Вчені записки Університету "КРОК". 2019. №4(56).

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2605

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 27
  • Ескіз
    Документ
    Necessity of transformation political into the economic state
    (Університет «КРОК», 2019) Anđelković, M.; Radosavljević, D.; Lilić, V.
    From the emergence of the state as an institute to the present day, its goals and concepts of functioning have remained moreor less the same and have been reduced to organizing authority and population for defense against other tribes, later nations, but also to hold in obedience their subjects, i.e. those who are gave their rulers the mandate to govern on their behalf a unitycalled the state.States in modern conditions still function on the basis of the past, i.e., the past centuries. Instead of solving, the modern state produces problems and is unable to respond to new challenges and changes that occur both in the natural and social order. Evidence for this is obvious, ranging from environmental, political and social problems to migration, crises that are becoming more and more devastating, war conflicts, strikes and general discontent at national or global levels.In this context, the state creates mechanisms to maintain the status quo and extend the powers of the elected. Democracy, human rights protection, numerous global or regional declarations have become the subject of interpretation, as well as their disrespect, and even abuse. The trend of widening the gap between the poor and the rich is increasing, war conflicts have been waged in certain countries for years, many have been devastated, filled with huge amounts of poison that destroys the resource of water, land and air. Instead of great politicians and leaders like Roosevelt, De Gaulle, Churchill, political leaders and party officials who are hard to leave power and who are struggling to stay in power and rule for a long time, are on the scene.In a word, the modern state is unable to respond to a numerous challenges, because it has retained the same mechanisms and concepts of governance as i n the last century, and in many countries even from the time of the feudal age. Establishing force-based organizations, enacting laws, tax and parafiscal burdens to sustain party bureaucracy, feuds and enrichment on the one hand, and poverty and misery on the other, are visible in much of the world, indicating problems in the functioning of the state and government.Indicated condition can be improved by transforming a traditional political state into an economic state, whose priority goal would be to ensure a satisfactory quality of life and sustainable development. Thus, the state would focus on the people i.e. population, ratherthan the ideological political platform of the party in power.The paper indicates current issues of the functioning of the modern state and problems that are produced by the modern state.
  • Ескіз
    Документ
    Закони регуляції економічних систем
    (Університет «КРОК», 2019) Нікішин, Е.В.
    У статті розглянуто проблему побудови оптимальної структури агропродовольчого комплексу України. Автор дає обґрунтування та формулювання законів регулювання економічних систем. Вивчення законів розвитку систем є актуальною науковою проблемою. Однак у науковій літературі мало досліджень, які присвячені проблемам закономірностей регулювання економічних систем. У дослідженні автор зробив наступне. Проведено аналіз мережевих структур. Встановлено, що кластери є провідними формами структури мережі. Кластери - ключові суб'єкти системи. На основі праць лауреата Нобелівської премії В. Леонтьєва було визначено вплив основних суб'єктів на економічну систему. Отримані висновки дозволили сформулювати закони регулювання систем. Перший закон регулювання встановив, що суб'єкти господарювання в структурі мережі конкурують за загальні ресурси в процесі їх спільного використання для забезпечення ключових суб'єктів. Другий закон визначає, що ключові суб'єкти структури мережі впливають на розвиток та стабільність економічного середовища. Третій закон встановлює каскадний ефект поширення впливу. Основні суб'єкти створюють сильні непрямі ефекти, що поширюються через логістичні каскади системи. Четвертий закон встановлює регулюючий режим структури мережі, який залежить від розміру системи. П’ятий закон встановлює залежність між кількістю суб'єктів у системі від інтенсивності потоків ресурсів. Щільність суб'єктів у структурі мережі залежить від кількості наявних ресурсів та стабільності її потоку. Шостий закон визначає можливість виходу з обмежень регуляції залежностей від щільності шляхом міграції. Поширення ключових суб'єктів за межею структури мережі збільшує обсяг виробництва та встановлює контроль за стабільністю донорської системи. Результати дозволяють констатувати, що оптимальні параметри структури мережі залежать від особливостей середовища: стабільності та кількості доступних ресурсів.
  • Ескіз
    Документ
    Австрійська традиція економічного аналізу: філософсько-методологічні імперативи
    (Університет «КРОК», 2019) Нестеренко, О.П.
