Вчені записки Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія"). Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання. Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень). Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).

Переглянути

Фільтри

2014 - 201912020 - 20212

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.прогноз

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    До питання методології прогнозування фінансової безпеки суб’єктів підприємницької діяльності
    (Університет «КРОК», 2014) Грушко, В.І.; Ганущак, Т.В.; Грушко, Віктор Іванович
    У статті досліджено підходи до економічної категорії «фінансова безпека підприємства». Запропоновано структуру системи фінансової безпеки підприємств птахівництва та модель функціонування системи фінансової безпеки підприємств птахівництва. Проаналізовано підходи до прогнозу галузі птахівництва
  • Ескіз
    Документ
    Нові виклики енергетичній безпеці: попит на критичні мінерали під час переходу до «чистої» енергетики
    (Університет «КРОК», 2021) Бобров, Є.А.; Бобров, Євгеній Анатолійович
    Енергетика, яка працює на основі технологій «чистої» енергії, суттєво відрізняється від енергетики, яка використовує традиційні вуглеводневі ресурси. Будівництво сонячних електростанцій, вітроелектростанцій та електричних транспортних засобів потребує більше мінералів, ніж їх аналоги, які використовують викопне паливо. З 2010 року разом із зростанням використання відновлювальних джерел енергії середня кількість корисних копалин, необхідних для нової одиниці встановленої потужності з виробництва електроенергії, зросла на 50 %. Поступовий перехід до «чистої» енергетики повинен призвести до значного збільшення потреби на мінеральні ресурси, тобто енергетичний сектор стає рушійною силою на ринках корисних копалин. До середини 2010-х років енергетичний сектор формував незначну частину загального обсягу попиту на більшість корисних копалин. Проте, коли енергетичний перехід почав набирати темп, технології «чистої» енергії стали найбільш швидкозростаючим сегментом формування попиту. У сценарії, який відповідає цілям Паризької угоди, частка технологій «чистої» енергії у загальному попиті значно зростає протягом наступних двох десятиліть. Розвинені країни прискорюють свої зусилля щодо скорочення викидів, разом з цим їм необхідно бути переконаними, що їх енергетичні системи залишаються стійкими та безпечними. Сучасні міжнародні механізми енергетичної безпеки розроблені для того, щоб забезпечити страхування від ризиків збоїв або стрибків цін поставки вуглеводнів, особливо нафти. Декарбонізація енергетики вимагає від тих, хто формує енергетичну політику, звернути свою увагу на нові потенційно вразливі позиції енергетичної безпеки, зокрема забезпечення критичними мінеральними ресурсами. Метою даної статті є звернути увагу на значення критичних мінералів та їх роль в переході до «чистої» енергетики. В роботі використано методи аналізу й синтезу, порівняльного аналізу та системного підходу. Матеріалами слугували наукові доповіді міжнародних організацій, приватних і публічних компаній, публікації зарубіжних, присвячені зазначеній проблематиці. Тому занепокоєння щодо нестабільності цін та безпеки постачання зростають в розвинених країнах, енергетичні системи яких мають значну частку відновлювальних джерел енергії.
  • Ескіз
    Документ
    Прогноз розвитку житлового фонду міста Києва в умовах поглиблення тенденцій урбанізації
    (Університет «КРОК», 2021) Маляр, С.А.
    У статті розглянуто динаміку змін стану та надано прогноз розвитку житлового фонду міста Києва в умовах поглиблення тенденції урбанізації. Метою статті є аналіз змін у розвитку житлового фонду міста Києва під впливом тенденцій урбанізації та зробити прогноз подальших можливих змін розвитку житлового фонду міста Києва. Проаналізована динаміка змін стану житлового фонду міста Києва за період 2016-2020 рр. Зроблено висновок що загальна площа прийнятих в експлуатацію житлових будинків в місті Києві за період 2016-2020 рр. зменшилась на 78,64 %, значні темпи зниження відбулись у 2020 р. – на 74,39 % у порівнянні із 2019 р.; кількість збудованих квартир в місті Києві за період 2016-2020 рр. знизилась на 82,26 %, за період 2019 – 2020 р. знизились на 79,19 %. Визначено, що видатки з бюджету міста Києва на утримання житлово-комунального господарства за період 2016-2020 рр. зросли у 9,96 рази. Обґрунтовано, що сучасні проблеми житлового фонду міста Києва та житлово-комунальної інфраструктури пов’язані із питаннями, які багато років не знаходили свого належного розв’язання. Це і необхідність проведення капітального ремонту багатьох житлових будівель і значна зношеність комунікаційних мереж та ліфтів, які також потребують заміни або капітального ремонту, і облаштування прибудинкової території. Недостатність вирішення правових питань в Україні володіння земельними ділянками під багатоквартирними будинками та прибудинковими територіями у законодавчій практиці країни уповільнює темпи обладнання прибудинкових територій житлових будинків. Зроблено висновок, що напрями діяльності «будівництво» та «водопостачання, каналізація, поводження з відходами» не є привабливими для інвесторів. Визначено, що на розвиток житлового фонду а умовах поглиблення тенденцій урбанізації впливають два основних фактори: темпи зростання чисельності постійного населення та темпи введення в експлуатацію житлового фонду. Побудована прогнозна модель обсягів введення в експлуатацію загальної площі житлових будинків в Україні за допомогою програми аналізу статистичних даних Statgraphics ХVІІI Centurion.