Legal Bulletin
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/365
Збірник наукових праць «Legal Bulletin» є правонаступником видання «Правничий вісник Університету «КРОК», який було засновано у 2006 році (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № ІІ237-ІІ7Р від 19.05.2006 р.) а в 2010 року внесено до переліку фахових видань України (Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 3. – С. 11; В 2015 році наказом Міністерства освіти і науки України №1328 від 21.12.2015 року). «Правничий вісник Університету «КРОК» внесено до переліку фахових видань, та міжнародних бази даних: Index Copernicus International; Ulrich’s Periodicals Directory, США (international database Ulrich’s Periodicals Directory, USA).
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Діяльність юристів в умовах воєнного стану в Україні.(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Матірка, Б.А.; Биков, Олександр МиколайовичСтаттю присвячено аналізу діяльності юристів в умовах воєнного стану в Україні. Введення воєнного стану 24 лютого 2022 року внаслідок масштабної агресії російської федерації кардинально змінило умови роботи юридичної професії. Юристи зіткнулися з новими викликами, такими як військові злочини, захист прав цивільного населення, інтернування військовополонених та забезпечення правопорядку в умовах воєнного часу. Важливість юридичної роботи в цей період полягає у відновленні справедливості, охороні прав людини та недопущенні правового вакууму. Проте існуючі програми юридичної освіти в Україні часто виявляються недостатніми для реалій воєнного стану, що призводить до того, що професіонали не завжди здатні ефективно вирішувати складні питання, які виникають у воєнний час. У статті наголошено на необхідності термінових реформ у сфері юридичної освіти, спрямованих на підвищення її актуальності та відповідності сучасним вимогам. Також досліджено попит на правничі послуги, особливості ринку праці та доступність правової допомоги в умовах воєнного стану. Зазначено важливість впровадження системних змін у юридичній освіті та професійній підготовці юристів для забезпечення ефективної правової допомоги та зміцнення верховенства права в Україні.Документ Трансформація права на інформацію в умовах воєнного часу(Університет «КРОК», 2024) Чистякова, А.С.; Костенко, Д.В.; Чистякова, Анастасія СергіївнаСтаття фокусується на сучасних аспектах здійснення права на доступ до інформації в умовах воєнного стану в Україні, а саме відстежує механізми трансформації права на інформацію в умовах воєнного стану, та спрямована на розробку практичних рекомендацій щодо знаходження оптимального співвідношення між охороною національної безпеки та гарантуванням конституційного права громадян на інформацію. Відзначається, що право на інформацію є одним із ключових елементів демократичного суспільства. Воно забезпечує прозорість у діяльності органів влади та сприяє участі громадян у прийнятті рішень. Конституція України, міжнародні документи (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права) та Європейська конвенція з прав людини формують базу для гарантування права на інформацію, а також встановлюють обґрунтовані обмеження. В українському законодавстві такі обмеження регулюються низкою законів, включаючи Закон «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та інші, що регламентують баланс між доступом до відомостей та безпекою приватних даних. Однак у ситуації, коли національна безпека перебуває під загрозою, актуальним є пошук балансу між захистом інтересів держави та правами особи. Під час воєнного стану держава має право тимчасово обмежувати доступ до певних категорій публічної інформації, що пов’язано з військовими діями чи економічною стабільністю. Закони, такі як «Про правовий режим воєнного стану», а також постанови Кабінету Міністрів України, уточнюють заходи для захисту державної інформації від загроз. У статті аналізується законодавча база та пропонуються можливі напрями для удосконалення правових норм, що врегульовує доступ до інформації в умовах воєнного стану. У дослідженні звертається увага на важливість моніторингу інформаційного простору на предмет дезінформації та фейківДокумент Вплив вимушеної міграції в Україні в період правового режиму воєнного стану на право особи на правосуддя та справедливий суд: теоретико-правовий аспект(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Менчак, І.В.; Биков, Олександр МиколайовичУ статті йдеться про виклики, з якими стикається правосуддя в Україні під час дії правового режиму воєнного стану в контексті значної вимушеної міграції населення. Пропонується дослідити фактори, які впливають на доступ до правосуддя внутрішньо переміщених осіб та біженців, які покинули території України. Особливу увагу приділено аналізу теоретико-правових аспектів, що стосуються реалізації права на судовий захист та справедливий суд, а також специфіки забезпечення цих прав в умовах правового режиму воєнного стану та бойових дій. Окремий аспект, який підлягає дослідженню у цій статті – це актуальна судова практика, яка визначає критерії справедливого суду та права на доступ до судочинства. Досліджується практика національних судів та міжнародних судів, рішення яких є обов’язковим для виконання Україною на підставі міжнародних угод, ратифікованих Верховною Радою України. У статті розглядаються проблеми територіальної недоступності судів, недостатнього правового захисту, дискримінації та інформаційних бар’єрів для осіб, які вимушено покинули свої місця проживання. Зроблено висновки щодо необхідності вдосконалення законодавства та розробки механізмів, які забезпечать ефективний доступ до правосуддя для найуразливіших категорій громадян під час воєнного стану. Також розглядається методи та механізми мінімізації ризиків, які виникають в контексті масової міграції для доступу до правосуддя. Досліджено потенціал цифрової трансформації судової системи як інструменту розширення доступу до правосуддя для внутрішньо переміщених осіб та біженців з України. Також розглянуті можливості використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) – «Електронний суд» як ефективного інструменту для забезпечення доступу до правосуддя дистанційно.