Вчені записки Університету "КРОК". 2024. №2(74).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2119
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Корупційні дисонанси: розкриття внутрішніх переконань та уявлень українських громадян(Університет «КРОК», 2024) Корнієнко, ОлексійСтаття аналізує явища корупційних дисонансів серед населення України. Вона досліджує внутрішні психологічні механізми, що лежать в основі поширення корупційних практик, та вивчає вплив культурних норм, соціального середовища та особистих переконань на утворення уявлень про корупцію. Стаття також розглядає можливі стратегії зменшення корупційних дисонансів у суспільстві та розвиває рекомендації для впровадження ефективних антикорупційних заходів на рівні держави. Підкреслюється важливість розуміння психологічних аспектів корупційного явища для успішної боротьби з ним у сучасному українському суспільстві. Стаття висвітлює, що корупційні дисонанси представляють собою внутрішню конфліктність між моральними нормами та фактичними діями, коли особа може діяти нечесно, навіть усвідомлюючи негативні наслідки. Автори наголошують на важливості вивчення цих дисонансів, оскільки вони впливають на формування поглядів і ставлення до корупційних явищ у суспільстві. Дослідження показує, що культурні норми та соціальне середовище мають значний вплив на утворення корупційних дисонансів у громадян. Наприклад, прийняття корупційних практик як прийнятного чи навіть необхідного може бути спричинене соціальними чинниками, такими як культурні традиції або недовіра до державних інституцій. У той же час, особисті переконання та цінності можуть грати ключову роль у формуванні уявлень про корупцію та визначати готовність особистості вступати у корупційні відносини. Стаття закликає до розробки та впровадження ефективних антикорупційних стратегій, які б враховували внутрішні психологічні механізми та чинники, що сприяють поширенню корупційних дисонансів. Такі стратегії можуть включати освітні та інформаційні кампанії, спрямовані на зміну уявлень та переконань громадян, а також зміни в законодавстві та практиці, спрямовані на зменшення можливостей для корупційних дій. У підсумку, стаття робить акцент на необхідності розуміння та врахування психологічних аспектів корупційного явища при розробці стратегій боротьби з корупцією в Україні.Документ Стресогенні чинники сексуальних дисфункцій та терапевтична стратегія їх подолання(Університет «КРОК», 2024) Нагорняк, ЮрійУ статті проведено теоретичне дослідження причинно-наслідкового зв’язку між стресом, а також супутніми розладами психіки, що можуть бути викликані стресом ситуації війни та порушеннями сексуального функціонування людини. Розглянуто особливості основних розладів, що безпосередньо пов’язані зі стресом, як психосоціальних чинників виникнення сексуальних дисфункцій. Приділено увагу психофізіологічним механізмам дії стресу на організм, шляхом запуску гормональної адаптаційної реакції та її впливу на репродуктивну систему. Вперше запропоновано модель циклічного взаємозв’язку стресу та сексуальної дисфункції за медіації якістю стосунків у парі. Зовнішні відносно пари чинники стресу, що пов'язані з ситуацією війни, можуть виконувати роль пускового механізму сексуальної дисфункції у одного чи обох партнерів. Якщо партнери не володіють відповідними навичками конструктивного подолання кризи, незадоволеність сексуальним життям веде до конфліктів у парі. Дистрес від стосунків, стає чинником посилення та підтримання сексуальної дисфункції. І навпаки, покращення задоволеності від сексуальної взаємодії сприяє зниженню рівня стресу та тривоги. Спираючись на комплексну концепцію сексуального здоров’я та модель "достатньо хорошого сексу", запропоновано стратегію терапії сексуальних дисфункцій. Стратегія реалізується через розвиток відчуття комфорту і безпеки в парі та здатності отримувати задоволення від варіативної сексуальної взаємодії. Сексуальному бажанню та задоволенню надається вагоміше значення, ніж фізичному збудженню чи оргазму. Особлива увага приділяється співпраці між партнерами, зміні переконань і взаємних очікувань щодо сексу на більш гнучкі та реалістичні. Терапія сексуальних дисфункцій розглядається як можливість покращення рівня близькості між партнерами та задоволеності від стосунків в цілому. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на апробацію отриманих результатів шляхом впровадження теоретичних знахідок в психотерапевтичну практику для осіб, що страждають на сексуальні дисфункції, зумовлені стресом від ситуації війни, та проведення емпіричних досліджень ефективності запропонованих моделей.