Legal Bulletin. 2024. №4(14).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/5092
Переглянути
22 результатів
Результати пошуку
Документ Відповідальність у господарській діяльності(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Кучинська, А.Ю.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаСтаття присвячена аналізу відповідальності в господарській діяльності, яка є фундаментальним компонентом регулювання економічних відносин у сучасному бізнес-середовищі. У роботі розглядається сутність та особливості різних видів відповідальності суб’єктів господарювання, зокрема правової, економічної та етичної. Матеріальна, адміністративна та кримінальна відповідальність є ключовими аспектами, що застосовуються до суб’єктів у разі порушення правових норм чи договірних зобов’язань. Окрема увага приділена правовим наслідкам недотримання обов’язків щодо якості продукції, екологічної та соціальної безпеки, що сьогодні набуває особливого значення. Аналізуючи відповідальність у господарській діяльності, стаття зосереджується на правових, фінансових і матеріальних аспектах, а також на екологічній і соціальній складовій, механізмах контролю та управлінні ризиками. Виявлено, що акцент на цих аспектах сприяє зниженню юридичних і фінансових ризиків, забезпечує сталість компанії, її конкурентоспроможність і сприяє формуванню позитивного іміджу. Актуальність дослідження підкреслюється необхідністю запобігання недобросовісній конкуренції, забезпеченням стабільного економічного розвитку та створенням правового середовища, що сприяє чесному функціонуванню ринку. Розвиток корпоративної відповідальності стає важливим з огляду на зростання глобальних вимог до соціальних та екологічних стандартів, які вимагають від компаній ефективного управління відповідальністю. Дослідження підходів до корпоративної відповідальності включає розробку практик, які враховують економічні та соціальні фактори і сприяють сталому розвитку. Особлива увага приділяється питанням корпоративної етики, зокрема доброчесності у веденні бізнесу, прозорості фінансової звітності та соціально-етичних зобов’язань компаній перед суспільством. Такий підхід підвищує довіру партнерів, споживачів та інвесторів, створюючи позитивне ринкове середовище та сприяючи економічній стабільності. Таким чином, компанії, що дотримуються принципів відповідальності, стають рушіями сталого розвитку та формують позитивний вплив на суспільство.Документ Особливості та правові аспекти надання факторингових послуг на небанківському фінансовому ринку України(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Богуславський, Є.В.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаСтаття досліджує особливості та правові аспекти надання факторингових послуг на небанківському фінансовому ринку України, акцентуючи увагу на відмінностях від міжнародної практики. Традиційний факторинг підтримує торгові операції через відстрочку платежів, проте в Україні він здебільшого зосереджений на купівлі проблемних кредитів із подальшим стягненням або реалізацією заставного майна. Така модель виникла внаслідок фінансових криз 2008 та 2014 років, коли банки змушені були продавати проблемні активи зі значними знижками, часто через аукціони, через систему Prozorro. Продажі. Це призвело до того, що факторинг в Україні фактично став інструментом управління проблемними боргами та заставним майном, а не підтримкою торгових операцій. У статті також вказуються правові недоліки українського факторингу, зокрема відсутність захисту прав учасників ринку порівняно з міжнародними стандартами. Законодавство дозволяє небанківським фінансовим компаніям купувати проблемні кредити та права вимоги на заставу, що надає їм значні можливості щодо стягнення боргу. Такий підхід є прибутковим, оскільки активи часто купуються за 10-30% від номіналу та реструктуризуються для часткового відшкодування. Однак український факторинговий ринок стикається з викликами: існують прогалини в регулюванні, що можуть призводити до зловживань кредиторськими правами, а також недостатній захист прав боржників. У відповідь Національний банк України пропонує реформувати систему, розділивши класичний факторинг для торговельних операцій та небанківські фінансові послуги для стягнення споживчої заборгованості, що може підвищити прозорість та довіру до ринкуДокумент Правове забезпечення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в країнах Західної Європи(Університет «КРОК», 2024) Скоморовський, В.Б.; Петренко, Б.Р.