Legal Bulletin. 2024. №4(14).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/5092
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Теоретичні та практичні проблеми реалізації конституційного права людини на звернення до органів державної влади та доступу до публічної інформації та шляхи їх подолання(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Кушнір, А.Г.; Француз, Анатолій ЙосиповичПраво на пошук, збір та отримання інформації є складовою демократії та свободи вираження поглядів. У статті наведено поняття основних видів звернень громадян, узагальнено проблеми реалізації конституційного права особи на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із заявами, скаргами та пропозиціями щодо сфер їх діяльності. Дотримання державним апаратом принципів прозорості є запобіжником розвитку корупції, системних порушень прав людини, приховування інформації та інших негативних явищ. Важливим елементом у покращенні ситуації із відкритістю держави є моніторинг та громадський контроль. Отож, базуючись на поставлених проблемах, у роботі запропоновано можливі шляхи щодо їх вирішення, в тому числі шляхом прийняття нового законодавства, на прикладі проєкту Закону України «Про звернення». У науковій статті розглянуто ключові моменти та новинки проєкту закону, а також проаналізовано недоліки та можливі наслідки під час практичного його застосування, відповідальними особами за роботу зі зверненнями громадян і організації особистого прийому та заявниками. Зокрема, у статті автор приділяє увагу проблематиці розгляду звернень громадян та організації особистого прийому представниками уповноважених органів, установ та організацій під час дії воєнного стану задля підвищення рівня порозуміння і взаємодії апарату держави та суспільства. Розроблення прозорого та ефективного нормативно-правового забезпечення суспільних відносин у цих сферах, може підвищити рівень довіри громадян до держави. Також, на думку автора, розвиток нормативно-правового регулювання у цьому колі відносин має беззаперечний вплив не тільки на подальший розвиток галузі та її правове регулювання, а й матиме наслідки для України у післявоєнний період відбудови.Документ Протидія корупційним проявам в умовах війни в Україні(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Васечко , А.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичПитання протидії і боротьби з корупційними проявами стоїть досить гостро, особливо зараз, коли в Україні йде війна. В історичній ретроспективі в нашій державі побудована власна національна система безпеки України, що декларує загальноприйняті норми міжнародного права, що дозволило державі заснувати власну європейську ідентичність і запустити складний процес трансформації суспільства, а також системи національної безпеки. Події останніх років в Україні визначають корупцію в умовах воєнного стану в Україні, як загрозу національній безпеці держави України в цілому. У зазначеному контексті Президент України визнав повільну боротьбу з корупцією в умовах воєнного стану в Україні головною перешкодою на шляху прогресу україн-ської державності. Корупція в умовах воєнного стану в Україні визнана як супутнє явище низького рівня політич-ної конкуренції. Нерівномірне зростання економічних показників держави, слабке громадянське суспільство, його позиція та неефективність роботи інституцій стають передумовами для розвитку рівня корупції в Україні. Взаємоінтеграція вищезазначених факторів призводить до формування нових видів корупції в умовах воєнного стану в Україні. Високий рівень корупції існує на всіх рівнях системи адміністративного управління та руйнує її основи. У статті зазначено науково-теоретичний аналіз реалізації політики у сфері запобігання та подолання корупції в Україні. Визначено чинники, що вплинули на зниження сприйняття корупції, серед яких слід виокре-мити нещодавню конституційну кризу, незавершеність реформ у сфері запобігання корупції у зв’язку із війною, переформатування діяльності основних суб’єктів реалізації антикорупційної політики, основна увага яких сфо-кусована зараз на досягненні перемоги, нестача професійних керівних кадрів основних спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Проаналізовано заходи та проєкти органів державної влади з початку війни – Національного агентства запобігання корупції, інших суб’єктів, що забезпечують антикорупційну діяльність. Авторами зазначено, що у поствоєнний період органам державної влади та інституціям, які реалізують анти-корупційну політику, першочергово необхідно забезпечити виконання певних заходів, а саме: завершення впровад-ження застосування новітніх технологій електронного урядування; мінімізація розподільчих та дозвільних функ-цій; зменшення розміру державного апарату та встановлення обмежень щодо заробітної плати; підвищення Iпрофесіоналізму посадових осіб; впровадження перевірки державних службовців на поліграфі; розробка дієвих механізмів контролю з боку громадських організацій, які користуються високою довірою громадян; публікація на прозорій основі звітів про розподіл фінансової допомоги щодо відбудови України за галузями та регіонами, те-риторіальними громадами. Запропоновані авторами заходи дозволять знизити корупційні ризики у поствоєнний період, забезпечити прозорість діяльності органів державної влади та підвищити рівень довіри до них.Документ Правові аспекти сурогатного материнства: міжнародний та національний контексти(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Барабаш, М.