Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
18 результатів
Результати пошуку
Документ Концептуальні засади, сутність інноваційної діяльності підприємств в умовах діджіталізації бізнесу(Університет «КРОК», 2024) Рожок, МаксимУ статті досліджено питання концептуальних засад, сутності інноваційної діяльності підприємств в умовах діджіталізації.Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що загальносвітові технологічні, суспільно-економічні зміни, розробка, впровадження та перехід до технологій Четвертої промислової революції та Індустрії 4.0. та динамічний рух до формування нової цифрової економіки, цифрового суспільства пришвидшують діджіталізацію всіх сфер життя. Проте процеси діджіталізації потребують обгрунтування теоретико-методичних засад які формують підгрунтя їх розбудови та впровадження. Метою статті є дослідження концептуальних засад, сутності інноваційної діяльності підприємств в умовах діджіталізації. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; технологічний, логічно-діалектичний, змістовно-суб’єктний, системний, структурний методологічні підходи. Отримані наукові результати полягають у дослідженні концептуальних засад інноваційної діяльності підприємств в умовах діджіталізації та виявленні дуалістичної сутності діджіталізації яка в сучасних умовах техніко-технологічного розвитку одночасно виступає як змістом так і засобом інноваційної діяльності. Визначено, що інноваційна діяльність підприємств в умовах діджіталізації має розглядатися з двох головних позицій: як впровадження цифрових технологій, цифровізації, що складає головний зміст інноваційної діяльності сучасних підприємств; та за другою позицією – як засобу адже саме впровадження інновацій здійснюється в сучасних умовах на засадах та з застосуванням нових цифрових технологій, що є головними технологічними інструментами як розробки так і впровадження інновацій. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності обгрунтування та розробки стратегій діджіталізації інноваційної діяльності підприємств які були б орієнтовані одночасно на врахування технологічних змін та ринкової кон’юнктури з формуванням середовища швидкої цифрової взаємодії бізнесу та споживачів, комфортної та доступної для користувачів всіх груп; формування відповідного інституційного середовища, правових та інституційних умов які забезпечуватимуть їх ефективне масштабне застосування та дослідження науково-практичних завдань впровадження цифровізації в системах управління окремих підприємств, бізнесу.Документ Європейські підходи у клінічній психології: інтеграція практик та інновацій в умовах війни в Україні(Університет «КРОК», 2024) Бурлакова, Ірина; Оксютович, Марина; Кондес, Тетяна; Гаркуша, Світлана; Кондес, Тетяна ВасилівнаУ статті розглядаються європейські підходи в клінічній психології з акцентом на інтеграцію практик та інновацій в умовах війни в Україні. Метою цієї статті є дослідження та аналіз європейських підходів у клінічній психології, інтеграція практик та інноваційних методів для надання психологічної допомоги в умовах війни в Україні, а також розробка рекомендацій для ефективного застосування цих підходів у роботі з постраждалими від військових дій. Для проведення досліджень були використані методи теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний метод, метод системного аналізу та синтезу, а також метод порівняння. Дослідження зосереджене на вивченні ефективних методів психологічної підтримки, адаптації та реабілітації постраждалих в умовах стресу та травми. Аналізуються різні підходи європейських клінічних психологів та їх можливе застосування в Україні. Особлива увага приділяється практикам та інноваційним методам, які сприяють покращенню психічного здоров'я. військових та цивільних, які зазнали значних психологічних травм. Незважаючи на значний потенціал і важливість європейського досвіду в клінічній психології, Україні складно повністю інтегрувати цей досвід, тому розглянуто причини та запропоновано заходи, які скеровані на ефективніше використання європейського досвіду у клінічній психології і покращити підтримку та відновлення психічного здоров'я людей в період та після війни.В статті підкреслюється необхідність розробки спеціальних програм та тренінгів для українських психологів, що працюють з постраждалими від війни та впровадження таких технологій крізь призму системно-цілісного підходу, який передбачає шість ключових етапів. Результати дослідження демонструють важливість інтеграції європейських практик в українську клінічну психологію для підвищення ефективності надання психологічної допомоги в умовах обмеженого доступу до традиційних методів терапії війни.