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті досліджено досвід країн Західної Європи щодо правового забезпечення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. Встановлено, що система місцевого самоврядування включає такі два види контролю, як громадський та державний. Проаналізовано поняття громадського контролю як одного із основних принципів демократії, що пов’язаний із правами особи на інформацію у галузі публічного управління. Проведено аналіз чинного європейського законодавства у сфері правового забезпечення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в країнах Західної Європи. Встановлено, що основним правовим документом у сфері місцевого самоврядування є Європейська Хартія місцевого самоврядування 1985 р., яка містить головні принципи та механізми дії самоврядних органів влади. Також важливими документами у даному питанні являються: рекомендація, видана Радою Європи у 1981 р., додатковий протокол до Європейської хартії місцевого самоврядування щодо права участі громадськості у процесах пов’язаних із діяльністю органів місцевого самоврядування, ухвалений у 2009 р., Керівні принципи відносно участі громадськості в ухваленнях політичних рішень, затверджені Комітетом міністрів в 2017 р. Відзначається, що громадський контроль являє собою вид соціального контролю, є комплексом різних заходів, який здійснюють громадяни, інститути громадського суспільства (політичні партії, профспілки, засоби масової інформації, громадські об’єднання) зі спостереження та перевірки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з метою примусу влади до виконання норм законів, відповідального та компетентного виконання своїх обов’язків. На основі досвіду Франції та Німеччини аналізується практика громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування країн Західної Європи. Французький приклад ілюструє способи, за допомогою яких громадяни можуть здійснювати вплив і контроль над місцевою владою. А саме, через судовий контроль, який доповнює перевірки законності, що здійснюються губернатором. Будь-яка особа з відповідними правами може безкоштовно оскаржити в місцевому суді муніципальні рішення, які призводять до певних наслідків. Це означає, що вони можуть звернутися до місцевого адміністративного суду. Досвід Німеччини підкреслив необхідність прямої участі, з урахуванням чого було запроваджено проміжний механізм між традиційною петицією та референдумом. Цей механізм виявляється у формі громадянської ініціативи і надає можливість муніципальним радам розглядати певні питання, якщо ініціатива має підтримку мінімальної кількості громадянДокумент Державно-правова реальність легітимації державної влади у часи гетьманства Павла Скоропадського(Університет «КРОК», 2024) Сердюков, О.О.Українська держава гетьмана Павла Скоропадського проіснувала короткий період – 7,5 місяців (з 29 квітня 1918р. по 14 грудня 1918р.). Але, безумовно, потрібно реально оцінювати певний вклад, і цивілізаційний потенціал державотворчих процесів, їх легітимацію у забезпеченні солідарних дій, держави, суспільства, влади і громадян, у процесах визнання законності органів публічної влади, соціально-політичних інститутів і їх діяльності, повноваження і функціонування, що відповідає чинники нормам законодавства. Дискусійність проблематики питань найуспішніших українських державоутворень у часі з 1917-1921 рр. викликає неоднозначність наукових підходів і оцінок. Вітчизняні науковці історики амбівалентно оцінюють роль гетьмана П. Скоропадського в історії України. У юридичних колах, ці підходи більш на нашу думку реалістичні, з врахуванням нормотворчих процесів державотворення, вибудову законодавчих механізмів і конструкцій, дотримання законності і правопорядку, організація активної боротьби з злочинністю. Одні зазначають реальність порівняно стабільного періоду життя українства у період правління П. Скоропадського, стабілізацію у розвитку економіки, фінансової системи, військової справи, українських закладів науки, зокрема шкіл і відомих університетів, академії наук, театрів, музеїв. Інші критикують за політичні підходи які направлені були до зближення з російськими політичними колами. Що справедливо викликало гнів і нерозуміння українських державників і політиків, і послужило приводом до антигетьманського повстання під орудою С. Петлюри і В. Винниченка, що потребує окремого дослідження. Має місце і критика, що влада гетьмана частково трималась на окупаційних військах Німеччини та Австро-Угорщини. У даному підході виникає питання, а чи реально можна усвідомити динаміку сил того часу, і чи міг гетьман за 7,5 місяців, щось реально протиставити? Чи здатність скоріше умілого маневрування, позитив історичної постаті, гідність особистості – давали можливості існування і творення державності? Павло Скоропадський у мемуарах 1918 року, подає власне бачення проблематики становлення України як держави в умовах військового часу, які і у даний час є актуальними з огляду на війну в Україні і можуть бути доречним підґрунтям для роздумів і осмислення Реалі сьогодення, сучасними українством, як на теренах України, так особливо і українською діаспорою, ближнього і дальнього зарубіжжя, державниками різного рівня і політиками, релігійними діячами і освітянамиДокумент Правові основи відшкодування шкоди, завданої субʼєктами підприємницької діяльності(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Боровик, Б.