Legal Bulletin
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/365
Збірник наукових праць «Legal Bulletin» є правонаступником видання «Правничий вісник Університету «КРОК», який було засновано у 2006 році (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № ІІ237-ІІ7Р від 19.05.2006 р.) а в 2010 року внесено до переліку фахових видань України (Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 3. – С. 11; В 2015 році наказом Міністерства освіти і науки України №1328 від 21.12.2015 року). «Правничий вісник Університету «КРОК» внесено до переліку фахових видань, та міжнародних бази даних: Index Copernicus International; Ulrich’s Periodicals Directory, США (international database Ulrich’s Periodicals Directory, USA).
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Роль Верховного Суду у сучасному українському правозастосуванні(Університет «КРОК», 2024) Скоморовський, В.Б.; Лантух, Є.С.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті досліджено роль Верховного Суду у забезпеченні сталої та єдиної судової практики, здійснено аналіз чинного законодавства, яке встановлює правову основу виконання функцій Верховного Суду. Зроблено зіставлення законодавства про правотворчу діяльність із правовою природою висновків Верховного Суду щодо застосування норм права. Проаналізовано підходи деяких науковців у характеристиці висновків Верховного Суду щодо застосування норм права та їх співвідношення із судовим прецедентом. Досліджено питання обов’язковості висновків Верховного Суду щодо застосування норм права для судів нижчих інстанцій через призму принципу stare decisis («стояти на вирішеному»), який визначає, що суди повинні дотримуватися висновків, що були прийняті при вирішенні попередньої справи іншим судом. Проаналізовано у розрізі тлумачення та/або доповнення норм права викладені Верховним Судом у постановах конкретні висновки щодо застосування норм права, які фактично розширюють норми права або здійснюють їх тлумачення так, що створюється нове правило, яке має ознаки норм, що відсутні в законодавстві. Окреслено ознаки «джерела права», які притаманні висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права. Зроблено висновки щодо обов’язковості застосування висновків Верховного Суду судами нижчих інстанцій та суб’єктами владних повноважень та про їх вплив на здійснення правосуддя. Зазначено, що Верховний Суд при здійсненні правосуддя та перегляду справ частково вдається до формування висновків, які фактично розширюють норми права або здійснюють їх тлумачення так, що створюється нове правило, яке має ознаки норм, які відсутні в законодавстві. За відсутності чіткої вказівки в процесуальному законодавстві щодо юрисдикції суду, який має розглядати конкретну категорію справ, Верховний Суд фактично створює правило, яке визначає суд, що має вирішувати такий спір. Наголошено, що Верховний Суд формує висновки щодо застосування норм права, які є певною формою судового прецеденту і обов’язкові для застосування як судами нижчих інстанцій, так і суб’єктами владних повноважень у відповідності до законодавчого регулюванняДокумент Теоретико-правові виміри олігархізму в Україні(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Сербін, Я.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичСтаття присвячена дослідженню теоретико-правових вимірів олігархізму в Україні. Автор аналізує історичні та культурні передумови формування олігархічної системи в Україні, зокрема процес приватизації та недоліки фондового ринку. Висвітлено, як пострадянські перетворення і несправедливість у приватизації сприяли концентрації економічних впливів в руках певного кола осіб, з метою досягнення корупційнх інтересів. Автор акцентуює увагу на тому, що поняття олігархізму, яке так і не знайшло свого закріплення в нормативно-правових актах, має бути розглянуто як модель загально-суспільної організації, що включає не лише політичні, але й економічні та соціальні корупційні компоненти. Детальний науковий аналіз олігархізму в Україні дає можливості абстрагуватися від існуючого контексту та різносторонньо дослідити всі його прояви і негативізми. Вважаємо, що як одним із маркерів може бути сприяння вітчизняного олігархізму розвитку національної ідентифікації. Також, за наявності ряду умов, олігархізм в Україні може дати поштовх до розвитку демократичного суспільства. Для всебічного дослідження теоретико-правових вимірів олігархізму в Україні розкривається взаємозвʼязок понять олігарх, олігархія, олігархізм. Вперше пропонується для характеристики моделі загально-суспільної організації, котрій притаманний вплив олігархів на ключові політичні, економічні, соціальні та корупційні процеси використовувати поняття олігархізм, тоді як олігархією називати виключно форму політичного режиму. Постулюється та доводиться, що застосування самостійного поняття олігархізм є виправданим з наукової точки зору. Також аргументується, що олігархізм в Україні має важелі впливу на державність, що потребує подальшого неупередженого вивчення. Викладений аналіз може бути корисним для розуміння особливостей теоретико-правих вимірів олігархізму в Україні під час вивчення теорії держави та права, понять неопатримоніалізму та демократичних процесів. У статті здійснені нові погляди на олігархізм в Україні, окреслюючи його складність і необхідність комплексного підходу до його вивчення, щоб краще зрозуміти його впливи на розвиток держави і суспільства.Документ Співробітництво субєктів приватної детективної (розшукової) діяльності з підрозділами національної поліції(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Носенко, Б.О.; Француз, Анатолій ЙосиповичНаведено аргументи на користь запровадження інституту приватної детективної діяльності в Україні, його становлення та розвиток на сучасному етапі. Визначено необхідність законодавчого регулювання питань приватної детективної (розшукової) діяльності в контексті співробітництва з правоохоронними органами, зокрема з підрозділами Національної поліції України. Представлено авторське визначення приватної детективної діяльності, яку запропоновано визначити як дозволену органами Національної поліції України професійну підприємницьку діяльність приватних детективів та приватних детективних підприємств (агентств) щодо надання клієнтам детективних послуг з метою захисту їх законних прав та інтересів на підставах та в порядку, що передбачені законом. Відзначено, що авторське трактування передбачає включення до визначення терміну, який характеризує приватну детективну діяльність, як один із видів підприємницької діяльності, оскільки така діяльність здійснюється на договірній основі, передбачає одержання прибутку та має підлягати оподаткуванню, згідно діючого законодавства України. Також запропоновані шляхи співробітництва між суб’єктами приватної детективної (розшукової) діяльності та підрозділами Національної поліції України. Відзначено, що основою ефективної співпраці між суб’єктами приватної детективної (розшукової) діяльності та державними правоохоронними органами повинен стати унормований законом обмін інформацією. Це дозволить здійснювати не тільки окрему (самостійну) діяльність, але і проводити спільне планування та спільні заходи щодо попередження правопорушень. Автор зазначає, що найбільш перспективним співробітництво між приватними детективами та оперативно-розшуковими підрозділами Національної поліції може бути в галузі розшуку безвісно зниклих осіб, в тому числі дітей. При цьому, в такій співпраці приватні детективи можуть мати певні переваги. Порівняно зі співробітниками органів поліції, приватні детективи самі визначають розмір своєї робочої завантаженості, що буде сприяти найбільшій зосередженості на конкретній справі. Також надання послуг на платній основі буде сприяти сумлінному ставленню до покладених обов’язків, оскільки розмір грошової винагороди приватного детектива може коливатися залежно від результатів його роботи. Автором наведено аргументи на користь надання контролюючих повноважень у сфері приватної детективної діяльності органам внутрішніх справ України.