Legal Bulletin. 2024. №4(14).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/5092
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Протидія корупційним проявам в умовах війни в Україні(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Васечко , А.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичПитання протидії і боротьби з корупційними проявами стоїть досить гостро, особливо зараз, коли в Україні йде війна. В історичній ретроспективі в нашій державі побудована власна національна система безпеки України, що декларує загальноприйняті норми міжнародного права, що дозволило державі заснувати власну європейську ідентичність і запустити складний процес трансформації суспільства, а також системи національної безпеки. Події останніх років в Україні визначають корупцію в умовах воєнного стану в Україні, як загрозу національній безпеці держави України в цілому. У зазначеному контексті Президент України визнав повільну боротьбу з корупцією в умовах воєнного стану в Україні головною перешкодою на шляху прогресу україн-ської державності. Корупція в умовах воєнного стану в Україні визнана як супутнє явище низького рівня політич-ної конкуренції. Нерівномірне зростання економічних показників держави, слабке громадянське суспільство, його позиція та неефективність роботи інституцій стають передумовами для розвитку рівня корупції в Україні. Взаємоінтеграція вищезазначених факторів призводить до формування нових видів корупції в умовах воєнного стану в Україні. Високий рівень корупції існує на всіх рівнях системи адміністративного управління та руйнує її основи. У статті зазначено науково-теоретичний аналіз реалізації політики у сфері запобігання та подолання корупції в Україні. Визначено чинники, що вплинули на зниження сприйняття корупції, серед яких слід виокре-мити нещодавню конституційну кризу, незавершеність реформ у сфері запобігання корупції у зв’язку із війною, переформатування діяльності основних суб’єктів реалізації антикорупційної політики, основна увага яких сфо-кусована зараз на досягненні перемоги, нестача професійних керівних кадрів основних спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Проаналізовано заходи та проєкти органів державної влади з початку війни – Національного агентства запобігання корупції, інших суб’єктів, що забезпечують антикорупційну діяльність. Авторами зазначено, що у поствоєнний період органам державної влади та інституціям, які реалізують анти-корупційну політику, першочергово необхідно забезпечити виконання певних заходів, а саме: завершення впровад-ження застосування новітніх технологій електронного урядування; мінімізація розподільчих та дозвільних функ-цій; зменшення розміру державного апарату та встановлення обмежень щодо заробітної плати; підвищення Iпрофесіоналізму посадових осіб; впровадження перевірки державних службовців на поліграфі; розробка дієвих механізмів контролю з боку громадських організацій, які користуються високою довірою громадян; публікація на прозорій основі звітів про розподіл фінансової допомоги щодо відбудови України за галузями та регіонами, те-риторіальними громадами. Запропоновані авторами заходи дозволять знизити корупційні ризики у поствоєнний період, забезпечити прозорість діяльності органів державної влади та підвищити рівень довіри до них.Документ Інститути громадянського суспільства у протидії корупції в Україні в умовах війни(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Довгошея, Р.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті визначено й висвітлено роль інститутів громадянського суспільства у процесі запобігання та протидії корупції в Україні в умовах війни. Підтверджено, що ефективність здійснення заходів щодо нейтралізації корупційного фактору у діяльності публічного апарату в Україні перебуває у прямій залежності від ступеня проактивності інститутів громадянського суспільства щодо реалізації антикорупційних ініціатив, а відтак доведена необхідність системного дослідження форм та методів налаштування практичної взаємодії правоохоронних інститутів держави з соціальним середовищем у площині запобігання корупції. Охарактеризовано стан наукової розробленості зазначених питань, відзначається недостатня увага наукової та експортної спільнот щодо дослідження інститутів громадянського суспільства, а також проблем, з якими вони стикаються щодо протидії корупції. У статті обґрунтовується необхідність актуалізації детального аналізу теми участі громадянського суспільства в протидії корупції, зважаючи на його суттєвий вплив на діяльність антикорупційних органів державної влади, а також його роль як найбільш ефективного комунікатора із суспільством щодо успіхів і невдач в антикорупційній діяльності. Визначено й охарактеризовано нормативно-правову основу здійснення громадськістю антикорупційної діяльності. Відзначається ключова роль громадських організацій, інших юридичних осіб та громадян щодо реальних заходів протидії явищу корупції, зважаючи на пряму зацікавленість цих суб’єктів в успішному зменшенні її рівня. Висвітлено значний вклад громадських організацій в боротьбі з корупцією в Україні. Авторами проаналізовано власний досвід антикорупційної діяльності в порівнянні з довоєнним часом. Розглянуто ключові перешкоди на шляху ефективного залучення громадянського суспільства у сферу запобігання корупції та запропоновано ефективні засоби щодо їх усунення, включно з пропозиціями щодо удосконалення національного законодавства. З’ясовано вітчизняні причини невикористання в повній мірі можливостей інститутів громадянського суспільства у запобіганні та протидії корупції, а також умови розвитку участі інститутів громадянського суспільства у запобіганні корупції. Визначено напрями інститутів громадянського суспільства для підвищення ефективності запобігання та боротьби з корупцією.