Вчені записки Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія"). Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання. Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень). Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).

Переглянути

Фільтри

2018 - 20193

Налаштування

Автор: search.filters.author.Терон, І.В.

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Вплив соціального капіталу на стабільність розвитку ринку праці: контекст безпеки
    (Університет «КРОК», 2018) Терон, І.В.
    Стаття присвячена дослідженню сутності впливу соціального капіталу на стабільність розвитку ринку праці поселень та економічну безпеку держави. Визначено, що соціальний капітал є важливим невикористаним резервом забезпечення стабільного розвитку ринку праці, високих стандартів якості трудового життя. та соціальної напруженості в країні. Сформульовано визначення соціального капіталу та його структурні аспекти, які формують основу для виконання їхніх конкретних практичних функцій у контексті подолання загроз національній економічній безпеці. Викладено методичну схему дослідження впливу соціального капіталу на функціонування ринку праці та динаміку його розвитку. Визначено аспекти наукового аналізу соціально-трудових ефектів соціального капіталу у контексті дотримання економічної безпеки країни. Для упередження і мінімізації загроз національній економіці необхідно забезпечити оцінку узгодженого впливу соціального капіталу та світових мегатрендів, інноватизації, соціалізації, інформатизації та фінансизації на ринок праці; з‘ясування напрямів структурно-динамічного впливу компонент впливу соціального капіталу на якість та темпи розвитку ринку праці. Здійснено акцент на виявленні особливостей і тенденцій розвитку ринку праці країни під впливом соціального капіталу; з‘ясування загроз для збалансованості соціальних та економічних інтересів учасників соціально-трудових відносин; виявлення компенсаційних ресурсів, потенційних можливостей наявного соціального капіталу; обґрунтування імперативів та механізмів формування продуктивного соціального капіталу як умови стабільного соціально орієнтованого розвитку ринку праці. Показано, що використання даної схеми забезпечить надійність прогнозного оцінювання ринку праці країни та її регіонів з позицій національної безпеки та конкурентоспроможності і стабільності розвитку національної економіки.
  • Ескіз
    Документ
    Інтереси суб’єктів соціального розвитку сільських поселень: сутність та структура пріоритетів
    (Університет «КРОК», 2018) Терон, І.В.
    Стаття присвячена дослідженню сутності інтересів основних суб'єктів соціального розвитку поселень як важливого індикатора ефективності реформ. Визначено, що гармонізація і збалансоване забезпечення інтересів основних суб'єктів соціального розвитку є умовою досягнення необхідних параметрів якості та динаміки суспільно-економічного прогресу. Сформульовано напрями соціального розвитку сільських поселень, які враховують мультикомпонентність та інтегративність цього феномену. Виокремлено основні суб'єкти соціального розвитку сільських поселень — державу, сільське населення, бізнес-спільнот. Обґрунтовано конкретний зміст та трирівневу структуру інтересів суб'єктів соціального розвитку (державно-поселенські; громадівсько-поселенські; індивідуально-поселенські), які можуть бути реалізовані у цьому процесі. Визначено, що дані інтереси у сфері соціального розвитку сільських поселень мають спільну природу, теоретично є в цілому взаємно несуперечливими і навіть гармонійними. Доведено що через максимізацію найбільш впливовими учасниками соціального розвитку власних вигід, неоднорідність, змінність їх інтересів у динаміці в нестабільних умовах зовнішнього середовища відбулось порушення паритету у системі інтересів суб'єктів соціального розвитку сільських поселень. За широкого декларування дотримання потреб та інтересів сільських мешканців на сьогодні відсутні реальні механізми забезпечення їх соціально-економічних потреб та формування повноцінного середовища життєдіяльності. Визначено, що нині соціальні потреби сільських мешканців ігноруються, їх інтереси при виборі пріоритетів регулювання сільського соціального розвитку та прийнятті управлінських рішень не враховуються належною мірою. Це має негативні наслідки для соціодинаміки розвитку сільських територій України: руйнування соціальної інфраструктури; зростання безробіття, міграцію робочої сили, деградацію людського капіталу, непродуктивну мутацію соціального капіталу.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінювання розвитку внутрішнього ринку праці у контексті безпеки та інклюзивності економічного зростання
    (Університет «КРОК», 2019) Терон, І.В.
    Стаття присвячена дослідженню стану внутрішнього розвитку ринку праці сільських поселень регіонів України у парадигмі інклюзивного економічного зростання.Обґрунтовано, що параметри функціонування і рівень розвитку внутрішнього ринку праці є головними маркерами відповідності розвитку регіонів вимогам інклюзивного економічного зростання. Відповідно до змісту інклюзивного зростання сформульовано показники оцінки рівня розвитку внутрішнього ринку праці на прикладі сільських поселень. Запропоновано кількісні критерії депресивності і кризовості стану внутрішнього ринку праці: рівень зайнятості за методикою Міжнародної організації праці — нижчий за середньоукраїнський рівень на 20 %;рівень зареєстрованого безробіття осіб працездатного віку — вищий за середній по країні на 30 %;рівень безробіття за методологією МОП для осіб 15-70 років вищий за середній по країні на 30 %;тривалість пошуку роботи на повному ринку праці — вища за середній по країні показник на 30%.В статті для оцінки рівня розвитку внутрішнього ринку праці регіонів використано таксономічний показник рівня розвитку З. Хельвіга. За розрахунками, відсутні такі регіони, які є проблемними за усіма сформулюваними критеріями. Однак за окремими критеріями інклюзивності зростання усі регіони країни є проблемними. Обгрунтовано, що: переважна більшість областей характеризується нестійкістю тенденцій щодо змін параметрів продуктивності зайнятості чи соціальної напруженості;регіони з високим інтегральним показником рівня розвитку внутрішнього ринку праці сільських поселень відзначаються стійкими тенденціями забезпечення інклюзивності функціонування соціально-трудової сфери; економічна поведінка сільського населення регіонів є найбільш мобільною і адаптованою до сучасних змін; депресивні області з низькими (порівняно з середньо українськими) загальноекономічними параметрами мають обмежений трудоресурсний потенціал забезпечення інклюзивності економічного розвитку. Визначено, що довготривалість і стійкість негативних тенденцій внутрішнього ринку праці окремих областей формують пастку економічної відсталості, соціальної напруженості, знищують потенціал досягнення інклюзивної якості економічних трансформацій в країні.