Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Місце фінансової розвідки в системі антикорупційних заходів(Університет «КРОК», 2021) Живко, З.Б.; Головач, Т.М.; Гончаров, Ю.В.; Мартин, О.М.; Боруцька, Ю.З.В сучасному світі між корупцією та легалізацією злочинних доходів існує тісний взаємозв’язок, який обумовлений необхідністю приховування джерел незаконно отриманих доходів, реалізації схем для подальшого їх легального використання. З огляду на зростання кількості злочинів, пов’язаних із відмиванням злочинних доходів та сум легалізованих коштів, зростає роль підрозділу фінансової розвідки. У статті розкрито взаємозв’язок між корупцією та легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, який обумовлений необхідністю приховування джерел незаконно отриманих доходів, використанням схем для подальшого їх легального використання. Метою дослідження є визначення місця фінансової розвідки в боротьбі з відмиванням грошей та корупційних доходів вивчення теоретичних та прикладних аспектів діяльності та розкриття місця та ролі підрозділу фінансової розвідки у реалізації антикорупційної стратегії. Розглянуто підходи науковців до визначення сутності корупції, теоретичних та прикладних аспектів протидії корупції і тіньовій економіці. Досліджено показники діяльності правоохоронних структур за 2016-2020 роки, відмічено покращення роботи, проте скорочення суми відшкодованих збитків свідчить по розкриття дрібних корупційних правопорушень. Зазначено необхідність здійснювати системні заходи для подолання корупції, при цьому відмічено важливу роль у антикорупційній боротьбі правоохоронних органів України та підрозділу фінансової розвідки. Встановлено, що Державна служба фінансового моніторингу України (ДСФМУ) є центральним національним органом, який відповідає за збір, аналіз та передачу даних про підозрілі фінансові операції компетентним органам. Визначено основні способи відмивання корупційних доходів в Україні. Доведено, що боротьба із відмиванням корупційних доходів є підґрунтям для здійснення ефективної антикорупційної політики та боротьби із економічною злочинністю.Документ Корупційні дисонанси: розкриття внутрішніх переконань та уявлень українських громадян(Університет «КРОК», 2024) Корнієнко, ОлексійСтаття аналізує явища корупційних дисонансів серед населення України. Вона досліджує внутрішні психологічні механізми, що лежать в основі поширення корупційних практик, та вивчає вплив культурних норм, соціального середовища та особистих переконань на утворення уявлень про корупцію. Стаття також розглядає можливі стратегії зменшення корупційних дисонансів у суспільстві та розвиває рекомендації для впровадження ефективних антикорупційних заходів на рівні держави. Підкреслюється важливість розуміння психологічних аспектів корупційного явища для успішної боротьби з ним у сучасному українському суспільстві. Стаття висвітлює, що корупційні дисонанси представляють собою внутрішню конфліктність між моральними нормами та фактичними діями, коли особа може діяти нечесно, навіть усвідомлюючи негативні наслідки. Автори наголошують на важливості вивчення цих дисонансів, оскільки вони впливають на формування поглядів і ставлення до корупційних явищ у суспільстві. Дослідження показує, що культурні норми та соціальне середовище мають значний вплив на утворення корупційних дисонансів у громадян. Наприклад, прийняття корупційних практик як прийнятного чи навіть необхідного може бути спричинене соціальними чинниками, такими як культурні традиції або недовіра до державних інституцій. У той же час, особисті переконання та цінності можуть грати ключову роль у формуванні уявлень про корупцію та визначати готовність особистості вступати у корупційні відносини. Стаття закликає до розробки та впровадження ефективних антикорупційних стратегій, які б враховували внутрішні психологічні механізми та чинники, що сприяють поширенню корупційних дисонансів. Такі стратегії можуть включати освітні та інформаційні кампанії, спрямовані на зміну уявлень та переконань громадян, а також зміни в законодавстві та практиці, спрямовані на зменшення можливостей для корупційних дій. У підсумку, стаття робить акцент на необхідності розуміння та врахування психологічних аспектів корупційного явища при розробці стратегій боротьби з корупцією в Україні.Документ Роль міжнародної співпраці державних органів у сфері зниження та управління рівнем корупції в Україні(Університет «КРОК», 2023) Шевченко, Наталія; Копитко, Марта; Захаров, Олександр; Копитко, Марта Іванівна; Захаров, Олександр ІвановичВ сучасних умовах розвитку ринкових механізмів регулювання вітчизняної економіки, питання впливу негативних факторів є як ніколи актуальною. Окрім, військової агресії з сторони Росії, впровадження військового стану, встановлення значної кількості вимушених обмежень щодо діяльності фізичних та юридичних осіб, негативний вплив здійснюють фактори, що пов’язані з корупцією, нелегальним збагаченням, рейдерством, приховуванням доходів або їх частини, відмиванням доходів, фінансування тероризму тощо. Така ситуація зумовлює розроблення напрямів щодо зменшення корупційних проявів, а також налагодження постійної співпраці з міжнародними організаціями щодо протидії корупції. Метою статті є визначення напрямів міжнародної співпраці у сфері запобігання проявів корупції в Україні, дослідження ефективності такої співпраці як одного з напрямів зниження рівня корупції та тіньової економіки враховуючи національні та міжнародні антикорупційні програми, міжнародний досвід боротьби з легалізацією доходів, відмиванням чи приховуванням прибутку. Теоретичною та практичною базою дослідження були дослідження вітчизняних вчених у сфері напрямів міжнародної співпраці у сфері подолання корупції, легалізації економіки, аналітичні звіти та дані Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України, показники та переваги співпраці міжнародних організацій. Стратегічно важливими країнами для України протягом останніх років стали: Латвія, Німеччина, Польща, Чорногорія, Молдова, Литва. Найбільш активними організаціями щодо співпраці є: Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAFT); Егмонтська група підрозділів фінансової розвідки; Рада Європи (Комітет Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (MONEYVAL)); Європейський Союз; Організація Об’єднаних Націй; Світовий банк; НАТО; Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ);Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); інші міжнародні організації у сфері фінансового моніторингу. Найбільш важливими напрямами співпраці вітчизняних та міжнародних організацій у сфері подолання корупції є: створення спільних проектів щодо протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму в Україні, розробка програм боротьби з відмиванням і приховуванням доходів, проведення спільних операцій щодо викриття схем фінансування тероризму, війни в Україні тощо.