Legal Bulletin. 2024. №4(14).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/5092
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Правове забезпечення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в країнах Західної Європи(Університет «КРОК», 2024) Скоморовський, В.Б.; Петренко, Б.Р.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті досліджено досвід країн Західної Європи щодо правового забезпечення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. Встановлено, що система місцевого самоврядування включає такі два види контролю, як громадський та державний. Проаналізовано поняття громадського контролю як одного із основних принципів демократії, що пов’язаний із правами особи на інформацію у галузі публічного управління. Проведено аналіз чинного європейського законодавства у сфері правового забезпечення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в країнах Західної Європи. Встановлено, що основним правовим документом у сфері місцевого самоврядування є Європейська Хартія місцевого самоврядування 1985 р., яка містить головні принципи та механізми дії самоврядних органів влади. Також важливими документами у даному питанні являються: рекомендація, видана Радою Європи у 1981 р., додатковий протокол до Європейської хартії місцевого самоврядування щодо права участі громадськості у процесах пов’язаних із діяльністю органів місцевого самоврядування, ухвалений у 2009 р., Керівні принципи відносно участі громадськості в ухваленнях політичних рішень, затверджені Комітетом міністрів в 2017 р. Відзначається, що громадський контроль являє собою вид соціального контролю, є комплексом різних заходів, який здійснюють громадяни, інститути громадського суспільства (політичні партії, профспілки, засоби масової інформації, громадські об’єднання) зі спостереження та перевірки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з метою примусу влади до виконання норм законів, відповідального та компетентного виконання своїх обов’язків. На основі досвіду Франції та Німеччини аналізується практика громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування країн Західної Європи. Французький приклад ілюструє способи, за допомогою яких громадяни можуть здійснювати вплив і контроль над місцевою владою. А саме, через судовий контроль, який доповнює перевірки законності, що здійснюються губернатором. Будь-яка особа з відповідними правами може безкоштовно оскаржити в місцевому суді муніципальні рішення, які призводять до певних наслідків. Це означає, що вони можуть звернутися до місцевого адміністративного суду. Досвід Німеччини підкреслив необхідність прямої участі, з урахуванням чого було запроваджено проміжний механізм між традиційною петицією та референдумом. Цей механізм виявляється у формі громадянської ініціативи і надає можливість муніципальним радам розглядати певні питання, якщо ініціатива має підтримку мінімальної кількості громадянДокумент Трансформація права на інформацію в умовах воєнного часу(Університет «КРОК», 2024) Чистякова, А.С.; Костенко, Д.В.; Чистякова, Анастасія СергіївнаСтаття фокусується на сучасних аспектах здійснення права на доступ до інформації в умовах воєнного стану в Україні, а саме відстежує механізми трансформації права на інформацію в умовах воєнного стану, та спрямована на розробку практичних рекомендацій щодо знаходження оптимального співвідношення між охороною національної безпеки та гарантуванням конституційного права громадян на інформацію. Відзначається, що право на інформацію є одним із ключових елементів демократичного суспільства. Воно забезпечує прозорість у діяльності органів влади та сприяє участі громадян у прийнятті рішень. Конституція України, міжнародні документи (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права) та Європейська конвенція з прав людини формують базу для гарантування права на інформацію, а також встановлюють обґрунтовані обмеження. В українському законодавстві такі обмеження регулюються низкою законів, включаючи Закон «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та інші, що регламентують баланс між доступом до відомостей та безпекою приватних даних. Однак у ситуації, коли національна безпека перебуває під загрозою, актуальним є пошук балансу між захистом інтересів держави та правами особи. Під час воєнного стану держава має право тимчасово обмежувати доступ до певних категорій публічної інформації, що пов’язано з військовими діями чи економічною стабільністю. Закони, такі як «Про правовий режим воєнного стану», а також постанови Кабінету Міністрів України, уточнюють заходи для захисту державної інформації від загроз. У статті аналізується законодавча база та пропонуються можливі напрями для удосконалення правових норм, що врегульовує доступ до інформації в умовах воєнного стану. У дослідженні звертається увага на важливість моніторингу інформаційного простору на предмет дезінформації та фейків