Документ Поточний стан розвитку відновлювальних джерел енергії в країнах ЄС(Університет «КРОК», 2020) Бобров, Є.А.; Бобров, Євгеній АнатолійовичВідновлювана енергія є одним з пріоритетів Енергетичного союзу. Директива 2009/28/ЄС про заохочення використання енергії з відновлювальних джерел є центральним елементом політики Енергетичного союзу та ключовим рушієм для досягнення цілей відновлюваної енергії на 2020 рік. З точки зору забезпечення енергетичної безпеки відновлювані джерела енергії зменшують залежність від імпорту горючих корисних копалин. Збільшення використання відновлюваної енергії дозволило ЄС зменшити попит на горючі корисні копалини. Аналогічно, європейська залежність від імпорту енергії знизиться завдяки первинному енергопостачанню, яке значною мірою відбуватиметься з відновлюваних джерел енергії. Для внутрішнього енергетичного ринку відновлювані джерела енергії відіграють все більшу роль, зокрема, для ринку електроенергії. Відновлювані джерела енергії є одним з ключових факторів інновацій. У галузі відновлюваних джерел енергії більше половини винаходів компаній, що базуються в ЄС, набувають патентного захисту за межами Європи. Це свідчить про високу цінність нововведень, оскільки патентний захист проводиться з огляду на те, що він має комерційний потенціал на зовнішніх ринках. Це робить ЄС одним із світових інноваційних лідерів. ЄС є орієнтиром у показниках успішних шляхів до енергетичного майбутнього, що базується на відновлюваних джерелах енергії, займаючи передові позиції в енергетичних інноваціях. Галузь відновлюваних джерел енергії є джерелом економічного зростання, робочих місць та значним оборотом фінансів. Зниження вартості технологій у секторі відновлювальної енергетики у поєднанні з діджиталізацією робить відновлювані джерела енергії важливими для споживачів. Реалізована в даний час політика в галузі відновлювальної енергетики та заплановані ініціативи щодо неї можуть бути недостатніми у ряді держав-членів ЄС для досягнення своїх національних обов'язкових цілей вчасно. У цьому контексті триває нова мобілізація зусиль на всіх рівнях та в усьому Європейському Союзі.Документ Управління інноваційним розвитком регіону на основі використання його здатності до самоорганізації в умовах сталого розвитку(Університет «КРОК», 2020) Мельниченко, Г.М.; Гончаренко, М.Ф.; Безчасний, О.У.Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що в сучасному суспільстві найважливішою ознакою інноваційної економіки є різке зростання ролі організації і самоорганізації в науковому і технологічному розвитку. У зв'язку з цим абсолютно змінюється роль нових знань і компетенцій науково-технічної та управлінської еліти та роль самоорганізації у розвитку економіки як методології нелінійного управління складними системами, які знаходяться в стані нестійкості. Відтак дослідження управління інноваційним розвитком регіону на основі його здатності до самоорганізації є дуже вчасним та актуальним. В статті досліджено історичні етапи виникнення і розвитку науки синергетика, яка розкриває фундаментальні основи порядку в природних і соціально-економічних утвореннях, загальні принципи еволюції і самоорганізації складних нерівноважних систем. Визначено зв'язок науки синергетики із процесом самоорганізації. Подане авторське бачення дефініції самоорганізація, яка визначається як процес спонтанного структуроутворення, який є протилежним тенденціям руйнування існуючих структур. Визначено основні критерії та умови створення і функціонування соціально-економічних систем, які само організуються. Визначено, що в само організованій системі повинен бути певний орган, який виконує роль своєрідного фільтру, здатного розпізнавати характер впливів і в залежності від їх виду виконувати ті чи інші дії. Визначено важливість для управління функціонуванням самоорганізації дотримання закону «необхідної різноманітності», який визначає ефективність функціонування складних керованих систем. Сформульовано основні вимоги до формування, функціонування та розвитку систем, які само організують соціально-економічні системи. Досліджено, що процес самоорганізації найбільш повно розкривається через основні принципи синергетики: два принципи буття - гомеостатичність та ієрархічність, і п'ять принципів становлення - нелінійність, нестійкість, незамкнутість, динамічна ієрархічність і спостереження. Проведений автором аналіз дозволив прийти до висновку про те, що інноваційний розвиток регіональних соціально-економічних систем, як і інших складних нелінійних об'єктів, підпорядковується загальним законам самоорганізації.