Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Українська незламність - стійкість державних фінансів в умовах війни(Університет «КРОК», 2024) Петруха, Ніна; Клименко, Катерина; Петруха, СергійСтаття присвячена дослідженню стійкості державних фінансів як фундаменту української незламності в контексті викликів, породжених російсько-українською війною. Мета статті полягає в науково-практичній оцінці проблемних аспектів пов’язаних із – формуванням та функціонуванням стійкості та резильєнтності державних фінансів в умовах війни крізь призму української незламності, окресленні шляхів залучення фінансових ресурсів, котрі можуть бути використані з метою розподілу та перерозподілу на виконання функцій держави та пріоритетних напрямів і заходів державної політики України у воєнний період. У статті проаналізовано трекер державного бюджету України під час війни, досліджено прогноз економічного і соціального розвитку України на 2025–2027 роки з урахуванням песимістичного та оптимістичного сценаріїв розвитку воєнних подій на території нашої держави на базі бачення як Міжнародного валютного фонду, так і Міністерства економіки України, поєднуючи експертні погляди міжнародного та національного рівнів. Авторами здійснено SWOT-аналіз стійкості державних фінансів як передумови української незламності в контексті російсько-української війни, котрий дозволив оцінити сильні й слабкі сторони, можливості загрози (ризики), пов’язані з війною. Розглянуто ймовірні джерела додаткових надходжень для фінансування військових видатків. Висновки підкреслюють необхідність додаткової адаптації державного бюджету до потреб сил безпеки і оборони, що вимагає застосування комплексного підходу до управління державними фінансами, зокрема, змін у структурі витрат на сприяння військовій безпеці та обороні. Дослідниками також обґрунтовано необхідність розроблення Плану Маршалла для повоєнної України з урахуванням цілепокладань в системі управління державними фінансами. Ключові компоненти такого плану повинні враховувати розвиток інфраструктури, сприяння інноваціям, підтримку МСП, а також реформу соціальних систем для забезпечення включеності та справедливості.Документ Reforming a pension security system for rural population(Університет «КРОК», 2021) Petrukha, S.; Petrukha, N.; Hudenko, O.; Mazur, A.; Demydonok, I.The current Ukrainian pension system has long been unable to perform the primary function laid on it –the social protection of the pension-age population, accordingly, the article is devoted to identifying a level of the pension security of the rural population in Ukraine. It reveals practical coordinates of primary factors of reforming the national pension security, namely, a structure of pensioners, dynamics of pension payments and wages of the rural population and by region.Purpose of the article is to study the problems and opportunities of reforming the pension system for the population in rural areas.Existing projects are analyzed, for implementing an accumulative pension system as well as sources of its financing in the future. It is set that ageing of the population is a negative trend in the demographic situation in Ukraine focusing for a long time on increasing a share of pension-age citizens and, accordingly, decreasing a share of the able-bodied population and younger age group population.Special attention is also paid to assessing possible improvement of pension payments of the rural population by implementing an accumulating pension tier of the pension system under existing projects for such a system (of the Ministry of Social Development of Ukraine and Ministry of Finance of Ukraine). Attention is focused on a “roadmap” of the development of the accumulative pension system, worked out by the Ministry of Finance of Ukraine, and built on “two pillars” –implementing the second tier of pension insurance (obligatory accumulative system) and developing voluntary pension accumulations. And the basic change vectors provided by the reform are modernizing pensions, a fair solidary system, obligatory annual indexation, overcoming a deficit of the Pension Fund of Ukraine.As of today, a problem of the efficient pension security is the acutest one for the whole state and not in terms of the rural population only. And a situation with the COVID-19 global pandemic only strengthens financial-economic turbulences. For this reason, it is emphasized in the article as a common thread that Ukraine will have a growing problem associated with pension payments, if there are no decisive, and sometimes also radical actions in terms of reforming the pension system. As solving this issue is associated with an important task –ensuring social protection of the populationДокумент Економічне відновлення сільських територій: співвідношення фундаментального та прикладного аспектів наукового дослідження(Університет «КРОК», 2021) Мельников, О.В.; Петруха, С.В.; Петруха, Н.М.