Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Механізм фінансового контролю за здійсненням лізингових операцій в Україні(Університет «КРОК», 2013) Терехов, В.І.; Терехов, Віктор ІвановичУ статті розглянуто лізингові операції як один із видів фінансування оновлення основних виробничих фондів, їх модернізації із застосуванням новітніх технологійДокумент Основні шляхи модернізації обліку в бюджетних установах(Університет «КРОК», 2015) Половинчак, Л.А.Визначено особливості організації обліку в бюджетних установах, запропоновано пріоритетні напрями реформування цієї сфери. Доведено, що економічна ситуація в бюджетній сфері потребує практичного вдосконалення системи обліку й теоретичного її перегляду з метою врахування нових явищ і процесів. Найважливішим із таких явищ є вдосконалення системи управління бюджетними установами. Зважаючи на активізацію інтеграційних процесів, на сьогодні ключовим напрямом модернізації обліку та звітності є запровадження в державному секторі національних стандартів, розроблених на основні міжнародних. Доведено, що для реформування системи обліку та звітності необхідна також розробка Єдиного плану рахунків, який повинен гармонізувати з бюджетною класифікацією, будуватися на методі нарахування та забезпечувати формування національних рахунків з урахуванням специфіки бюджетних установ.Документ Розвиток академічної автономії навчального закладу(Університет «КРОК», 2017) Одарчук, К.М.; Кутателадзе, К.З.; Одарчук, Катерина МиколаївнаУ статті розглядається аналіз розвитку автономії навчального закладу та учасників навчального процесу, проблеми і перспективи, які впливають на позитивні зміни у навчальному процесі. Функціонування закладів освіти розглядається з огляду на взаємозв’язок їх автономії і відповідальності тих, хто в них працює і навчається. Подано характеристики автономії навчальних закладів в інших країнах світуДокумент Реформування оборонно-промислового комплексу України: ключові проблеми(Університет «КРОК», 2018) Оцабрик, І.І.Визначено ключові проблеми реформування оборонно-промислового комплексу України. Проаналізовано світовий рейтинг виробників озброєння на 2017 рік аналітичного видання Defense News. Досліджено результати діяльності державного концерну «Укроборонпром» протягом 2014–2016 рр. Вивчено особливості та відмінності від інших галузей та винесено пропозиції щодо плану та наслідків його реформування.Документ Практичні аспекти впровадження модернізації промисловості на засадах індустрії 4.0. в України(Університет «КРОК», 2020) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено практичні аспекти впровадження модернізації промисловості на засадах Індустрії 4.0. в Україні. Узагальнено теоретичні засади та сутність впровадження модернізації промисловості на засадах Індустрії 4.0. та інноваційно-інвестиційне забезпечення необхідне для реалізації цих процесів. Визначено основні передумови для розвитку та активного впровадження національної платформи Індустрії 4.0. для промисловості. Виявлено, що першою передумовою є необхідність в створенні та функціонуванні компаній управління інноваційним циклом, які являють собою кластери, асоціації, агентства з розвитку, об’єднання та є ринковими інститутами, організаціями функція яких полягає у управлінні інноваціями на ранніх етапах інноваційного циклу, об’єднання та поєднання різних підприємств, що працюють в сфері технологій із промисловими підприємствами товаровиробниками, що потребують впровадження цих технологій, а також із інвестиційними компаніями та сервісними структурами, що забезпечують реалізацію чи супровід тих чи інших процесів в організації інноваційної діяльності. Визначено, що другою передумовою є активування діяльності наукових центрів, бізнес-інкубаторів, університетів, лабораторій, інноваційних центрів, конструкторських бюро окремих компаній, що безпосередньо генерують інновацій та створюють стартапи. Виявлено, що третьою передумовою є формування зон інкубації та акселерації для інноваторів, що забезпечують рух від інноваційної ідеї до прототипу. Такими зонами є інкубатори та акселератори, що функціонують за підтримки відповідних фондів, донорських організацій, тощо. Обгрунтовано, що четвертою передумовою є створення зони досвіду та тестування, що забезпечуватиме можливість проведення випробувань технологій, їх апробацію на життєздатність. Визначено, що для інноваційного забезпечення впровадження технологій Індустрії 4.0. в вітчизняній промисловості необхідними є розвиток інфраструктури, оскільки в Україні фактично не розвинені технопарк, центри експертизи, лабораторії, все це потребує спрямування капітальних інвестицій та державного інвестиційно-інноваційного забезпечення а також необхідність забезпечення інтеграції та встановлення зв’язків між різними учасниками процесу від створення до промислового впровадження інновацій. Обгрунтовано, що таким чином, в країні може бути сформована національна «промислова екосистема» Індустрії 4.0. на засадах якої можливо здійснення модернізації відновлення вітчизняної промисловості.Документ Світові тенденції модернізації державного управління: досвід для України(Університет «КРОК», 2021) Михайлов, В.М.; Андрієнко, М.В.; Гаман, П.І.