Legal Bulletin

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/365

Збірник наукових праць «Legal Bulletin» є правонаступником видання «Правничий вісник Університету «КРОК», який було засновано у 2006 році (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № ІІ237-ІІ7Р від 19.05.2006 р.) а в 2010 року внесено до переліку фахових видань України (Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 3. – С. 11; В 2015 році наказом Міністерства освіти і науки України №1328 від 21.12.2015 року). «Правничий вісник Університету «КРОК» внесено до переліку фахових видань, та міжнародних бази даних: Index Copernicus International; Ulrich’s Periodicals Directory, США (international database Ulrich’s Periodicals Directory, USA).

Переглянути

Фільтри

20242

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.міжнародні норми

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Правові аспекти сурогатного материнства: міжнародний та національний контексти
    (Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Барабаш, М.Т.; Француз, Анатолій Йосипович
    Статтю присвячено аналізу правових аспектів сурогатного материнства в міжнародному та національному контекстах. Це питання набуває особливої актуальності в умовах глобалізації та розвитку репродуктивних технологій, оскільки воно торкається важливих аспектів, таких як права людини, етика та сімейне право. Сурогатне материнство, як форма допоміжних репродуктивних технологій, викликає багато правових, етичних та соціальних дискусій, оскільки включає різноманітні правові механізми, що регулюють відносини між сторонами, які беруть участь у цьому процесі. З одного боку, міжнародні норми, такі як Конвенція ООН про права дитини, підкреслюють необхідність захисту прав дитини, народженої через сурогатне материнство, а також забезпечують дотримання прав жінок, які стають сурогатними матерями. З іншого боку, національне законодавство в Україні та інших країнах часто має прогалини у регулюванні цього процесу, що може призводити до зловживань і нерегульованих ситуацій. У статті також розглядаються правові виклики, з якими стикаються всі учасники процесу сурогатного материнства, включаючи питання біоетики, договірних відносин, права на материнство та батьківство, а також можливість виникнення правових спорів. Акцентується увага на важливості встановлення чітких правових рамок, які б захищали як права дітей, так і права жінок, що беруть участь у програмах сурогатного материнства.
  • Ескіз
    Документ
    Загальнотеоретичні аспекти забезпечення прав людини в умовах війни
    (Університет «КРОК», 2024) Старков, І.О.; Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    Статтю присвячено з’ясуванню питань взаємовпливу прав людини та воєнного стану. Тематика є вкрай актуальною, оскільки розпочате повномасштабне збройне вторгнення посягнуло не тільки на територіальну цілісність, незалежність та суверенітет України, але й завдало великої шкоди всьому населенню держави. Введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року було викликано необхідністю захисту держави та відсічі агресії росії, разом з тим це призводить до обмеження певних прав та свобод людини і громадянина. Воєнний стан небхідно розглягдати як засіб відновлення умов, за яких людина може ефективно реалізувати свої права та свободи. Відповідно, права людини визначають межі діяльності публічної влади щодо введення воєнного стану та засоби, що нею використовуються. При цьому низка прав не може бути обмежена, а обмеження інших прав не може знищувати їх сутність. Окрім визначення прав людини, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану, конституційно-правові норми визначають особливості реалізації окремих прав за досліджуваних обставин: права на власність та права на працю. У даній статті автори звертають увагу на важливості конституційно-правового регулювання суспіль- них відносин щодо обмеження прав людини в особливих умовах. Наголошено, що права людини є тим засобом, що обмежують публічну владу, запобігаючи її свавіллю. Система захисту прав людини під час війни включає правові заходи, встановлені нормами національного та міжнародного права. У науковій статті автори дослідили національні заходи захисту прав людини під час війни, такі як: захист органами публічної влади; захист громадськими організаціями; самозахист; конституційне право на звернення; діяльність органів прокуратури та органів внутрішніх справ; судовий захист та контроль. Також у статті було розглянуто міжнародні механізми захисту прав людини, які передбачені нормами міжнародного гуманітарного права та інститутом міжнародного захисту прав людини.