Legal Bulletin
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/365
Збірник наукових праць «Legal Bulletin» є правонаступником видання «Правничий вісник Університету «КРОК», який було засновано у 2006 році (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № ІІ237-ІІ7Р від 19.05.2006 р.) а в 2010 року внесено до переліку фахових видань України (Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 3. – С. 11; В 2015 році наказом Міністерства освіти і науки України №1328 від 21.12.2015 року). «Правничий вісник Університету «КРОК» внесено до переліку фахових видань, та міжнародних бази даних: Index Copernicus International; Ulrich’s Periodicals Directory, США (international database Ulrich’s Periodicals Directory, USA).
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Сучасні проблеми запобігання і протидій злочинності у сфері інформаційних технологій(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Піддубний, Д.Д.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаСучасний розвиток інформаційних технологій створює нові можливості для розвитку суспільства, бізнесу та урядових організацій, але водночас ставить нові виклики для безпеки. Однією з найгостріших проблем є злочинність у сфері інформаційних технологій, яка включає в себе багато різних видів правопорушень, таких як кіберзлочинність, шахрайство з використанням електронних ресурсів, несанкціонований доступ до інформаційних систем, шкідливе програмне забезпечення та інші технологічні експлойти. Зростання кіберзагроз зумовлене швидким розвитком цифрових інфраструктур, глобалізацією даних та ускладненням технологій, що робить боротьбу з цими злочинами дедалі складнішою. Ця проблема є особливо актуальною через зростання кількості кіберзлочинів, які завдають значних економічних збитків як урядам, так і приватному сектору, а також загрожують інформаційній безпеці громадян. Такі злочини характеризуються транснаціональним характером та анонімністю зловмисників, що ускладнює їх розслідування та притягнення до відповідальності. Крім того, стрімкий розвиток таких технологій, як штучний інтелект, великі дані та Інтернет речей (IoT), призводить до появи нових векторів експлуатації та кіберзагроз. Запобігання та боротьба з кіберзлочинністю вимагає комплексного підходу, що поєднує правове регулювання, технологічні рішення, міжнародне співробітництво та кіберграмотність. У дослідженні наголошується на необхідності розвитку національного законодавства у сфері кібербезпеки та кіберзлочинності відповідно до міжнародних стандартів. Законодавча робота повинна охоплювати як кримінально-правові заходи, так і цивільно-правові регуляторні аспекти, такі як захист персональних даних, електронна комерція та інформаційна безпека. Важливою передумовою ефективної боротьби з кіберзлочинністю є співпраця між державними органами та приватним сектором. ІТ-компанії повинні брати активну участь у процесі захисту від кіберзагроз. Це пов’язано з тим, що значна частина таких злочинів вчиняється через атаки на власну інфраструктуру та дані клієнтів. Крім того, важливу роль у запобіганні злочинам відіграє обізнаність та кіберграмотність населення. Адже часто саме необережна поведінка користувачів призводить до успішних кібератак. Важливість міжнародного співробітництва у боротьбі з кіберзлочинністю: Транснаціональний характер ІТ-злочинності вимагає координації зусиль національних правоохоронних органів, обміну інформацією про нові загрози та вироблення спільних підходів до розслідування і запобігання злочинам. Існують також виклики, пов’язані з юрисдикційними конфліктами та різним рівнем розвитку кібербезпеки в різних країнах, які вимагають спільних дій на міжнародному рівні.Документ Особливості механізмів захисту прав жінок крізь призму міжнародних стандартів прав людини(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Коваленко, К.В.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ статті досліджуються механізми захисту прав жінок через призму міжнародних стандартів прав людини, які є ключовим елементом забезпечення рівних прав та можливостей для всіх громадян, зокрема жінок. Наголошується на важливості використання сучасних правових інструментів для захисту прав жінок, що відіграють важливу роль у створенні справедливого та рівноправного суспільства. Метою дослідження є аналіз міжнародних стандартів захисту прав жінок, оцінка їх ефективності та пошук шляхів їх вдосконалення з урахуванням новітніх тенденцій у сфері захисту прав людини. Для досягнення цієї мети були застосовані методи правового аналізу, порівняльного дослідження та експертних оцінок, а також аналіз міжнародної та національної практики захисту прав жінок. Розглянуто існуючі механізми захисту, такі як Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Декларація ООН про права людини, Пекінська платформа дій та інші міжнародні договори й угоди. Вивчено правові аспекти забезпечення належної імплементації міжнародних норм у національне законодавство та дотримання гендерної рівності. У роботі розкриваються проблеми, з якими стикаються жінки в процесі захисту своїх прав, зокрема дискримінація на ринку праці, домашнє насильство, гендерні стереотипи та недостатня правова обізнаність. Проаналізовано сучасні підходи до впровадження гендерних квот, програми боротьби з насильством щодо жінок, а також інші ініціативи, що підтримуються міжнародними організаціями, такими як ООН та ЄС. Наголошено на необхідності посилення співпраці між урядами, громадськими організаціями та міжнародними структурами для забезпечення ефективного захисту прав жінок. Зроблено висновок, що існуючі механізми захисту прав жінок є ефективними, проте потребують подальшого вдосконалення. Серед запропонованих заходів – впровадження спеціалізованого навчання для правозахисників, розширення програм підтримки жінок та проведення додаткових досліджень для розвитку нових підходів до захисту прав жінок у контексті міжнародних стандартів.