Документ Розвиток нормативно-правового регулювання містобудівної діяльності в Україні(Університет «КРОК», 2024) Грибов, Д.І.Стаття присвячена аналізу генезису нормативно-правового регулювання в містобудівній діяльності в Україні. В умовах ведення активних військових дій на території України, коли 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна збройна агресія російської федерації, результатом якої стає повне нищення інфраструктури, населених пунктів, а подекуди й руйнація цілих територій. У даній статті автор звертає увагу, що на кожному етапі розвитку, містобудування завжди залишалось основою економічного розвитку країни, оскільки саме в результаті провадження містобудівної діяльності створювались основні фонди як виробничого, так і невиробничого характеру, забезпечувались побутові, соціальні та культурні потреби місцевого населення, здійснювалась реалізація продукції інших секторів економіки, що залучені до містобудівних процесів та створювались передумови для ефективної реалізації продукції інших, безпосередньо не залучених до містобудівної діяльності, секторів економіки. Автор звертає увагу, що в реаліях сьогоднішнього рівня розвитку світової економіки, розроблення та запровадження прозорого та ефективного нормативно-правового регулювання містобудівної діяльності в Україні, може підвищити рівень довіри іноземних інвесторів та донорів до української економіки і сприяти залученню значних іноземних інвестицій, збереженню та відновленню історичних населених пунктів й об’єктів культурної спадщини, створенню прозорих та конкурентних умов для ефективного відновлення спустошених війною територій, винесенню промислових об’єктів за межі міст і створенню населених пунктів для людей. Розвиток нормативно-правового регулювання містобудівної діяльності, зокрема й ступінь державного регулювання цієї галузі, на думку автора, має беззаперечний вплив не тільки на подальший розвиток галузі та її правового регулювання, а й буде мати наслідком в післявоєнний період забезпечення стабільного економічного розвитку держави, зокрема створить передумови та способи залучення значних інвестицій від іноземних інвесторів і донорів до економіки України в майбутні періоди.Документ Медіація як спосіб вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану в Україні(Університет «КРОК», 2023) Григорчук, М.В.; Микитин, Р.С.В публікації висвітлено стан медіації в Україні в умовах воєнного стану, проаналізовано основні положення Закону України «Про медіацію», вказано на основні причини, які гальмують процес розвитку медіаційних процедур. Стаття сфокусована на тих перевагах медіації, які є найбільш ефективними в умовах воєнного стану. В публікації окреслено основні недоліки чинного законодавства, яке регулює процедуру медіації, та запропоновано можливі шляхи їх вирішення. Публікація демонструє порівняльний аналіз розвитку медіації в інших країнах світу відносно України, де показано яким чином інші держави досягли популяризації позасудових форм врегулювання господарських спорів. Ще до початку повномасштабної війни з російською федерацією в Україні вже була нагальною необхідність вирішення проблеми перевантаження судової системи. Війна ж виступила певним тригером, який остаточно підтвердив серед прогресивних політиків та юристів-науковців розуміння того, що впровадження альтернативних способів врегулювання спорів має бути реалізовано вже найближчим часом. В іншому випадку, масове невирішення спорів в судах може перерости в стан повної недовіри бізнесу до судової системи як до неспроможної виконувати покладені на неї функції. Ці загрози особливо підсилюються новими корупційними скандалами, пов’язаними з розслідуваннями Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у Верховному Суді. Така ситуація є загрозливою для інвестиційного клімату в країні, зважаючи на необхідність глобальної післявоєнної відбудови зруйнованої інфраструктури, заводів, фабрик, енергетичних об’єктів, закладів охорони здоров’я, освіти, житла. Ближчими роками Україна потребуватиме значних фінансових інвестицій в економіку країни ззовні від дружніх країн. Тому державна система повинна надавати країнам-донорам розуміння того, що їхні інвестиції є захищеними. Запорукою цьому є якісна та ефективна робота системи судочинства, тому питання розвантаження судів є надважливим завданням в післявоєнних умовах і під час воєнного стану, адже економіка країни продовжує функціонувати в складних умовах. Нарощення штату суддів та арифметичне збільшення кількості судових установ не врегулює проблему перевантаження судової системи. Для вирішення цього завдання потрібне поступове системне впровадження альтернативних способів вирішення господарських спорів (медіації, переговорів). Дана публікація демонструє те, наскільки ефективними можуть бути позасудові способи вирішення спорів в умовах воєнного стану в порівнянні з класичним судовим захистом прав та інтересів господарюючих суб’єктів. Показовими є приклади успішності медіації в таких країнах як: США, Великобританія, Австралія, Канада, Нова Зеландія, де позасудові форми врегулювання господарських спорів є реальними конкурентами юрисдикційним формам і не поступаються їм в ефективності.