Питання взаємовідносин держави та громадськості в суспільному житті історично завжди виникало й спричинювало різні теоретичні погляди. Об’єднання громадян в усі часи покликані захищати інтереси людини, боротися проти тиранії, державного «левіафану». Однак лише наприкінці ХХ століття громадські об’єднання і організації врешті-решт позбавилися від тотального державного контролю, остаточно позбулися від ототожнення з державою. Водночас, форми участі організованої громадськості в державному управління набули мирних способів. Метою статті є аналіз світових тенденцій модернізації державного управління: досвід для України. Адже в контексті сучасних суспільно-трансформаційних процесів громадські організації вийшли на новий рівень взаємовідносин з державою. Державне управління трансформується в «публічне», яке своєю чергою, характеризується відкритістю, прозорістю, широким залученням інститутів громадянського суспільства до державно - управлінських процесів. Нині відсутній єдиний підхід до визначення форм і методів взаємодії органів державної влади з організованою громадськістю. Науковці виділяють різноманітні форми їх взаємодії, як інформування, консультації, громадські слухання, громадські експертизи, дорадчі комітети, громадськіініціативи, моніторинг громадської думки, громадське представництво в радах, просвіта, круглі столи, громадський контроль тощо. В законодавстві визначено правові форми взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства, а саме: участь інститутів громадянського суспільства у нормотворчій, правозастосовчій й правоохоронній діяльності держави. Необхідно констатувати що підходи до класифікації форм і методів участі організацій громадянського суспільства в публічному управлінні досить умовні й різноманітні. Не перестають з'являтися нові форми взаємодії держави і організованої громадськості. У статті проаналізовані основні концепції взаємодії. Досліджено світові інноваційні механізми та технології управління. Систематизовано основні етапи соціальогое партнерства.Документ Модернізація соціального діалогу в нових соціально-економічних реаліях: аналіз альтернатив(Університет «КРОК», 2022) Ільченко, БогданСтаття присвячена аналізу стану та проблем функціонування інституту соціального діалогу в умовах трансформації соціально-трудових відносин. Проаналізовано актуальні дослідження з даної проблематики. В статті розглядається синергетичний підхід до визначення місця і ролі соціального діалогу. Досліджується інституційна спроможність соціального діалогу у формуванні політики, умови підвищення ефективності соціального діалогу в Україні в часині його здатності реагувати на традиційні та нові виклики в сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин. Розглядається провідна роль комунікацій між сторонами соціального діалогу в контексті його загальної ефективності, проблеми організаційної спроможності соціальних партнерів та відповідальних інституцій національного рівня забезпечити їх сталість. Запропоновано авторських підхід до аналізу ключових чинників ефективності соціального діалогу, а саме: сталі комунікації, позитивний соціальний капітал, відповідальне соціальне партнерство. Аналізуються альтернативні шляхи модернізації соціального діалогу в Україні. Зокрема зроблено висновок про те, що відсутність змін чинної моделі соціального діалогу ставить під питання його суспільну легітимність та дієздатність, особливо в кризових умовах. Піддано критиці альтернативу, що базується на збереженні традиційної трипартивної моделі соціального діалогу із суттєвим зміцненням її інституційної спроможності. Визначено недоліки такого підходу. Обґрунтовано доцільність реалізації альтернативного варіанту, який базується на необхідності мультипартивного підходу до соціального діалогу, коли до традиційних соціальних партнерів додаються інші організації громадянського суспільства. Обґрунтовано висновок, що така модель відповідає сучасним викликам в частині реалізації цілей Сталого розвитку, особливо на територіальному рівні та рівні громад, де є об`єктивна необхідність широкого залучення, окрім організацій роботодавців та найманих працівників, інших зацікавлених стейкхолдерів для спільного узгодження та реалізації стратегій їх розвитку.Документ Сучасне розуміння глобальних ланцюгів вартості(Університет «КРОК», 2023) Грушко, Віктор; Ковчар, Роман; Грушко, Віктор ІвановичСучасні світові тенденції у сфері міжнародної економічної кооперації тісно пов’язані з глобальними ланцюгами вартості (далі – ГЛВ), в тому числі тому, що їх розвиток фундаментально змінив характер світової економіки. Визначення зв’язку між особливостями розвитку економіки країни та рівнем залученості у ГЛВ можливе завдяки всебічному розкриттю сучасного розуміння ГЛВ, теоретичних та практичних засад їх формування. Зокрема, ГЛВ стали ключовими елементами у формуванні стратегій розвитку та програм урядових і міжнародних організацій у сфері економічного розвитку, які ретельно дотримуються збалансованого підходу з особливою увагою до системної конкурентоспроможності. Публікація розкриває основні напрями сучасної інтерпретації ГЛВ, інструменти і підходи до їх розвитку, можливі варіанти залучення, цілі, переваги та можливі ризики від інтеграції, типологію управлінських зв’язків всередині ГЛВ та ін. Визначено, що розвиток ГЛВ та еволюція підходів до їх розуміння дозволяє на новому рівні досліджувати галузі світової економіки, їх структуру та рівень залученості країн до глобальної системи виробничих процесів. Концепція ГЛВ дає можливість прослідкувати зв’язки між різними ланками географічно фрагментованого міжнародного виробництва, визначити роль кожного учасника та передбачити наслідки для тієї чи іншої країни. Участь у ланках ГЛВ несе для країн-учасниць як позитивний ефект, так і певні ризики, особливо для країн, що розвиваються. Своєчасне виявлення ризиків, пов'язаних з участю у ГЛВ, мають бути враховані при проведенні оцінки зовнішньоекономічної безпеки країни з урахуванням включення її до ГЛВ.