Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Логістична діяльність сфери туристичного бізнесу та її специфіка(Університет «КРОК», 2017) Алькема, В.Г.; Алькема, Віктор ГригоровичУ статті розглянуто сутність логістичної діяльності організацій сфери туристичного бізнесу. Висвітлено питання процесно-функціональної структуризації цієї діяльності. Здійснено системну декомпозицію складових логістичної діяльності у сфері туризму.Документ Особливості практики туристичного брендингу країн Центральної та Східної Європи(Університет «КРОК», 2017) Терещук, М.І.У статті досліджено проблему формування туристичного бренду країни на прикладі держав Центрально-Східної Європи (ЦСЄ). На основі авторської методики проведено аналіз практики використання брендингових технологій країнами ЦСЄ для просування своїх туристичних дестинацій, виявлено найбільш успішні з нихДокумент Соціальні аспекти інноваційного розвитку туризму в регіоні(Університет «КРОК», 2020) Підвальна, О.Г.; Феленчак, Ю.Б.Однією з умов ефективного розвитку економіки є досягнення науково-технічного прогресу, розширення масштабів робіт, пов’язаних із розробкою і впровадженням у господарську практику нововведень. Тому на сучасному етапі функціонування туристичної галузі України вже не існує сумнівів щодо необхідності переходу індустрії туризму на інноваційну модель економічного розвитку. Крім того, на сьогоднішній день туризм є важливим соціальним явищем, яке охоплює значну частину населення планети, тому соціальна складова туристичної діяльності настільки вагома, що враховується практично на усіх просторових рівнях. У статті розглянуто передумови та особливості інноваційного розвитку туризму на регіональному рівні, а також обґрунтовано перспективні напрями інноваційної діяльності у туристичній сфері в умовах соціалізації економіки. Охарактеризовано два головні підходи до аналізу інноваційної діяльності у туристичній сфері – функціональний та просторовий. Наголошено на ролі просторового розвитку у туристичній діяльності та її соціальній функції. Для координації зусиль щодо формування цілісної і системної регіональної туристичної політики в умовах соціалізації економіки необхідною є розробка соціальної доктрини туризму. Проаналізовано соціальні аспекти та виділено організаційні форми інноваційних напрямів розвитку туризму на регіональному рівні, які не можуть бути реалізованими без забезпечення ефективного функціонування відповідних організаційних форм, серед яких органи державної влади та місцевого самоврядування; наукові та освітні заклади; місцеві громади та інші спільноти; туристичні підприємства та організації; заклади сфери обслуговування, транспортні та інші мережі; заклади технічного обслуговування, консалтингові організації; дестинації; засоби масової інформації та ін. Детально розглянуто механізми реалізації адміністративно-управлінського та інформаційного напрямів інноваційного розвитку туризму в регіоні.Документ Сучасний стан розвитку туристичної сфери у контексті управління готельним бізнесом(Університет «КРОК», 2020) Денисенко, М.П.; Бреус, С.В.У статті досліджено роль та значення туризму як важливого стратегічного сектора економіки, що стимулює розвиток елементів інфраструктури, зумовлює збільшення доходної частини бюджету та має широкі можливості для залучення іноземної валюти і різного роду інвестицій, сприяє диверсифікації економіки у результаті утворення обслуговуючого індустрію туризму сектору економіки. Визначено та обґрунтовано тенденції, які узагальнено характеризують сучасний стан цієї сфери та справляють влив на економічний розвиток країн світу загалом та готельний бізнес, зокрема. Так сфера міжнародного туризму характеризується нестабільною динамікою збільшення кількості туристів, однак в цілому та серед країн, які є найпопулярнішими серед туристів та перерозподілом доходів від міжнародного туризму, що свідчить про перерозподіл світових грошових потоків від країн, які традиційно користувались попитом у туристів до менш традиційних туристичних центрів. Мета статті полягає у дослідженні взаємозв’язку та впливу доходів від туризму на економічний розвиток країн світу. Проведено поглиблений аналіз, який свідчить про нестабільне збільшення ВВП країн світу та незначну залежність ВВП країн від розвитку туристичної сфери і як результат, збільшення кількості туристів та доходів країн світу від міжнародного туризму. Доповнено дослідження шляхом визначення питомої ваги доходів від міжнародного туризму у ВВП загалом та країн світу, найпопулярніших