Документ Особливості правового захисту інтелектуальної власності в мережі Інтернет(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Махно, М.І.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаСтаття присвячена аналізу питання захисту інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Адже у сучасну епоху, відому як «інформаційне суспільство», ми спостерігаємо стрімкий розвиток інтелектуальної творчості людини. Водночас перед суспільством постають глобальні проблеми, вирішення яких вимагає знаходження балансу між задоволенням потреб соціуму та захистом індивідуальних прав. У наше життя вже міцно увійшли такі терміни, як комп’ютер, програмне забезпечення та Інтернет. Традиційні бібліотеки й архіви поступаються місцем електронним бібліотекам, які з’являються повсюдно. Електронні банки даних, що містять величезну кількість творів літератури, науки та мистецтва, можуть бути збережені на жорсткому диску комп’ютера або на веб-сайті. Зазвичай їх обслуговує одна особа. Інтернет є глобальним явищем не лише в географічному, а й у соціально-правовому контексті. Він впливає на різні аспекти життя сучасної людини, включаючи цивільно-правові відносини. Питання захисту авторського права в Інтернеті є актуальним у багатьох країнах світу, проте в Україні йому приділяється недостатньо уваги. Тому важливо знайти ефективні рішення цієї проблеми. Проблема захисту авторських прав найбільш яскраво проявляється в останнє десятиліття в сфері Інтернету. Це зумовлено, насамперед, легкістю та швидкістю розміщення інформації в глобальній мережі, відсутністю обов’язкової авторизації для таких дій, а також відкритістю та доступністю електронних ресурсів для фактично необмеженого кола осіб. Однак ці переваги інформаційних технологій мають і зворотний бік: інформація та об’єкти інтелектуальної власності потрапляють в Інтернет без згоди авторів і навіть без їх відома. Це порушує не лише права авторів на отримання винагороди за їх інтелектуальну працю, а й їх особисті немайнові права, зокрема право вимагати визнання свого авторства шляхом належного зазначення імені на творі та його примірниках, а також за будь-якого публічного використання твору. Отже, слід проаналізувати існуючі підходи до захисту прав інтелектуальної власності, які були порушені в Інтернеті, узагальнити їх та об’єднати на основі системного підходу з метою впровадження ефективного правового механізму в українське законодавство.Документ Європейський досвід як шлях до ефективної антикорупційної політики в Україні: перспективи і реалії(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Донець, В.О.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ статті здійснюється дослідження європейського досвіду боротьби з корупцією, з акцентом на ключові практики та механізми, що використовуються в країнах Європейського Союзу. Аналізуються ефективні стратегії, зокрема незалежність антикорупційних органів, система перевірки декларацій про доходи та майно посадовців, а також роль громадянського суспільства у боротьбі з корупцією. Основна увага приділяється трьом ключовим аспектам: незалежності антикорупційних органів, ефективності системи моніторингу та перевірки декларацій про доходи й майно посадовців, а також участі громадянського суспільства в антикорупційній діяльності. На основі аналізу успішного досвіду таких країн, як Литва, Латвія, Болгарія, Нідерланди та Фінляндія, визначено основні принципи й підходи, які сприяють успішній боротьбі з корупцією. Також дуже важливо приділити увагу можливостям адаптації цих практик до українських реалій з метою підвищення ефективності антикорупційної політики в Україні. Стаття містить рекомендації щодо удосконалення української антикорупційної системи на основі європейського досвіду, що може стати важливим кроком для посилення державного контролю та залучення громадян до боротьби з корупцією. Зокрема, акцент зроблено на необхідності забезпечення незалежності таких органів, як НАБУ, удосконаленні механізмів перевірки електронних декларацій, посиленні ролі громадського контролю та створенні сприятливих умов для участі громадян у викритті корупції. Ефективна боротьба з корупцією вимагає не лише впровадження сучасних технічних інструментів, а й політичної волі, активного громадського залучення та міжсекторальної співпраці. У статті також наголошується на важливості використання сучасних цифрових технологій для моніторингу корупційних ризиків, що дозволить забезпечити більшу прозорість та