Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Комунікаційні ланцюги у розбудові екосистеми кластеру(Університет «КРОК», 2024) Філатов, Сергій; Філатов, Антон; Філатов, Сергій АнтоновичВ умовах воєнного стану для національної економіки України важливою проблемою є пошук шляхів співпраці та комунікацій великих промислових підприємств, бізнесових структур, малих та середніх підприємств (МСП), наукових та освітніх установ, державного сектору і органів самоврядування. Однією з прогресивних форм співпраці суб'єктів ринку є кластери .З розвитком інноваційних екосистем та забезпечення сталого розвитку регіонів України актуальною проблемою стає продуктивний взаємозв’язок між учасниками кластеру. Бізнес екосистема передбачає: мультиплікацію вартості бізнесу; вигоду для всіх учасників; зв’язки, які підтримуються ідеєю. Основні гравці екосистеми створюють спільні активи, які жоден із них не зміг би створити, діючи поза системою. Використання ефективних комунікацій стейкхолдерів в екосистемі кластеру буде сприяти розвитку співпраці та здорової конкуренції. Саме тому метою даної роботи виступає питання дослідження узагальненого підходу до використання ефективних комунікацій в екосистемі кластеру. Враховуючи напрямок розвитку України до вступу в ЄС та вимоги сучасного глобального світу, в статі розглянуті моделі екосистем бізнесу та різних організацій стосовно їх стресостійкості до криз і невизначенностей, гнучкості для розвитку і удосконалення та на основі цих моделей побудувати можливі необхідні комунікаційні ланцюги в екосистемі кластеру. В рамках дослідження було розроблено узагальнений підхід до використання ефективних комунікацій, а саме визначено комунікаційні інструменти поетапного формування екосистеми кластеру із застосування сучасних вимог критеріїв європейської моделі досконалості EFQM. Вибір цих інструментів базується на практичному досвіді експертів та аналізі практичної роботи при консультуванні організацій при розбудові екосистем кластерів авторами цієї статті. Визначена послідовність запропонованих інструментів утворює наскрізний комунікаційний ланцюг, який може слугувати основою для конкретних практичних випадків, ситуацій, обставин в залежності від потреб екосистеми кластеру. Визначено основні якості роботи кластерних менеджерів (координаторів) для успішності реалізації визначених комунікаційних ланцюгів екосистеми кластеруДокумент Особливості розвитку копінг-стратегій у процесі професійної підготовки психологів: когнітивний та поведінковий аспекти(Університет «КРОК», 2024) Шинкаренко, ЮрійСтаттю присвячено аналізу особливостей розвитку копінг-стратегій у процесі професійної підготовки майбутніх психологів із фокусом на когнітивному та поведінковому аспектах. У сучасних умовах високих вимог до психологічної підготовки фахівців особливого значення набуває формування стресостійкості та адаптаційного потенціалу через розвиток ефективних копінг-стратегій. Це дозволяє майбутнім психологам забезпечувати якісне виконання професійних обов’язків, долаючи виклики, пов’язані зі специфікою їхньої діяльності. У статті розкрито актуальність дослідження, обґрунтовано необхідність інтеграції розвитку копінг-стратегій у професійну освіту з огляду на високий рівень емоційного навантаження роботи психолога. Проаналізовано сучасну наукову літературу, яка висвітлює зв’язок між особистісними рисами, соціальними впливами та специфікою навчального середовища у формуванні копінг-стратегій. Виокремлено ключові когнітивні й поведінкові компоненти цих стратегій, які відіграють значну роль у професійній ефективності та психологічному благополуччі фахівців. Обґрунтовано, що розвиток копінг-стратегій є важливим фактором запобігання емоційному вигоранню, що підкреслює їхню значущість у професійній підготовці майбутніх психологів. У роботі використано методи теоретичного аналізу, порівняння, узагальнення та систематизації, що дозволило структурувати сучасні підходи до вивчення копінг-стратегій. Доведено, що професійна підготовка психологів має включати не лише здобуття теоретичних знань і практичних навичок, а й розвиток здатності до емоційної саморегуляції та адаптації до стресових ситуацій. Визначено змістовне наповнення когнітивного та поведінкового компонентів копінг-стратегій. У результаті доведено, що результативність формування копінг-стратегій залежить від можливостей сучасної системи освіти враховувати когнітивні та поведінкові аспекти копінг-компетентності майбутніх фахівців. Окреслено конкретні методи та прийоми розвитку когнітивного та поведінкового компонентів копінг-стратегій у майбутніх психологів. Здійснене теоретичне дослідження формує ґрунтовну основу для подальшого вдосконалення психологічної освіти, спрямованої на підготовку стресостійких і професійно адаптованих фахівців. Перспективи подальших досліджень пов’язані із вивченням динаміки розвитку когнітивного та поведінкового компонентів копінг-стратегій на різних етапах навчання, а також впливу на цей процес індивідуально-психологічних особливостей здобувачів психологічної освіти.