Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Українська незламність - стійкість державних фінансів в умовах війни(Університет «КРОК», 2024) Петруха, Ніна; Клименко, Катерина; Петруха, СергійСтаття присвячена дослідженню стійкості державних фінансів як фундаменту української незламності в контексті викликів, породжених російсько-українською війною. Мета статті полягає в науково-практичній оцінці проблемних аспектів пов’язаних із – формуванням та функціонуванням стійкості та резильєнтності державних фінансів в умовах війни крізь призму української незламності, окресленні шляхів залучення фінансових ресурсів, котрі можуть бути використані з метою розподілу та перерозподілу на виконання функцій держави та пріоритетних напрямів і заходів державної політики України у воєнний період. У статті проаналізовано трекер державного бюджету України під час війни, досліджено прогноз економічного і соціального розвитку України на 2025–2027 роки з урахуванням песимістичного та оптимістичного сценаріїв розвитку воєнних подій на території нашої держави на базі бачення як Міжнародного валютного фонду, так і Міністерства економіки України, поєднуючи експертні погляди міжнародного та національного рівнів. Авторами здійснено SWOT-аналіз стійкості державних фінансів як передумови української незламності в контексті російсько-української війни, котрий дозволив оцінити сильні й слабкі сторони, можливості загрози (ризики), пов’язані з війною. Розглянуто ймовірні джерела додаткових надходжень для фінансування військових видатків. Висновки підкреслюють необхідність додаткової адаптації державного бюджету до потреб сил безпеки і оборони, що вимагає застосування комплексного підходу до управління державними фінансами, зокрема, змін у структурі витрат на сприяння військовій безпеці та обороні. Дослідниками також обґрунтовано необхідність розроблення Плану Маршалла для повоєнної України з урахуванням цілепокладань в системі управління державними фінансами. Ключові компоненти такого плану повинні враховувати розвиток інфраструктури, сприяння інноваціям, підтримку МСП, а також реформу соціальних систем для забезпечення включеності та справедливості.Документ Узгодженість фіскальної та монетарної політики для забезпечення фінансової стабільності в Україні(Університет «КРОК», 2019) Дешко, А.Л.Актуальність публікації зумовлена необхідністю проведення аналізу та здійснення оцінки ефективності взаємозв’язків монетарної та фіскальної політики (як комбінації бюджетної, податкової та боргової політики), а також їх сукупного впливу на забезпечення фінансової стабільності. Нині це один із найбільш гострих викликів, які постають перед суспільством та Урядом України, оскільки, як засвідчила практика, органи державної влади не завжди ефективно прораховують взаємні наслідки впливу власних політик. Мета статті полягає у визначенні основних проблемних питань та недоліків у реалізації монетарної та фіскальної політики, їх взаємозв’язку та впливу на забезпечення фінансової стабільності, виробленні рекомендацій щодо їх координації. Відтак завдяки дослідженню встановлено, що недоліки у співпраці між Міністерством фінансів (Мінфіном) та Національним банком України (НБУ) в частині вироблення підходів до проведення власної політики і можливих наслідків її впливу на фінансову стабільність і розвиток економіки в цілому призвели до необхідності перегляду Державного бюджету України на 2019 р., закладають додаткові ризики в реалізації економічної політики та забезпеченні фінансової стабільності. Основними проблемними питаннями визначено: зосередженість на «вузькопрофільних» і короткострокових питаннях реалізації фіскальної та монетарної політики, що зумовлює виникнення дисбалансів у майбутньому, та недоліки у здійсненні прогнозування окремих макропоказників та чинників, які мають безпосередній вплив на них, що призводить до неякісного прогнозування дохідної та видаткової частин бюджету. Запропоновано вдосконалити підходи щодо забезпечення співпраці між НБУ та Мінфіном у частині прогнозування можливих наслідків монетарної та фіскальної політики, з урахуванням їх впливу на фінансову стабільність у державі, практичної оцінки ризиків та оперативного вироблення пропозицій щодо мінімізації цих ризиків, переформатування роботи Ради з фінансової стабільності тощо. Виокремлені за результатами аналізу ризики в реалізації фіскальної та монетарної політики та визначені кроки щодо їх упередження позитивно вплинуть на забезпечення фінансової стабільності.Документ Стан та перспективи розвитку ІТ-аудиту в Україні(Університет «КРОК», 2020) Гребень, С.Є.; Мігус, І.П.; Одарчук, К.