Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Самооцінка студентів, що поєднують навчання та роботу(Університет «КРОК», 2022) Березовська, ЛарисаУ статті описано особливості самооцінки студентів, що поєднують навчання та роботу. Все частіше сучасна молодь приймає рішення піти працювати під час навчання у закладах вищої освіти. Прийняти таке рішення їх спонукають різні причини: від бажання розвинути свої практичні навички до бажання заробити тільки гроші, від потреби забезпечити себе до бажання допомогти рідним. Вибір саме цієї роботи, прийняття рішення йти працювати побудований на основі самооцінки, яку має молода людина, що навчається в закладі освіти. Самооцінка особистості розглядається з двох позицій: як цілісна характеристика, яка виражається в таких поняттях як ставлення до себе, повага себе, цінність Я та як характеристика окремих показників діяльності, окремих здібностей, важливих якостей, що є основою успішної професійної діяльності. Часто поряд із самооцінкою (або підміняють її) використовують таке поняття як «само ставлення». Ставлення до себе набуло власного змістовного наповнення, але воно наближається до цілісної особистісної самооцінки. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей самооцінки студентів, що під час навчання у закладах вищої освіти працюють. Емпірично виявлено, що в більшої кількості студентів, що поєднують навчання та роботу високий рівень самооцінки. Самооцінювання таких особистісних якостей, як: здоров’я, здібності, характер, авторитет у однолітків, уміння робити своїми руками, зовнішність та впевненість у собі показав, що в основному в тих студентів, які поєднують навчання та роботу вищий рівень як домагань, так і самооцінки Виявлено, що група студентів, що поєднує навчання та роботу демонструє вищі показники самовпевненості, самокерівництва, віддзеркаленого Я та самоцінності, і той же час нижчі показники самозвинувачення та внутрішньої конфліктності. Студенти, що ще під час навчання починають працювати, незалежно від мотивації, яка спонукала прийняти таке рішення вище цінять свою особистість, свої досягнення, свою значимість, вміють керувати собою, своїм часом, вважають, що інші їх сприймають позитивно, і, очевидно, вони є більш успішними та психологічно благополучними.Документ Психологія використання соціальних інтернет мереж сучасними українськими користувачами(Університет «КРОК», 2023) Мгалоблішвілі, АннаУ статті описано особливості використання сучасних Інтернет мереж та їх психологічний вплив на психологічне благополуччя українських користувачів. У середньому, сучасна людина, що володіє комп'ютером або смартфоном, проводить у соціальних мережах від кількох хвилин до кількох годин. Масштаби залучення людства до соціальних мереж не дозволяють розглядати цю активність як щось несуттєве. Цілком очевидно, що соціальні мережі стають найважливішим соціальним явищем та впливають на суспільство та окрему особистість. Побоювання, що найчастіше висловлюються, стосуються впливу сучасних мереж на психологічне благополуччя користувачів самооцінка, емоції, соціальні взаємодії) та їх психічне здоров'я (тривога, депресія, самотність, залежність).У цьому невеликому огляді ми поставили собі завдання розглянути чинні доказові дослідження, присвячені цій проблемі та розширити своїм дослідженням цю тему. Що ж до спроб самостійно вирватися з обіймів соцмережі, то самі користувачі іноді оцінюють ці дії як «принесення себе в жертву» чи «детоксикацію», тобто досить ясно проводять паралелі між хімічними залежностями та залежністю від інтернет-контенту. З іншого боку, передбачається, що соціальна взаємодія у мережі здатна поліпшити психологічний добробут, наприклад, шляхом самопрезентації чи шляхом налагодження контактів з однодумцями тощо. Встановлено, що опитувані не можуть прослідкувати власне самопочуття та зазнають труднощів в описі самовідчуття після перебування у соціальній мережі. Досліджувані інтерналізуються у віртуальне життя, більше ніж це розуміють самі. Віддають перевагу написанню повідомлення, ніж подзвонити очно. Менше спілкуються з друзями, близькими реально, віддають перевагу віртуальному спілкуванню. Більше використовують текстові повідомлення (смайли, меми) для комунікації. Вибирають розважальний контент та споживають новини зі соцмереж. Виявлена висока довіра до інформації, яку користувачі споживають зі соцмереж, досліджувані не перевіряють цю інформацію на правдивість. Тому існує проблема пропаганди та маніпуляції масовою свідомістю людей, ця проблема потребує більш детального вивчення у подальших дослідженнях. Респонденти приділяють більше вільного часу соціальній мережі, ніж хотіли до цього. Жінки більш залежні від соціальних мереж. Молоді жінки орієнтуються на моду, цінності та стандарти, які споживають зі соціальних мереж та віддають перевагу онлайн знайомствам. Не віддають перевагу новим віртуальним знайомствам та з засторогою відносяться до віртуальних незнайомців більшість чоловіків та жінки старшого віку. Питання, що виникають, зводяться до наступного: чи можна стверджувати, що надмірна активність у соцмережі відображає депресивні тенденції користувачів; як соцмережі впливають на самооцінку та психологічне благополуччя; якою мірою соцмережі можуть ставати об'єктом залежності, за аналогією з широко відомою інтернет-залежністю. Все ці особливості так чи інакше впливають на відчуття психологічного благополуччя особистості, тому подальші дослідження потребують детального вивчення впливу соціальних Інтернет мереж на психологічне благополуччя особистості.