С.; Биков, Олександр МиколайовичСтаття присвячена дослідженню правових основ відшкодування шкоди, завданої суб’єктами підприємницької діяльності, що є важливим аспектом для забезпечення справедливості та правопорядку у господарській сфері. Розглянуто ключові правові положення та принципи, які регулюють процес відшкодування збитків, завданих підприємствами або фізичними особами-підприємцями в ході їхньої діяльності. Акцентується увага на ролі державного регулювання та законодавчого закріплення механізмів компенсації збитків, які повинні забезпечувати захист прав постраждалих осіб та сприяти підтриманню справедливого балансу між інтересами підприємців і громадян. У статті також аналізуються основні категорії шкоди, що може бути завдана в результаті підприємницької діяльності, а саме майнова та моральна шкода, яка потребує компенсації. Підкреслюється, що для ефективного захисту постраждалих осіб важливо, щоб на законодавчому рівні було визначено прозорі критерії для оцінки шкоди та порядок її відшкодування. Окрім того, розглянуто поняття «відповідальність підприємця» як зобов’язання суб’єкта підприємництва компенсувати завдані збитки в межах встановлених законом. Також у статті аналізуються різні підходи до забезпечення відшкодування шкоди в різних країнах, що дозволяє визначити найкращі практики, які можуть бути адаптовані в Україні. Висвітлено важливість запровадження та вдосконалення страхових механізмів як додаткових засобів забезпечення виплати компенсацій, що дозволяє мінімізувати ризики для обох сторін - як підприємців, так і потерпілих осіб. Особлива увага приділяється судовим та адміністративним способам вирішення спорів щодо відшкодування шкоди, що дозволяє забезпечити об’єктивний та неупереджений розгляд кожного випадку. Розглянуто специфіку застосування норм цивільного, господарського та адміністративного права для розгляду позовів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди. У статті також відзначено, що ефективна робота судової системи та наявність чітко визначених процедур розгляду таких справ є запорукою захисту прав громадян та належного функціонування ринкової економіки. Таким чином зазначається, що вдосконалення законодавства у сфері відшкодування шкоди суб’єктами підприємницької діяльності є одним із напрямків розвитку правової системи, який сприяє підвищенню рівня відповідальності суб’єктів господарювання перед суспільством.Документ Нормативно-правові засади банківської діяльності в Україні(Університет «КРОК», 2024) Скоморовський, В.Б.; Яновер, М.Е.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті досліджено нормативно-правові аспекти банківської діяльності в Україні, зокрема основні законодавчі документи, що визначають функціонування банківської системи, такі як Конституція України, Закон «Про банки і банківську діяльність», Закон «Про Національний банк України» та інші правові акти. Також проаналізовано роль Національного банку України як основного регулятора банківської системи та органу нагляду. Розглядаються сучасні питання щодо правового регулювання банківської сфери у рамках фінансового сектору та досліджується вплив міжнародних стандартів, таких як Базельські принципи, на розвиток української банківської системи. У статті вивчаються особливості юридичного статусу Національного банку України та відзначається, що в сучасний час банківська система нашої країни потребує комплексних заходів для підвищення її стійкості та підтримки фінансової стабільності банків. Національний банк України, як орган державної влади, відіграє важливу роль у забезпеченні цих заходів через контроль та нагляд за діяльністю комерційних банків. Розуміння правового статусу Національного банку України, його місце та роль в системі органів державної влади є важливою проблемою. Недостатня ясність визначення правового статусу НБУ в теорії та в Конституції України, а також проблеми у взаємодії з органами виконавчої влади ускладнюють функціонування грошово-кредитної системи та розвиток економіки країни в цілому. Зазначається, що Національний банк України є сучасною державною інституцією, яка має ціль забезпечити стабільність цін та фінансів у країні та сприяти економічному розвитку України. Його особливий статус та незалежність обумовлені потребою ефективного регулювання банківської та грошово-кредитної сфер, хоча можна говорити про обмежену незалежність НБУ. Автономність та самостійність Національного банку України підтримуються механізмом відповідальності перед Верховною Радою України, що є ключовою умовою ефективності та прозорості політики банку. Виконуючи свої законодавчо закріплені повноваження, НБУ має враховувати інтереси держави, співпрацювати з іншими органами державної влади та координувати свою діяльність з ними. У статті також розглядаються проблеми виконання законів та надаються рекомендації щодо поліпшення законодавчого регулювання банківського сектору з метою забезпечення його стійкості та прозоростіДокумент Вплив військової агресії на екологічну ситуацію в Україні(Університет «КРОК», 2024) Корольова, В.