Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Цифровізація інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств(Університет «КРОК», 2024) Алькема, Віктор; Діденко, Валерій; Алькема, Віктор ГригоровичУ статті досліджено теоретико-методичні основи та практичні аспекти цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств в сучасних умовах діджвіталізації, євроінтеграції.Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що в сучасних умовах функціонування та забезпечення інформацією як країни, суспільства загалом так і кожної організації, підприємства, установи, впровадження цифровізації, інформатизації всіх суспільних, економічних, управлінських, соціальних процесів стає важливою невід’ємною складовою її функціонування та розвитку. Інформація, інформаційний обмін, ведення обліку, звітності, планування та впровадження діяльності підприємства сьогодні неможливі без потужного впровадження сучасних інформаційних та цифрових технологій та налагодження комунікацій із зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємства за допомогою цих ефективних комунікацій отримання, поширення, обробки, збереження та використання інформації. Метою статті є дослідження процесві цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; системний підхід, процесний, комплексний, функціональний, логічно-діалектичний методологічні підходи.Отримані наукові результати полягають в узагальненні та формуванні структури цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств, складовими та елементами якої виступають: сучасні цифрові технології: мережа Інтернет, цифрові електронні платформи, спеціалізоване програмне забезпечення, Хмарні технології та інші інноваційні цифрові технології за допомогою яких здійснюється отримання, накопичення інформації; формування баз даних за підсистемами: пошуку, отримання, опрацювання, збереження, передачі інформації, підсистеми формування інформаційно-аналітичної документації та підсистеми захисту інформації; а також забезпечувальна складова елементами якої виступають організаційне, кадрове, методичне, фінансове, технічне забезпечення роботи Електронного офісу. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності продовження розгляду визначених складових інформаційно-аналітичного забезпечення підприємства з формуванням Електроного офісу який здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення функціональних підсистем підприємства, а саме: управління фінансами; управління виробництвом, операційною діяльністю; управління кадрами; управління логістичною та збутовою діяльностями; здійснення обліку, управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням; підготовка звітності підприємства, що разом забезпечують підприємству можливості до ефективного функціонування та розвитку.Документ Адаптивні стратегії розвитку підприємств малого бізнесу в умовах інтегрування цифрових технологій на базі штучного інтелекту(Університет «КРОК», 2024) Кінарьов, Віктор; Алькема, Віктор; Алькема, Віктор ГригоровичОсновною метою дослідження є характеристика особливостей формування адаптивних стратегій розвитку підприємств малого бізнесу в умовах інтегрування цифрових технологій на базі штучного інтелекту. Завдання, що ставиться в статті полягає в визначення ключових аспектів формування адаптивних стратегій розвитку із врахування системи штучного інтелекту. Визначено необхідність адаптації малого бізнесу до нових викликів, зумовлених світовими кризами, такими як пандемія COVID-19 та введення воєнного стану в Україні. Визначено сутнісні ознаки сучасних адаптивних стратегій розвитку малого бізнесу. Охарактеризовано зміни у поведінці споживачів та на ринку, що призвели до переорієнтації бізнесу на цифрові платформи та цифровий маркетинг. Встановлено, що цифрова адаптивність стала критичною для виживання підприємств у змінених умовах. Обгрунтовано важливість гнучкості ланцюжка поставок, оскільки підприємства, які адаптувалися до використання місцевих джерел або диверсифікації постачань, знизили свою вразливість до глобальних потрясінь. В результаті введення воєнного стану, малий бізнес стикається з новими викликами, зокрема, обмеженнями на пересування та іншими оперативними перешкодами, що змушують бізнес адаптувати графіки роботи і підвищувати заходи безпеки. Охарактеризовано роль штучного інтелекту як значного фактора в оптимізації внутрішніх процесів і покращенні взаємодії з клієнтами. Встановлено, що передові підприємства, які впроваджують технології на базі штучного інтелекту, демонструють здатність до інновацій та підвищення конкурентоспроможності. Охарактеризовано важливість адаптивних стратегій, що дозволяють підприємствам залишатися на крок попереду ринкових тенденцій та вимог споживачів, завдяки використанню аналітики даних і штучного інтелекту для прогнозування змін та оптимізації процесів.Документ Реінжиніринг бізнес процесів постачання в каналах поставок медичного обладнання(Університет «КРОК», 2020) Алькема, В.Г.; Гринчик, Т.