Legal Bulletin

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/365

Збірник наукових праць «Legal Bulletin» є правонаступником видання «Правничий вісник Університету «КРОК», який було засновано у 2006 році (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № ІІ237-ІІ7Р від 19.05.2006 р.) а в 2010 року внесено до переліку фахових видань України (Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 3. – С. 11; В 2015 році наказом Міністерства освіти і науки України №1328 від 21.12.2015 року). «Правничий вісник Університету «КРОК» внесено до переліку фахових видань, та міжнародних бази даних: Index Copernicus International; Ulrich’s Periodicals Directory, США (international database Ulrich’s Periodicals Directory, USA).

Переглянути

Фільтри

20242

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0009-0000-9935-8448Ключове слово: search.filters.subject.легітимація

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Державно-правова реальність легітимації державної влади у часи гетьманства Павла Скоропадського
    (Університет «КРОК», 2024) Сердюков, О.О.
    Українська держава гетьмана Павла Скоропадського проіснувала короткий період – 7,5 місяців (з 29 квітня 1918р. по 14 грудня 1918р.). Але, безумовно, потрібно реально оцінювати певний вклад, і цивілізаційний потенціал державотворчих процесів, їх легітимацію у забезпеченні солідарних дій, держави, суспільства, влади і громадян, у процесах визнання законності органів публічної влади, соціально-політичних інститутів і їх діяльності, повноваження і функціонування, що відповідає чинники нормам законодавства. Дискусійність проблематики питань найуспішніших українських державоутворень у часі з 1917-1921 рр. викликає неоднозначність наукових підходів і оцінок. Вітчизняні науковці історики амбівалентно оцінюють роль гетьмана П. Скоропадського в історії України. У юридичних колах, ці підходи більш на нашу думку реалістичні, з врахуванням нормотворчих процесів державотворення, вибудову законодавчих механізмів і конструкцій, дотримання законності і правопорядку, організація активної боротьби з злочинністю. Одні зазначають реальність порівняно стабільного періоду життя українства у період правління П. Скоропадського, стабілізацію у розвитку економіки, фінансової системи, військової справи, українських закладів науки, зокрема шкіл і відомих університетів, академії наук, театрів, музеїв. Інші критикують за політичні підходи які направлені були до зближення з російськими політичними колами. Що справедливо викликало гнів і нерозуміння українських державників і політиків, і послужило приводом до антигетьманського повстання під орудою С. Петлюри і В. Винниченка, що потребує окремого дослідження. Має місце і критика, що влада гетьмана частково трималась на окупаційних військах Німеччини та Австро-Угорщини. У даному підході виникає питання, а чи реально можна усвідомити динаміку сил того часу, і чи міг гетьман за 7,5 місяців, щось реально протиставити? Чи здатність скоріше умілого маневрування, позитив історичної постаті, гідність особистості – давали можливості існування і творення державності? Павло Скоропадський у мемуарах 1918 року, подає власне бачення проблематики становлення України як держави в умовах військового часу, які і у даний час є актуальними з огляду на війну в Україні і можуть бути доречним підґрунтям для роздумів і осмислення Реалі сьогодення, сучасними українством, як на теренах України, так особливо і українською діаспорою, ближнього і дальнього зарубіжжя, державниками різного рівня і політиками, релігійними діячами і освітянами
  • Ескіз
    Документ
    Наукове осмислення поняття «Легітимація державної влади»
    (Університет «КРОК», 2024) Сердюков, О.О.
    У статті здійснюється аналіз терміну «легітимація державної влади» як поняття правової науки. Окреслено основні теоретичні підходи до його трактування, його значення для стабільності політичної системи та механізми, що забезпечують визнання й підтримку державної влади з боку громадян. Автор статті обґрунтовує підхід до легітимації як ключової характеристики права, яка є основними складовими державної влади без яких її існування у демократичній державі неможливе. Розглянуто три основні типи легітимації влади: традиційну, харизматичну та раціонально-правову, що стали базою для подальших досліджень феномену легітимації. Виокремлено три форми легітимації державної влади в посттоталітарному суспільстві, які поступово змінюють одна одну: а) легітимація на основі національної ідеї, яка відображає свідоме переживання культурно-природної єдності людей; б) легітимація на основі ідеї державності, або адміністративно-неономенклатурна модель легітимації; в) демократична легітимація. Зроблено висновок, що конституційні принципи легітимності влади визначають правила організації та функціонування як самої державної влади, так і її взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Підкреслюється, що легітимація державної влади є складним і багатогранним процесом, що потребує постійної уваги до змін у суспільних настроях, економічних умовах та міжнародних відносинах. Обґрунтовано, що основні проблеми легітимації державної влади в сучасній Україні полягають у слабкості суспільної солідарності та відсутності привабливої моделі спільного майбутнього Спираючись на науковий доробок дослідників проблематики легітимності, спробували представити системну модель легітимації органів публічної влади, що складається з наступних механізмів: конституційна легітимація; інституційна легітимація; ідеологічна легітимація; зовнішня легітимація; партіципаторна легітимація.