над порушеною проблемою.