М.; Алькема, Віктор ГригоровичВ даній статті здійснено аналіз бізнес-процесів каналу поставок медичного обладнання та розроблено рекомендації щодо реінжинірингу цих бізнес процесів в компанії ТОВ «Медігран». Досліджуваною компанією є ТОВ «Медігран», яка забезпечує клінічні лабораторії та науково-дослідні медичні заклади високо інноваційним діагностичним, лабораторним та дентальним обладнанням, комплектуючими, стоматологічними та витратними матеріалами. Компанія реалізує комплексні роздрібні та оптові закупівельні та сервісні рішення на ринку обладнання, інструментів і медичних приладів в різних цінових сегментах, прагнучи задовольнити найрізноманітніші потреби медичних установ. Компанія ТОВ «Медігран» протягом останніх років демонструвала низькі показники ефективності постачання медичного обладнання. Авторами, в процесі дослідження, запропоновано алгоритм реалізації фірмового сценарію реінжинірингу. На першому етапі реалізації проекту була сформована цільова група - команда людей, що володіють компетентностями, необхідними для реалізації виконання замовлення на закупівлю. Члени команди, які до цього працювали в різних відділах, були сформовані в одну команду за допомогою єдиного інформаційного простору. Другим етапом передбачалась інтеграція загально корпоративної та функціональних інформаційних систем ERP\CRM\BPM в єдину інформаційну платформу OneBox. Інформаційна платформа дозволяє проводити будь які розрахунки спрямовані на пошук найоптимальнішого варіанту діяльності. Важливим етапом реалізації алгоритму є суміщення у часі процесу оформлення договору та замовлення обладнання тендерним та логістичним відділами, шляхом налагодження комунікації між ними. Після впровадження нової системи постачання в компанії ТОВ «Медігран»: терміни виконання закупівлі скоротилися від двох місяців до 2-3 тижнів; поява нового асортименту продукції та розширення сегменту, нових виробників та постачальників; співпраця з надійними постачальниками та розрив контракту з ненадійними для споживачів та фірми ТОВ «Медігран»; випадки виходу за рамки бюджету скоротилися в 6-7 разів; розроблений регламент обробки непередбачених витрат; контроль бізнес-процесу з боку керуючої компанії дав більше 4 млн. гривень економії протягом перших 3 місяців; тісна робота з постачальниками скоротила запаси на складі на 70%, частота оновлення запасів зросла в 3-5 разів; якість товару суттєво підвищилась після домовленостей з постачальниками / зміни постачальників; більше 90% замовлень на закупівлю поставлені в термін.Документ Моніторинг якості при сертифікації колісних транспортних засобів(Університет «КРОК», 2020) Алькема, В.Г.; Кібиш, Л.А.; Алькема, Віктор ГригоровичУ статті проведено системний аналіз термінів сертифікація колісних транспортних засобів та процесу перевірки системи якості. Сертифікація колісних транспортних засобів – процедура яка об’єднує сукупність взаємопов’язаних видів діяльності, яка перетворює входи на виходи, тобто застосовується процесний підхід. Встановлено, що процес перевірки системи якості – це незалежний, систематичний аналіз, який дозволяє визначити, що діяльність в галузі якості та результати, що пов’язані з нею, відповідають запланованим заходам, дійсно виконуються, придатні для досягнення цілей органу сертифікації колісних транспортних засобів. Особливістю процесів сертифікації є те, що відповідність одержаної в її результаті послуги не піддається простій перевірці звичайними методами і такі процеси називають спеціальними. Встановлено, що у межах системи якості необхідно розробити методики, що встановлюють вимоги до здійснення всіх пов’язаних з виконанням послуги процесів, включаючи три основоположні процеси: маркетинг, проектування і надання послуги. Узагальнюючи думки різних авторів, сформульовано висновок про те, що існуючі сучасні методи менеджмента якості відрізняються соціальною спрямованістю в широкому розумінні, сучасні методи керування найбільш повно відображені в концепції «загального керування якістю». Безперервне поліпшення якості є одним з основних елементів успіху стратегії якості. Домінуючою насьогодні є концепція постійного поліпшення якості (Annual Quality Improverment), яка орієнтована на довгострокові результати за рахунок зосередженості на стратегічних рішеннях, в основу якої покладено трилогію Джурана, що визначила основні стадії безперервно здійснюваних робіт з управління якістю: планування якості — контроль якості — поліпшення якості. На основі аналізу досліджень щодо еволюційного вирішення проблеми забезпечення якості зроблений висновок про те, що найсуттєвішим недоліком усіх систем і підходів управління якістю є їх спрямованість на продукцію, а не на споживача, його потреби та ступінь задоволення його вимог. В проектах забезпечення якості при управління якістю сертифікації колісних транспортних засобів, задоволеність споживача може бути досягнута лише за наявності гармонії між відповідальністю керівництва, персоналом та матеріальними ресурсами і структурою системи управління якістю. В статті проведено аналіз функціонування системи управління якістю органа сертифікації колісних