Legal Bulletin. 2024. №4(14).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/5092
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Захист персональних даних у сучасному законодавстві(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Савченко, В.В.; Биков, Олександр МиколайовичУ статті розглянуто сучасні виклики захисту персональних даних, обумовлені стрімким розвитком інформаційних технологій і зростаючими кіберзагрозами. Автор досліджує проблеми, що виникають через витоки даних, соціальну інженерію та поширення фішингових атак, а також аналізує численні приклади масштабних витоків інформації, які не лише завдають фінансових збитків, але й підривають довіру громадськості до державних установ і комерційних компаній. Основну увагу приділено законодавчим аспектам захисту персональних даних в Україні, їх відповідності викликам сучасного цифрового середовища та порівнянню з міжнародними стандартами, такими як Загальний регламент про захист даних (GDPR) та стандарти ISO/IEC 27001. Результати аналізу свідчать про те, що чинне законодавство не завжди встигає адаптуватися до швидкого розвитку технологій, що призводить до утворення «сірих зон», які можуть використовуватися для несанкціонованого доступу до інформації. Крім того, важливими факторами зниження рівня безпеки є недоліки в організаційному управлінні, недостатня підготовка працівників і брак регулярних аудитів, а також відсутність належної координації між державними органами. У статті також запропоновано низку рекомендацій для вдосконалення законодавчої бази, включаючи введення суворіших санкцій за порушення норм, чіткі визначення ключових понять і запровадження спеціального регулювання для новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту та блокчейну. Автор наголошує на необхідності посилення кібербезпеки в організаціях, які обробляють персональні дані, включаючи впровадження систем управління інформаційною безпекою та регулярне навчання співробітників. Підвищення обізнаності громадян також розглядається як важливий фактор, що сприятиме кращому розумінню ризиків, пов’язаних із захистом особистої інформації. Також підкреслюється значення державної координації та міжнародного співробітництва для подолання кіберзагроз. У результаті дослідження зроблено висновок, що лише комплексний підхід, який охоплює вдосконалення законодавства, посилення кібербезпеки, підвищення цифрової грамотності та розвиток інноваційних технологій захисту даних, здатний забезпечити належний рівень захисту персональних даних у сучасному цифровому світі.Документ Сучасні проблеми запобігання і протидій злочинності у сфері інформаційних технологій(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Піддубний, Д.Д.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаСучасний розвиток інформаційних технологій створює нові можливості для розвитку суспільства, бізнесу та урядових організацій, але водночас ставить нові виклики для безпеки. Однією з найгостріших проблем є злочинність у сфері інформаційних технологій, яка включає в себе багато різних видів правопорушень, таких як кіберзлочинність, шахрайство з використанням електронних ресурсів, несанкціонований доступ до інформаційних систем, шкідливе програмне забезпечення та інші технологічні експлойти. Зростання кіберзагроз зумовлене швидким розвитком цифрових інфраструктур, глобалізацією даних та ускладненням технологій, що робить боротьбу з цими злочинами дедалі складнішою. Ця проблема є особливо актуальною через зростання кількості кіберзлочинів, які завдають значних економічних збитків як урядам, так і приватному сектору, а також загрожують інформаційній безпеці громадян. Такі злочини характеризуються транснаціональним характером та анонімністю зловмисників, що ускладнює їх розслідування та притягнення до відповідальності. Крім того, стрімкий розвиток таких технологій, як штучний інтелект, великі дані та Інтернет речей (IoT), призводить до появи нових векторів експлуатації та кіберзагроз. Запобігання та боротьба з кіберзлочинністю вимагає комплексного підходу, що поєднує правове регулювання, технологічні рішення, міжнародне співробітництво та кіберграмотність. У дослідженні наголошується на необхідності розвитку національного законодавства у сфері кібербезпеки та кіберзлочинності відповідно до міжнародних стандартів. Законодавча робота повинна охоплювати як кримінально-правові заходи, так і цивільно-правові регуляторні аспекти, такі як захист персональних даних, електронна комерція та інформаційна безпека. Важливою передумовою ефективної боротьби з кіберзлочинністю є співпраця між державними органами та приватним сектором. ІТ-компанії повинні брати активну участь у процесі захисту від кіберзагроз. Це пов’язано з тим, що значна частина таких злочинів вчиняється через атаки на власну інфраструктуру та дані клієнтів. Крім того, важливу роль у запобіганні злочинам відіграє обізнаність та кіберграмотність населення. Адже часто саме необережна поведінка користувачів призводить до успішних кібератак. Важливість міжнародного співробітництва у боротьбі з кіберзлочинністю: Транснаціональний характер ІТ-злочинності вимагає координації зусиль національних правоохоронних органів, обміну інформацією про нові загрози та вироблення спільних підходів до розслідування і запобігання злочинам. Існують також виклики, пов’язані з юрисдикційними конфліктами та різним рівнем розвитку кібербезпеки в різних країнах, які вимагають спільних дій на міжнародному рівні.Документ Кібербезпека: виклики цифрової ери через призму конгресу ООН у Кіот(Університет «КРОК», 2024) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаУ статті розглядаються ключові проблеми кіберзлочинності, які були предметом обговорення на 14-му Конгресі ООН [1] із запобігання злочинності, що проходив у Кіото. Особливий акцент зроблено на етичних аспектах і правах людини в контексті забезпечення кібербезпеки. Аналізуються сучасні виклики, з якими стикається міжнародна спільнота у боротьбі з кіберзлочинністю, а також можливості застосування передових технологій, таких як штучний інтелект (ШІ) та великі дані, для протидії цій загрозі. Виявлено, що використання технологій стеження, зокрема систем моніторингу онлайн-активності, аналізу користувацьких даних чи впровадження масового спостереження, хоча й має значний потенціал у боротьбі з кіберзлочинністю, водночас створює серйозні етичні та правові проблеми. Зокрема, такі методи можуть порушувати основоположні права і свободи людини, серед яких право на приватність, свободу вираження поглядів та свободу пересування у цифровому середовищі. У статті наголошується на необхідності обмеження використання таких технологій і забезпечення їх відповідності міжнародним етичним стандартам. Підкреслюється, що для ефективної протидії кіберзлочинності в сучасних умовах необхідно вдосконалювати національні законодавства, які мають адаптуватися до стрімкого розвитку новітніх технологій та глобальних викликів. Вказується на те, що існуючі закони повинні не лише забезпечувати належну правову відповідальність за кіберзлочини, але й створювати нормативну базу для регулювання технологій, що використовуються у сфері кібербезпеки. Зроблено зауваження що до того, що законодавчі норми враховували потребу у захисті людської гідності, приватності та свободи в умовах цифровізації. Окремо виділяється необхідність включення етичних стандартів до законодавства, що регулює використання інноваційних технологій. Наголошено що етичні принципи повинні слугувати основою для забезпечення справедливості, прозорості й підзвітності у процесах, пов’язаних із кібербезпекою. Зокрема, це стосується використання ШІ для аналізу даних та прийняття рішень. Міжнародна співпраця в цій сфері визнається критично важливою, оскільки кіберзлочини не мають державних кордонів. Інтеграція етичних стандартів у національні законодавства, зокрема в Україні, сприятиме створенню більш безпечного цифрового простору. У статті наголошується на важливості обміну досвідом між країнами, співпраці у створенні єдиних нормативних підходів та формуванні глобальної культури відповідальності у сфері кібербезпеки.