Пріоритезація сталого й всеохоплюючого розвитку села та аграрного сектору економіки об’єктивно випливає з виняткової значущості і незамінності продукованої продукції сільським господарством у життєдіяльності людини, необхідністю відродження селянства як господаря землі, носія моралі та національної культури з урахуванням історико-економічного контексту стагнації сільської економіки, гальмуючих процесів у реалізацією аграрної реформи Л. Д. Кучми, зокрема в частині запровадження моделі вільного обігу земель сільгосппризначення, реформування НААН України, яка має визначати трекери відновлення сільської економіки, формувати прийнятність для агросектору інноваційної наукової методології щодо сталого розвитку. Поряд зі сталим та інклюзивним розвитком сільських територій однією з базових умов соціально-економічного онтогенезу сільської економіки є підтримка агроінновацій. Цілеспрямоване стимулювання діяльності, спрямованої на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, що зумовлює випуск на ринок нового конкурентоспроможного продовольства повинно засновуватися на їх об’єктивній оцінці – сьогодні Україна перебуває на фінальній стадії гармонізації з відповідним показниковим базисом ОЕСР, зокрема з Керівництвом Фраскаті. Останніми роками вітчизняних дослідників більше цікавлять інституціональні зміни, що відбуваються у вітчизняній науці, можливості оцінки результатів наукової діяльності і підходи до її фінансування. Поза їх увагою залишаються питання співвідношення фундаментального і прикладного знання у наукових дослідженнях в цілому та сільської економіки зокрема. Визначення відмінностей між фундаментальними і прикладними дослідженнями є непростою справою, оскільки вимагає встановлення однозначних критеріїв, на підставі яких таке розмежування стає можливим. Традиційно поділ наук на фундаментальні та прикладні здійснюють у контексті протиставлення «теоретичне – емпіричне» та «теоретичне – практичне» знання, але на певному етапі розвитку науки фундаментального характеру в ній формуються прикладні розділи, як вияв практичного напрямку розвитку. В сучасних умовах більшість наукових дисциплін продукують як прикладне так й фундаментальне знання одночасно, що добре видно на прикладі суспільних наук – філософії, економіки, історії, лінгвістики та ін. Так, в агроекономічній науці, де вона виявляє тенденції й закономірності функціонування агроекономічних систем, ми маємо справу з фундаментальними дослідженнями, коли ж вона дає рекомендації щодо оптимізації організації праці та підвищення її продуктивності ми спостерігаємо прикладні дослідження. На сучасному етапі інтеграції науки становлення нових дисциплін усе частіше відбувається на стику природничих, технічних і гуманітарних наук. Метою статті є економічне відновлення сільських територій: співвідношення фундаментального та прикладного аспектів наукового дослідження. Проведений аналіз демонструє, як відбувається фундаменталізація науки, що на перший погляд є суто прикладною. Цей процес полягає у зростанні питомої ваги її теоретичних складових, удосконаленні поняттєвого й концептуального апарату, побудові моделей її розвитку, виявленні законів її функціонування і, як наслідок, в отриманні нового методологічного знання. Тому, очевидно, доцільно розглядати питання не про окрему фундаментальну чи прикладну науку, а про відповідний домінантний тип дослідження, що переважає у тій чи іншій сфері наукової діяльності, що цілком лежить у руслі підходів ОЕСР до цього питання.Документ Практика організації адміністративно-господарських процесів в центральних органах виконавчої влади (на прикладі Державної аудиторської служби України)(Університет «КРОК», 2021) Шкуропат, О.Г.; Петруха, С.В.; Мельников, О.В.; Петруха, Н.В.Питання ефективного управління державними підприємствами активно досліджуються вітчизняними вченими. Водночас потрібно відзначити, що у цих роботах недостатньо уваги приділено власне практиці організації адміністративно-господарських процесів у центральних органах виконавчої влади. Для організації цих процесів створені та успішно функціонують спеціальні підприємства (наприклад, державні підприємства: «Управління з експлуатації майнового комплексу», «Сервісно-видавничий центр», «Державне управління комплексного забезпечення»). Міністерства та інші органи виконавчої влади, до сфери управління яких відносяться відповідні державні підприємства, свого часу створили їх для виконання конкретних завдань. Тому оцінка ефективності їх діяльності має ґрунтуватися на кількісно-якісних аспектах виконання ними адміністративно-господарських процесів, формування максимально транспарентної системи їх фінансового забезпечення та результативного цілерегулювання з боку відповідного центрального органу виконавчої влади. Такий підхід вимагає від засновників державних підприємств індивідуального ставлення до кожного конкретного підприємства й лише таким чином може забезпечити ефективне управління власністю. У нашому дослідженні застосовано методи: систематизації – для дослідження організації адміністративно-господарських процесів; синтезу й аналізу – для визначення існуючих проблем та шляхів їх розв’язання; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і формування висновків із проведеного дослідження. У зв’язку із завершенням у 2021 р. сертифікації системи управління Державної аудиторської служби України до вимог ДСТУ ISO 9001:2015, ДП «Державне управління комплексного забезпечення» вийшло з пропозиціями щодо удосконалення організації адміністративно-господарських процесів, які забезпечують діяльність апарату Держаудитслужби, та можуть бути реалізовані у короткотерміновій перспективі на його матеріально-технічній базі. Визначено два етапи реалізації цих пропозицій: перший (четвертий квартал 2021 року) і другий (2022 рік). Мінекономіки розроблені загальні принципи управління суб’єктами господарювання державного сектору, що полягають у визначенні чітких цілей діяльності суб’єктів господарювання, розмежуванні функцій власника і регулятора, професійності в управлінні суб’єктами господарювання. Дотримання усіх цих принципів закладено в удосконалення організації адміністративно-господарських процесів, які забезпечують діяльність апарату Держаудитслужби, силами ДП «Державне управління комплексного забезпечення». Окрім того запропоновано підхід до оцінки ефективності діяльності ДП «Державне управління комплексного забезпечення» з виконання цих завдань.