Документ Стан та перспективи переходу до економіки циклічного типу(Університет «КРОК», 2020) Бобров, Є.А.; Бобров, Євгеній АнатолійовичОсновними актуальними загрозами існування людства є ядерна війна, екологічний колапс і технологічний прорив. Всі вони тісно пов’язані як з політикою безпеки, так і з розвитком економіки. Метою даного дослідження є розкрити основні тенденції, пов’язані із переходом до економіки циркулярного типу. Діюча у світі економічна система використовує за рік ресурси, для відновлення яких необхідно півтора року, таким чином здійснюючи незворотній вплив на екосистему планети. Зростання світового ВВП забезпечило суттєвий прогрес і дозволило, певною мірою, звільнитися від зубожіння мільярдам людей. При цьому економічне зростання підживлюється постійним підвищенням попиту на природні ресурси. Це, у свою чергу, призводить до втрати біорізноманіття та проблем з дефіцитом води, які обумовлюються методами, що застосовуються в ході видобутку і переробки природних багатств. Для розбудови циркулярної економіки, яка є нейтральною для клімату започатковується відповідні політичні ініціативи, розробляються програмні дії. Трансформація вже триває, проте концептуальні рішення необхідно розробляти і приймати в найближчі роки. Політика та економіка мають бути спрямовані на те, щоб діяльність, яка сприяє перетворенню суспільства на більш екологічно чисте, ставала економічно вигідною. Найбільш очевидним кроком має стати заборона субсидування будь-якої діяльності, що є шкідливою для навколишнього середовища. В Україні існують широкі можливості для трансформації домінуючої моделі лінійної економіки в екологічно і економічно ефективну циркулярну модель. Розвиток циркулярної економіки в Україні може дати не тільки позитивний екологічний ефект, але й економічний ефект від підвищення енерго- та ресурсної ефективності, а також соціальний ефект від створення додаткових робочих місць, отримання прибутку компаніями в нових галузях і видах діяльності.Документ Роль аудиту маркетингової безпеки для забезпечення економічної безпеки сільськогосподарських підприємств(Університет «КРОК», 2021) Чирва, О.Г.; Бойко, М.В.; Барвінок, М.В.Трансформаційні процеси в економіці України на початку 90- тих років 20 ст., зумовлені переходом до ринкових умов господарювання, призвели до реформування земельних та майнових відносин в сільськогосподарських підприємствах, впровадження різних організаційно-правових форм господарювання суб’єктів агробізнесу. Як наслідок, відбулися суттєві зміни в економічних відносинах між сільськогосподарськими товаровиробниками та переробними підприємствами, постачальниками, посередниками: було зруйновано систему стійких зв'язків з переробною сферою, відмінили державне замовлення на сільськогосподарську продукцію. Мірою зростання конкуренції на ринку організації були змушені концентрувати увагу на зовнішніх процесах, аналізувати їх і враховувати у господарській практиці. Це обумовило виникнення маркетингової концепції і маркетингового підходу в управлінні організаціями, що сприяло появі нового наукового напряму – маркетингового менеджменту, в якому головною діючою особою стало не внутрішнє середовище підприємства, тобто можливості товаровиробника, а споживач. рушійною силою у вирішенні всіх проблем які виникають в діяльності підприємства може стати організація ефективної маркетингової діяльності, яка би значно полегшила як виробничу, так і ринкову діяльність сільськогосподарських підприємств, дала б їм змогу значно посилити свої позиції на ринку сільськогосподарської продукції та матеріально-технічних ресурсів. Метою дослідження є встановлення ролі аудиту маркетингової безпеки для забезпечення економічної безпеки сільськогосподарських підприємств. У статті встановлено місце аудиту маркетингової безпеки в складі аудиту економічної безпеки сільськогосподарських підприємств. Сформовано алгоритм проведення маркетингового аудиту як складової аудиту економічної безпеки сільськогосподарського підприємства. Досліджено етапи та сфери проведення аудиту маркетингу. Систематизовано перелік основних питань аудиту маркетингової безпеки.