транспортних засобів щодо ступеню її відповідності, внутрішній аудит системи управління якістю органу сертифікації колісних транспортних засобів державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ». На основі проведеного аудиту було рекомендовано впровадження «Контрольних карт Шухарта». Аналіз процесу надання послуг по тривалості його виконання за допомогою отриманих карт мав за мету виявлення причин варіабельності показників якості процесу і прийняття заходів по зменшенню цієї варіабельності. Це дало можливість сформувати та реалізувати модель процесного підходу до реалізації послуги з сертифікації ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» та охопити усі вимоги системи управління якістю, необхідні для проведення в подальшому моніторингу, вимірювання й поліпшення характеристик процесів.Документ Управлінська проблема вибору закладу для проведення клінічних досліджень(Університет «КРОК», 2020) Сумець, О.М.; Алькема, В.Г.; Сумець, Олександр Михайлович; Алькема, Віктор ГригоровичСфера клінічних досліджень на цей момент часу фахівцями вже почала розглядатися як один із складників економіки країни. На якість виконання клінічних досліджень впливає чисельна кількість факторів, починаючи від рівня організації останнього, і закінчуючи місцем їхнього проведення. Останній фактор потребує додаткового дослідження, бо в науковій і методичній літературі питанню вибору медичного закладу, де буде проводитися клінічне дослідження, приділяється недостатньо уваги. Цим і обґрунтовується актуальність питання, яке буде розглянуто в статті. Метою статті є виконання попередньої оцінки комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги “Русанівка”» Дніпровського району м. Києва для встановлення можливостей виконання на його базі клінічних досліджень фармацевтичних препаратів. В ході дослідження наведено результати попередньої оцінки комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги “Русанівка”» Дніпровського району м. Києва щодо встановлення можливостей виконання на його базі клінічних досліджень фармацевтичних препаратів. Основною метою його діяльності є профілактика і попередження захворювань, збереження та зміцнення здоров’я жителів району. Зазначено, що в Центрі первинної медико-санітарної допомоги забезпечується максимальна доступність послуг для пацієнтів, справедливий розподіл ресурсів охорони здоров’я, інтегроване і координоване надання комплексних профілактичних, лікувальних, реабілітаційних та паліативних послуг на первинному рівні. Для здійснення попередньої оцінки медичного закладу авторами виконано якісно-кількісний аналіз завдань Центру первинної медико-санітарної допомоги з надання медичних послуг населенню визначеного переліку, планової його потужності щодо обслуговування населення, кількості закріплених осіб за одним лікарем для медичного обслуговування, вікової структури прикріпленого до медичного закладу населення, рівня навантаження на одного лікаря щодо прикріплених осіб, рівня забезпечення закладу медичним персоналом, рівня кваліфікації медичного персоналу. Констатовано, що саме цей перелік критеріїв надасть можливість менеджерам клінічних досліджень виконати попередню оперативну оцінку можливостей виконання клінічних досліджень на базі конкретного медичного закладу. Встановлено, що комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги “Русанівка”» Дніпровського району м. Києва може бути прийнятий за базу для виконання клінічних досліджень фармацевтичних препаратів.Документ Аналіз сучасних підходів до оцінки стану економічної безпеки торговельних підприємств(Університет «КРОК», 2020) Алькема, В.Г.; Кучмєєв, О.М.; Алькема, Віктор ГригоровичУ статті продемонстровано, що торговельні підприємства функціонують з зовнішнім середовищем, яке характеризується зростанням нестабільності та наявністю численних дестабілізуючих чинників. Ринкове середовище як частина цього середовища є високо конкурентним і вимагає постійних зусиль для утримання власної конкурентної позиції в умовах наявності недобросовісної конкуренції. Визначено актуальність для менеджменту сучасних торговельних підприємств проблеми забезпечення належної економічної безпеки торговельних підприємств. Продемонстровано, що завдання управління забезпеченням економічної безпеки є одним з пріоритетних функцій сучасного менеджменту торговельних підприємств. Доведено, що наявність на торговельних підприємствах дієвої системи управління забезпеченням економічної безпеки надасть можливість швидко виявити та локалізувати загрози успішній діяльності. Визначено основу ефективності такої системи – своєчасні та адекватні ситуації економічної безпеки управлінські рішення. Вказано, що для розробки та прийняття таких рішень необхідно мати комплексну методику оцінки стану економічної безпеки торговельного підприємства. Показано проблеми створення універсальної методики для торговельних підприємств які функціонують на різних ринках (споживчому та промисловому) та сферах(оптова торгівля, оптово-роздрібна торгівля, рітейл, електронна торгівля тощо. Вказано також і на відмінності в диференціації менеджментом складових економічної безпеки торговельного підприємства. Здійснено системний аналіз сучасних підходів до оцінки стану економічної безпеки торговельних підприємств. Визначено їх спільні та відмінні риси, а також вказано на основні недоліки існуючих підходів до оцінки економічної безпеки торговельних підприємств. Запропоновано напрямки вдосконалення існуючих методик та визначено невідкладність вирішення завдання створення комплексної методики оцінки економічної безпеки торговельних підприємств різних видів в сучасних умовах господарювання.