Вчені записки Університету "КРОК". 2020. №4(60).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2492
Переглянути
29 результатів
Результати пошуку
Документ Теоретичне підґрунтя модернізації соціальної політики(Університет «КРОК», 2020) Красота, В.А.У статті досліджено основні принципи та недоліки реалізації соціальної політики на основі моделі держави загального добробуту. Визначено, що зміст такої соціальної політики традиційно зводиться до соціального захисту, до надання соціальних трансфертів малозабезпеченим верствам населення, так званим ексклюзивним особам. Звідси склалася усталена точка зору ототожнення соціальної політики виключно із політикою захисту громадян від несприятливих соціальних і економічних обставин, від бідності. У цьому випадку люди є пасивними учасниками процесу, вони позбавлені мотивації до продуктивної діяльності. Така практика призвела до закріплення поглядів на соціальну політику виключно як на політику щодо виживання та подолання. Тому автор вважає, що реалізація соціальної політики на початку третього тисячоліття має відбуватися у інший спосіб, аніж через систему соціального захисту. Основною метою даної статті є визнання необхідності модернізації соціальної політики на початку третього тисячоліття. Теоретичним підґрунтям модернізації може стати соціальна інклюзія. У статті обґрунтовано необхідність зміни підходу до соціальної політики, її модернізації. Розглядається можливість застосування, а також обмеження таких альтернативних підходів як адресність соціального захисту та введення універсального базового доходу. Доведено переваги модернізації соціальної політики на основі концепції соціальної інклюзії. Запропоновано авторське тлумачення змісту соціальної інклюзії. Автор розглядає її не просто як протилежне соціальній ексклюзії поняття, а таку бажану ситуацію, при якій всі члени суспільства мають достатні можливості й доступ до споживання благ; володіння ресурсами; процесів управління для повноправної і повноцінної участі в усіх сферах суспільного життя – в економічній, соціальній, публічній і політичній. Відповідно до авторського визначення сутності соціальної інклюзії виділено три найважливіші форми її прояву: доступ до ресурсів, розподіл доходів і майна; трудова і підприємницька діяльність; участь у публічному управлінні. Саме соціальна інклюзія зміщує акцент на розвиток людини, підвищення її добробуту, зниження рівня бідності й нерівності; спрямована на активнішій участі в економіці, у створенні ВВП.Документ Європейська практика забезпечення розвитку фізичної культури і спортивної індустрії(Університет «КРОК», 2020) Леонов, Я.В.; Побер, І.М.У статті розглянуто європейська практика розвитку спортивної індустрії. За нинішніх умов людина і особистість посідають центральне місце в цивілізаційному європейському розвитку. Метою соціальної інтеграції стає створення “суспільства для всіх”, в якому всі покликані відігравати активну роль. Європейська цивілізація створила та продовжує розвивати культурно-генетичну парадигму сучасного конституційного лібералізму, де визначається через поняття правової держави, верховенства закону та громадянського суспільства, якому відводиться роль гаранта, захисника прав людини та громадянина від будь-яких обмежень. Проаналізовано нормативно-правову базу Комісії по спорту Європейського союзу дозволяє узагальнити принципи державної політики в сфері спорту в країнах ЄС, основними з яких є: реформа охорони здоров’я, формування умов здорового способу життя, що включає: профілактику фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я силами всіх галузей людської діяльності (міжгалузевість) на всіх рівнях людської взаємодії (багаторівневість) індивідів, груп, організацій, регіонів, національних урядів, міжнародних об’єднань світової спільноти. Визначено, що спорт має величезний потенціал як інструмент для сприяння соціальної інтеграції та соціальної згуртованості в європейських товариствах, забезпечує громадянам можливості для взаємодії і приєднання до соціального середовища є засіб згладжування соціально-економічної дискримінації. Через свій внесок в економічне зростання та розвиток і створення робочих місць спорт допомагає «оживити» неблагополучні райони. Деякі держави-члени ЄС вже використовують спорт як інструмент і індикатор у своїй соціальній політиці, в рамках відкритого методу координації щодо соціального захисту та соціальної інтеграції. Всі жителі Європейського союзу мають рівний доступ до занять спортом. Доведено, що важливим напрямом впливу держави на функціонування спортивної комунікації є регулювання пропозиції послуг. По-перше, держава вирішує проблеми, пов’язані з виробництвом певних видів фізкультурно-спортивних послуг. З цією метою формується широка мережа фізкультурно-спортивних організацій, що належать до комунальної власності, які надають послуги населенню за помірними цінами. Завдяки цьому держава стає активним