    Проведене дослідження конкретизує внесок австрійської дослідницької традиції у розвиток світової економічної науки. Автором доведено, що сукупність ідей австрійської традиції становить неортодоксальну, самодостатню і завершену наукову парадигму. В теперішній час безпосереднім носієм та ідейним наступником австрійської суб’єктивно-психологічної школи виступає австрійський неолібералізм, який уособлює сучасний розвиток австрійської традиції економічного аналізу. Комплексний аналіз і аналітичне узагальнення наявних наукових підходів та ретельне опрацювання творчого доробку представників австрійського неолібералізму дозволило запропонувати авторське тлумачення змісту австрійської парадигми економічної теорії, на якій наразі базується австрійська дослідницька традиція. Аргументовано, що австрійська парадигма економічної теорії як основа австрійської традиції економічного аналізу характеризується ідейно-філософською та теоретико-методологічною цілісністю. У статті дістали детального розгляду найвагоміші філософські і методологічні імперативи австрійської дослідницької традиції, а саме: праксиологічний підхід, феномен методологічного дуалізму, критичний аналіз сцієнтизму та усіх форм позитивізму, а також додержання й подальший розвиток суб’єктивного підходу. Авторський підхід виявив гетеродоксальність, унікальність і оригінальність визначених філософських і методологічних імперативів. Було встановлено, що більшість із розглянутих імперативів, передусім суб’єктивний підхід, мають міждисциплінарний характер, можуть бути використані не лише в економічній теорії, а й поза її межами, охоплюючи усі соціальні та поведінкові науки. Це підкреслює універсальність змісту та значення ідейно-філософських та теоретико-методологічних підходів австрійської традиції загалом та австрійського неолібералізму зокрема.
  • Ескіз
    Документ
    Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: історія і сучасність
    (Університет «КРОК», 2019) Гіжевський, В.К.; Бабенко, В.В.
    У статті розглянуто поняття, сутність, зміст, мета, значення та основні напрями митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) в Україні. Наведено основні етапи еволюції вітчизняної системи митного регулювання та проаналізовано ключові особливості характерні для кожного періоду. Реформування митної системи України є тривалим та ускладненим різноманітними об’єктивними та суб’єктивними чинниками. Законодавча база все ще залишається досить громіздкою та знаходиться в процесі постійного вдосконалення. Адаптація до міжнародних норм та правил потребує все більшого сприяння з боку держави. Проведено порівняльний аналіз та дослідження розвитку нормативно-правового забезпечення адміністрування митних платежів в Україні. Не достатня прозорість практичного визначення митної вартості товарів під час виконання митних формальностей в нашій державі вважається чи не найбільшою і найголовнішою проблемою при нарахуванні митних податків та зборів від початку її запровадження. Висвітлено сучасний стан розвитку митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Сьогодні розвиток світової економіки характеризується суттєвим збільшенням ускладнених міжнародних економічних зв’язків. Недосконалість митної політики держави значною мірою сприяє тінізації зовнішньоекономічної діяльності та передує виникненню корупційних схем. Запровадження національної електронної транзитної системи та підключення України до New Computerised Transit System (далі – NCTS) – це не лише суттєве наближення нашої держави до світової практики, це встановлення єдиних правил по переміщенню товарів через кордони для 35 країн в режимі реального часу. День початку роботи системи програмного продукту «NCTS» повинен стати новою датою для відліку чергової епохи в розвитку системи митного регулювання в історії незалежності нашої держави. Окреслено проблеми реалізації митної політики та надано пропозиції щодо вирішення основних проблем у системі митного регулювання в Україні. Сьогодні підвищення ефективності митної політики є обов’язковою передумовою успішної реалізації євроінтеграційних прагнень нашої держави.
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток міжнародного туризму в контексті прогнозів всесвітньої туристичної організації
    (Університет «КРОК», 2019) Денисенко, М.П.; Ольшанська, О.В.; Григорчук, Д.В.