Документ Правові підстави здійснення підприємницької діяльності в умовах воєнного стану(Університет «КРОК», 2024) Григорчук, М.В.; Зверіченко, М.О.; Григорчук, Мирослав ВасильовичУ статті розкривається специфіка провадження підприємницької діяльності в умовах воєнного стану. 24 лютого 2022 року було оголошено воєнний стан на території України, і, як наслідок, більшість суб’єктів господарювання втратили можливість провадити господарську діяльність у звичному для себе ре- жимі. Причинами цього стали бойові дії, економічні фактори, окупація території. У зв’язку з чим сьогодні, як ніколи, актуальними є питання захисту України, її територіальної цілісності та суверенітету. І саме тому, як наслідок – забезпечення належного правового регулювання підприємницької діяльності стає головним пріоритетом, одним із векторів розвитку національних інтересів у сфері безпеки та оборони нашої держави. Ведення підприємницької діяльності діяльності в умовах воєнного стану потребує окремого специфічно- го дослідження, оскільки є новою площиною для нашої, відносно молодої незалежної держави. Суб’єкт господарювання, приватний підприємець або юридична особа, що провадить господарську діяльність на приватних засадах для подолання негативних явищ в економічній сфері своєї ніші на ринку і взагалі, для елементарного «виживання» в умовах жорстких реалій сьогодення, має налагоджувати співпрацю і з іншими суб’єктами господарювання. Принцип співпраці з іншими суб’єктами господарювання дозволяє швидко вирішувати питання виробництва, об’єднуючи за галузевою, регіональною, кадровою ознакою, в тому числі і товарів, які стали користувати- ся попитом з початком військового стану та території країни. Актуалізацією статті є проведення дослідження особливостей провадження підприємницької діяльності на території України після оголошення військового стану 24 лютого 2022 року. Здійснення підприємницької діяльності в умовах воєнного стану є процесом складним, проте він життєво необхідний для підтримки економіки держави, забезпечення населення робочими місцями та їх розширення за рахунок виготовлення товарів, виконання робіт та надання послуг, які є актуальними в сьогоднішніх реаліях. Не менш важливим є питання сплати податків, оскільки це забезпечує фінансову підтримку державного бюджету взагалі та оборонного сектору зокрема. Проаналізовано законодавчу базу – нормативно-правові акти, якими керуються приватні підприємці та юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність в умовах воєнного стану. Проведено дослідження судової практики стосовно виконання або невиконання договірних зобов’язань за умовами «форс-мажору», вплив цих обставин на виконання взятих на себе зобов’язань за договорами, що укла- денні до введення воєнного стану. Наведено особисті думки – пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України стосовно ведення підприємницької діяльності в умовах воєнного стану.Документ Загальнотеоретичні аспекти забезпечення прав людини в умовах війни(Університет «КРОК», 2024) Старков, І.О.; Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичСтаттю присвячено з’ясуванню питань взаємовпливу прав людини та воєнного стану. Тематика є вкрай актуальною, оскільки розпочате повномасштабне збройне вторгнення посягнуло не тільки на територіальну цілісність, незалежність та суверенітет України, але й завдало великої шкоди всьому населенню держави. Введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року було викликано необхідністю захисту держави та відсічі агресії росії, разом з тим це призводить до обмеження певних прав та свобод людини і громадянина. Воєнний стан небхідно розглягдати як засіб відновлення умов, за яких людина може ефективно реалізувати свої права та свободи. Відповідно, права людини визначають межі діяльності публічної влади щодо введення воєнного стану та засоби, що нею використовуються. При цьому низка прав не може бути обмежена, а обмеження інших прав не може знищувати їх сутність. Окрім визначення прав людини, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану, конституційно-правові норми визначають особливості реалізації окремих прав за досліджуваних обставин: права на власність та права на працю. У даній статті автори звертають увагу на важливості конституційно-правового регулювання суспіль- них відносин щодо обмеження прав людини в особливих умовах. Наголошено, що права людини є тим засобом, що обмежують публічну владу, запобігаючи її свавіллю. Система захисту прав людини під час війни включає правові заходи, встановлені нормами національного та міжнародного права. У науковій статті автори дослідили національні заходи захисту прав людини під час війни, такі як: захист органами публічної влади; захист громадськими організаціями; самозахист; конституційне право на звернення; діяльність органів прокуратури та органів внутрішніх справ; судовий захист та контроль. Також у статті було розглянуто міжнародні механізми захисту прав людини, які передбачені нормами міжнародного гуманітарного права та інститутом міжнародного захисту прав людини.