Документ Управлінський аналіз кадрових ризиків системи управління персоналом в банківських установах(Університет «КРОК», 2021) Алькема, В.Г.; Денис, В.А.; Алькема, Віктор ГригоровичУ статті розглянуто підходи різних науковців до поняття «кадрового ризику» та здійснено їх узагальнення. Наведено результати аналізу кадрових ризиків системи управління персоналом банківської установи за допомогою інтегрального підходу. Запропонований методичний підхід щодо аналізу кадрових ризиків відповідає сучасним тенденціям розвитку системи управління персоналом та чинним вимогам до управління ризиками у вітчизняних банківських установах. Даний підхід допомагає вчасно виявити та оцінити кадрові ризики, які виникають в процесі діяльності банківських установ та оперативно прийняти відповідні управлінські рішення для реагування на конкретні ризики. Цей підхід дозволяє оцінити вплив кадрових ризиків системи управління персоналом комплексно, і тому в аналізі запропоновані такі її підсистеми: підбір та найм персоналу, адаптація персоналу, навчання та розвиток персоналу, оцінка персоналу, мотивація персоналу, контроль персоналу, вивільнення персоналу та неефективне використання персоналу. Визначений в процесі аналізу рівень кадрового ризику дає можливість оцінити критичність ситуації в системі управління персоналом банківської установи та необхідність прийняття управлінських рішень щодо їх усунення. Таким чином, метою статті є удосконалення методичного підходу до комплексного оцінювання кадрових ризиків, які виникають на різних етапах процесу управління персоналом банківської установи за допомогою розрахунку інтегрального рівня ризику та інтерпретації отриманих оцінок з використанням шкали Харрінгтона. У результаті аналізу кадрових ризиків в сучасних умовах господарювання банківської установи визначено підсистеми, які становлять найбільші чинники ризиків, що впливають на систему управління персоналом, а саме: адаптації персоналу, навчання та розвитку персоналу, оцінки персоналу та мотивації персоналу. Також на основі проведеного аналізу можуть бути прийняті відповідні управлінські рішення щодо впливу на виявлені кадрові ризики та їх усунення з метою підвищення ефективності діяльності банківської установи.Документ Впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості(Університет «КРОК», 2021) Алькема, В.Г.; Кириченко, О.С.; Алькема, Віктор Григорович; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено перспективи впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості. Метою статті є дослідження перспектив впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості. Визначено провідну роль держави, яка створює передумови, формує нормативно-правовий та інституційний базис на засадах якого відбувається впровадження публічно-приватного партнерства і забезпечується успішна реалізація спільних програм. Розроблено механізм формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства , що є ефективним механізмом залучення до процесів взаємодії та інвестиційних процесів суспільства, громад і громадян країни. Виявлено необхідність одночасної комплексної реалізації значної кількості державних цільових програм, та безпосередньо інноваційно-інвестиційних проектів модернізації що потребує залучення та акумулювання значних обсягів фінансових інвестиційних ресурсів і не може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, чи окремих промислових підприємств. Визначено, що механізм формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства, із визначенням основних принципів його формування та дії, суб’єктів-учасників, їх функцій в спільних діях, дає можливість сформувати в країні поле взаємодії суспільства, держави, наукових, фінансових інститутів, промисловості, бізнесу і забезпечить реалізацію цільових державних проектів та програм модернізації промисловості із залученням та цільовим спрямуванням як зовнішніх так і внутрішніх інвестиційний, інноваційних, фінансових, матеріальних ресурсів. Визначено основні принципи механізму формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства: узгодженості інтересів держави та приватних партнерів; верховенства права, стратегічної цільової орієнтованості, інформаційної відкритості і прозорості, пріоритетності суспільних інтересів, соціальної відповідальності бізнесу, ефективності бюджетних витрат забезпечення вищої ефективності діяльності, забезпечення державного контролю.