серед туристів, що свідчить про її зменшення, що можна було б вважати умовно позитивною тенденцією, адже це може призвести за інших рівних умов до підвищення конкурентоспроможності світових економік та стимулювати розвиток інфраструктури країн і загалом, у перспективі, – до підвищення рівня розвитку їх економік за рахунок акумуляції зусиль та перенаправлення коштів на розвиток й збереження туристичних центрів, але в сучасних умовах розвитку світової економіки це справляє негативний вплив на розвиток туристичної сфери як світу в цілому, так і країн, зокрема, найпопулярніших серед туристів. Розглянуто вплив поширення пандемії коронавірусу на розвиток туристичної сфери загалом та її інфраструктури, зокрема готельного бізнесу й зроблено висновок, що в сучасних умовах готельний бізнес переживає складні часи, що обумовлено, зокрема нарощуванням обсягів пандемії, спричиненою коронавірусною інфекцією. Зроблено висновок, що підвищення ефективності готельної сфери потребує здійснення суттєвих змін в концепцію управління готельним бізнесом.Документ Сучасні тенденції розвитку основних видів туристичного підприємництва(Університет «КРОК», 2021) Малярчук, Н.М.Сучасний туристичний бізнес є одним із найбільших та швидко зростаючих секторів економіки. Часто індустрія туризму розглядається в якості посередника економічних і соціальних змін в суспільстві. Крім того, туризм здатний підтримати загальнонаціональне об’єднання шляхом припливу іноземної валюти, заохочувати культурну діяльність і традиційні ремесла, зробити істотний вплив на різні сектори послуг. Індустрії туризму відводиться значна роль у створенні робочих місць, зниження рівня безробіття, переважно за рахунок розвитку туристичного підприємництва, здатного усунути соціальні проблеми, дати поштовх розвитку країни і поповненню бюджету, що приводить до зростання валового внутрішнього продукту. Мета роботи - визначити рівень розвитку підприємницької активності в сфері туризму в регіонах. Дослідження базується на аналізі туристичних потоків, частки туризму в ВВП, кількості активних суб'єктів у сфері туризму в динаміці за останні роки, аналізі динаміки зміни фонду колективних засобів розміщення; аналізі рівню та якості транспортного обслуговування і як це впливає на розвиток туристичних потоків; аналізі показників кореляції між кількістю підтверджених випадків COVID-19 та кількістю щоденних польотів. Результатами дослідження стали рейтинги з розвитку підприємницької активності в туризмі; виявлення факторів, що стримують розвиток підприємництва в туризмі, пропозиції по підвищенню розвитку основних видів туристичного підприємництва. Областю застосування результатів дослідження є діяльність суб'єктів туристичної індустрії: Міністерства культури і спорту, управлінь з розвитку туризму, туроператорів і турагентів, галузевих організацій, споживачі. Результати дослідження можуть бути використані при розробці регіональних програм розвитку туризму в рамках реалізації державної програми розвитку туризму до 2027 року.Документ Підходи до позиціонування туристичних дестинацій в умовах викликів війни: аналіз досвіду країн Балканського півострову(Університет «КРОК», 2022) Растворова, Марія; Растворова, Марія ОлександрівнаВійна в Україні, викликана військовим вторгненням Російської Федерації 24 лютого 2022 року, кардинально змінила життя українців в багатьох сферах. Туризм у традиційному вигляді – а саме з рекреаційною, пізнавальною, розважальною, діловою та лікувальною метою – з початком війни було поставлено на паузу. Інформаційними наслідками російсько-української війни на глобальному рівні стало швидке зростання обізнаності та інтересу до нашої країни, в тому числі, й з боку майбутніх потенційних туристів. Водночас, наслідки цієї війни, навіть після нашої Перемоги, ще довго будуть чинити вплив на туристичну сферу та сприйняття туристичного бренду України. Стаття має на меті проаналізувати підходи до туристичного ребрендингу та маркетингу та транслювання історичної пам’яті, які обрали для себе різні країни на пост-конфліктному етапі та ефект цього ребрендингу для розвитку туризму в цих державах. На основі аналізу авторитетних літературних джерел (наукових статей), які описують кейси та підходи пост-конфліктного брендингу країн Балканського півострову (Монтенегро, Боснія та Герцеговина), аналізу динаміки туристичних потоків та шляхів позиціонування їх туристичного бренду на даному етапі, автор виділяє підходи до пост-конфліктного брендингу країн і туристичних дестинацій та аспекти висвітлення пам’яті про трагічні події війни. «Як Україна має позиціонувати та розповідати про себе світові після закінчення війни?», «Про що ми маємо розповідати в першу чергу, щоб привабити туристів?», «Яким має бути етичний підхід до туристичного брендингу України?» – з вірою в Перемогу України та глибокою вдячністю Збройним Силам України, автор шукає відповіді на ці питання та відкриває наукову дискусію щодо формування туристичного бренду України після війни.