    Міжнародна туристична індустрія країни може бути визначена як сума внутрішньої діяльності, яка безпосередньо підтримує споживання товарів та послуг іноземних туристів у країні. Протягом останніх шестидесяти років туризм зазнав постійної експансії та диверсифікації та став одним із найбільш привабливих та найбільш зростаючих секторів економіки у світі. Незважаючи на те, що основна частина міжнародної туристичної діяльності досі зосереджена в розвинутих країнах та регіонах Європи, Північної та Південної Америки, значне поширення нових туристичних ринків також спостерігається і в країнах, що розвиваються. Значним викликом для світового туризму є відсутність диверсифікації туристичної діяльності. Сучасна міжнародна туристична діяльність продемонструвала зростаючу тенденцію до диверсифікації та змін. Це викликає складнощі для багатьох країн, у тому числі з відносно розвиненою туристичною галуззю, щоб уникнути швидких та складних потреб міжнародних туристів. В умовах висококонкурентного міжнародного туристичного ринку і з огляду на появу нових туристичних напрямків, поліпшення умов, які сприяють розвитку сучасного туризму, не є легким процесом. Нарешті, але не в останню чергу, це проблема недостатньої безпеки туризму в деяких країнах. У цьому контексті варто зазначити, що безпека туристів є основним чинником будь-якої успішної індустрії туризму і тому повинна стати однією з основних цілей планування та управління туризмом. Проблеми з безпекою туризму негативно впливають на репутацію приймаючих країн. У зв'язку з цим негативні сприйняття та політична нестабільність згубно впливають на перспективи розвитку туризму в багатьох країнах світу. У статті розглянуто сучасний стан світового ринку туристичних послуг та його місця у формуванні світового валового продукту. Проаналізовано основні міжнародні тенденції розвитку туризму та визначено його ключові аспекти. Роль і місце туристичної сфери як у світі, так в Україні. Представлено напрями розвитку туристичної сфери в Україні на основі міжнародного досвіду та доведено необхідність її державної підтримки.
  • Ескіз
    Документ
    Систематизація факторів сучасної міграції промислових підприємств
    (Університет «КРОК», 2019) Підлісна, О.А.; Коновалова, Н.С.
    Інноваційний розвиток підприємства передбачає принципову новітність, комплексну невизначеність. При прийнятті управлінських рішень з інноваційного розвитку керівники прогнозують і прораховують витрати і очікування (економічні, фінансові, наукові, технічні, екологічні, соціальні, тощо). Інноваційний розвиток промисловості стимулює запровадження гнучких технологій, взаємозамінності на рівні виробничих процесів з одночасним формуванням унікальності на рівні готового продукту. Розвиток промисловості у напрямі індустрії 4.0 формує нові принципи організації виробничих процесів, наприклад принцип індивідуалізації виробництва. Актуальними стають принципи гнучкості і адаптивності. Провідні виробники продукції розділяють територіально (і навіть не в межах однієї країни) техніко-технологічні, фінансово-економічні, адміністративно-управлінські функціональні підрозділи. Такі процеси вимагають нових технологічних рішень і усвідомлень при визначенні неподільних операцій. Метою роботи є систематизація факторів сучасних тенденцій міграції промислових підприємств в умовах формування індустрії 4.0. У роботі зазначено, що розвиток індустрії 4.0 змінює фактори міграції з нестачі робочої сили, сировини, матеріалів, устаткування на скорочення тривалості відгуку виробника на індивідуальні вимоги клієнтів. Відбувається індивідуалізація масового виробництва. Це спонукає інвестувати у гнучку синхронізацію процесів виробництва. У масові виробничі процеси впроваджуються принципи одиничного виробництва. Такий підхід перетворює їх на синтетичні, де напівфабрикати, які надходять з різних виробництв перетворюють на єдиний виріб. Також у роботі розглянуто особливості визначення дефініції «промислове підприємство» у вітчизняній і світових нормативних базах. Показано, як класифікаційні відмінності можуть впливати на критерії порівняння факторів успішності промислових підприємств України та інших країн світу. У роботі показано, що сучасними напрямами інвестиційного розвитку промислового підприємства в Україні є технічне оновлення без придбання прав і ліцензій, у тому числі прав на виробничі площадки і нематеріальні активи. Зменшення кількості активних промислових підприємств за таких умов свідчить про відтік суб’єктів господарювання з промислового сектору економіки на користь посередницько-торгівельної діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Узгодженість фіскальної та монетарної політики для забезпечення фінансової стабільності в Україні
    (Університет «КРОК», 2019) Дешко, А.Л.
