Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Корпоративне волонтерство як інструмент управління лояльністю стейкхолдерів організації(Університет «КРОК», 2024) Наумова, Олена; Копил, Андрій; Наумова, Олена ОлександрівнаУ статті досліджено важливість застосування корпоративного волонтерства, як одного з інструментів управління лояльністю стейкхолдерів організації. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена поточною економічною ситуацією в Україні, яка в загальному може бути охарактеризована терміном «ресурсна криза». Складовими такої кризи, зокрема, є війна, зниження ділової активності організацій, негативна ситуація на ринку праці України, падіння купівельної спроможності населення, проблеми в енергетичній сфері та інше. Зазначені фактори вимагають від організацій запровадження нових інструментів та практик щодо підвищення лояльності стейкхолдерів, а також управління цією лояльністю. Метою даної статті є дослідження явища корпоративного волонтерства, саме як управлінського інструмента, який організації можуть застосовувати при стратегічному плануванні, а також в своїй повсякденній діяльності для управління лояльністю стейкхолдерів. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, методи систематизації та узагальнення, метод опитування. Отримані наукові результаті полягають у поглибленні теоретичних засад щодо впливу корпоративного волонтерства на лояльність стейкхолдерів організації. Запропоновано альтернативні варіанти визначення термінів «інструмент управління лояльністю» та «корпоративне волонтерство». Обґрунтовано твердження, що корпоративне волонтерство є інструментом управління лояльністю стейкхолдерів організації. Виявлено напрями впливу корпоративного волонтерства на досягнення організацією стратегічних цілей. Виконано порівняльний аналіз інструменту управління лояльністю та корпоративного волонтерства. Систематизовано за результатами опитування 100 респондентів інструменти управління лояльністю клієнтів та працівників організацій. Перспективи подальших досліджень полягають в поглибленому аналізі впливу корпоративного волонтерства на лояльність стейкхолдерів організації, розробці методичних рекомендацій щодо використання корпоративного волонтерства як інструменту управління лояльністю стейкхолдерів організації серед малих та середніх організацій.Документ Туристична галузь в умовах пандемії COVID-19 та змін клімату: виклики та перспективи(Університет «КРОК», 2022) Наумова, Олена; Наумова, Марія; Наумова, Олена ОлександрівнаУ статті аналізується чинники, які впливають на розвиток туристичної галузі. Відзначено, що стійке зростання туристичної галузі протягом 10 років до пандемії Covid-19 зумовлено багатьма чинниками, серед яких важливе місце відведено зростанню чисельності споживачів туристичних послуг з доходами середнього класу, послаблення візового режиму у багатьох країнах світу, розвиток транспортної інфраструктури та соціальних мереж. Метою аналізу статті є дослідження впливу на туристичну галузь пандемії Covid-19 та змін клімату, з’ясовано напрями адаптації туристичної галузі до цих викликів. Закриття міждержавних кордонів з початку пандемії, падіння обсягів повітряних міжнародних перевезень, зупинення роботи готелів та закладів розваг, обмеження роботи закладів харчування, зростання безробіття, скорочення доходів та заощаджень споживачів, зміна структури споживання, обмеження свободи на пересування людей, небезпека захворіти на коронавірус та висока невизначеність – спричинило катастрофічне падіння попиту на туристичні послуги. Зміна клімату також вкрай негативно позначається на розвитку туризму. Найбільш популярні туристичні напрями у світі в значній мірі потерпають від змін клімату, які ми спостерігаємо у вигляді збільшення площ пожеж, зростання чисельності багатоденних повеней, посилення ерозії прибережних морських територій. З іншого боку, надмірний попит на туристичні послуги у світі негативно позначився на змінах клімату. На всі туристичні поїздки припадає за різними підрахунками близько 5,6% всіх викидів CO2 у світі. Їх продукує транспорт, житло та всі види туристичної діяльності. Необхідно враховувати, що на привабливість туристичних дестинацій прямо впливає проблема масштабності скорочення біорізноманіття, доступність та ціна чистої прісної води, рівень забруднення повітря, обсяги відходів від готелів та закладів харчування, шкідливі викиди від роботи транспорту. Тому криза туристичної галузі внаслідок пандемії Covid-19 сприяла її зміні в бік стійкого розвитку туризму, розбудови туристичної екосистеми та зеленої інфраструктури.Документ Життєвий цикл туристичних дестинацій в контексті управління розвитком(Університет «КРОК», 2023) Наумова, Олена; Кудряшов, Євгеній; Наумова, Олена ОлександрівнаРозуміння концепції життєвого циклу туристичних дестинацій дає змогу ефективно управляти її розвитком та покращувати позитивні ефекти від її функціонування. Мета статті - проаналізувати концепцію життєвого циклу туристичної дестинації у відповідності до процесів управління. Під час дослідження застосовані методи: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, типізація та інші. Результатами дослідження є якісне розуміння категорії «туристична дестинація» та її складових. Дане дослідження розглядає складові, які можуть охарактеризувати структуру системи, а саме: туристична атракція, сервісна та сполучна інфраструктури, посередники та допоміжні служби, туристичний продукт. Було виявлено, що важливими є знання суб’єктів управління, а також визначено показники, які відповідають за зміну етапу життєвого циклу. З-поміж них в дослідженні були виділені наступні: рівень туристичних прибуттів, стан навколишнього середовища, стан туристичної інфраструктури, ставлення місцевого населення до життя в межах туристичної дестинації. При цьому дослідження враховує чинники впливу, які також можуть зумовлювати прискорення зміни етапу життєвого циклу туристичної дестинації. Серед них можна виділити: державну та регіональну політику в сфері туризму, наявність конкуренції, рівень розвитку транспортної та сервісної інфраструктури. Також було визначено, що процес управління розвитком туристичної дестинації з урахуванням життєвого циклу – це послідовні кроки, які можуть повторюватися циклічно на кожному етапі. При цьому використовують різні практичні інструменти, які будуть більш доцільними відносно певного етапу життєвого циклу. Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що воно може бути використане для поглибленого вивчення тематики концепції життєвого циклу туристичної дестинації та послугувати основою для подальших наукових досліджень з даної тематики.