Документ Взаємозв’язок самооцінки та самопрезентації молоді у соціальних мережах(Університет «КРОК», 2023) Березовська, ЛарисаУ статті описано особливості взаємозв’язку самооцінки та самопрезентації молоді, що користуються соціальними мережами. Феномен самопрезентації набув неабиякої значимості та актуальності через появу та поширення соціальних мереж, які передбачають та демонстрацію власного Я у просторі соціальних мереж та прийняття певної позиції. У сучасному світі соціальні мережі допомагають молодим людям відчути зв’язок з іншими людьми та презентувати себе як особистість. Самооцінка – це оцінка, яку людина дає собі, своїм якостям і здібностям, а також своєму місцю у соціальному оточенні. Самооцінка людини показує її соціальну адаптацію, є регулятором поведінки та діяльності, що акумулює весь життєвий досвід людини. Феномен самопрезентації трактується в рамках однієї з трьох парадигм: 1) самопрезентація визначається як загальна характеристика соціальної поведінки індивіда, тобто цілеспрямована і свідома поведінка, спрямована на створення певного враження в інших; процес або постійне прагнення суб'єкта представити бажаний образ зовнішній і внутрішній публіці); 2) самопрезентація є засобом усунення когнітивного дисонансу; 3) існує зв'язок між самопрезентацією та самосвідомістю людини. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей взаємозв’язку самооцінки та само презентації молоді у соціальних мережах. Емпірично виявлено, що у половини опитаних низький рівень самооцінки, за рівнем прояву переважають тактики самопрезентації асертивного типу і порівняно меншого прояву набувають тактики захисного типу. За результатами кореляційного аналізу визначено, що при підвищенні рівня самооцінки молодь менше користується тактиками і стратегіями самопрезентації захисного типу. Тобто, при підвищенні рівня самооцінки, юнаки починають схилятися до стратегій самопрезентації, спрямованих першочергово на керування враженнями, а не на захист власного образу в очах інших.Документ Формування образу фізичного я в контексті становлення цілісної особистості(Університет «КРОК», 2024) Олексюк, Вікторія; Радчук, Галина; Шевченко, ОльгаСтаттю присвячено висвітленню актуальної теми впливу соціально домінуючих еталонів фізичної привабливості на становлення зростаючої особистості. Актуальність проблеми зумовлена тим, що у сучасному світі еталони зовнішньої привабливості посідають провідне місце у формуванні суспільних стандартів успішної особистості та домінують серед чинників становлення самосвідомості зростаючої особистості. Проаналізовано проблему ставлення людини до свого зовнішнього вигляду в структурі Я-концепції особистості як у зарубіжній, так у вітчизняній психології. Визначено трактування феномену «тіла» як матеріального наповнення людини, «тілесності» як матеріально-духовної субстанції, спрямованої на реалізацію у соціумі, а також теорію «схеми тіла», яка об’єднує тіло, емоції та розум. Обґрунтовано, що системотвірним елементом образу Я є образ тіла, який формується у особистісному життєвому досвіді людини внаслідок взаємодії з іншими індивідами, а психологічними чинниками впливу на структуру образу фізичного Я є емоційні переживання людини з приводу своєї тілесності, реакції інших індивідів на людину та ідеальний образ тіла, прийнятий еталонним у соціумі. При цьому психологічні механізми процесу становлення структури образу фізичного Я відображаються у розгортанні таких аспектів його усвідомлення як: джерела окремих переживань, відчуттів; володіння певними функціями та властивостями; об’єкта соціального середовища; носія культурного стереотипу. Акцентовано увагу на тому, що ознаки дорослішання підлітків найяскравіше виявляються у зміні тіла, тому зацікавленість своєю зовнішністю стає однією із найважливіших домінант у становленні самосвідомості. З`ясовано, що неприйняття своїх тілесних якостей здебільшого зумовлює не лише становлення неадекватної самооцінки, порушення соціалізації загалом, але також може стати поштовхом до розвитку психосоматичних розладів у подальшому. Висвітлено, що ставлення до себе щодо задоволеності своїм тілом є істотним компонентом складної структури самосвідомості та має значний вплив на самоповагу, самореалізацію особистості в усіх сферах життя від публічної до інтимної.