    Актуальність публікації зумовлена необхідністю проведення аналізу та здійснення оцінки ефективності взаємозв’язків монетарної та фіскальної політики (як комбінації бюджетної, податкової та боргової політики), а також їх сукупного впливу на забезпечення фінансової стабільності. Нині це один із найбільш гострих викликів, які постають перед суспільством та Урядом України, оскільки, як засвідчила практика, органи державної влади не завжди ефективно прораховують взаємні наслідки впливу власних політик. Мета статті полягає у визначенні основних проблемних питань та недоліків у реалізації монетарної та фіскальної політики, їх взаємозв’язку та впливу на забезпечення фінансової стабільності, виробленні рекомендацій щодо їх координації. Відтак завдяки дослідженню встановлено, що недоліки у співпраці між Міністерством фінансів (Мінфіном) та Національним банком України (НБУ) в частині вироблення підходів до проведення власної політики і можливих наслідків її впливу на фінансову стабільність і розвиток економіки в цілому призвели до необхідності перегляду Державного бюджету України на 2019 р., закладають додаткові ризики в реалізації економічної політики та забезпеченні фінансової стабільності. Основними проблемними питаннями визначено: зосередженість на «вузькопрофільних» і короткострокових питаннях реалізації фіскальної та монетарної політики, що зумовлює виникнення дисбалансів у майбутньому, та недоліки у здійсненні прогнозування окремих макропоказників та чинників, які мають безпосередній вплив на них, що призводить до неякісного прогнозування дохідної та видаткової частин бюджету. Запропоновано вдосконалити підходи щодо забезпечення співпраці між НБУ та Мінфіном у частині прогнозування можливих наслідків монетарної та фіскальної політики, з урахуванням їх впливу на фінансову стабільність у державі, практичної оцінки ризиків та оперативного вироблення пропозицій щодо мінімізації цих ризиків, переформатування роботи Ради з фінансової стабільності тощо. Виокремлені за результатами аналізу ризики в реалізації фіскальної та монетарної політики та визначені кроки щодо їх упередження позитивно вплинуть на забезпечення фінансової стабільності.
  • Ескіз
    Документ
    Принципи роботи банківського сектора в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни
    (Університет «КРОК», 2019) Кришталь, Г.О.
    В статті розглянуто принципи роботи банківського сектора. Висвітлено питання модернізації банківського сектора з точки зору його співпраці з економічним сектором та соціальним сектором, актуальність якого на сьогоднішній день набуває все більшого розмаху в частині впливу на діяльність банківського сектора зовнішніх чинників. Дослідження в області впливу державного регулятора на діяльність банківського сектора останнім часом розглядаються в економічній літературі такими вченими. В своїх працях науковці відзначають позитивний чи негативний вплив заходів регулятора на банківський сектор, але на сьогодні існує необхідність розглянути питання принципів взаємозв’язку державного регулятора з банківським та соціально-економічним сектором, виявленні проблемних питань в даному взаємозв’язку. Метою дослідження є висвітлення принципів взаємодії державного регулювання діяльності банківського сектора з соціально-економічним сектором та виявленні проблемних питань, які виникають під час даної взаємодії. Розглянуто проблемні питання взаємодії банківського сектора в частині «ризиків», «ресурсів» та «регулювання». Виявлено негативний вплив специфіки державного регулювання на діяльність банківського сектора та банківські ресурси, як одночасний прояв дії таких проблемних складових, як: «ризики», «ресурси», «регулювання». Доведено, що участь держави в капіталі банків іноземних банківських груп та банків з приватним капіталом доречна лише в рамках проведення антикризових заходів, а часові межі участі повинні визначатися підвищенням темпів економічного зростання в перші два-три роки після кризи. Автором виявлено, що в реалізації комплексного народногосподарського завдання функція має бути покладена на другий рівень банківського сектора, на який, в короткостроковому і середньострокових періодах, покладена особлива відповідальність заповнення існуючих провалів ринку і формування стійких неформальних інститутів банківського бізнесу в справі надання фінансової підтримки соціально- економічного розвитку. Розглянуто зарубіжний досвід на основі чого зроблено висновки, що адаптація такого досвіду фінансування і кредитування зусиллями банків з державною часткою, банками іноземних банківських груп та банками з приватним капіталом має перспективи в Україні, так як спрямована на вирішення проблем у взаємодії банківського сектору та соціально-економічного сектора