Документ Туристична галузь в умовах пандемії COVID-19 та змін клімату: виклики та перспективи(Університет «КРОК», 2022) Наумова, Олена; Наумова, Марія; Наумова, Олена ОлександрівнаУ статті аналізується чинники, які впливають на розвиток туристичної галузі. Відзначено, що стійке зростання туристичної галузі протягом 10 років до пандемії Covid-19 зумовлено багатьма чинниками, серед яких важливе місце відведено зростанню чисельності споживачів туристичних послуг з доходами середнього класу, послаблення візового режиму у багатьох країнах світу, розвиток транспортної інфраструктури та соціальних мереж. Метою аналізу статті є дослідження впливу на туристичну галузь пандемії Covid-19 та змін клімату, з’ясовано напрями адаптації туристичної галузі до цих викликів. Закриття міждержавних кордонів з початку пандемії, падіння обсягів повітряних міжнародних перевезень, зупинення роботи готелів та закладів розваг, обмеження роботи закладів харчування, зростання безробіття, скорочення доходів та заощаджень споживачів, зміна структури споживання, обмеження свободи на пересування людей, небезпека захворіти на коронавірус та висока невизначеність – спричинило катастрофічне падіння попиту на туристичні послуги. Зміна клімату також вкрай негативно позначається на розвитку туризму. Найбільш популярні туристичні напрями у світі в значній мірі потерпають від змін клімату, які ми спостерігаємо у вигляді збільшення площ пожеж, зростання чисельності багатоденних повеней, посилення ерозії прибережних морських територій. З іншого боку, надмірний попит на туристичні послуги у світі негативно позначився на змінах клімату. На всі туристичні поїздки припадає за різними підрахунками близько 5,6% всіх викидів CO2 у світі. Їх продукує транспорт, житло та всі види туристичної діяльності. Необхідно враховувати, що на привабливість туристичних дестинацій прямо впливає проблема масштабності скорочення біорізноманіття, доступність та ціна чистої прісної води, рівень забруднення повітря, обсяги відходів від готелів та закладів харчування, шкідливі викиди від роботи транспорту. Тому криза туристичної галузі внаслідок пандемії Covid-19 сприяла її зміні в бік стійкого розвитку туризму, розбудови туристичної екосистеми та зеленої інфраструктури.Документ Теоретичні підходи до визначення «туристичної дестинації» в контексті стратегічного менеджменту(Університет «КРОК», 2023) Кудряшов, ЄвгенійУ статті проведено систематичний огляд літератури зі стратегічного управління туристичними дестинаціями. Розглянуто наукові підходи до визначення терміну «туристична дестинація». Визначено, що в країнах пострадянського простору останнім часом поряд із терміном «дестинація» вживається поняття «туристична дестинація», як найважливіший елемент регіональної туристичної системи та суб’єкт управління регіональним розвитком. З’ясовано, що визначення «туристичної дестинації» суттєво різняться, що свідчить про відсутність консенсусу щодо її визначення як наукової категорії. Швидко зростаюча індустрія туризму була значно ослаблена через глобальні ризики, такі як пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну в 2022 році. Ці виклики створили необхідність до вивчення та застосування різних стратегій управління туристичними дестинаціями з урахуванням ряду зовнішніх факторів. Основною метою дослідження є визначення поняття туристичної дестинації в контексті менеджменту та огляд теоретичних підходів у цій галузі дослідження. На основі проаналізованих наукових концепцій з’ясовано, що однією з основних переваг стратегічного планування в туризмі є постійний моніторинг ефективності діяльності всіх залучених суб’єктів. Проводячи паралель між довгостроковим планом і короткостроковим планом, дослідження висвітлює різницю між стратегією управління туризмом і його маркетинговою тактикою. Основні етапи стратегічного планування в туризмі були визначені як тривалі та взаємозалежні. Крім того, у статті представлено огляд концепції маркетингу територій, яка виникла в тісному зв’язку зі стратегічним менеджментом. Туристичні дестинації мають свій власний імідж, який безпосередньо приваблює туристів, мотивує їх до отримання відповідних послуг і тим самим активізує всю туристичну систему окремого міста чи регіону.