М.; Мігус, Ірина ПетрівнаУ статті досліджено сучасні підходи до трактування поняття «фінансовий контроль», які розглядають його як вид фінансової діяльності держави, як діяльність органів фінансового контролю, як форми реалізації контрольної функції фінансів, як система спостереження і перевірки дій та контрольних заходів. Обґрунтовано, що безпосередньо державі, як гаранту безпеки та надійності фінансової системи країни, належить запровадження нових форм державного фінансового контролю та визначення державних органів, які будуть забезпечувати реалізацію цієї функції. Водночас, у застосуванні ІТ-аудиту як інструменту реалізації фінансового контролю, залишається чимало дискусійних питань. Мета статті полягає у вивченні процесу організації державного фінансового ІТ-аудиту в Україні. Виокремлено основні завдання ІТ-аудиту, до яких належать: проведення перевірки (дослідження) та аналізу (оцінки), а також розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення виявлених під час аудиту недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Досліджено процес здійснення ІТ-аудиту у відповідності із законодавством України, який включає чотири етапи, а саме: планування та організація аудиту (попереднє дослідження об’єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту); проведення аудиторських процедур, формування та оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій і рекомендацій; звітування за результатами аудиту, зокрема шляхом формування та узгодження проєкту звіту про результати аудиту, підписання протоколу узгодження, формування, підписання та подання звіту об’єкту аудиту; проведення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження. Встановлено, що ІТ-аудит дає можливість здійснити оцінку щодо: вартісного показника матеріально-технічного забезпечення ІТ середовища та його актуальності; забезпечення інформаційної безпеки та надійності ІТ середовища; наявних ІТ ресурсів та можливих ризиків від прийняття рішень щодо їх модернізації; відповідності потреб об’єкта аудиту до наявних можливостей використання ІТ середовища, готовність до збільшення користувачів наявними інформаційними ресурсами. Розроблено процес організації внутрішнього ІТ-аудиту, проведення якого на регулярній основі дозволить здійснити оперативне виявлення слабких ланок цієї системи, попередження внесення недостовірних даних до фінансової та іншої аналітичної звітності, попередження ризиків втрати інформації.Документ Економіка та державні фінанси – феномен української незламності(Університет «КРОК», 2024) Петруха, Ніна; Клименко, Катерина; Петруха, СергійОкреслено значення державних фінансів як феномену української незламності, котрі втілюються в Плані Ukraine Facility на 2024–2027 рр. та створенні «контурів» моделі управління змінами й найкращими практиками реалізації секторальних і міжгалузевих реформ, об’єднаних незламністю та українським духом. Основна мета роботи полягає у дослідженні ролі та значення державних фінансів в ефективному використані фінансових ресурсів для забезпечення стійкого розвитку країни, а також їх впливу на економічну та соціальну «реабілітацію» після війни. Під час дослідження застосовували різноманітні наукові та спеціальні методи для аналізу, оцінки й узагальнення інформації, які не лише уможливили глибше розуміння проблем і викликів у сфері економіки та державних фінансів, а й надали конкретний набір інструментів для розроблення та реалізації стратегій зміцнення фінансової стійкості України в умовах складної геополітичної та економічної ситуації. Автори висловили думку, що стратегічні та головні напрями розвитку України потребують поліпшення стратегії управління державними фінансами в контексті виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику, зокрема, стосовно досягнення окремих ключових показників, визначених МВФ, співпраці зі Світовим банком та Європейським інвестиційним банком. Дослідники також проаналізували законодавчі зміни, які відповідають потребам України в контексті виконання вимог МВФ щодо втілення Національної стратегії доходів. Висловлено пропозиції щодо розроблення проєкту Стратегії розвитку державних фінансів України на поствоєнний період. Доведено, що мейнстрімом розвитку державних фінансів є проєвропейське регуляторне бачення позиціонування держави, стабілізації економіки та забезпечення її повоєнного відновлення. Цей процес охоплює архетип фіскальної політики, системи управління державними фінансами й розробку дієвих механізмів фінансової резильєнтності. Стаття спрямована на виявлення ефективних стратегій співпраці між державними органами, інститутами громадянського суспільства та партнерами з розвитку у відновленні фінансового сектору національної економіки в період воєнних конфліктів.