Legal Bulletin. 2024. №4(14).

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/5092

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Трансформація права на інформацію в умовах воєнного часу
    (Університет «КРОК», 2024) Чистякова, А.С.; Костенко, Д.В.; Чистякова, Анастасія Сергіївна
    Стаття фокусується на сучасних аспектах здійснення права на доступ до інформації в умовах воєнного стану в Україні, а саме відстежує механізми трансформації права на інформацію в умовах воєнного стану, та спрямована на розробку практичних рекомендацій щодо знаходження оптимального співвідношення між охороною національної безпеки та гарантуванням конституційного права громадян на інформацію. Відзначається, що право на інформацію є одним із ключових елементів демократичного суспільства. Воно забезпечує прозорість у діяльності органів влади та сприяє участі громадян у прийнятті рішень. Конституція України, міжнародні документи (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права) та Європейська конвенція з прав людини формують базу для гарантування права на інформацію, а також встановлюють обґрунтовані обмеження. В українському законодавстві такі обмеження регулюються низкою законів, включаючи Закон «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та інші, що регламентують баланс між доступом до відомостей та безпекою приватних даних. Однак у ситуації, коли національна безпека перебуває під загрозою, актуальним є пошук балансу між захистом інтересів держави та правами особи. Під час воєнного стану держава має право тимчасово обмежувати доступ до певних категорій публічної інформації, що пов’язано з військовими діями чи економічною стабільністю. Закони, такі як «Про правовий режим воєнного стану», а також постанови Кабінету Міністрів України, уточнюють заходи для захисту державної інформації від загроз. У статті аналізується законодавча база та пропонуються можливі напрями для удосконалення правових норм, що врегульовує доступ до інформації в умовах воєнного стану. У дослідженні звертається увага на важливість моніторингу інформаційного простору на предмет дезінформації та фейків
  • Ескіз
    Документ
    Гарантія «гуманне поводження» щодо військовослужбовців-військовополонених, які перебувають на тимчасово окупованих територія
    (Університет «КРОК», 2024) Чистякова, А.С.; Чистякова, Анастасія Сергіївна
    З початку повномасштабного вторгнення в російському полоні перебуває понад 4000 українців. Серед порушень, що стосуються поводження з військовополоненими, найбільш часто зустрічаються: негуманне поводження, що принижує честь та гідність людини; ненадання медичної допомоги відповідно до стану здоров’я; незаконне утримання в СІЗО, закладах пенітенціарної системи; відмова підтвердження інформації про особу військовополоненого та місце його утримання; відсутність зв’язку з рідними, ненадання їм інформації про місцезнаходження, стан здоров’я та умови утримання військовополоненого; утримання військовополонених на небезпечній відстані від зони бойових дій. Оскільки бойвові дії, переважно, ведуться на території України то момент потрапляння у полон, може відбуватися, в тому числі і на тимчасово окупованих територіях України. З початку війни на території України межі та кордони тимчасово окупованих території постійно змінюються. Актуальним питанням залишається точне визначення ліній зіткнення, що дозволяють в «натурі» здійснити виокремлення державної території із правовим режимом тимчасової окупації, адже під час активної фази бойових дій такі «лінії» можуть мати виключно тимчасовий характер. Перебування в межах тимчасово окупованих територій може бути примусовим та добровільним. Тимчасова окупація російською федерацією територій України незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав, однак межі окупованих територій – категорія динамічна. Національні «закони про окупацію» автоматично не породжують визнання факту окупації та відповідальності держав за міжнародним правом, більш того одним і тим самим територіям надається «в моменті» різний правовий статус Україною та державою – окупантом (рф). Одночасно положення міжнародного гуманітарного права є обов’язковими для виконання в тому числі на територіях, правовий статус яких сторони конфлікту оцінюють по-різному. З військовополоненими необхідно завжди поводитися гуманно. Будь-яка незаконна дія чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров’ю військовополоненого, що перебуває під її владою, забороняються та будуть розглядатись як серйозне порушення вимог міжнародного гуманітарного права. Яка країна відповідає за дотримання прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території? Який зміст гарантії «гуманне поводження»? Чи перебуває місцезнаходження військовополоненого військовослужбовця в кореляції з повнотою реалізації вказаної гарантії? З якого моменту у військовополоненого військовослужбовця виникає вказана гарантія? Зазначена стаття є спробою надати відповіді на зазначені питання