В.; Даниль , А.І.; Корольова, Вікторія ВікторівнаВійна на території України призвела до численних руйнувань не лише інфраструктури та економіки, але й довкілля. Екологічні злочини стали невід’ємною складовою військових дій, спричиняючи непоправні наслідки для природних ресурсів, екосистем та здоров’я населення. Вибухи, обстріли, хімічні забруднення, знищення лісів та забруднення водних ресурсів стали серйозною загрозою для екологічної безпеки країни, яка тривалий час потребуватиме відновлення. Саме тому питання юридичної відповідальності за екологічні злочини під час війни набуло надзвичайної актуальності. Війна на території України спричинила низку екологічних катастроф. Пошкодження інфраструктурних об’єктів, таких як нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, електростанції, газові сховища, призводить до викиду небезпечних речовин у повітря, ґрунт і водні ресурси. Окрім цього, забруднення спричиняють вибухи боєприпасів, мінування територій та руйнування лісових і сільськогосподарських угідь. Значні ризики екологічної катастрофи становлять також військові дії в зоні Чорнобильської зони відчуження, де вже заздалегідь вразлива екосистема піддається додатковому тиску. Крім того, війна порушує нормальну роботу природоохоронних структур, що унеможливлює належний моніторинг і контроль за ситуацією в екологічній сфері. Це спричиняє довгострокові екологічні наслідки, які залишатимуться актуальними навіть після завершення бойових дій. Відповідно до сучасних законів України, екологічні злочини можуть підпадати під юрисдикцію як кримінального, так і адміністративного права. Проте, у військовий час постає питання ефективності цих механізмів, оскільки під час бойових дій складно здійснювати оперативний моніторинг ситуації та зібрати докази. Багато міжнародних екологічних та правозахисних організацій звертають увагу на необхідність удосконалення національного законодавства для ефективної протидії екологічним злочинам в умовах конфлікту.Документ Діяльність юристів в умовах воєнного стану в Україні.(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Матірка, Б.А.; Биков, Олександр МиколайовичСтаттю присвячено аналізу діяльності юристів в умовах воєнного стану в Україні. Введення воєнного стану 24 лютого 2022 року внаслідок масштабної агресії російської федерації кардинально змінило умови роботи юридичної професії. Юристи зіткнулися з новими викликами, такими як військові злочини, захист прав цивільного населення, інтернування військовополонених та забезпечення правопорядку в умовах воєнного часу. Важливість юридичної роботи в цей період полягає у відновленні справедливості, охороні прав людини та недопущенні правового вакууму. Проте існуючі програми юридичної освіти в Україні часто виявляються недостатніми для реалій воєнного стану, що призводить до того, що професіонали не завжди здатні ефективно вирішувати складні питання, які виникають у воєнний час. У статті наголошено на необхідності термінових реформ у сфері юридичної освіти, спрямованих на підвищення її актуальності та відповідності сучасним вимогам. Також досліджено попит на правничі послуги, особливості ринку праці та доступність правової допомоги в умовах воєнного стану. Зазначено важливість впровадження системних змін у юридичній освіті та професійній підготовці юристів для забезпечення ефективної правової допомоги та зміцнення верховенства права в Україні.Документ Захист персональних даних у сучасному законодавстві(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Савченко, В.