Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Діагностика та формування лідерських якостей у здобувачів вишої освіти(Університет «КРОК», 2021) Шулдик, А.В.; Шулдик, Г.О.Конкурентоспроможність випускника закладу вищої освіти на ринку праці залежить не тільки від його професійних навичок, а й від набутих впродовж навчально-професійної діяльності лідерських якостей, які забезпечують для нього ефективну роботу з учнями та колегами, високий рівень емоційного інтелекту, комунікабельність, уміння залагодити конфлікти тощо. Метою статті є здійснити аналіз стану сформованості лідерських якостей здобувачів вищої освіти та дослідити ефективність їх формування засобами розв’язання спеціально підібраних ситуацій. У статті проаналізовано зарубіжну та вітчизняну психологічну літературу з проблеми лідерських якостей здобувачів вищої освіти, описані критерії сформованості лідерських якостей: прояв на високому рівні активності, ініціативності, самостійності, рішучості; розвинуті комунікативні і організаційні здібності; позитивний досвід практичної діяльності і визнання авторитету активіста у внутрішньому і зовнішньому соціумі. Охарактеризовано рівні сформованості лідерських якостей, зокрема низький рівень (лідерські прояви пов’язані із самоствердженням, самореалізацією індивідуальних амбіцій); середній рівень (здобувачі успішно оволодівають професійними навичками управління офіційного лідера, але не проінформовані про різницю в управлінні, не знають як стати неофіційним лідером); високий рівень: відзначається оволодінням здобувачем індивідуально-лідерською, управлінсько-лідерською і комунікативно-прогностичною компетентностями, які включають здатність прогнозувати особистісний і професійний розвиток, життєві перспективи, реалізації власного потенціалу і потенціалу колективу студентської спільноти в освіті. Визначено та перевірено ефективність шляхів удосконалення процесу формування лідерських якостей майбутніх педагогів. Розкрито тенденції, які відбулися у формуванні лідерських якостей майбутніх педагогів у процесі розв’язання спеціально організованих ситуацій.Документ Особливості прояву емоцій здобувачів вищої освіти під час російсько-української війни в Україні(Університет «КРОК», 2023) Шулдик, Анатолій; Шулдик, ГалинаУ статті проаналізовано психологічну літературу про емоції здобувачів вищої освіти в умовах війни 2022 року в Україні. Мета статті – виявити прояви різних видів емоцій у здобувачів вищої освіти та показати їх зміну на початку російсько-української війни та через 10 місяців. Для діагностики домінуючих емоцій використано опитування. Виявлено, що найбільш поширеними були такі емоції: паніка та шок, жах, велика істерика, полярність емоцій, різка зміна настрою, сильних страх (за себе, за рідних, за майбутнє України, за незнання майбутнього), смуток і розпач, невпевненість у своїх силах, ненависть, гнів потужної сили, злість, агресія, песимізм, роздратування, тривога, сум, спустошеність, безнадійність, пригніченість, неспокій, боязкість всього, почуття вини. На фоні цих переживань появляється тремтіння тіла, заціпеніння, оніміння, підвищення тиску, температури тіла, сльози і плач, слабкість у тілі, відсутність апетиту, поганий сон, небажання виконувати будь-яку роботу. Проведено діагностику копінг-стратегій (E. Heim), яка дозволила дослідити 26 ситуаційно-специфічних варіантів копінгу (типів поведінки, реагування на складну ситуацію, боротьбу зі стресом), розподілених на три основні сфери психічної діяльності – когнітивні, емоційні та поведінкові копінг-механізми. Проведено ряд профілактичних та психотерапевтичних онлайн-бесід зі здобувачами вищої освіти щодо регулювання власних емоцій. При повторному опитуванні через десять місяців війни наступили такі зміни емоцій у здобувачів: появилось прагнення не «зациклюватись» та не думати про найгірше, відчуття полегшення від зайнятості чимось. Страх та почуття безвихідності замінили надія та віра в наших людей, з’явилась сильна віра в свою країну та наших захисників, сильний патріотизм та гордість за рідну Україну, віра в те, що Україна переможе. З’явилось відчуття гордості за наших захисників, за те, що Україна вистояла у перші дні війни, появилась сила духу. Згодом кожні хороші новини сприймалися з радістю, а погані – з мужністю. 