суб’єктом спортивної масової комунікації. По-друге, держава бере на себе функцію формування матеріального фактору виробництва фізкультурно-спортивних послуг. Зокрема, вона фінансує будівництво спортивних споруд, а потім здає їх в оренду недержавним спортивним організаціям, створюючи тим самим сприятливі умови для здійснення ними підприємницької діяльності. По-третє, держава здійснює пряму фінансову підтримку виробників фізкультурно-спортивних послуг. При цьому на загальнодержавному рівні особлива увага приділяється виробникам-суб’єктам світового ринку фізкультурно-спортивних послуг, тобто федераціям з видів спорту, які є перспективними з огляду на можливість перемоги спортсменів на найпрестижніших міжнародних змаганнях, насамперед на Олімпійських іграх.Документ Особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України(Університет «КРОК», 2020) Мошляк, І.О.В статті розглянуто роль іноземного інвестування в економіку України, визначені фактори, що забезпечують позитивний вплив на інвестиційний клімат та окреслені проблеми формування сприятливого інвестиційного середовища. Проаналізовано особливості залучення прямих іноземних інвестицій в Україну. Наведено динаміку іноземного інвестування в економіку України. Охарактеризовано галузі національного господарства України, в які найбільше залучають іноземні інвестиції. Досліджено розподіл залучених прямих іноземних інвестицій за основними регіонами – реципієнтами інвестицій України. Обґрунтовано необхідність залучення іноземних інвестицій у сучасних умовах, досліджено головні проблеми надходження іноземних інвестицій та запропоновано основні шляхи їх вирішення. Інвестиції, у тому числі іноземні, є не лише механізмом розвитку, але й способом регулювання економіки шляхом переливання капіталу. На сучасному етапі розвитку ринку іноземні інвестиції виступають основним джерелом отримання новітніх конкурентноздатних технологій. Купівлю українських підприємств чи їх частки, тобто здійснення процесів злиття (поглинання), іноземні інвестори розглядають як привабливий спосіб інвестування з тих позицій, що зменшується ризик через неефективний менеджмент. Водночас збільшуються шанси застосування передового досвіду у сфері отримання нових технологій та обігови коштів у період затяжної кризи. Розробка механізму залучення прямих іноземних інвестицій у будь-якій державі має виходити з особливостей глобалізації економіки. Саме небажання західних компаній вкладати гроші у себе вдома пояснюється наявністю жорстких державних правил про зайнятість, великими виплатами по безробіттю, високими виплатами працедавця в соціальні фонди, високим рівнем мінімальної заробітної плати та компенсації у разі звільнення. А тому закордонна активність фірм зараз досить велика. Таким чином, створюваний в Україні механізм залучення іноземних інвестицій повинен мати наявні переваги у порівнянні з державами, звідки вони уже надходять, так і з іншими потенційними державами-реципієнтами. Головним завданням для України при залученні необхідних для структурної перебудови економіки держави іноземних інвестицій є створення таких умов щодо іноземного інвестування, які б при гарантуванні засад економічної безпеки держави одночасно забезпечували максимальне зближення інтересів держави з інтересами іноземних інвесторів.Документ Перспективи співпраці Європейського Союзу та України в умовах глобалізації енергетичних ринків(Університет «КРОК», 2020) Ткач, Д.К.У статті аналізуються перспективи співпраці ЄС та України в умовах глобалізації енергетичних ринків. Співпраця України та ЄС у енергетичній сфері направлена на укріплення безпеки в енергетиці, здатності до конкуренції та стійкості, що є докінченою умовою для економічного зросту та забезпечені піднесення у напряму до ринкової економіки. Ця взаємодія основується на партнерстві, яке охоплює всі напрямки співробітництва у цій сфері, керуючись наступними принципами: співпадіння зацікавленості, обопільності, прозористості та передбачуваності, Договору до Енергохартії 1994 р., Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики, Угоді про асоціацію України та ЄС, а також інших двобічних угод. Тому для України в реалізації політики енергетичної незалежності, надзвичайно важливим є інтегрувати об'єднану енергетичну систему країни в European Transmission System Operators. Саме на це направлена Програма діяльності КМ України, прийнята Постановою ВР №26-VIII від 11.12. 