Документ Методологічні підходи до вивчення розвитку копінг-стратегій у майбутніх психологів(Університет «КРОК», 2024) Шинкаренко, ЮрійСтаттю присвячено актуальній науковій проблематиці – ролі копінг-стратегій у формуванні особистості майбутнього психолога. Доведено значущість конструктивних копінг-стратегій для забезпечення професійної ефективності здобувачів психологічної освіти, а також готовності до здійснення професійної діяльності. Обґрунтовано необхідність системного та раннього вивчення сформованості профілю копінг-стратегій у майбутніх психологів, у зв’язку з тим, що від конфігурації профілю залежить здатність вільно розкривати професійні знання, вміння та навички на робочому місці, зберігати накопичений досвід та ефективно орієнтуватися серед різноманітних професійних завдань. Метою статті є аналіз та систематизація методологічних підходів до дослідження психологічного явища копінг-поведінки з виділенням внеску кожного з них у розробку методів визначення рівнів сформованості копінг-стратегій у здобувачів психологічної освіти. Для цього використано теоретичні методи дослідження: аналіз джерельної бази, абстрагування (виділення істотних властивостей), компаративний аналіз (порівняння сутнісних особливостей різних методологічних підходів), класифікація, систематизація, узагальнення. Розглянуто дефініцію поняття «копінг-стратегія». Пояснено зв’язок копінг-стратегій з професійно важливими компетентностями майбутніх психологів. Обґрунтувано необхідність своєчасної діагностики розвитку копінг-стратегій цієї категорії осіб та охарактеризовано методологічні підходи до вивчення розвитку копінг-стратегій у здобувачів психологічної освіти. Визначено внесок кожного методологічного підходу у розробку методів визначення рівнів сформованості копінг-стратегій у здобувачів психологічної освіти, а також систематизовано їх з урахування специфіки професійної діяльності фахівців психологічних служб. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінкою ефективності окреслених методологічних підходів до дослідження копінг-стратегій у процесі професійної підготовки психологів, вивченням ролі культурних та соціальних контекстів розвитку копінг-стратегій у структурі особистості майбутніх психологів.Документ Психологічні особливості професійної самосвідомості військових психологів(Університет «КРОК», 2022) Живоглядов, Юрій; Денисова, Анастасія; Живоглядов, Юрій ОлексійовичВ статті обговорюється проблематика психологічних особливостей професійної самосвідомості військових психологів в ситуації надання допомоги військовослужбовцям під час бойових дій. Запропоновано загальні психологічні орієнтири формування професійної самосвідомості як визначального фактору ефективності діяльності військових психологів. Зазначено методологічні основи дослідження професійної самосвідомості військових психологів та надано окремі результати дослідження психологічних особливостей, що впливають на їх поведінку при виконанні своїх обов’язків в ситуації ведення бойових дій. З урахуванням психологічних особливостей професійної самосвідомості визначена доцільність та способи покращення діяльності військових психологів, серед яких: розвиток навичок саморегуляції та стресостійкості, психологічні засоби відновлення ключових характеристик військово-професійної працездатності. Отримано емпіричні дані, що основними психологічними факторами ефективності діяльності військових психологів в ситуації бойових дій є комунікабельність, активність, здатність створення заспокійливої атмосфери, емоційна врівноваженість, які сприяють емоційному розрядженню та підняттю бойового духу військовослужбовців. У ході дослідження впливу психологічних особливостей професійної самосвідомості військових психологів на ефективність надання допомоги в ситуації ведення бойових дій виявлено, що професійно-важливі якості психологічного профілю фахівця можуть змінюватись під впливом набутого в цих діях індивідуально-психологічного досвіду. На успішність професійної діяльності військових психологів значний вплив може мати бойовий стрес, вмінням психологічного захисту від якого повинна бути надана окрема увага. Результативною дією може стати цілеспрямований розвиток здатності регулювати власні стани, а також, формування індивідуальних особливостей становлення механізму саморегуляції. Тренінг саморегуляції має бути побудований як система підходів до розуміння своїх можливостей, потреб, потенціалу, бажань, ставлення до самого себе та до оточуючої ситуації, задіяння усіх наявних резервів організму та психіки.