В.; Биков, Олександр МиколайовичУ статті розглянуто сучасні виклики захисту персональних даних, обумовлені стрімким розвитком інформаційних технологій і зростаючими кіберзагрозами. Автор досліджує проблеми, що виникають через витоки даних, соціальну інженерію та поширення фішингових атак, а також аналізує численні приклади масштабних витоків інформації, які не лише завдають фінансових збитків, але й підривають довіру громадськості до державних установ і комерційних компаній. Основну увагу приділено законодавчим аспектам захисту персональних даних в Україні, їх відповідності викликам сучасного цифрового середовища та порівнянню з міжнародними стандартами, такими як Загальний регламент про захист даних (GDPR) та стандарти ISO/IEC 27001. Результати аналізу свідчать про те, що чинне законодавство не завжди встигає адаптуватися до швидкого розвитку технологій, що призводить до утворення «сірих зон», які можуть використовуватися для несанкціонованого доступу до інформації. Крім того, важливими факторами зниження рівня безпеки є недоліки в організаційному управлінні, недостатня підготовка працівників і брак регулярних аудитів, а також відсутність належної координації між державними органами. У статті також запропоновано низку рекомендацій для вдосконалення законодавчої бази, включаючи введення суворіших санкцій за порушення норм, чіткі визначення ключових понять і запровадження спеціального регулювання для новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту та блокчейну. Автор наголошує на необхідності посилення кібербезпеки в організаціях, які обробляють персональні дані, включаючи впровадження систем управління інформаційною безпекою та регулярне навчання співробітників. Підвищення обізнаності громадян також розглядається як важливий фактор, що сприятиме кращому розумінню ризиків, пов’язаних із захистом особистої інформації. Також підкреслюється значення державної координації та міжнародного співробітництва для подолання кіберзагроз. У результаті дослідження зроблено висновок, що лише комплексний підхід, який охоплює вдосконалення законодавства, посилення кібербезпеки, підвищення цифрової грамотності та розвиток інноваційних технологій захисту даних, здатний забезпечити належний рівень захисту персональних даних у сучасному цифровому світі.Документ Сучасні проблеми запобігання і протидій злочинності у сфері інформаційних технологій(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Піддубний, Д.Д.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаСучасний розвиток інформаційних технологій створює нові можливості для розвитку суспільства, бізнесу та урядових організацій, але водночас ставить нові виклики для безпеки. Однією з найгостріших проблем є злочинність у сфері інформаційних технологій, яка включає в себе багато різних видів правопорушень, таких як кіберзлочинність, шахрайство з використанням електронних ресурсів, несанкціонований доступ до інформаційних систем, шкідливе програмне забезпечення та інші технологічні експлойти. Зростання кіберзагроз зумовлене швидким розвитком цифрових інфраструктур, глобалізацією даних та ускладненням технологій, що робить боротьбу з цими злочинами дедалі складнішою. Ця проблема є особливо актуальною через зростання кількості кіберзлочинів, які завдають значних економічних збитків як урядам, так і приватному сектору, а також загрожують інформаційній безпеці громадян. Такі злочини характеризуються транснаціональним характером та анонімністю зловмисників, що ускладнює їх розслідування та притягнення до відповідальності. Крім того, стрімкий розвиток таких технологій, як штучний інтелект, великі дані та Інтернет речей (IoT), призводить до появи нових векторів експлуатації та кіберзагроз. Запобігання та боротьба з кіберзлочинністю вимагає комплексного підходу, що поєднує правове регулювання, технологічні рішення, міжнародне співробітництво та кіберграмотність. У дослідженні наголошується на необхідності розвитку національного законодавства у сфері кібербезпеки та кіберзлочинності відповідно до міжнародних стандартів. Законодавча робота повинна охоплювати як кримінально-правові заходи, так і цивільно-правові регуляторні аспекти, такі як захист персональних даних, електронна комерція та інформаційна безпека. Важливою передумовою ефективної боротьби з кіберзлочинністю є співпраця між державними органами та приватним сектором. ІТ-компанії повинні брати активну участь у процесі захисту від кіберзагроз. Це пов’язано з тим, що значна частина таких злочинів вчиняється через атаки на власну інфраструктуру та дані клієнтів. Крім того, важливу роль у запобіганні злочинам відіграє обізнаність та кіберграмотність населення. Адже часто саме необережна поведінка користувачів призводить до успішних кібератак. Важливість міжнародного співробітництва у боротьбі з кіберзлочинністю: Транснаціональний характер ІТ-злочинності вимагає координації зусиль національних правоохоронних органів, обміну інформацією про нові загрози та вироблення спільних підходів до розслідування і запобігання злочинам. Існують також виклики, пов’язані з юрисдикційними конфліктами та різним рівнем розвитку кібербезпеки в різних країнах, які вимагають спільних дій на міжнародному рівні.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »