Legal Bulletin. 2024. №4(14).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/5092
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості та правові аспекти надання факторингових послуг на небанківському фінансовому ринку України(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Богуславський, Є.В.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаСтаття досліджує особливості та правові аспекти надання факторингових послуг на небанківському фінансовому ринку України, акцентуючи увагу на відмінностях від міжнародної практики. Традиційний факторинг підтримує торгові операції через відстрочку платежів, проте в Україні він здебільшого зосереджений на купівлі проблемних кредитів із подальшим стягненням або реалізацією заставного майна. Така модель виникла внаслідок фінансових криз 2008 та 2014 років, коли банки змушені були продавати проблемні активи зі значними знижками, часто через аукціони, через систему Prozorro. Продажі. Це призвело до того, що факторинг в Україні фактично став інструментом управління проблемними боргами та заставним майном, а не підтримкою торгових операцій. У статті також вказуються правові недоліки українського факторингу, зокрема відсутність захисту прав учасників ринку порівняно з міжнародними стандартами. Законодавство дозволяє небанківським фінансовим компаніям купувати проблемні кредити та права вимоги на заставу, що надає їм значні можливості щодо стягнення боргу. Такий підхід є прибутковим, оскільки активи часто купуються за 10-30% від номіналу та реструктуризуються для часткового відшкодування. Однак український факторинговий ринок стикається з викликами: існують прогалини в регулюванні, що можуть призводити до зловживань кредиторськими правами, а також недостатній захист прав боржників. У відповідь Національний банк України пропонує реформувати систему, розділивши класичний факторинг для торговельних операцій та небанківські фінансові послуги для стягнення споживчої заборгованості, що може підвищити прозорість та довіру до ринкуДокумент Нормативно-правові засади банківської діяльності в Україні(Університет «КРОК», 2024) Скоморовський, В.Б.; Яновер, М.Е.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті досліджено нормативно-правові аспекти банківської діяльності в Україні, зокрема основні законодавчі документи, що визначають функціонування банківської системи, такі як Конституція України, Закон «Про банки і банківську діяльність», Закон «Про Національний банк України» та інші правові акти. Також проаналізовано роль Національного банку України як основного регулятора банківської системи та органу нагляду. Розглядаються сучасні питання щодо правового регулювання банківської сфери у рамках фінансового сектору та досліджується вплив міжнародних стандартів, таких як Базельські принципи, на розвиток української банківської системи. У статті вивчаються особливості юридичного статусу Національного банку України та відзначається, що в сучасний час банківська система нашої країни потребує комплексних заходів для підвищення її стійкості та підтримки фінансової стабільності банків. Національний банк України, як орган державної влади, відіграє важливу роль у забезпеченні цих заходів через контроль та нагляд за діяльністю комерційних банків. Розуміння правового статусу Національного банку України, його місце та роль в системі органів державної влади є важливою проблемою. Недостатня ясність визначення правового статусу НБУ в теорії та в Конституції України, а також проблеми у взаємодії з органами виконавчої влади ускладнюють функціонування грошово-кредитної системи та розвиток економіки країни в цілому. Зазначається, що Національний банк України є сучасною державною інституцією, яка має ціль забезпечити стабільність цін та фінансів у країні та сприяти економічному розвитку України. Його особливий статус та незалежність обумовлені потребою ефективного регулювання банківської та грошово-кредитної сфер, хоча можна говорити про обмежену незалежність НБУ. Автономність та самостійність Національного банку України підтримуються механізмом відповідальності перед Верховною Радою України, що є ключовою умовою ефективності та прозорості політики банку. Виконуючи свої законодавчо закріплені повноваження, НБУ має враховувати інтереси держави, співпрацювати з іншими органами державної влади та координувати свою діяльність з ними. У статті також розглядаються проблеми виконання законів та надаються рекомендації щодо поліпшення законодавчого регулювання банківського сектору з метою забезпечення його стійкості та прозоростіДокумент Сучасні проблеми запобігання і протидій злочинності у сфері інформаційних технологій(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Піддубний, Д.Д.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаСучасний розвиток інформаційних технологій створює нові можливості для розвитку суспільства, бізнесу та урядових організацій, але водночас ставить нові виклики для безпеки. Однією з найгостріших проблем є злочинність у сфері інформаційних технологій, яка включає в себе багато різних видів правопорушень, таких як кіберзлочинність, шахрайство з використанням електронних ресурсів, несанкціонований доступ до інформаційних систем, шкідливе програмне забезпечення та інші технологічні експлойти. Зростання кіберзагроз зумовлене швидким розвитком цифрових інфраструктур, глобалізацією даних та ускладненням технологій, що робить боротьбу з цими злочинами дедалі складнішою. Ця проблема є особливо актуальною через зростання кількості кіберзлочинів, які завдають значних економічних збитків як урядам, так і приватному сектору, а також загрожують інформаційній безпеці громадян. Такі злочини характеризуються транснаціональним характером та анонімністю зловмисників, що ускладнює їх розслідування та притягнення до відповідальності. Крім того, стрімкий розвиток таких технологій, як штучний інтелект, великі дані та Інтернет речей (IoT), призводить до появи нових векторів експлуатації та кіберзагроз. Запобігання та боротьба з кіберзлочинністю вимагає комплексного підходу, що поєднує правове регулювання, технологічні рішення, міжнародне співробітництво та кіберграмотність. У дослідженні наголошується на необхідності розвитку національного законодавства у сфері кібербезпеки та кіберзлочинності відповідно до міжнародних стандартів. Законодавча робота повинна охоплювати як кримінально-правові заходи, так і цивільно-правові регуляторні аспекти, такі як захист персональних даних, електронна комерція та інформаційна безпека. Важливою передумовою ефективної боротьби з кіберзлочинністю є співпраця між державними органами та приватним сектором. ІТ-компанії повинні брати активну участь у процесі захисту від кіберзагроз. Це пов’язано з тим, що значна частина таких злочинів вчиняється через атаки на власну інфраструктуру та дані клієнтів. Крім того, важливу роль у запобіганні злочинам відіграє обізнаність та кіберграмотність населення. Адже часто саме необережна поведінка користувачів призводить до успішних кібератак. Важливість міжнародного співробітництва у боротьбі з кіберзлочинністю: Транснаціональний характер ІТ-злочинності вимагає координації зусиль національних правоохоронних органів, обміну інформацією про нові загрози та вироблення спільних підходів до розслідування і запобігання злочинам. Існують також виклики, пов’язані з юрисдикційними конфліктами та різним рівнем розвитку кібербезпеки в різних країнах, які вимагають спільних дій на міжнародному рівні.Документ Стан та перспективи правового регулювання електронної комерції в Україні(Університет «КРОК», 2024) Дзісяк, О.П.; Цвик, О.В.; Дзісяк, Олег ПетровичСтаття присвячена дослідженню сучасного стану та перспектив правового регулювання електронної комерції в Україні в контексті глобалізаційних процесів і євроінтеграційних викликів. Акцентовано увагу на тому, що електронна комерція є комплексним правовим явищем, регулювання якого здійснюється на перетині загальних і спеціальних норм різних галузей права. У роботі проаналізовано основні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність у цій сфері, зокрема Конституцію України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та Закон України «Про електронну комерцію». Підкреслено наявність прогалин у чинному законодавстві, зокрема у питаннях захисту персональних даних, що створює ризики для прав користувачів і суперечить міжнародним стандартам. Особливу увагу приділено досвіду Європейського Союзу, зокрема впровадженню Загального регламенту про захист даних (GDPR), який забезпечує прозорість обробки персональних даних, мінімізацію їх збору та реалізацію права користувачів на їх видалення. Окрім цього, у статті розглянуто важливі питання функціонування платіжних систем, які є основою здійснення розрахунків у сфері електронної комерції. Відзначено відсутність належного правового регулювання розрахунків у віртуальних активах (криптовалютах), що створює правову невизначеність та сприяє розвитку тіньової економіки. Стаття підкреслює необхідність гармонізації національного законодавства із європейськими стандартами, що сприятиме підвищенню ефективності функціонування електронної комерції, захисту прав користувачів і інтеграції України до глобального цифрового ринку.