підзвітність державних інституцій. Крім того, підкреслюється необхідність інтеграції антикорупційної політики у ширший контекст реформ, спрямованих на зміцнення верховенства права та демократичних цінностей. Окрему увагу приділено розробці та впровадженню ефективної системи захисту свідків, яка могла б стати ключовим інструментом для заохочення громадян до викриття корупційних правопорушень, забезпечуючи їхню безпеку та конфіденційність. Впровадження такого механізму є критично важливим для стимулювання участі громадянського суспільства в боротьбі з корупцією та формування довіри до антикорупційних ініціатив. Україна має унікальну можливість, спираючись на найкращі європейські практики, вдосконалити свою антикорупційну систему, посилюючи верховенство права та демократичні цінності. Лише інтегрувавши антикорупційні заходи у ширший процес суспільних і державних реформ, можна створити довготривалу основу для формування доброчесного середовища, що сприятиме соціальному та економічному прогресу України.Документ Сучасний стан наукових розробок проблем повоєнного відновлення держави: теоретико-правовий аналіз(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Курілець, О.О.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ статті досліджено сучасний стан наукових розробок проблем повоєнного відновлення держави з урахуванням теоретико-правового аналізу. Встановлено, що на сьогодні проблеми повоєнного відновлення держави є темою наукових пошуків багатьох вчених різних галузей науки. Разом з тим, зʼясовано, що у теоретико-правовому полі юридичної науки відсутні комплексні дослідження присвячені аналізу наукових розробок проблем повоєнного відновлення держави, що створює суттєву прогалину у даній сфері. Проаналізовано, що науковці поділяють проблеми, з якими зіткнеться Україна у процесі відновлення, і які уже є на сьогодні, за такими основними блоками: зруйнована інфраструктура, гуманітарна криза, економічний спад, соціальні та політичні проблеми, геополітичні виклики та інші. Запропоновано відновлення держави розглядати як комплекс організаційних, правових, фінансових та інших заходів, що спрямовуються на прискорену відбудову та створення умов для покращення життєдіяльності населення та діяльності суб’єктів господарювання на певній території, для подолання наслідків війни (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних та інших). У дослідженні вказано, що відновлення інфраструктури неможливе без належного фінансування, яке може бути мобілізоване з державного бюджету, міжнародної допомоги, приватних інвестицій та інших джерел. Зазначено, що майже одразу із початком воєнних дій на території України одним з актуальних питань стало розроблення підходів до післявоєнного відновлення української економіки. Встановлено, що триваюча війна дуже істотно вплинула на всі сторони життєдіяльності українського суспільства, в тому числі й на безпекову ситуацію. Зʼясовано, що характер і масштаби соціальних та політичних проблем у повоєнний період залежатимуть від багатьох факторів, включаючи тривалість та інтенсивність воєнних дій, рівень руйнувань, кількість жертв, а також від післявоєнних політичних та економічних рішень. Обґрунтовано, що війна в Україні спричинила масштабну гуманітарну кризу, яка торкнулася мільйонів людей.Документ Захист прав дітей під час реалізації гарантій у виконавчому провадженні: теоретико-правове дослідження.(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Кубрак, Д.А.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ статті розглянуто теоретико-правові аспекти захисту прав дітей під час реалізації гарантій у виконавчому провадженні. Авторами представлено систему гарантій виконавчого провадження як сукупність таких складових: процесуальні форми здійснення нагляду та контролю за законністю виконавчого провадження, оскарження дій державного чи приватного виконавця, заходи відповідальності винних за порушення законодавства про виконавче провадження, залучення представників, експертів, спеціалістів, суб’єктів оціночної діяльності, понятих, нормативно регламентована система прав і обов’язків виконавців, сторін та інших учасників виконавчого провадження тощо. На підставі аналізу профільного законодавства та правозастосовної практики аргументовано, що захист прав дітей під час реалізації гарантій у виконавчому провадженні проводиться щодо двох основних напрямків – щодо захисту майнових прав та щодо захисту особистих немайнових прав. Визначено, що захист майнових прав дитини у виконавчому провадженні насамперед стосується стягнення аліментів з батьків-боржників для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також недопущення виселення неповнолітньої особи з іпотечного житла у разі застосування стягнення з батьків-іпотекодержателів. Встановлено, що захист особистих немайнових прав дитини здійснюється шляхом відібрання дитини, встановлення побачення з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною. При цьому наголошено на необхідності належної аргументації та доказової бази під час підготовки про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу, одержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження під час розшуку боржника чи дитини, а також звернення до суду з проханням доповнити або уточнити порядок виконання рішення про побачення з дитиною. Закцентовано увагу на необхідності залучення у виконавче провадження лікаря, педагога, психолога та інших спеціалістів для захисту прав неповнолітніх, забезпечення їхнього психічного та фізичного стану, унеможливлення зловживань сторонами виконавчого провадження.