  • Ескіз
    Документ
    Стратегія фінансової підтримки продовольчого виробництва
    (Університет «КРОК», 2019) Румик, І.І.; Румик, Ігор Іванович
    Стаття присвячена дослідженню актуальних питань фінансового забезпечення діяльності підприємств аграрного сектору України. Здійснено теоретичний аналіз підходів до фінансування у продовольчому підкомплексі. Досліджено стан державної пітримки агровиробників. Обґрунтовано доцільність поступового переходу від прямого субсидування до загальної підтримки сільськогосподарських підприємств та фермерів. Використано системний метод для дослідження наукових підходів щодо фінансової підтримки аграрного виробництва на основі комплексного аналізу його структурних елементів. Значна увага приділена аналізу сучасного стану фінансування різних категорій виробників. За допомогою методу системного аналізу оцінено теоретично-методологічні підходи до розуміння сутності фінансового забезпечення сільськогосподарського виробництва. Виявлено особливості у трактуванні різними вченими суті та стратегіїї фінансування аграрного сектору. Проаналізовано структуру джерел фінансового забезпечення АПК за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету. Досліджено виконання програм підтримки сільськогосподарників. Розкрито роль та значення фінансового забезпечення та визначено його вплив на економіку. Запропоновано напрями вдосконалення існуючих наукових положень щодо визначення стратегічної моделі фінансування АПК на основі комплексного аналізу різних варіантів. Досліджено та розкрито суперечності і відмінності сучасних наукових підходів до трактування напрямів фінансової підтримки агровиробників. На основі цього запропонований власний підхід до формування стратегічної моделі фінансування АПК, який базується на поступовому переході від прямого субсидування до загального фінансування з використанням програм пільгового кредитування та підтримки наукових досліджень. На підставі запропонованої стратегії фінансового забезпечення підприємств аграрного сектору розроблені практичні рекомендації, які є науковою базою для вдосконалення взаємодії її елементів. Використання пропозицій державними органами та науковими установами дозволить забезпечити необхідну підтримку агровиробникам, підвищити ефективність та конкурентоздатність власного виробництва, рівень продовольчої та економічної безпеки країни.
  • Ескіз
    Документ
    Вимірювання та облік витрат на якість продукції як складова забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства
    (Університет «КРОК», 2019) Ельгувірі, Х.
    В період становлення ринкових відносин Україна розбудовує власну економіку та знаходиться на шляху інтеграції у європростір. Проте проблеми входження України до європейської спільноти можуть бути вирішені лише за умови виходу на ринок конкурентоспроможних вітчизняних товарів. Одним з визначальних факторів конкурентоспроможності продукції є її якість. Однак на сьогодні питанням забезпечення якості продукції та бухгалтерського обліку витрат, пов’язаних з її забезпеченням, приділяється незначна увага, а ряд аспектів облікового відображення витрат на якість взагалі залишаються недослідженими. Це, в свою чергу, зумовлює виникнення значної кількості нерозв’язаних питань у підприємств, які впроваджують міжнародні стандарти якості. Основним виробником продуктів харчування, необхідних для підтримання життєдіяльності людського організму, є сільське господарство. Серед рослинницьких галузей варто виділити садівництво, що постачає населенню плоди й ягоди – цінні компоненти раціону харчування, багаті на пектини, вуглеводи та вітаміни. Водночас, у першу чергу, потрібно враховувати функціональний аспект якості продукції, тобто її відповідність вимогам споживачів. За сучасних ринкових умов серед основних вимог існування і розвитку підприємства є виробництво конкурентоспроможної продукції, що може бути реалізована як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринку. Основні економічні закони підтверджують конкурентоспроможність продукції за умови відповідності та дотримання взаємозв’язку між ціною і якістю продукції. Проте на сьогоднішній день це сполучення носить досить суперечливий характер, оскільки висока якість продукції поряд із підвищенням конкурентоспроможності, збільшенням обсягу продажів і зростанням частки ринку підприємства звичайно призводить до підвищення витрат, а отже, до росту цін або зниження рентабельності продукції. У статті показано, що управління витратами з метою підвищення якості продукції націлене на поліпшення конкурентоспроможності підприємства.