Документ Концепція управління розвитком інтелектуальних ресурсів економіки України(Університет «КРОК», 2021) Шопша, М.М.В статті представлено концептуальні основи управління розвитком інтелектуальних ресурсів в економіці України, застосування яких підвищить якість вітчизняної освіти й інноваційний поступ відповідно до світових стандартів, сприятиме зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства й систематизації, розвитку інституту спеціалізованого законодавства. Мета статті полягає в обґрунтуванні науково-прикладних засад формування та реалізації концепції управління розвитком інтелектуальних ресурсів економіки України. Освіта, наука та інновації визначаються сучасною економікою як галузі комплексного механізму, з допомогою якого Україна могла б підвищити конкурентоспроможність економіки і закріпити позиції на світовому ринку. Цього можливо досягти лише при: глибокому аналізі інтелектуальних і фінансових ресурсів з урахуванням інтересів науковців, підприємців, споживачів і суспільства в цілому; взаємодії внутрішніх заходів сприяння інноваціям з потребами світового ринку і уподобаннями споживачів; активній участі керівництва держави і приватних підприємств на основі приватно-державного партнерства. Оновлення і розвиток освіти повинні набути випереджального безперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі. Підвищення якісного рівня освіти сприятиме економічному зростанню держави та вирішенню соціальних проблем суспільств. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства. Впровадження положень концепції підвищення ефективності управління розвитком інтелектуальних ресурсів в Україні дасть змогу налагодити тісний взаємозв’язок держави та суспільства щодо управління інтелектуальними ресурсами, що значно підсилить теоретичний і практичний зв'язок між рівнем публічного управління та економічною, політичною безпекою України. Доведено, що формування національного ринку інтелектуальних ресурсів дасть змогу забезпечити Україні статус інтелектуальної держави, що сприятиме її соціально-економічному розвитку за умови відтворення і комерціалізації інтелектуальних ресурсів індивідів, суб’єктів господарювання та суспільства загалом.Документ Сучасні стратегії в міжнародному маркетингу(Університет «КРОК», 2022) Лошенок, О.В.; Галан, Л.В.; Посохов, І.М.Реалії глобалізаційних процесів у світовій економіці створюють нові вимоги для забезпечення сталого розвитку бізнесу, особливо для інноваційно-активних компаній, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю або мають на меті освоєння нових ринків збуту. Важливість застосування новітніх маркетингових стратегій, як в українських, так і в зарубіжних компаніях, була зумовлена необхідністю переорієнтації бізнесу у відповідності до нових викликів і загроз спровокованих наслідками корона-кризи й процесами активної цифрової трансформації практично в усіх галузях економіки. Метою дослідження є аналіз теоретичних аспектів та розроблення практичних рекомендацій формування ефективних маркетингових стратегій для мультинаціональних компаній в розрізі сучасних ринкових тенденцій. У статті розглянуто особливості процесу розроблення сучасних стратегій в міжнародній маркетинговій діяльності крізь призму основних ринкових тенденцій. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти формування конкурентних маркетингових стратегій. Запропоновано процедуру вибору маркетингового інструментарію, застосування якого сприятиме розробці найбільш ефективних управлінських бізнес-рішень при виході компаній на зовнішні ринки. Узагальнено інтерпретації поняття «маркетингова стратегія», а також визначено основні фактори впливу на процес формування міжнародної маркетингової стратегії в розрізі основної бізнес-стратегії компанії. Розглянуто види маркетингових стратегій та наведено їх класифікацію. Запропоновано алгоритм створення міжнародної маркетингової стратегії при виході компаній на світові товарні й високотехнологічні ринки. Обґрунтовано пропозиції щодо реалізації ефективних маркетингових заходів, застосування яких сприятиме досягненню визначених маркетингових цілей компаній у довгостроковій перспективі. Зокрема обґрунтовано доцільність використання інструментів цифрового маркетингу задля посилення конкурентних позицій компаній на міжнародних ринках, забезпечення якісної комунікації та зворотного зв’язку зі споживачами та бізнес-партнерами. Розроблено практичні рекомендації, які допоможуть компаніям створити власну автентичну міжнародну маркетингову стратегію для досягнення конкурентних переваг та довгострокового успіху при виході на нові міжнародні ринки збуту.