Вчені записки Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія"). Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання. Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень). Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).

Переглянути

Фільтри

2020 - 20212

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.закон

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Система докторської освіти в Україні в контексті сучасних тенденцій розвитку европейського освітнього та наукового простору
    (Університет «КРОК», 2020) Удовенко, А.Ю.; Удовенко, Аліна Юріївна
    Сучасні трансформаційні та глобалізаційні процеси охопили всі сфери життєдіяльності українського соціуму, включаючи соціальну, політичну, економічну, правову, культурну та освітню галузі. Актуальний характер проблем, що постають перед світовою спільнотою, зумовлює у першу чергу спільний пошук шляхів модернізації системи освіти і науки як інструменту формування особистості, здатної швидко пристосуватись до сучасного динамічного середовища та бути конкурентоспроможною на ринку праці. Загальновизнаним є факт, що у більшості розвинених країн модернізація освіти є пріоритетним завданням, який забезпечує соціально-економічний, політичний і науковий розвиток суспільства. Ілюзія повної самодостатності, можливо, якийсь період може слугувати ресурсом для виживання університетської освіти України. Однак в умовах інтеграції вищої освіти у ЄПВО він швидко вичерпується. Самоізоляція від процесів, які розвиваються в ЄПВО, гальмує розвиток будь-якого вищого навчального закладу. Для власного блага українській освіті необхідно вбудовуватися в ЄПВО, зберігаючи при цьому національну ідентичність. Як зазначається в багатьох ключових документах Болонського процесу, трансформація вищої освіти не вимагає її уніфікації. Саме тому, для України сьогодні вкрай важливо враховувати світовий досвід в цій сфері. Водночас, розглядаючи передові зарубіжні практики щодо формування систем підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, необхідно враховувати всі можливі позитивні і негативні наслідки при їх імплементації в умовах вітчизняних реалій. Мета статті полягає у вивчені сучасних тенденцій розвитку європейського освітнього та наукового простору задля реформування системи докторської освіти в Україні. В статті представлений аналіз розвитку організаційного та правового забезпечення докторського освіти в Україні за останнє двадцятиріччя в контексті інтеграції в Єдиний європейський освітній та науковий простір. Особливу увагу приділено Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.) і Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015 р.) в частинах, що стосується докторської освіти. Запропоновано рекомендації щодо внесення в законодавство ряду доповнень з урахуванням досвіду розвинутих європейських країн. Розглянуто основні засади діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Національного агентства кваліфікацій в порівнянні з принципами функціонування аналогічних європейських організацій.
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення якості нормативно-правових актів через вдосконалення їх структури
    (Університет «КРОК», 2021) Адамовська, В.С.; Шепелюк, В.А.; Семеняка, Т.В.
    Ефективне публічне управління неможливе без тісної взаємодії держави і суспільства, а одним із способів такої взаємодії виступає правотворча діяльність, основна мета якої полягає у підготовці та прийняті органами публічної влади системи нормативно-правових актів. Система нормативно-правового забезпечення буде ефективною тільки у випадку, коли усі її складові будуть якісними. На жаль, на сьогодні спостерігається ситуація, коли при існуючій кількісно значній нормативній базі, спостерігається втрата її якості. Зокрема, досить часто у діючому законодавстві можна зустріти дублювання та колізії правових норм. На нашу думку, якість нормативно-правових актів забезпечує не лише їх зміст, але й структура, яка повинна бути унормована, регламентована, зрозуміла та єдина. Саме удосконаленню існуючої структури нормативно-правових актів та уточненню змісту її елементів і присвячена дана стаття. Метою статті є удосконалення структури нормативно-правового акту та уточнення змісту його структурних елементів. У статті розглянуто визначення нормативно-правих актів, їх ієрархія залежно від юридичної сили. Встановлено, що, починаючи з часів незалежності, в Україні так і залишається неприйнятим Закон України «Про нормативно-правові акти», що є значною прогалиною у всій нормативно-правовій системі нашої держави. Наразі цей Закон існує тільки у вигляді проекту в редакції 2010 року. Огляд даного проекту, дав зрозуміти, що і структура, і зміст елементів нормативно-правового акту потребують уточнення. Тому нами була запропонована наступна удосконалена структура нормативно-правового акту. По перше, нормативно-правовий акт повинен складатися з трьох частин: вступної, до якої належать назва, преамбула, загальні положення; основної частини, яка складається із розділів, книг, статей, пунктів, підпунктів, абзаців тощо та заключної частини, яка включає прикінцеві положення, перехідні положення (при необхідності), додатки. По-друге, кожен елемент вступної, основної та заключної частин нормативно-правового акту повинен відповідати визначеним вимогам щодо змісту. Зміст цих вимог був також розкритий і уточнений у проведеному досліджені. Вважаємо, що запропонована нами структура нормативно-правого акту та уточнення змісту її елементів сприятиме підвищенню якості нормотворення в нашій державі.