2014 р. Виконуючи цей документ 28 06 2017 р. НЕК «Укренерго» заключила з системними операторами, що входять до складу Регіональної групи ENTSO-E «Континентальна Європа» «Угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи». У вересні 2019 року було заключено так званий Сервісний контракт між НЕК «Укренерго» та Консорціумом системних операторів ENTSO-E. 13.02.2019 року у м. Брюссель було укладено Угоду про участь НЕК Укренерго в Програмі співробітництва European Transmission System Operators поза рамками членства на 2019-2021 роках. Ця програма створює умови для виняткової співпраці між ENTSO-E та НЕК Укренерго її ціль – виробити базис для набуття навиків та кардинальних практик з найголовніших за значенням для НЕК Укренерго проблем щодо приєднання до ENTSO-E. Україна, вперше за роки незалежності, створила вагому перспективу у доволі недовгий строк здійснити кроки, направлені на укріплення своєї енергетичної безпеки та стопроцентне об’єднання з енергориноком Європи. НЕК Укренерго грає вирішальну функцію в ході приєднання ОЕС України до ENTSO-E. Цей процес вимагає від всіх зацікавлених сторін забезпечити можливості для реалізації вимог енергосистеми та учасників ринку.Документ Джерела забезпечення фінансової незалежності місцевого самоврядування(Університет «КРОК», 2020) Мартиненко, В.Ф.; Архипенко, С.В.; Шепелюк, В.А.Фінансова незалежність органів місцевого самоврядування характеризує незалежність держави в цілому, рівень демократичних прав і свобод громадян, потенційні можливості її економічного розвитку. Проте сьогодні фінансова основа місцевого самоврядування має низку проблем. Зокрема, місцеві бюджети опинилися у значній залежності від центрального уряду, який визначає нормативи відрахувань від регулюючих податків і розміри дотацій та субвенцій з Державного бюджету України; щорічно змінюється склад доходів місцевих бюджетів та механізми бюджетного регулювання. Все це породжує проблему пошуку додаткових доходних джерел забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування, вивчення якої є популярним напрямом серед наукових кіл. Фундаментом для активного розвитку територіальної громади є достатня кількість фінансових ресурсів, самостійне розпорядження ними та повна фінансова незалежність. Тому в Україні законодавчо закріплено ресурси, які формують місцевий бюджет і є основою незалежності місцевого самоврядування. Однак в українських реаліях власних доходів місцевих бюджетів не вистачає для ефективної реалізації завдань і функцій місцевого самоврядування, тому державою здійснюється фінансова підтримка через міжбюджетні трансфери. Тому передумовою фінансової незалежності є розумна, з погляду на економічну доцільність, децентралізація влади та адекватний розподіл повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між центром і органами місцевого самоврядування. В статті доведено необхідність ґрунтовного аналізу доходної бази місцевих бюджетів з метою з’ясування ступеня фінансової незалежності органів місцевого самоврядування. Аналіз міського бюджету міста Кривого Рогу, показав, що міська влада не є фінансово незалежною від центру. Про це свідчить наступне: висока питома вага офіційних трансфертів у загальних доходах бюджету; переважання у структурі податкових надходжень загальнодержавних податків у частині, закріпленій за місцевим бюджетом, і повна відсутність ній місцевих зборів; порівняно сукупна частка місцевих податків.Документ Контролінг у системі управління фінансовою безпекою підприємств(Університет «КРОК», 2020) Румик, І.І.; Румик, Ігор ІвановичСтаття присвячена дослідженню актуальних питань управління фінансовою безпекою підприємств за допомогою контролінгу. Здійснено теоретичний аналіз підходів до управління фінансовою безпекою підприємств. Розглянуто принципи, функції та види контролінгу. Обґрунтовано доцільність дослідження фінансової безпеки підприємств із застосуванням контролінгу як функціональної системи управління за відхиленнями. Використано системний підхід для дослідження наукових підходів щодо управління фінансової безпекою на основі контролінгу. Значна увага приділена аналізу функцій і завдань контролінгу у сучасних нестабільних умовах економічного розвитку підприємств. За допомогою методу системного аналізу оцінено теоретично-методологічні підходи до розуміння сутності контролінгу в управлінні фінансовою безпекою підприємств. Виявлено особливості у наукових підходах різних учених щодо суті фінансової безпеки та формуванні фінансової стратегії підприємств. Проаналізовано причини застосування на сучасних підприємствах контролінгу та завдання, які він покликаний вирішити. Розкрито роль та значення управління фінансовою безпекою підприємств за допомогою сучасного інструментарію контролінгу, який складається з контрактних зобов’язань, що дають можливість забезпечити ефективний механізм прийняття управлінських рішень щодо підприємства та його контрагентів чи інших фінансових установ. На основі цього запропонований методичний підхід до управління системою фінансової безпеки підприємств, в основі якого знаходиться досягнення запланованих фінансових інтересів у майбутньому від дій з контрактними зобов’язаннями за допомогою використання концепції «управління за відхиленнями». Для оцінки фінансової безпеки запропоновано використовувати стандартну методику аналізу фінансового стану та «золоте економічне правило» розвитку підприємств, що дало можливість визначити контролінг як ефективний інструмент комплексного управління фінансовою безпекою. Використання пропозицій підприємствами різних організаційно-правових форм дозволить забезпечити фінансові інтереси та стабільний фінансовий стан, підвищити ефективність та конкурентоздатність господарської діяльності.