Документ Концептуалізація актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств(Університет «КРОК», 2022) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання концептуалізації актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств. Сформоване та запропоноване концептуальне бачення відновлення промисловості України на засадах впровадження нових технологій обґрунтовує основні концептуальні аспекти та засади формування і впровадження процесів розвитку вітчизняної промисловості, визначає мету, основні цілі, принципи формування та забезпечення розвитку вітчизняної промисловості, враховує особливості та характеристики її сучасного стану. Виявлено, що цілями економічного відновлення та розвитку промисловості є: техніко-технологічне оновлення виробничих потужностей національної промисловості на основі інноваційних цифрових технологій; інноваційний розвиток розробка та створення нових технологій необхідних для забезпечення розвитку промисловості; інвеституційне забезпечення, залучення інвестицій в процеси модернізації; створення та розвиток нових високотехнологічних виробництв та галузей; зростання конкурентоспроможності та ефективності вітчизняної промисловості; розвиток малого та середнього бізнесу із активним залученням до процесів розробки та впровадження інформаційних технологій проведення НДДКР, розвитку сучасного виробництва; реалізація людського інтелектуального потенціалу, ефективне використання кадрових ресурсів зі зростанням їх якості та соціально-економічного рівня. Визначено основні напрями розвитку промисловості: удосконалення інституційного базису розвитку промисловості України; формування нормативно-правових основ базису розвитку промисловості; активування інноваційного розвитку та розробки нових технологій в Україні; стимулювання інвестиційного забезпечення впровадження інновацій в промисловості України; розвиток цифрової економіки та впровадження цифрових технологій в промисловості; зростання інтелектуального потенціалу та якості кадрового забезпечення промисловості країни; розбудови інноваційної, інвестиційної інфраструктури забезпечення процесів розвитку промисловості України в умовах переходу до технологій Четвертої промислової революції. Важливою складовою концепції є визнання необхідності гармонізації процесів техніко-технологічного розвитку промисловості України та інтеграція із технологіями Четвертої промислової революції та «Індустрії 4.0» у світі.Документ Конкурентоспроможність підприємств в умовах глобального інноваційного розвитку економіки(Університет «КРОК», 2022) Копитко, Марта; Вінічук, Марія; Копитко, Марта ІванівнаМетою статті є обґрунтування теоретико-прикладних засад дослідження конкурентоспроможності підприємств та виявлення основних проблем її розвитку в умовах глобального інноваційного розвитку економіки. Стабільний розвиток економіки країни неможливий без сталого розвитку підприємництва. Поява значних дестабілізуючих чинників ведення господарської діяльності не сприяють зміцненню конкурентоспроможності підприємств, а поглиблення суспільно-політичної кризи, зумовленої повномасштабним вторгненням Росії та територію України, ще більше посилюють процеси дестабілізації та структурні зміни. Як наслідок, значна частина підприємств припинили свою діяльність, інша – досі не може оговтатися від потрясінь, спричинених веденням бойових дій, та не спроможні відновити свою діяльність й бути конкурентоспроможним на ринку. Окреслені тенденції вимагають пошуку ефективних методів виходу із кризи, одним із інструментів яких може стати інтенсифікація інноваційного розвитку. У статті визначено сутність та досліджено особливості конкурентоспроможності підприємств в умовах глобального інноваційного розвитку економіки. Встановлено, що в основними проблемами забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств є низький рівень фінансування інноваційної діяльності підприємств, надмірний податковий тиск на суб’єкти господарювання, несприятливий інвестиційний клімат та збройна агресія Російської Федерації. Обґрунтовано доцільність запровадження інновацій у фінансово-господарську діяльність підприємств з метою підвищення їх конкурентоспроможності та зміцнення позиції на ринку.