Вчені записки Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія"). Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання. Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень). Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).

Переглянути

Фільтри

2020 - 20212

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.механізми венчурного фінансування

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів
    (Університет «КРОК», 2020) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана Сергіївна
    У статті досліджено перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів. Узагальнено теоретичні засади та сутність формування механізму венчурного фінансування в інвестиційному забезпеченні інноваційної діяльності. Виявлено, що впровадження в Україні венчурного фінансування інноваційної діяльності і інноваційно-інвестиційного забезпечення модернізації промисловості потребує формування та впровадження механізму такого фінансування, оскільки саме цей механізм є основоположним економічним інструментом, що ефективно застосовується західними країнами для впровадження інновацій та здійснення ефективних індустріальних змін. Сутність цього механізму полягає в акумулюванні фінансових ресурсів, відбору інноваційних проектів для подальшого фінансування, спрямування розміщення венчурних інвестицій та здійснення контролю за своєчасністю та повнотою повернення вкладених інвестицій. Визначено, що основним спрямуванням венчурного капіталу є фінансування підприємств, які здійснюють високо ризикові інновації, оскільки венчурний капітал є високо ризиковим капіталом який інвестується в молоді підприємства, що мають високий потенціал швидкого зростання, розробляють чи впроваджують інновації. Досліджено, що основною метою венчурного фінансування є отримання високої норми прибутку і першу чергу це стосується високотехнологічних компаній з наукоємкою продукцією та активним впровадженням інноваційних процесів. Досліджено, що невід’ємними елементами механізму венчурного фінансування є формування та застосування важелів стимулювання та регулювання такої діяльності. Обґрунтовано, що впровадження в країні механізму венчурного фінансування із метою модернізації промисловості та фінансування інноваційної діяльності інноваційного розвитку підприємств потребує застування комплексу інструментів державного регулювання венчурного інвестування. Визначено, що безперечними перевагами венчурного фінансування виступатиме також можливість залучення та акумулювання фінансових коштів окремих інвесторів фізичних та юридичних осіб, що спроможне стати потужним базисом інноваційної діяльності і водночас активує ці інноваційні процеси зробивши населення та підприємства країни безпосередніми учасниками інноваційного процесу зацікавлених в його позитивних результатах, що може дати значний поштовх для соціально-економічного зростання економіки країни та її економічного технологічного інноваційного потенціалу.
  • Ескіз
    Документ
    Впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості
    (Університет «КРОК», 2021) Алькема, В.Г.; Кириченко, О.С.; Алькема, Віктор Григорович; Кириченко, Оксана Сергіївна
    У статті досліджено перспективи впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості. Метою статті є дослідження перспектив впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості. Визначено провідну роль держави, яка створює передумови, формує нормативно-правовий та інституційний базис на засадах якого відбувається впровадження публічно-приватного партнерства і забезпечується успішна реалізація спільних програм. Розроблено механізм формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства , що є ефективним механізмом залучення до процесів взаємодії та інвестиційних процесів суспільства, громад і громадян країни. Виявлено необхідність одночасної комплексної реалізації значної кількості державних цільових програм, та безпосередньо інноваційно-інвестиційних проектів модернізації що потребує залучення та акумулювання значних обсягів фінансових інвестиційних ресурсів і не може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, чи окремих промислових підприємств. Визначено, що механізм формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства, із визначенням основних принципів його формування та дії, суб’єктів-учасників, їх функцій в спільних діях, дає можливість сформувати в країні поле взаємодії суспільства, держави, наукових, фінансових інститутів, промисловості, бізнесу і забезпечить реалізацію цільових державних проектів та програм модернізації промисловості із залученням та цільовим спрямуванням як зовнішніх так і внутрішніх інвестиційний, інноваційних, фінансових, матеріальних ресурсів. Визначено основні принципи механізму формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства: узгодженості інтересів держави та приватних партнерів; верховенства права, стратегічної цільової орієнтованості, інформаційної відкритості і прозорості, пріоритетності суспільних інтересів, соціальної відповідальності бізнесу, ефективності бюджетних витрат забезпечення вищої ефективності діяльності, забезпечення державного контролю.