Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Стратегія фінансування туристичних підприємств(Університет «КРОК», 2017) Лелюк, О.О.; Лелюк (Ананьєва), Олеся Олександрівна; Ананьєва, Олеся ОлександрівнаУ статті розкрито сутність стратегії фінансування туристичних підприємств. Досліджено особливості та джерела їх фінансування. Визначено основні етапи розробки стратегії фінансування туристичних підприємств та обґрунтовано показники оцінки її фективності.Документ Державне фінансове забезпечення закладів вищої освіти в Україні: проблеми та перспективи(Університет «КРОК», 2018) Гаман, П.І.; Гаман, Н.О.За даними експертів Світового банку однію з чотирьох основних умов формування економіки знань є освіта та навчання, які характеризують наявність освіченого та професійно підготовленого населення, здатного до продукування, розподілу та використання знань. В умовах ринкових відносин освіта виступає важливою складовою і визначальним фактором людського розвитку та відіграє особливу роль у формуванні інтелектуального, духовного, економічного потенціалів держави. Освіта є найбільш масштабною частиною нинішнього державного устрою, його політичної, соціально-економічної, культурної та наукової організації. Від якості освіти залежить відтворення та нарощення інтелектуального потенціалу суспільства, виховання громадян, модернізація суспільних відносин. Удосконалення системи освіти – один із заходів, який необхідний для подолання кризових процесів, поліпшення життя людей, утвердження національних інтересів, зміцнення держави. Можна стверджувати, що без потрібної освіти люди не можуть забезпечити собі належних умов життя та реалізуватися як особистості. Фінансування освіти є основним важелем впливу держави на процеси перетворень в університетах та основним інструментом досягнення позитивних результатів в освітній сфері. Фінансове забезпечення освіти є основною умовою забезпечення якості освітніх послуг, підтримки конкурентоспроможності вищих навчальних закладів не лише в межах держави, а й на світовому ринку. Необхідно враховувати зарубіжний досвід як у питанні децентралізації фінансового забезпечення, так і у визначенні чіткої формули фінансування, яка б була сформована на елементах прозорості і доступності, що, своєю чергою, дасть відповідь на запитання, на основі яких показників заклад вищої освіти повинен отримувати кошти й яку кількість. Відповідно, повинен бути зумовлений зростаючий інтерес суспільства й держави до питань розвитку галузі освіти та визнання її загальнонаціональним пріоритетом. Для вирішення завдань, які сьогодення ставить перед системою вищої освіти, потребується суттєве зростання обсягу фінансування освіти.Документ Сучасний стан розвитку вищої освіти в Україні та її фінансування(Університет «КРОК», 2018) Гребень, С.Є.У статті проаналізовано сучасний стан розвитку вищої освіти в Україні та джерел її фінансування. Проаналізовано розміри видатків зведеного бюджету України на вищу освіту та проведеного їх порівняння з загальною сумою видатків та розміром валового внутрішнього продукту. Проведено аналіз динаміки кількості закладів вищої освіти України, який показав їх зменшення як в цілому, так і за різними формами власності. Вивчено динаміку кількості студентів закладів вищої освіти України за формами навчання. Досліджено співвідношення між кількістю прийнятих на початковий цикл навчання та кількістю випущених студентів закладів вищої освіти в Україні, в тому числі й по закладів вищої освіти III - IV рівнів акредитації. Систематизовано основні наслідки зменшення контингенту студентів для закладів вищої освіти, які призводять до зменшення кількості ставок для викладачів, зменшення обсягів фінансування та їх реорганізацію чи закриття. Досліджено основні джeрeла фiнaнcувaння вищoї ocвiти в цілому та у закладах вищої освіти III - IV рівнів акредитації. З‘ясовано, що співвідношення між бюджетним та комерційним фінансуванням змінилось у бік переважання державного фінансування здобуття освітніх послуг, що пов‘язано, з одного доку, зі зменшенням кількості вступників, а, з іншого – із зниженням платоспроможності населення та його здатності витрачати кошти на отримання освіти. Встановлено основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні, які полягають в зниженні частки бюджетного фінансування у співвідношенні з ВВП; зниженні кількості вступників до ЗВО, в тому числі й до ЗВО III - IV рівнів акредитації для здобуття вищої освіти; зменшенні кількості осіб, які ступають у порівнянні з тими, які випускаються; зниженні обсягів фінансування здобуття освіти не лише за рахунок коштів держави, а й за рахунок юридичних та фізичних осіб тощо.Документ Аналіз тенденцій розвитку закладів фахової передвищої освіти та їх економічної безпеки(Університет «КРОК», 2021) Сумбаєва, Л.П.; Сумбаєва, Людмила ПетрівнаУ статті розглядається місце закладів фахової передвищої освіти у вирішенні питання забезпечення ринку праці кваліфікованими працівниками. Зазначається, що аналіз статистичних та оперативних даних функціонування даної ланки освіти є важливим для розуміння тенденцій її розвитку, потреб, які існують сьогодні, сутності проблем, що можуть вплинути на концепцію розвитку. Такий підхід дав би можливість оцінити об’єми роботи для подальшого вдосконалення зазначеної ланки освіти. Наголошено, що певний час проведення такого аналізу було достатньо затрудненим, оскільки не існувало системного підходу до збору інформації щодо діяльності виключно закладів фахової передвищої освіти. Наразі це стало можливим, оскільки з’явилися матеріали інтерактивного дашборду, підготовленого на основі організованого німецьким міжнародним агентством Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Міністерства освіти і науки України збору анкет. Метою статті є аналіз статистичних та оперативних даних функціонування закладів фахової передвищої освіти, а також їх економічної безпеки. В статті систематизовано інформацію щодо співвідношення кількості закладів освіти зазначеної ланки по регіонам, проаналізовано контингент та його пропорційне співвідношення бюджетне замовлення-навчання за контрактом. Для цього з матеріалів було виокремлено статистику, яка стосувалася виключно закладів фахової передвищої освіти, тип закладу «Коледж» (дані були надані закладами освіти з двадцяти чотирьох областей України та міста Києва). В матеріалах статті розглянуто співвідношення кількості коледжів по областям, що дало можливість зробити висновок щодо більшої їх концентрації в промислових областях та центрах у порівнянні з аграрними регіонами. Проаналізовано кількісний склад закладів фахової передвищої освіти станом на січень 2020 року, виокремлено заклади фахової передвищої освіти, які мають найбільшу кількість контингенту здобувачів освіти, та заклади з найменшим контингентом, що дало можливість зробити порівняльний аналіз закладів фахової передвищої освіти одного регіону. Запропоновано систематизацію показників щодо контингенту і відповідно умовного розподілу закладів освіти даної ланки на сім категорій, що дало можливість отримати результати, які допомагають сформувати загальну картину щодо наповненості закладів фахової передвищої освіти та сформувати прогнози їх подальшого розвитку. Наголошується, що комплексний аналіз роботи закладів фахової передвищої освіти може стати інформаційною основою для подальшого розвитку системи професійної освіти на національному та регіональному рівнях та одним із факторів впливу на вирішення питання щодо фінансування окремих закладів освіти.