Вчені записки Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія"). Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання. Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень). Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Історико-економічний сегмент сучасної парадигми економічної науки
    (Університет «КРОК», 2018) Колядич, О.І.
    У статті аналізується місце та роль історико-економічної наукової складової у сучасній парадигмі економічної науки. Виявлені недоліки сучасної освітньої концепції в Україні обумовлені зменшенням частки історико-економічних дисциплін та їх можливими наслідками. Основною причиною цього скорочення є позитивістське ставлення, властиве «основному» економічної науки. Також поширеною є думка, що історія та філософія не можуть призвести до «універсальних законів, як математика чи механіка». Історико-економічна наука розглядається як багатопрофільна наука, яка формується на стику двох історій і економіки і надає їй універсальний підтекст. Висловлено думку, що історико-економічна сфера, як важливий сегмент економічної науки, має ряд переваг та векторів для подальшого розвитку. Серед них - застосування зовнішньополітичного підходу до еволюції економічної теорії, що сприяє побудові економічного наукового суспільства. Кумулятивний підхід дає підстави вважати розвиток науки як еволюційний прогресивний та безперервний процес, який формує історичну пам'ять і широту мислення. Історичний інституціоналізм в історико-економічних дослідженнях сприяє розробці історичного, як структурного, так і нормативного вибору для подальших змін у системі. Підкреслюється, що історія економічних вчень визначається множинністю форм, що дозволяє розглядати економічні процеси з різних концептуальних позицій. Як результат, це призводить до формування компетенції дослідника альтернативного мислення. Відзначено, що включення в методологічну матрицю системного підходу разом з цивілізаційною парадигмою зміцнює стипендію та надає ексклюзивність історико - економічним дисциплінам при розгляді досліджуваних об'єктів при їх розвитку на всіх етапах життєвого циклу. У статті підкреслюється, що дисципліни історико-економічного профілю мають унікальну перевагу в розумінні презентації, беручи до уваги факти в динаміці (наприклад, зміна стану та форм економічної системи, види конкуренції та їх пояснення фахівцями економістів тощо).