Документ Прикладні аспекти оцінювання рівня інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості України(Університет «КРОК», 2021) Алькема, В.Г.; Кириченко, О.С.; Алькема, Віктор Григорович; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено прикладні аспекти оцінювання рівня інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості України Сформовано модель розрахунку Індексу інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості України, за окремими регіонами та загального інтегрального Індексу інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості, що характеризує різні аспекти інноваційної діяльності та перспективи інноваційного розвитку і може застосовуватися із метою оцінки стану інноваційного техніко-технологічного розвитку та інвестиційного забезпечення як окремих регіонів так і України, в цілому. Здійснено формування сукупності кількісних показників інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку. Визначено такі показники як: кількість впроваджених нових інноваційних видів продукції; кількість впроваджених нових технологічних процесів; кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації; кількість промислових підприємств, що впроваджували інноваційні процеси; кількість промислових підприємств, що впроваджували інноваційні види продукції; обсяг фінансування інноваційної діяльності; обсяг фінансування інноваційної діяльності за рахунок власних коштів підприємств; освоєння виробництва нових машин устаткування; загальний обсяг витрат на придбання нових технологій; обсяг реалізованої інноваційної продукції за регіонами; обсяг реалізованої інноваційної продукції нової для ринку; кількість підприємств, що реалізували інноваційну продукцію за межі України; обсяг реалізованої інноваційної продукції за межі України; кількість промислових підприємств, що реалізували інноваційну продукцію нову для ринку; кількість промислових підприємств, що реалізували інноваційну продукцію; обсяг витрат на придбання машин, обладнання, програмного забезпечення; обсяг витрат на проведення внутрішніх НДР; обсяг інвестицій за регіонами. Всього вісімнадцять показників, що характеризують різні аспекти як інвестиційного та інноваційного забезпечення так і процесів інноваційного розвитку та їх результатів в вигляді обсягів реалізованої інноваційної продукції, реалізованої інноваційної продукції нової для ринку та загальних обсягів інноваційної продукції промисловості, що експортується областями України. Обгрунтовано, що зазначені показники та розроблена модель дають можливість дослідити стан та динаміку змін того чи іншого показника, визначити як окремо так і в їх сукупності стан інноваційного розвитку промисловості кожної із областей України та загалом промисловості України, визначити Індекс інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості кожної із областей України та розрахувати загальний Індекс інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку України.Документ Стан мотивації управлінського персоналу комунальних некомерційних закладів другого і третього рівнів медичної допомоги(Університет «КРОК», 2021) Сумець, О.М.; Алькема, В.Г.; Сумець, Олександр Михайлович; Алькема, Віктор ГригоровичУ статті наведено результати оцінки стану мотивації управлінського персоналу комунального некомерційного підприємства «Харківська міська лікарня № 27» Харківської міської ради. Метою статті є дослідження стану мотивації персоналу вітчизняних комунальних некомерційних закладів другого і третього рівнів медичної допомоги. Дане підприємство відноситься до медичних закладів другого і третього рівнів надання медичної допомоги населенню. Констатовано, що на цей момент часу мотиваційні фактори не відповідають складності виконуваної медиками роботи і не забезпечують достатніх стимулів виконання професійних обов’язків. А це головним чином впливає на якість і своєчасність надання належної медичної допомоги населенню. Встановлено, що і на теперішній час у вітчизняних медичних закладах, що належать до комунальної власності громад, залищилися старі підходи до стимулювання праці персоналу, зокрема головних лікарів і їх заступників, завідувачів відділень. Метою статті є дослідження стану мотивації персоналу вітчизняних комунальних некомерційних закладів другого і третього рівнів медичної допомоги. У результаті аналізу стану мотивації керівників середньої і вищої ланок управління комунальним некомерційним підприємством «Харківська міська лікарня № 27» Харківської міської ради встановлено, що посадові оклади завідувачів віділень лікарні замалі для забезпечення належного рівня якості життя і відношення до роботи. Встановлені доплати і надбавки до основного окладу не відповідають складності виконуваної роботи адміністративно-управлінського персоналу (заступників головного лікаря). З огляду на відповідальність і складність виконуваних функцій рекомендовано для поліпшення якості обслуговування пацієнтів місцевим і державним органам влади знайти можливості підвищення грошової винагороди за роботу медичних працівників за рахунок створення додаткових преміальних фондів.