Legal Bulletin. 2024. №4(14).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/5092
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Правові основи відшкодування шкоди, завданої субʼєктами підприємницької діяльності(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Боровик, Б.С.; Биков, Олександр МиколайовичСтаття присвячена дослідженню правових основ відшкодування шкоди, завданої суб’єктами підприємницької діяльності, що є важливим аспектом для забезпечення справедливості та правопорядку у господарській сфері. Розглянуто ключові правові положення та принципи, які регулюють процес відшкодування збитків, завданих підприємствами або фізичними особами-підприємцями в ході їхньої діяльності. Акцентується увага на ролі державного регулювання та законодавчого закріплення механізмів компенсації збитків, які повинні забезпечувати захист прав постраждалих осіб та сприяти підтриманню справедливого балансу між інтересами підприємців і громадян. У статті також аналізуються основні категорії шкоди, що може бути завдана в результаті підприємницької діяльності, а саме майнова та моральна шкода, яка потребує компенсації. Підкреслюється, що для ефективного захисту постраждалих осіб важливо, щоб на законодавчому рівні було визначено прозорі критерії для оцінки шкоди та порядок її відшкодування. Окрім того, розглянуто поняття «відповідальність підприємця» як зобов’язання суб’єкта підприємництва компенсувати завдані збитки в межах встановлених законом. Також у статті аналізуються різні підходи до забезпечення відшкодування шкоди в різних країнах, що дозволяє визначити найкращі практики, які можуть бути адаптовані в Україні. Висвітлено важливість запровадження та вдосконалення страхових механізмів як додаткових засобів забезпечення виплати компенсацій, що дозволяє мінімізувати ризики для обох сторін - як підприємців, так і потерпілих осіб. Особлива увага приділяється судовим та адміністративним способам вирішення спорів щодо відшкодування шкоди, що дозволяє забезпечити об’єктивний та неупереджений розгляд кожного випадку. Розглянуто специфіку застосування норм цивільного, господарського та адміністративного права для розгляду позовів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди. У статті також відзначено, що ефективна робота судової системи та наявність чітко визначених процедур розгляду таких справ є запорукою захисту прав громадян та належного функціонування ринкової економіки. Таким чином зазначається, що вдосконалення законодавства у сфері відшкодування шкоди суб’єктами підприємницької діяльності є одним із напрямків розвитку правової системи, який сприяє підвищенню рівня відповідальності суб’єктів господарювання перед суспільством.Документ Діяльність юристів в умовах воєнного стану в Україні.(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Матірка, Б.А.; Биков, Олександр МиколайовичСтаттю присвячено аналізу діяльності юристів в умовах воєнного стану в Україні. Введення воєнного стану 24 лютого 2022 року внаслідок масштабної агресії російської федерації кардинально змінило умови роботи юридичної професії. Юристи зіткнулися з новими викликами, такими як військові злочини, захист прав цивільного населення, інтернування військовополонених та забезпечення правопорядку в умовах воєнного часу. Важливість юридичної роботи в цей період полягає у відновленні справедливості, охороні прав людини та недопущенні правового вакууму. Проте існуючі програми юридичної освіти в Україні часто виявляються недостатніми для реалій воєнного стану, що призводить до того, що професіонали не завжди здатні ефективно вирішувати складні питання, які виникають у воєнний час. У статті наголошено на необхідності термінових реформ у сфері юридичної освіти, спрямованих на підвищення її актуальності та відповідності сучасним вимогам. Також досліджено попит на правничі послуги, особливості ринку праці та доступність правової допомоги в умовах воєнного стану. Зазначено важливість впровадження системних змін у юридичній освіті та професійній підготовці юристів для забезпечення ефективної правової допомоги та зміцнення верховенства права в Україні.Документ Захист персональних даних у сучасному законодавстві(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Савченко, В.В.; Биков, Олександр МиколайовичУ статті розглянуто сучасні виклики захисту персональних даних, обумовлені стрімким розвитком інформаційних технологій і зростаючими кіберзагрозами. Автор досліджує проблеми, що виникають через витоки даних, соціальну інженерію та поширення фішингових атак, а також аналізує численні приклади масштабних витоків інформації, які не лише завдають фінансових збитків, але й підривають довіру громадськості до державних установ і комерційних компаній. Основну увагу приділено законодавчим аспектам захисту персональних даних в Україні, їх відповідності викликам сучасного цифрового середовища та порівнянню з міжнародними стандартами, такими як Загальний регламент про захист даних (GDPR) та стандарти ISO/IEC 27001. Результати аналізу свідчать про те, що чинне законодавство не завжди встигає адаптуватися до швидкого розвитку технологій, що призводить до утворення «сірих зон», які можуть використовуватися для несанкціонованого доступу до інформації. Крім того, важливими факторами зниження рівня безпеки є недоліки в організаційному управлінні, недостатня підготовка працівників і брак регулярних аудитів, а також відсутність належної координації між державними органами. У статті також запропоновано низку рекомендацій для вдосконалення законодавчої бази, включаючи введення суворіших санкцій за порушення норм, чіткі визначення ключових понять і запровадження спеціального регулювання для новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту та блокчейну. Автор наголошує на необхідності посилення кібербезпеки в організаціях, які обробляють персональні дані, включаючи впровадження систем управління інформаційною безпекою та регулярне навчання співробітників. Підвищення обізнаності громадян також розглядається як важливий фактор, що сприятиме кращому розумінню ризиків, пов’язаних із захистом особистої інформації. Також підкреслюється значення державної координації та міжнародного співробітництва для подолання кіберзагроз. У результаті дослідження зроблено висновок, що лише комплексний підхід, який охоплює вдосконалення законодавства, посилення кібербезпеки, підвищення цифрової грамотності та розвиток інноваційних технологій захисту даних, здатний забезпечити належний рівень захисту персональних даних у сучасному цифровому світі.