Документ Законодавчі основи забезпечення національної безпеки України(Університет «КРОК», 2022) Степаненко, Н.В.; Безкровний, А.В.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаВ умовах трансформаційних змін в Україні питання національної безпеки є одним з ключових. Військова інтервенція відносно нашої держави, кризові процеси в економіці, політиці, фінансах, соціальній сфері, протидія політичному екстремізму, сепаратизму, колабораціонізму, різним формам і методам злочинності у реаліях сьогодення є гострими, болючі проблемами, які потребують негайного свого вирішення. Держава є визначальним інститутом політичної системи України основним гарантом конституційного ладу і виконує функції забезпечення національної безпеки через органи законодавчої, виконавчої та судової влади, ключове місце серед яких повинно належати парламенту, який здійснює нормативно-правове забезпечення національної безпеки в державі. Верховна Рада України в межах функціональних повноважень, визначених Конституцією України, визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики, основи національної безпеки, формує законодавчу базу в цій сфері, схвалює рішення з питань введення надзвичайного і воєнного стану, мобілізації, визначення загальної структури, чисельності, функцій союзників та участь у військово-політичних союзах; професіоналізм особового складу збройних сил; розміри військових витрат, стан військової науки і характер військової доктрини. Ці чинники становлять важливі об’єкти військової політики України. Оскільки саме ефективне функціонування сектору безпеки і оборони і оборони в умовах обмежених ресурсів держави та послідовна і конструктивна підтримка України міжнародним співтовариством є запорукою успішного забезпечення суспільно-політичного і соціально- економічного розвитку та регіональної безпеки відновлення миру в Україні. Без належного законодавчого забезпечення система національної безпеки України буде формальною та не спроможною до захисту прав і свобод українського народу. У статті використано ряд загальнонаукових, юридичних, філософських методів і підходів. Світоглядна позиція авторів зумовлюється розвитком сучасного складного стану нашої держави, воєнний стан, виклики, глобалістична військова інтервенція росії і т.п. Все це вимагає характерних підходів і методологічного розширення проблематики на його засадах цивілізаційного підходу, концептуальних підходів правознавства із застосовуванням системних методів. Теоретичне і практичне значення дослідження містить комплексний аналіз окресленої проблематики інституційного забезпечення проблеми національної безпеки в Україні на законодавчому рівні.Документ Участь Іллі Шрага в українському громадсько- просвітницькому і політико-правовому русі на початку ХХ ст.(Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Степаненко, Н.В.; Француз, Анатолій Йосипович; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ статті здійснюється аналіз участі Іллі Шрага в українському і громадсько- просвітницькому і політико-правовому русі на початку ХХ ст. Зазначається, що державно-правові орієнтири Іллі Шрага базувалися навколо питань захисту прав рідної мови, особливостей правового статусу українського населення, земельного питання та інших важливих питань життєдіяльності суспільства. Особливо виразно державно-правові погляди Іллі Шрага простежуються у ході його активної участі в суспільно-політичних процесах, які відбувалися на території українських земель. Його участь в українському національному русі сприяла об’єднанню свідомих діячів того часу на ниві розв’язання українського питання. Він намагався налагодити тісні контакти із західноукраїнськими діячами, спільна діяльність з якими дала можливість актуалізувати у суспільстві соборницькі ідеї, підняти на новий рівень питання української національної автономії. Водночас більш продуктивною стала співпраця в політичній, культурній, суспільний та просвітницькій діяльності. Наголошується, що І. Шраг плідно працював на ниві просвітництва, заснування фахових та культурно-освітніх громадських організацій, чим надавав суттєвого імпульсу суспільно-політичним перетворенням у різні часові проміжки розвитку українського суспільства. У процесі своєї діяльності він неодноразово був рупором українського населення щодо відстоювання ідей власної автономії та національної самоідентичності. Зауважується, що одним із важливих чинників розвитку українського суспільства І. Шраг вважав просвітницький і політико-правовий рух. Провідним завданням у цьому контексті він вбачав безпосередню участь відомих діячів того часу у культурно-просвітницькій діяльності, яка поряд із суспільно- політичними ініціативами мала сприяти формуванню української національної свідомості і ідентичності. Маючи належну фахову освіту він чітко усвідомлював, що єдність української нації та її розвиток визначається комплексом якісних здобутків у культурній, науковій, соціальній та інших сферах суспільно-політичного життя, що сприяє належному розвитку української державності.