Документ Теоретико-методологічні аспекти дослідження ефективності державної політики з сек'юритизації ісламу(Університет «КРОК», 2020) Аулін, О.А.; Аулін, Олександр АнатолійовичУ статті проаналізовано наукові підходи провідних вітчизняних і закордонних дослідників щодо визначення ефективності державної політики з сек'юритизації ісламу. З’ясовано, що в рамках сек'юритизації безпека трактується як дискурсивна практика, що спрямована на створення ієрархії політичних пріоритетів. Проблемі, яку сек'юритизують надається статус екзистенціальної загрози, що обов’язково вимагає надзвичайних заходів протидії. Сек’юритизація безпекових загроз створює основу відносин між державною владою та суспільством. З одного боку, правляча еліта може формувати і скеровувати відчуття загрози суспільству у своїх вузькокорпоративних інтересах. Проте й населення здатне нав’язувати еліті відчуття небезпеки і таким чином впливати на державну політику. Визначено, що в сучасних геополітичних умовах існує досить велика небезпека того, що сек'юритизація може використовуватися державною владою у вузькокорпоративних інтересах правлячих еліт. У такому випадку може створюватися механізм державного позаполітичного впливу на суспільство. Водночас результати досліджень свідчать про те, що сек’юритизація ісламу як насильство проти мусульман із боку державної влади має два важливих наслідки. По-перше, після сек’юритизації ісламу досить часто порушуються політичні права інших верств населення країни. По-друге, насильство державної влади проти мусульман породжує насильство з їх боку у відповідь. Поряд з тим проведення державної або міждержавної політики десек’юритизації ісламу навіть у таких складних регіонах як Косово та Ірак веде до створення зон, в яких формуються механізми мирного вирішення конфліктів. У теперішніх українських реаліях іслам не може розглядатися як загроза державним або суспільним інтересам. Із цього випливає, що методи сек'юритизації не припустимі для використання проти українських мусульман у межах державної політики. Водночас потенціальна небезпека радикалізації окремих частин місцевої мусульманської громади повинна братися до уваги і превентивно нівелюватися профільними державними органами у рамках десек'юритизації.Документ Теоретичні підходи до проблем профайлінгу як основи забезпечення державної безпеки України(Університет «КРОК», 2020) Пархоменко-Куцевіл, О.І.У статті обґрунтовано, що існує багато видів профайлінгу, у тому числі: «етнічний профайлінг», «профайлінг у лобістській діяльності», «кримінальний профайлінг», «профайлінг у сфері інформаційної безпеки», «антитерористичний профайлінг», «типологічний профайлінг», «бізнес-профайлінг», «транспортний профайлінг», «готельний профайлінг» та ін. На сучасному етапі розвитку суспільства профайлінг є дуже поширеним методом, який застосовують служби безпеки в західних та національних аеропортах для визначення осіб, що здатні здійснити злочинні діяння (наприклад, терористи). Окрім фахівців-профайлерів службами безпеки використовується технічний профайлінг (наприклад, камери відеоспостереження, «поліграф» тощо). Кримінальний та поведінковий профайлінг є допустимими й законними інструментами, які дозволяють найбільш ефективним способом розподіляти обмежені ресурси правоохоронних органів. Метою дослідження є систематизація наукових підходів до проблем застосування профайлінгу як основи забезпечення державної безпеки України. Доведено, що профайлінг в систему публічного управління – це сукупність соціально-психологічних методик з діагностики особистісних особливостей, мотивів, можливих дій або бездіяльності, які прогнозують майбутню діяльність посадових осіб, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, політиків з метою прогнозування сценаріїв розвитку управлінських ситуацій, відносин, вчинків, моделей поведінки та спілкування, особливо протиправної поведінки, у тому числі корупційних правопорушень. Обґрунтовано, що профайлінг в системі забезпечення державної безпеки – це сукупність соціально-психологічних методик з діагностики поведінки та діяльності посадових осіб в системі публічного управління, які носять характер правопорушень і можуть нанести шкоду не тільки органів влади, де працює ця особа, а й національній та державній безпеці країни. До основних напрямків застосування профайлінгу в системі забезпечення державної безпеки є наступні: профайлінг високопосадовців (політиків, які не відносяться до посад державної служби); профайлінг державних службовців категорії «А»; профайлінг осіб, які займаються лобістською діяльністю; профайлінг осіб, які обіймають посади в системи оборонного комплексу; профайлінг системи кадрового потенціалу системи місцевого самоврядування; профайлінг виборних посад.