Документ Економіка та державні фінанси – феномен української незламності(Університет «КРОК», 2024) Петруха, Ніна; Клименко, Катерина; Петруха, СергійОкреслено значення державних фінансів як феномену української незламності, котрі втілюються в Плані Ukraine Facility на 2024–2027 рр. та створенні «контурів» моделі управління змінами й найкращими практиками реалізації секторальних і міжгалузевих реформ, об’єднаних незламністю та українським духом. Основна мета роботи полягає у дослідженні ролі та значення державних фінансів в ефективному використані фінансових ресурсів для забезпечення стійкого розвитку країни, а також їх впливу на економічну та соціальну «реабілітацію» після війни. Під час дослідження застосовували різноманітні наукові та спеціальні методи для аналізу, оцінки й узагальнення інформації, які не лише уможливили глибше розуміння проблем і викликів у сфері економіки та державних фінансів, а й надали конкретний набір інструментів для розроблення та реалізації стратегій зміцнення фінансової стійкості України в умовах складної геополітичної та економічної ситуації. Автори висловили думку, що стратегічні та головні напрями розвитку України потребують поліпшення стратегії управління державними фінансами в контексті виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику, зокрема, стосовно досягнення окремих ключових показників, визначених МВФ, співпраці зі Світовим банком та Європейським інвестиційним банком. Дослідники також проаналізували законодавчі зміни, які відповідають потребам України в контексті виконання вимог МВФ щодо втілення Національної стратегії доходів. Висловлено пропозиції щодо розроблення проєкту Стратегії розвитку державних фінансів України на поствоєнний період. Доведено, що мейнстрімом розвитку державних фінансів є проєвропейське регуляторне бачення позиціонування держави, стабілізації економіки та забезпечення її повоєнного відновлення. Цей процес охоплює архетип фіскальної політики, системи управління державними фінансами й розробку дієвих механізмів фінансової резильєнтності. Стаття спрямована на виявлення ефективних стратегій співпраці між державними органами, інститутами громадянського суспільства та партнерами з розвитку у відновленні фінансового сектору національної економіки в період воєнних конфліктів.Документ Іманентність та типологізація державного боргу й боргової політики в кризових умовах(Університет «КРОК», 2024) Петруха, Ніна; Куцовський, Олександр; Петруха, СергійВ сучасних реаліях актуальним є питання формування теоретичного базису фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу, котрий має стати фундаментом для створення концептуальних основ наукового управління державною заборгованістю, важливим інструментом реального впливу на раціоналізацію політики державних запозичень, запобігання борговій кризі. Метою статті є визначення підходів до іманентності та типологізації державного боргу, а також окреслення окремих аспектів боргової політики в кризових умовах. Для проведення досліджень було застосовано методи теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний, аналізу та синтезу, порівняння, які об’єднав архітип системного підходу. У статті досліджено теоретичні аспекти державного боргу та іманентність його формування. Розглянуто визначення державного боргу з різних ракурсів, зокрема в розрізі економічного, фінансового, правового, інноваційного, геополітичного, політологічного, соціального тощо. Встановлено, що це складна економічна категорія, яка може бути інтерпретована різними способами залежно від контексту та підходу до проведення досліджень. Деякі підходи взаємодоповнюються, в той час, як інші можуть суперечити один одному. Однак, незважаючи на різноманітність тлумачень, наявна стабільна тенденція держав до залучення боргів, будь то внутрішніх або зовнішніх. Досліджено економічну природу державного боргу як об’єкта макроекономічного регулювання з виокремленням специфічних рис, властивостей, системних компонентів. Визначено, що державному боргу притаманні різного роду функції, зокрема такі як, регулятивна, фіскальна, стабілізаційна, фінансування дефіциту бюджету та інші. Обґрунтовано різні підходи до типологізації державного боргу. Проведено систематизацію існуючих підходів щодо джерел та методів формування державного боргу, серед яких виокремлено за різними критеріями, а саме: за строками погашення, рівнем ризику, відсотковою ставкою, рейтингом кредитоспроможності держави, джерелами фінансування, валютою запозичення, ринком запозичення, формою видачі тощо. Окреслено окремі аспекти боргової політики в кризових умовах, зокрема в умовах діючого воєнного стану в Україні.