Документ Національно-визвольні змагання італійського народу у творчій спадщині Кирила Трильовського(Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Степаненко, Н.В.; Француз, Анатолій Йосипович; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ статті відображено сутність національно-визвольних змагань італійського народу за своє визволення від австрійського панування у ХІХ ст. та їх місце у творчій спадщині визначного українського правника і суспільно-політичного діяча Кирила Трильовського. Зазначається, що крім активної адвокатської та суспільно-політичної діяльності, К. Трильовський багато уваги приділяв вивченню особливостей національно-визвольної боротьби інших народів за своє самовизначення, захист прав та інтересів простого населення. Досвід італійського народу щодо таких важливих питань як згуртування нації, будівництва власної держави, виховання громадян-патріотів, впровадження народовладдя і громадського контролю дослідник пропонував використовувати у відповідних процесах вітчизняного державотворення на початку ХХ ст. Стверджується, що при висвітленні основних аспектів революційних подій італійського народу, К. Трильовський особливу увагу приділив визначній постаті того часу Д. Мацціні. Постать італійського діяча розглядається як уособлення об’єднання і єдності італійської нації. Автор характеризує діяча визвольного руху як ініціатора та ідейного натхненника національно-визвольних змагань італійців на шляху до ліквідації окремішності італійських міст і регіонів та їх об’єднання у межах єдиної держави. Розглядається оцінка К. Трильовським особистих якостей провідника італійського руху. Особливу увагу звертається на його діяльність у справі забезпечення єдності прав і обов’язків людини як неодмінної передумови свободи й поступу як окремої особи, так і цілої країни. Наголошується на використанні позитивного досвіду італійського визвольного руху як своєрідного дороговказу для діяльності українських товариств і організацій у визначенні завдань, пов’язаних з боротьбою за свободу українського народу, розробки концепції формування української національної свідомості з визначенням високої ролі політичної еліти на шляху до створення незалежної демократичної держави.Документ Проблема штучного інтелекту у виборчому процесі(Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Степаненко, Н.В.; Шевченко, А.Є.; Француз, Анатолій Йосипович; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ запропонованої статті автори продовжують розгляд питання штучного інтелекту щодо захисту прав і свобод людини під час виборчого процесу. Встановлено, що використання технологій штучного інтелекту спрямовано на захищат прав людини на гідність як основне та основоположне право особи, споконвічне для всіх інших прав і свобод, а порушення будь-яких прав таким чином можна вважати порушенням права до людської гідності. Обгрунтовано, що виникнення загроз правам людини в тій чи іншій формі при використанні штучного інтелекту потребує пошуку шляхів подолання ризиків і загроз правам людини та належного функціонування правозахисного та правовідновлювального механізму. У роботі грунтовано висвітлено вплив штучного інтелекту на реалізацію виборчого права в Україні та зарубіжних країнах. Використано система наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, що здійснюють суттєвий вплив на реалізацію прав і свобод людини і громадянина в Україні. Проаналізовано сучасний стан правового забезпечення прав та свобод людини в Україні, встановлено нормативні документи, які потребують доопрацювання. Доведено, що під особливою загрозою внаслідок впливу штучного інтелекту виявилися наступні права та свободи, зокрема свобода вираження поглядів, право на свободу пересування, право на свободу і чесні вибори, право на справедливий суд, право на повагу до приватного та сімейного життя. Відзначено, що Україна не стоїть осторонь процесів удосконалення правового регулювання технологій штучного інтелекту та виражає прагнення зайняти значний сегмент світового ринку технологій штучного інтелекту, провідні позиції у міжнародних рейтингах. Очікується, що технології штучного інтелекту сприятимуть трансформації економіки, ринку праці, державних інституцій та суспільства загалом. Їх застосування надасть можливість зменшити обсяги витрат і підвищити ефективність виробництва, якість товарів та послуг. Доведено, що згідно з преамбулою до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 20 березня 1952 р., основні права та свободи людини найкраще забезпечуються «через ефективну політичну демократію». Проаналізовано статті Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, де кожен громадянин без будь-якої дискримінації та без необґрунтованих обмежень повинен мати право і можливість брати участь у державних справах як безпосередньо, так і через обраних представників. Доведено що процес голосування та процес автоматичного підрахунку голосів забезпечується виключно за допомогою електронних пристроїв та спеціального програмного забезпечення.