95% опитаних здобувачів відчувають тепер до агресора тільки злобу й гнів, жадають. Крім цього у 20% респондентів залишились страх, зросла злість, роздратування, ненависть, гнів; а також появились пригнічення, смуток, моральне і фізичне виснажена від постійних сирен. Залишились часті перепади, коливання емоцій, виникли слухові флешбеки. Повторне дослідження копінг-стратегій також свідчить про зміни в емоційних станах здобувачів. Після профілактично-корекційної роботи зросла кількість здобувачів із адаптивними когнітивними копінг-стратегіями (на 25 %), із адаптивними емоційними копінг-стратегіями (на 20 %), із адаптивними поведінковими копінг-стратегіями (на 25 %); зменшилась кількість здобувачів із не адаптивними когнітивними копінг-стратегіями (на 5 %), із не адаптивними емоційними копінг-стратегіями (на 15 %), із не адаптивними поведінковими копінг-стратегіями (на 15 %); зменшилась кількість здобувачів із відносно адаптивними когнітивними копінг-стратегіями (на 20 %), із відносно адаптивними емоційними копінг-стратегіями (на 5 %), із відносно адаптивними поведінковими копінг-стратегіями (на 10 %).Документ Особистісні суперечності здобувачів вищої освіти та їх корекція засобами психодрами(Університет «КРОК», 2023) Шулдик, Анатолій; Шулдик, ГалинаУ статті розглянуто особистісну суперечність як неузгодженість між різними складовими психіки людини (між потребами та можливостями їх задоволення, між свідомістю та несвідомими психічними явищами, між неправильними думками та вчинками і емоціями тощо). Подолання особистісної проблеми – це розуміння та відмова від запрограмованої поведінки, яка не дозволяє досягти поставленої цілі, та поступове формування нових зразків ефективної поведінки. Зараз актуальними залишаються підбір і використання ефективних методів для діагностики та корекції особистісних проблем здобувачів вищої освіти. Мета статті – поглибити розуміння та коригувати особистісні суперечності здобувачів-психологів закладів вищої освіти засобами психодрами. Завдання полягали в коригуванні особистісних суперечностей, які проявлялися через механізми психологічних захистів та кризові стани здобувачів – майбутніх психологів. Для діагностики механізмів психологічних захистів використано опитувальник Р. Плутчика, Г. Келлермана, Г. Конте. Для діагностики та корекції особистісних суперечностей проведено зі здобувачами психодраматичні сесії у процесі вивчення навчальної дисципліни «Психодрама», які включали розминку, вибір протагоніста, психодраматичну дію та шерінг. У результаті нами встановлено такі позитивні зміни. Зменшилася кількість неусвідомлюваних механізмів психологічних захистів – від 15,3% до 10,7%. Зменшилася кількість здобувачів, які не усвідомлювали власні кризові стани (від 25,7% до 10,3%). В середньому розуміння особистісних суперечностей здобувачами збільшилося на 8%. В середньому розуміння особистісних суперечностей майбутніми психологами збільшилося на 8%. Розуміння особистісних суперечностей полягало у виведенні їх на рівень свідомості. Корекція полягала в тому, що переживання (проживання) зовні драми внутрішнього світу допомогла здобувачам глибше усвідомити та опанувати своє минуле і «попрощатися» з ним; повірити в себе, у свої сили й можливості позитивних змін; знайти оптимальні способи поведінки у важких життєвих ситуаціях; освоїти нові ролі й моделі поведінки; скоригувати життєвий сценарій, знайти вихід з конфлікту, зменшити симптоми важких переживань тощо. Заняття з психодрами допомогли здобувачу зрозуміти та відкоригувати особистісні проблеми, а це допомогло йому ефективно працювати в майбутньому з клієнтами під час своєї практики. Отже, важливим методом усвідомлення та корекції особистісних суперечностей стала психодрама.