Т.; Француз, Анатолій ЙосиповичСтаттю присвячено аналізу правових аспектів сурогатного материнства в міжнародному та національному контекстах. Це питання набуває особливої актуальності в умовах глобалізації та розвитку репродуктивних технологій, оскільки воно торкається важливих аспектів, таких як права людини, етика та сімейне право. Сурогатне материнство, як форма допоміжних репродуктивних технологій, викликає багато правових, етичних та соціальних дискусій, оскільки включає різноманітні правові механізми, що регулюють відносини між сторонами, які беруть участь у цьому процесі. З одного боку, міжнародні норми, такі як Конвенція ООН про права дитини, підкреслюють необхідність захисту прав дитини, народженої через сурогатне материнство, а також забезпечують дотримання прав жінок, які стають сурогатними матерями. З іншого боку, національне законодавство в Україні та інших країнах часто має прогалини у регулюванні цього процесу, що може призводити до зловживань і нерегульованих ситуацій. У статті також розглядаються правові виклики, з якими стикаються всі учасники процесу сурогатного материнства, включаючи питання біоетики, договірних відносин, права на материнство та батьківство, а також можливість виникнення правових спорів. Акцентується увага на важливості встановлення чітких правових рамок, які б захищали як права дітей, так і права жінок, що беруть участь у програмах сурогатного материнства.Документ Інститути громадянського суспільства у протидії корупції в Україні в умовах війни(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Довгошея, Р.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті визначено й висвітлено роль інститутів громадянського суспільства у процесі запобігання та протидії корупції в Україні в умовах війни. Підтверджено, що ефективність здійснення заходів щодо нейтралізації корупційного фактору у діяльності публічного апарату в Україні перебуває у прямій залежності від ступеня проактивності інститутів громадянського суспільства щодо реалізації антикорупційних ініціатив, а відтак доведена необхідність системного дослідження форм та методів налаштування практичної взаємодії правоохоронних інститутів держави з соціальним середовищем у площині запобігання корупції. Охарактеризовано стан наукової розробленості зазначених питань, відзначається недостатня увага наукової та експортної спільнот щодо дослідження інститутів громадянського суспільства, а також проблем, з якими вони стикаються щодо протидії корупції. У статті обґрунтовується необхідність актуалізації детального аналізу теми участі громадянського суспільства в протидії корупції, зважаючи на його суттєвий вплив на діяльність антикорупційних органів державної влади, а також його роль як найбільш ефективного комунікатора із суспільством щодо успіхів і невдач в антикорупційній діяльності. Визначено й охарактеризовано нормативно-правову основу здійснення громадськістю антикорупційної діяльності. Відзначається ключова роль громадських організацій, інших юридичних осіб та громадян щодо реальних заходів протидії явищу корупції, зважаючи на пряму зацікавленість цих суб’єктів в успішному зменшенні її рівня. Висвітлено значний вклад громадських організацій в боротьбі з корупцією в Україні. Авторами проаналізовано власний досвід антикорупційної діяльності в порівнянні з довоєнним часом. Розглянуто ключові перешкоди на шляху ефективного залучення громадянського суспільства у сферу запобігання корупції та запропоновано ефективні засоби щодо їх усунення, включно з пропозиціями щодо удосконалення національного законодавства. З’ясовано вітчизняні причини невикористання в повній мірі можливостей інститутів громадянського суспільства у запобіганні та протидії корупції, а також умови розвитку участі інститутів громадянського суспільства у запобіганні корупції. Визначено напрями інститутів громадянського суспільства для підвищення ефективності запобігання та боротьби з корупцією.Документ Класифікація тероризму в світі. Способи та елементи класифікації(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Сніцаренко, К.О.; Француз, Анатолій ЙосиповичВ межах цієї наукової статті здійснено дослідження самого поняття тероризму, його напрями та види за критеріями. В статті описаний міжнародний досвід в класифікації тероризму, а також досвід країн та організацій. Проаналізовано наукові роботи, історичні події та документи, пов’язані з тероризмом. Здійснено аналіз основних способів та елементів класифікації терористичної діяльності, які застосовуються в міжнародному та національному законодавстві, наукових дослідженнях і практиці боротьби з тероризмом. Розглянуто фактори, які впливають на формування класифікаційних підходів, зокрема політичні, релігійні, ідеологічні та етнічні мотиви терористичної діяльності. Запропоновано загальну класифікацію, що охоплює типи тероризму за такими критеріями як мотиви і цілі, масштаби, методи та засоби, суб’єкти. Метою наукової статті є висвітлення проблем з якими можна зіштовхнутись в процесі класифікації тероризму, а також демонстрація чому класифікація тероризму необхідна світу. Також в науковій статті розглянуто, як тероризм змінювався впродовж століття для розуміння його розвитку. Автори наголошують на необхідності стандартизації підходів до класифікації тероризму для забезпечення ефективної міжнародної співпраці у сфері боротьби з цим явищем. Дослідження має практичну цінність для формування стратегії протидії тероризму, розробки профілактичних заходів та вдосконалення законодавчих норм. Представлені висновки можуть бути корисними для правоохоронних органів, міжнародних організацій і дослідників у сфері безпеки.