Документ Intangible cultural heritage as a factor of tourist destination development(Університет «КРОК», 2024) Melko, Liudmyla; Rastvorova, Mariia; Plysenko, Pavlo; Мелько, Людмила Федорівна; Растворова, Марія Олександрівна; Плисенко, ПавлоСтаття присвячена теоретичному дослідженню проблеми використання нематеріальної культурної спадщини (НКС) як чинника розвитку туристичної дестинації. Метою статті є визначення можливостей використання ресурсного потенціалу НКС у туристичній діяльності як чинника розвитку туристичної дестинації. Поставлена в статті мета була досягнута за допомогою методів індукції, дедукції, узагальнення та методу системного аналізу. У статті проаналізовано кількість елементів НКС відповідно до списків Конвенції про нематеріальну культурну спадщину, а також список нематеріальної культурної спадщини України, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО, Національний перелік НКС. Автори виявили, що у туристичній діяльності величезною популярністю серед туристів користуються такі складові НКС, як: виконавське мистецтво, звичаї, обряди, святкування, традиційні ремесла тощо, а серед традиційних ремесел особливий інтерес викликає гончарство, кераміка, що дозволяє активно залучати туристів до майстер-класів. У статті запропоновано шляхи оптимізації НКС як туристичного ресурсу. Автори розробили модель Центру популяризації НКС у туристичній дестинації (на прикладі гончарства). Складові моделі представлені такими компонентами, як: організаційно-управлінського, який передбачає створення дієвої організаційної структури Центру; процесно-діяльнісного, який передбачає створення унікального ексклюзивного продукту для популяризації елементу гончарства в туристичній дестинації; та результативного, який передбачає результати від запропонованої діяльності, що забезпечить збереження і розвиток НКС, розвиток туризму, створення робочих місць, економічний розвиток туристичної дестинації тощо. Використання пропозицій авторів щодо залучення НКС для розвитку туристичної дестинації дозволить стейкхолдерам забезпечити активізацію туризму в Україні, захистити інтереси суб’єктів туристичного бізнесу у складних воєнних умовах, підвищити ефективність та конкурентоспроможність туристичних дестинацій в Україні.Документ Життєвий цикл туристичних дестинацій в контексті управління розвитком(Університет «КРОК», 2023) Наумова, Олена; Кудряшов, Євгеній; Наумова, Олена ОлександрівнаРозуміння концепції життєвого циклу туристичних дестинацій дає змогу ефективно управляти її розвитком та покращувати позитивні ефекти від її функціонування. Мета статті - проаналізувати концепцію життєвого циклу туристичної дестинації у відповідності до процесів управління. Під час дослідження застосовані методи: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, типізація та інші. Результатами дослідження є якісне розуміння категорії «туристична дестинація» та її складових. Дане дослідження розглядає складові, які можуть охарактеризувати структуру системи, а саме: туристична атракція, сервісна та сполучна інфраструктури, посередники та допоміжні служби, туристичний продукт. Було виявлено, що важливими є знання суб’єктів управління, а також визначено показники, які відповідають за зміну етапу життєвого циклу. З-поміж них в дослідженні були виділені наступні: рівень туристичних прибуттів, стан навколишнього середовища, стан туристичної інфраструктури, ставлення місцевого населення до життя в межах туристичної дестинації. При цьому дослідження враховує чинники впливу, які також можуть зумовлювати прискорення зміни етапу життєвого циклу туристичної дестинації. Серед них можна виділити: державну та регіональну політику в сфері туризму, наявність конкуренції, рівень розвитку транспортної та сервісної інфраструктури. Також було визначено, що процес управління розвитком туристичної дестинації з урахуванням життєвого циклу – це послідовні кроки, які можуть повторюватися циклічно на кожному етапі. При цьому використовують різні практичні інструменти, які будуть більш доцільними відносно певного етапу життєвого циклу. Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що воно може бути використане для поглибленого вивчення тематики концепції життєвого циклу туристичної дестинації та послугувати основою для подальших наукових досліджень з даної тематики.