Документ Фахові компетентності адміністраторів органів адміністрування єдиного державного реєстру військовозобов’язаних(Університет «КРОК», 2020) Петровський, П.М.; Обіход, М.М.На сьогодні в Україні продовжується реформа системи соціальних послуг на рівні місцевого самоврядування. Особлива увага приділяється послугам, спрямованим на превенцію вразливості, раннє виявлення та втручання для ефективної допомоги дітям та їх сім’ям, а також молоді, яка цього потребує. В свою чергу реформа децентралізації посилює роль територіальних громад у цьому процесі. На поточному етапі важливо визначити, які саме механізми управління слід застосовувати на національному та місцевому рівнях для забезпечення соціальної підтримки найбільш вразливих категорій населення через підвищення якості послуг та забезпечення сталості, безперервності та інтегрованості надання послуг. Слід зауважити, що процеси децентралізації кинули виклик сформованій в Україні системі надання соціальних послуг. При імплементації нового Закону України «Про соціальні послуги» постали питання про те, як мають взаємодіяти учасники системи в нових умовах, як має бути розмежовано повноваження між різними рівнями територіальних організацій у наданні послуг, яким чином стимулювати розвиток ринку соціальних послуг, тощо. В статті розглянуто теоретико-методичні засади державного управління розвитком соціальних послуг в місцевих територіальних громадах, повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав і найкращих інтересів дітей, сформульовано методичні рекомендації щодо впровадження механізмів забезпечення соціального захисту для дітей та сімей із дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах. Окремо зазначено що, вчасне надання соціальної підтримки у складних життєвих обставинах, з якими зіштовхуються мешканці громади, та захист їхніх прав збільшує довіру до органів місцевого самоврядування, що в свою чергу нівелює питання можливого соціального невдоволення мешканців керівництвом громади. Вищезгадані заходи прямо впливають на якість життя всіх мешканців громади, підвищуючи соціальне благополуччя і безпеку. Також акцентовано увагу на нормативно-правовому забезпеченні протидії бездіяльності щодо реалізації вищезазначених потреб громади та виконання органами місцевого самоврядування повноважень, не виконання яких, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, а в деяких випадках і кримінальну відповідальність.Документ Фахові компетентності адміністраторів органів адміністрування єдиного державного реєстру військовозобов'язаних(Університет «КРОК», 2020) Правдивець, О.М.; Холін, В.М.; Правдивець, Олександр МиколайовичВ умовах світової та європейської інтеграції України актуальності набуває питання виконання нашою державою взятих на себе міжнародних зобов’язань, у тому числі в частині реформування державного управління та державної служби. Важливим етапом формування сучасної ефективної системи державного управління й залучення висококваліфікованих фахівців до державної служби стало схвалення урядом України Стратегії реформування державного управління України на 2016–2020 роки. Пріоритетами реформи державного управління визнано, зокрема, і посилення кадрового потенціалу шляхом формування сучасних служб управління людськими ресурсами. Ці нові структурні підрозділи покликані сприяти максимальному задоволенню потреб суспільства, держави, державних органів у фахівцях із високим рівнем професіоналізму, а також відкрити нові можливості для професійної самореалізації державних службовців, які несуть відповідальність за проведення основних національних реформ. Концепція компетентнісного підходу є інтегрованою, вона формує основні принципи управління персоналом сучасної організації. З огляду на це ключовим в управлінні персоналом державного органу світовою спільнотою визнаний компетентнісний підхід. Метою даної статті є розробка переліку фахових компетентностей адміністраторів органів адміністрування ЄДРВ. У статті проведено аналіз останніх досліджень і публікацій присвячених реалізації компетентнісного підходу щодо формування певних компетентностей. За результатами дослідження відповідно до вимог нормативно-правових актів визначено та запропоновано перелік фахових компетентностей для адміністраторів органів адміністрування Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних. Запропонований перелік фахових компетентностей охоплює усі напрямки робіт, які виконуються органами адміністрування Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних. Отримані результати досліджень нададуть можливість розробити паспорти посад для адміністраторів органів адміністрування Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, стандарти та методики їх підготовки.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »